Рекомендації для викладання навчальних предметів: іноземні мови

Аби допомогти вчителям іноземної мови опрацювати нормативні вимоги та зацікавити школярів вивченням іноземної мови, ми підготували огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу і викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

У 2022/2023 навчальному році вивчення іноземних мов здійснюватиметься за декількома Державними стандартами та типовими освітніми програмами:

• для учнів 1 – 4 класів за Державним стандартом початкової освіти, Типовою освітньою програмою (авт. О. Я. Савченко) і Типовою освітньою програмою (авт. Р. Б. Шиян);
• для учнів 5 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, Типовою освітньою програмою для 5 – 9 класів і модельними навчальними програмами;
• для учнів 6 – 9 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), навчальними програмами з іноземних мов;
• для учнів 10 – 11 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, навчальними програмами з іноземних мов.

Програми не обмежують самостійність та творчу ініціативу вчителів, передбачають гнучкість у виборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання. Дозволяється використовувати підручники, що видані у поточному році та в попередні роки, враховуючи при цьому зміни в програмах. Перелік рекомендованої літератури розміщено на сайті ДНУ «Інституту модернізації змісту освіти». 

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН від 20.02.2002 № 128, зокрема:

• при поглибленому вивченні іноземної мови клас ділиться на групи з 8 – 10 учнів у кожній (не більше 3 груп); 
• при вивченні іноземної, що вивчається як предмет, – на 2 групи при кількості учнів понад 27.

Ведення шкільної документації

Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та домашнє завдання мовою вивчення предмета. Зошити школярів підписуються іноземною мовою, їхня перевірка проводиться:

• у початковій школі – після кожного уроку у всіх учнів;
• у 5 – 9 класах – один раз на тиждень;
• у 10 – 11 класах – не менше одного разу на місяць (перевіряються найбільш значимі роботи).

До виправлення помилок у письмових роботах вчителі мають підходити диференційовано, враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів. Зокрема, можна використовувати такі способи перевірки: 

• виправлення помилок власноруч; 
• підкреслення слів/виразів тощо з помилкою; 
• підкреслення помилки чи позначення рядку, в якому є помилка,  з метою самостійного виправлення її учнем. 

Організація навчання учнів 5 класів

Згідно з новою Типовою освітньою програмою на вивчення іноземної мови рекомендовано виділити:

• 3,5 години у класах з українською мовою навчання;
• 4 години у класах навчанням мовою корінного народу або національної меншини (ці години включають й вивчення відповідної мови навчання).

Друга іноземна мова (не менше двох годин на тиждень) включається до навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти як вибірковий освітній компонент за рахунок перерозподілу навчальних годин інших освітніх галузей.

За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за власною шкалою, або за системою оцінювання, визначеною законодавством. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1. Формувальне (поточне формувальне) оцінювання. Окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Оскільки формувальне оцінювання має бути безперервним та постійним, рекомендується розробити бланки та регулярно їх заповнювати (наприклад, раз на семестр, раз на чверть). У бланку можуть відображатись такі пункти: ключові компетентності, обʼєм граматичних конструкцій та словникового запасу, критерії успіху, подальші кроки, коментарі вчителя тощо.

2. Поточне оцінювання. Воно проводиться систематично з метою встановлення рівнів його опанування та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

3. Підсумкове оцінювання, складовими якого є:

• тематичне оцінювання. Рекомендується його здійснювати на основі поточного оцінювання з урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються;
• семестрове оцінювання. Оцінка за семестр ставиться на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю груп загальних результатів. Завдання для проведення семестрового оцінювання складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів; 
• річне оцінювання здійснюється на основі результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт як правило не проводяться.

Важливо готувати учнів до оцінювання, тому перед тестуванням або перевіркою знань потрібно виділити час, щоб учні ознайомились з форматом оцінювання, метою та процедурою. Для проведення підсумкового та формувального оцінювання можна використовувати такі прийоми:

проєктні завдання: можна використовувати різні формати (наприклад, презентації, створення листівок, постерів тощо). Під час такого оцінювання визначається не тільки рівень володіння мовою, а й такі навички, як співпраця, комунікація, креативність;

• учнівське портфоліо (паперові, цифрові): наведені приклади робіт  відображають розвинені навички учня, розвиває учнівську самостійність, підприємливість та критичне мислення; 
• швидкі тести: автоматизовані тести (на різноманітних ресурсах та вебсайтах), або короткі тести на пройдений матеріал спонукають взаємодію з учнями й надають можливість продемонструвати набуті знання;
• опитування: можуть бути у форматі опитувальника чи списку стверджень типу «я можу» зі шкалою оцінювання.
  мікротексти: короткі письмові завдання (завершення речення, написання визначення, створення списку, використання чату для обговорення теми) дають змогу учням продукувати письмову взаємодію, на основі якої можна проаналізувати досягнення учня у сфері письма.

Фіксація результатів тематичного, семестрового оцінювання та контролю груп загальних результатів у класному журналі проводиться в окремій колонці без дати. За рішенням педагогічної ради заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого поточне та тематичне оцінювання не здійснюється.

Бажаєте дізнатися про способи втілення принципів різних форм навчання та підходи в організації роботи задля плідного навчального процесу? Реєструйтеся на Всеукраїнську інтернет-конференцію «Дистанційне та змішане навчання в умовах війни», яка відбудеться 16-17 вересня 2022 року!