Питання, що має бути в центрі уваги під час організації освітнього процесу, турбує багатьох педагогів. Аби допомогти вчителям математики опрацювати орієнтири для роботи у новому навчальному році, ми підготували огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році, розроблених Міністерством освіти і науки України.
Організаційні аспекти
У 2023/2024 навчальному році МОН рекомендує приділити більше уваги прикладній спрямованості математики за допомогою такої навчальної діяльності учнів:
- виконання завдань, що розвивають уміння бачити математику в реальному світі;
- застосування вивчених формул і способів розв’язування математичних задач для досягнення особистих (повсякденних, життєвих) цілей і потреб;
- розв'язування задач, у яких необхідно пояснити або обґрунтувати власну думку, спираючись на результати виконаних розрахунків, довести або спростувати твердження на підставі отриманих результатів обчислень;
- проведення аналізу графіків і діаграм, розшифрування та пояснення представлених даних;
- побудова та дослідження найпростіших математичних моделей реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретація та оцінка результатів;
- прогнозування в контексті навчальних та практичних задач;
- використання математичних методів у життєвих ситуаціях.
Також варто пропонувати учням виконувати комплексні завдання, для розв'язання яких потрібно поєднувати алгебраїчні та геометричні знання й уміння, знаходити різні способи вирішення однієї проблеми. Досягненню таких цілей також можуть сприяти як уроки з міжпредметними зв’язками, так і інтегровані уроки.
МОН нагадує, що для запобігання перевантаження учнів має бути визначений час проведення тематичних (контрольних) робіт і розроблений відповідний загальношкільний графік. Під час його складання слід врахувати, що упродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову контрольну роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня — не більше ніж з трьох. У кожному класі необхідно передбачити їхній рівномірний розподіл протягом навчального періоду не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру чи навчального року.
5 – 6 класи
У 2023/2024 навчальному році вивчення математики у 5-6 класах здійснюється за Державним стандартом базової середньої освіти та Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Міністерством освіти і науки України рекомендовано сім модельних навчальних програм «Математика. 5 – 6 класи» для закладів загальної середньої освіти, одну з яких має обрати школа та створити на її основі навчальну програму закладу освіти. Міністерство звертає окрему увагу на те, що заклади освіти не мають права змінювати модельні програми всередині певного циклу повної загальної середньої освіти, зокрема при переході від 5-го до 6-го класу. Разом із тим, для класів, які розпочинають навчання на адаптаційному циклі у 2023 році, школи можуть обирати модельні навчальні програми інших авторів.
У рамках академічної свободи вчителі здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є поточне та підсумкове оцінювання, яке здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм із застосуванням таких основних форм:
- усна (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);
- письмова, у тому числі графічна (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування, організація роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами тощо);
- цифрова (тестування в електронному форматі);
- практична (виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів тощо).
Відповідно до наказу МОН від 01.04.2022 №289 серед основних видів оцінювання результатів навчання учнів особлива роль відводиться формувальному оцінюванню, яке окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі:
- самооцінювання;
- взаємооцінювання учнів;
- оцінювання з використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).
Поточний контроль має бути спрямованим на встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення коригування щодо застосовуваних технологій навчання. Під час виконання завдань на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого доцільно поєднувати індивідуальні форми із фронтальною роботою класу.
Тематичне оцінювання МОН рекомендує здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, не враховуючи результати перевірки робочих зошитів.
За рішенням педагогічної ради заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.
7 – 11 класи
У 2023/2024 навчальному році вивчення математики в 7-11 класах здійснюється за Типовими освітніми програмами та навчальними програмами, які укладено на компетентнісній основі. Вчитель має право змінювати порядок вивчення тем, якщо це не порушує логіку викладення матеріалу.
Основними видами класних і домашніх письмових робіт з математики є:
- розв'язування задач і вправ;
- складання таблиць, схем, тощо;
- виконання проєктів;
- самостійні та контрольні роботи.
У залежності від видів письмових робіт виділяються зошити, які зберігаються в класі та зошити, що зберігаються в учнів (їхня кількість та призначення визначається вчителем). Для контрольних робіт передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального року в закладі загальної середньої освіти.
Зошити з математики, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються не рідше одного разу на місяць, оцінка за їх ведення виставляється у класний журнал, але на враховується при виведенні тематичної. При перевірці зошитів оцінюється лише правильність записів (почерк, охайність та форма запису не враховується).
МОН нагадує, що навчальна програма з математики для учнів 10-11 класів містить 2 окремих предмета - «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» й розрахована на 3 години на тиждень, які розподіляються таким чином:
- у І семестрі 10 класу виділяється 2 години на геометрію та 1 година на алгебру і початки аналізу;
- у ІІ семестрі – 1 година на геометрію та 2 години на алгебру і початки аналізу.
Наприкінці кожної теми з алгебри і початків аналізу та з геометрії вчитель проводить тематичне оцінювання, у якому враховуються всі види навчальної діяльності, крім оцінок за ведення зошита.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків аналізу, і окремо - з геометрії. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (з округленням до цілого числа) й виставляється у класному журналі виставляється без дати на сторінці з алгебри і початків аналізу в стовпчик із надписом «І семестр. Математика», «ІІ семестр. Математика» та на сторінці зведеного обліку.
Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з написом «Річна. Математика» й на сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів у стовпчик «Математика».
Багато сучасних школярів вважають математику одним із найскладніших навчальних предметів, деякі навіть бояться «царицю наук». Утім, захопити школярів вивченням фундаментальної науки та налаштувати їх на успіх цілком реально! Тож пропонуємо вам переглянути наші заходи та поповнити педагогічну скарбничку цікавими ідеями:
- «Предметний інтенсив: Математика в 5 класі НУШ»;
- «Предметний інтенсив: викладання математики в сучасних умовах»;
- вебінар Юлії Рудницької «Навчання математики у 5 класі НУШ: від модельних програм до практики втілення»;
- вебінар Галини Годованої «Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів»;
- вебінар Ольги Берлін «Математика дистанційно: поради вчителя-практика (середня і старша школа)»;
- вебінар Юлії Рудніцької «Онлайн-сервіси для навчання математики в 5 класі НУШ: практика використання».
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.