Рекомендації щодо організації профільної освіти в ЗЗСО: ключові положення та практичні аспекти

З метою належної підготовки закладів освіти до впровадження трирічної профільної освіти Міністерство освіти та науки надіслало детальні рекомендації щодо організації освітнього процесу в ліцеях академічного спрямування (лист від 01.06.2026 №1/11707-26). Наша команда підготувала матеріал, який допоможе розібратися з ключовими положеннями цих роз'яснень, зрозуміти нові підходи до організації профільної середньої освіти та звернути увагу на важливі управлінські, кадрові й організаційні аспекти діяльності старшої школи.

Законодавча база

Організація профільної середньої освіти ґрунтується на комплексі нормативно-правових документів, які визначають стратегічні напрями розвитку освіти, структуру ліцеїв, порядок організації освітнього процесу та вимоги до забезпечення якості освітніх послуг. Нормативною основою функціонування академічних ліцеїв є:

Новий термінологічний словник

У рекомендаціях МОН надано єдиний понятійний апарат, який допоможе всім учасникам освітнього процесу однаково розуміти ключові елементи нової системи профільного навчання:

Ліцей – заклад загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти (10-12 класи) академічного спрямування. Навчання спрямоване на поглиблене вивчення обраних освітніх предметів і курсів та підготовку до навчання у закладі вищої освіти.
Профіль навчання – напрям навчання, освітня траєкторія, яку обирає здобувач освіти. За обраним профілем одні предмети та курси вивчаються поглиблено, а інші — на основному рівні.
Кластер – група споріднених профілів, об'єднаних за освітніми галузями. Типова освітня програма передбачає три кластери:

1) STEM (поглиблене вивчення математики, фізики, хімії, біології, інформатики, технологій);

2) мовно-літературний (поглиблене вивчення української мови, літератур, іноземних мов, мов та літератур корінних народів або національних меншин);

3) соціально-гуманітарний (поглиблене вивчення історії, громадянської освіти, географії, іноземної мови, мистецтва).

Індивідуалізована освітня траєкторія – персоналізований шлях здобуття знань, умінь і компетентностей, що формується з урахуванням здібностей, інтересів, потреб і мотивації конкретного здобувача освіти. Охоплює вибір профілю, вибіркових предметів і курсів у межах профілю та поза ним.
Змінна група – навчальна група, склад якої формується для вивчення конкретного предмета або курсу. Здобувачі освіти з різних або одного класу, які обрали однаковий предмет чи курс, навчаються разом. Склад групи може змінюватися залежно від предмета або курсу.
Курс за вибором (вибірковий компонент) – навчальний курс, який здобувач освіти обирає самостійно з переліку, запропонованого ліцеєм. Може бути як у межах профілю (поглиблений рівень), так і поза ним (основний рівень).
Освітня програма закладу – документ, що визначає перелік та опис профілів, навчальні плани для кожного профілю з розподілом годин, переліки модельних навчальних та навчальних програм для всіх освітніх компонентів.
Навчальний план – документ, що визначає перелік навчальних предметів і курсів та обсяг годин на їх вивчення для кожного профілю. Містить обов'язкові компоненти основного та поглибленого рівнів, а також вибіркові освітні компоненти в межах профілю та поза ним.
Інтегрований курс – навчальний курс, який цілісно охоплює зміст та результати навчання однієї освітньої галузі (моногалузевий інтегрований курс) або кількох освітніх галузей (міжгалузевий інтегрований курс).
Портфоліо здобувача – збірка робіт та досягнень здобувача освіти: проєкти, дослідження, рефлексії, сертифікати. Відображає динаміку розвитку компетентностей та є інструментом самооцінки й планування.
Профільно-адаптаційний період – період, що охоплює, як правило, І семестр 10 класу, протягом якого здобувач освіти адаптується до нового формату навчання, ознайомлюється з обраним профілем і має можливість змінити його за результатами адаптації.

Проєктування індивідуалізованих освітніх траєкторій

Індивідуалізована освітня траєкторія (далі – ІОТ) дозволяє визначити оптимальний шлях для кожного здобувача з урахуванням його індивідуальних особливостей. Вона формується в чотири кроки:

вибір профілю навчання, який визначає ядро поглиблених предметів та курсів;
визначення обов’язкових компонентів основного рівня, тобто предметів та інтегрованих курсів, які вивчають усі учні незалежно від обраного профілю;
вибір вибіркових компонентів у межах профілю, що поглиблюють профільну галузь;
вибір вибіркових компонентів поза профілем, тобто курсів з освітніх галузей, які не входять до ядра профілю.

Сфери відповідальності учасників процесу

Формування ІОТ є командним процесом, у якому кожен учасник має визначену роль та сферу відповідальності:

здобувач освіти – визначає власні інтереси та цілі, обирає профіль, проходить діагностику, бере участь у консультаціях та веде портфоліо;
батьки або інші законні представники – беруть участь в обговоренні вибору, відвідують консультації та підписують відповідні документи;
психолог і кар’єрний освітній радник – проводять діагностику здібностей, інтересів і професійних нахилів, організовують індивідуальні та групові консультації, надають підтримку у складних випадках вибору;
вчителі-предметники – оцінюють готовність здобувача освіти до поглибленого вивчення предметів, надають інформацію про зміст навчальних програм з профільних та позапрофільних предметів, беруть участь у консультуванні щодо вибору профілю за запитом;
адміністрація закладу освіти – формує навчальний план, організовує змінні групи, розподіляє навантаження, надає інформацію про наповнення профілю (перелік предметів, курсів та кількість годин).

Покроковий алгоритм формування ІОТ учня

Процес формування ІОТ складається з послідовних етапів, кожен з яких має визначений термін, мету, відповідальних осіб і очікуваний результат:

Етап 1. Інформування (квітень – травень). Адміністрація закладу спільно з кураторами інформує учнів 9-х класів та їхніх законних представників щодо концепції профільного навчання, переліку профілів, структури навчального плану та можливостей вибору освітніх компонентів.
Етап 2. Діагностика (квітень – червень). Психолог і кар'єрний освітній радник проводять діагностику інтересів, здібностей і професійних нахилів учнів та аналізують її результати як основу для подальшого консультування.
Етап 3. Консультування (травень – червень). Куратор, психолог і батьки проводять індивідуальні консультації, де обговорюють результати діагностики, роз'яснюють можливості вибору та надають підтримку у прийнятті рішення щодо профілю.
Етап 4. Вибір профілю (червень). Здобувач освіти обирає профіль навчання. Вибір фіксується заявою, яку підписують учень та законні представники.
Етап 5. Формування індивідуалізованої освітньої траєкторії (червень – серпень). Учень спільно з куратором та адміністрацією обирає вибіркові компоненти в межах профілю та поза ним, після чого формується індивідуальний навчальний план.
Етап 6. Реалізація (упродовж навчального року). Здобувач освіти навчається відповідно до індивідуалізованої освітньої траєкторії та затвердженого розкладу.
Етап 7. Моніторинг та корекція (на постійній основі). Куратор спільно зі здобувачем освіти та адміністрацією здійснює регулярний перегляд ІОТ. Зміна профілю можлива впродовж 10 класу, зміна вибіркових курсів – на початку кожного семестру на підставі заяви здобувача освіти, узгодженої з куратором. Заява на зміну профілю або курсу подається за потреби з обґрунтуванням та рекомендацією куратора або психолога.

Однак відповідно до підпункту 4 пункту 11 Положення про ліцей за бажанням здобувача освіти та одного з батьків зміна профілю можлива впродовж усього періоду навчання в 10-12 класах (умови та правила зарахування попередніх результатів навчання під час переходу з профілю на профіль визначає педагогічна рада ліцею).

Основним документом, що фіксує та документально підтверджує індивідуалізовану освітню траєкторію учня, є індивідуальний навчальний план, який містить такі відомості:

прізвище, ім'я та по батькові здобувача освіти, клас і навчальний рік;
назву обраного профілю та кластер;
перелік обов'язкових компонентів основного рівня із зазначенням кількості годин;
перелік обов'язкових компонентів поглибленого рівня із зазначенням кількості годин;
вибіркові компоненти в межах профілю;
вибіркові компоненти поза профілем;
загальне тижневе навантаження.

Індивідуальний навчальний план підписують здобувач освіти, один із батьків, куратор та заступник директора з навчально-виховної роботи.

Зведена відомість індивідуалізованих освітніх траєкторій паралелі містить перелік усіх учнів та їхніх ІОТ і використовується для формування змінних груп і розкладу.

Створення, реорганізація, зміна типу закладу

Із 01.09.2027 набирають чинності положення абзаців п’ятого і шостого частини першої ст. 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо функціонування ліцеїв переважно як окремих юридичних осіб. До цієї дати засновники зобов’язані привести мережу у відповідність до нових вимог.

За рішенням засновника ліцей може забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, початкової (у такому випадку його тип визначається за найвищим рівнем). Територія обслуговування не закріплюється:

за комунальним ліцеєм, що надає виключно профільну освіту;
за ліцейною ланкою, якщо в структурі закладу є підрозділи початкової чи базової освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» засновник має право ухвалювати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, перепрофілювання (зміну типу) закладу освіти:

у разі перепрофілювання юридична особа не припиняється, код ЄДРПОУ закладу зберігається, вносяться зміни до статуту та найменування закладу, а за потреби – до ліцензійних документів;
реорганізація застосовується у випадках злиття закладів освіти, приєднання одного закладу до іншого, поділу закладу або перетворення юридичної особи. У разі реорганізації виникає правонаступництво, а також можуть створюватися нові юридичні особи або припинятися чинні.

Перед ухваленням остаточного рішення засновник проводить громадське обговорення. У сільській місцевості це є законодавчою вимогою: проєкт рішення має бути оприлюднений не менше ніж за один рік до його ухвалення, якщо йдеться про реорганізацію, зміну типу або ліквідацію закладу. На етапі громадського обговорення засновник має чітко пояснити громаді, що зміна типу закладу не означає втрату права на освіту, перепрофілювання не є ліквідацією закладу, а основною метою змін є створення сучасної та ефективної мережі профільної середньої освіти.

Під час створення ліцею засновник має забезпечити виконання таких умов:

Різноманітність навчання. У ліцеї має бути щонайменше два класи однієї паралелі за трьома різними профілями (10-12 клас) за кожною формою навчання, щоб учні мали реальний вибір освітнього напряму.
Свобода вибору. Здобувачі освіти мають можливість обирати предмети та курси відповідно до профілю і поза його межами в рамках Типової освітньої програми.
Безпечний і доступний простір. Заклад має бути безпечним, інклюзивним та цифровим.
Підвезення або проживання. Якщо відстань до ліцею перевищує 30 км, організовується безкоштовне підвезення здобувачів освіти і педагогічних працівників. Якщо час у дорозі перевищує одну годину в один бік, а також якщо здобувач освіти зареєстрований в іншому населеному пункті, забезпечується пансіон при ліцеї.
Доступ до мережі Інтернет. Якісний бездротовий доступ має бути забезпечений у всіх приміщеннях закладу та пансіоні.

Після ухвалення рішення про зміну типу закладу керівник разом із засновником має привести установчі документи у відповідність, зокрема:

внести зміни до статуту із зазначенням типу закладу, рівнів освіти та порядку роботи органів управління;
зареєструвати зміни у державного реєстратора;
отримати оновлені реєстраційні дані;
внести зміни до ліцензійних документів.

Паралельно з реєстраційними змінами вирішуються організаційні питання: виготовлення нової печатки, оновлення реквізитів, найменувань у кадрових та бухгалтерських документах.

Ліцензування освітньої діяльності

У разі трансформації заклад або новостворена юридична особа подає документи до органу ліцензування. Залежно від характеру змін застосовується одна з трьох процедур.

1. Нова ліцензія необхідна у разі створення нової юридичної особи, зокрема у разі поділу закладу освіти, створення нового ліцею або утворення нового закладу внаслідок злиття. До органу ліцензування подаються:

заява за формою згідно з додатками 43-49 до Ліцензійних умов залежно від рівня освіти;
концепція освітньої діяльності;
відомості про кадрове, матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення;
письмове зобов'язання щодо доступності для осіб з інвалідністю;
документи щодо права власності або користування майном;
документи щодо кваліфікації керівника;
опис документів у двох примірниках.

Строк розгляду – до 15 робочих днів за відсутності зауважень до документів.

2. Звуження ліцензії застосовується у разі припинення освітньої діяльності на певному рівні освіти, зокрема якщо ліцей припиняє набір на рівні початкової або базової середньої освіти. До органу ліцензування подаються:

заява за відповідним додатком до Ліцензійних умов. Слід зазначити, що законодавством не встановлено окремого строку для її подання. Однак рекомендується її подати після ухвалення рішення про зміну типу та внесення змін до установчих документів, не допускаючи невідповідності між ліцензією, статутом і фактичною структурою закладу освіти;
рішення засновника про зміну типу закладу освіти або припинення освітньої діяльності на відповідному рівні.

Строк розгляду – до 15 робочих днів.

3. Переоформлення ліцензії застосовується лише у разі зміни найменування або реорганізації шляхом злиття чи приєднання та здійснюється шляхом внесення відповідних змін до відомостей про ліцензію в порядку, визначеному законодавством.

Заклад освіти має право провадити освітню діяльність лише в межах чинної ліцензії. Недотримання вимог щодо своєчасного отримання нової ліцензії, звуження або переоформлення може бути підставою для:

визнання провадження освітньої діяльності таким, що не відповідає вимогам законодавства;
проведення заходів державного нагляду (контролю);
виникнення проблем із внесенням та підтвердженням даних у державних освітніх реєстрах;
ризиків щодо документів про освіту та фінансування закладу освіти.

Зарахування, переведення та відрахування здобувачів освіти державних і комунальних ліцеїв

Зарахування учнів до державного або комунального ліцею може здійснюватися:

без проведення конкурсу, якщо кількість поданих заяв не перевищує кількості вільних місць;
на конкурсній основі у разі, якщо охочих навчатися більше, ніж може прийняти заклад.

Конкурс може проводитися як до ліцею загалом, так і до окремих профілів навчання. При цьому можуть використовуватися співбесіди, оцінювання результатів навчання, тестування або інші форми відбору, передбачені законодавством.

Положення про конкурсний відбір схвалюється педагогічною радою та затверджується керівником закладу освіти. Воно має визначати:

порядок подання заяв;
строки проведення конкурсу;
форми конкурсного відбору;
порядок визначення та оприлюднення результатів;
порядок подання та розгляду апеляцій за наявності;
особливості проведення конкурсного відбору за окремими профілями навчання.

Це Положення, освітня програма ліцею із зазначенням профілів навчання та навчальні плани оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти не пізніше ніж за три місяці до початку прийому заяв.

Якщо ліцей має у своїй структурі базову школу, учні 9-х класів цього самого закладу можуть бути зараховані до 10 класу відповідно до встановленого порядку. На вакантні місця можуть претендувати й учні інших закладів освіти.

Особливу увагу засновники мають приділити ситуаціям, коли заклад змінює тип із ліцею на гімназію. У такому разі засновник зобов'язаний заздалегідь визначити:

у якому ліцеї здобувачі освіти зможуть продовжити навчання після 9 класу;
яким чином буде організовано доступ до цього закладу;
чи потрібне підвезення і яким чином воно буде забезпечене.

Кадрові питання під час реформування мережі закладів освіти

Однією з найбільш чутливих тем під час реорганізації або зміни типу закладу є питання працевлаштування працівників. Законодавство чітко визначає, що сама по собі зміна типу закладу або його реорганізація не є підставою для звільнення працівників. Трудові відносини продовжуються автоматично, якщо посади залишаються у штатному розписі.

Звільнення можливе лише у випадку скорочення чисельності або штату працівників. У такій ситуації роботодавець зобов’язаний:

запропонувати наявні вакантні посади;
попередити працівників про звільнення не пізніше ніж за два місяці;
забезпечити всі передбачені законом гарантії та компенсації.

Типові штатні нормативи залишаються основою для формування штатного розпису ліцею. Водночас керівник може коригувати окремі посади та вводити додаткові штатні одиниці в межах затвердженого фонду оплати праці. Якщо при ліцеї функціонує пансіон, до штатного розпису додатково можуть включатися вихователі, помічники вихователів, медичні працівники, кухарі та інші працівники відповідно до встановлених нормативів.

Призначення керівника ліцею

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту» керівника державного чи комунального ЗЗСО призначають виключно за результатами конкурсу. Проведення конкурсу є:

обов’язковим, якщо внаслідок реорганізації утворюється нова юридична особа — у разі поділу або злиття закладів. У такому разі засновник зобов'язаний ухвалити рішення про оголошення конкурсу одночасно з рішенням про утворення нового ліцею. Обидва рішення готуються єдиним пакетом і виносяться на одне засідання відповідного органу;
не обов'язковим, якщо відбувається лише зміна типу закладу без припинення юридичної особи. У такому разі чинний строковий трудовий договір з керівником продовжує діяти до завершення його строку. Новий конкурс оголошується засновником не менш ніж за два місяці до закінчення договору.

На підставі ч.5 ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» під час воєнного стану засновник має право призначити керівника закладу освіти без конкурсу Граничний строк перебування особи на такій посаді становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Відповідно до пункту 2 і Розділу X Закону України «Про повну загальну середню освіту» засновник також має право продовжити без конкурсу строк дії чинного договору з керівником, але не більше ніж на 6 місяців після скасування воєнного стану. Ця норма стосується виключно продовження договору з уже призначеним керівником.

Команда «На Урок» і надалі продовжить підтримувати українських педагогів і створювати інноваційні можливості для професійного розвитку. Долучайтеся до наших прямих етерів або дивіться заходи у запису!

Ілюстрація до статті згенерована за допомогою ChatGPT