Рольові ігри на уроках: дієве та веселе навчання

Хочете зацікавити учнів – додайте до уроку ігрові елементи. І це дійсно так: ігри здатні мотивувати, виховувати, інтригувати, згуртовувати, розвивати креативне мислення та емпатію тощо. І все це ніби непомітно, само собою. Звісно, найчастіше ігри використовують в молодшій школі, але не варто недооцінювати їхню роль у роботі з учнями середніх та старших класів.

Різновидів дидактичних ігор існує чимало, але рольові ігри справді особливі. Коли їх використовувати, як організувати і яким темам вони можуть бути присвячені – поговоримо про це детальніше.

Коли без гри не обійтися

Перш ніж починати розробку рольової гри, варто окреслити педагогічні завдання, для виконання яких вони доречні. Звісно, не варто (та й будьмо відвертими – не можна) перетворювати кожен урок на гру. Необхідно враховувати той факт, що рольові ігри мають відповідати завданням, рівню підготовки учнів та мати чітко визначену мету. Так, найбільш ефективними рольові ігри є:

На уроках іноземної мови. Із простим читанням текстів діти зазвичай можуть доволі легко впоратися, а от як щодо діалогу? Нерідко школярам складно дібрати слова, а поговорити з іноземцем – тим паче! Рольові ігри – один із найкращих способів привчити дітей до діалогу та знизити стрес.
Під час дискусій. Коли ви із дітьми обговорюєте ситуації, які не мають однозначного рішення, коли свою думку та позицію варто довести. Під час такої гри учні можуть по черзі грати за протилежні табори.
Для профорієнтації. Сюжетні ігри, присвячені різноманітним професіям, можуть неабияк допомогти школярам, які ще не визначилися із тим, ким хочуть бути в майбутньому.
На заняттях із літератури. Найпростіший приклад – театралізація. Учні вигадують діалог та відпрацьовують образ персонажів.
Для аналізу конфліктів. Дитина може обіграти свої почуття або ситуацію, яка спантеличила, налякала тощо, аби зняти психологічну напругу та знайти рішення. Діти можуть спробувати кілька моделей поведінки та на їхній основі визначити оптимальний.
Для розвитку комунікативних навичок, емпатії. Ігри набагто краще за повчання розвиватимуть уміння домовлятись із людьми, переконувати їх, знаходити компроміси в неоднозначних питаннях.

Цікаво, що рольові ігри насправді доречні в майже будь-яких навчальних ситуаціях. Наприклад, під час взаємооцінювання. А про те, як саме їх організувати в цьому випадку, розкаже в межах свого вебінару «Мозковий штурм, генетичні алгоритми, експерт-семінар і рольові ігри як прийоми взаємооцінювання» Олександр Козленко. Буде багато цікавого, тож чекаємо на вас 14 листопада о 18:00!

Нюанси організації

Рольова гра – це симуляція певних життєвих ситуацій. Але симуляція спланована і впорядкована. Аби створити ігровий сценарій, для початку варто визначити: мету (які навички необхідно відпрацювати), сюжет і тематику, вибрати та акцентувати найсуттєвіші (конфліктні, неоднозначні, складні) моменти, дібрати героїв та локації, які відповідають проблемі.

Наприклад, ваша мета – сформувати уявлення про роботу працівників аеропорту (тема) та певні навички: орієнтація в аеропорту, перевірка документів, пошук потрібної інформації на табло тощо. Звідси формуємо запити або конфлікти (сюжет): загубив багаж, спізнився на літак, необхідна консультація тощо. Залежно від конфлікту складаємо перелік локацій, у яких можуть діяти герої: кафе, зал очікування, паркування, пункт охорони та ін.

Разом із учнями ви розподіляєте ролі, організовуєте простір та відігруєте сюжет. Коли гра почалася, ви маєте або скеровувати дітей, або тимчасово брати на себе ту чи іншу роль, аби продемонструвати приклади поведінки.

Зауважити: Без чітко продуманого простору та героїв, учням (особливо найменшим), буде непросто скласти діалоги. Оскільки основою рольових ігор є соціальне спілкування, максимум уваги приділіть саме діалогам (в ідеалі діти мають зробити заготовки). Аналізуючи те, як були побудовані запитання і відповіді, ви зможете побачити пробіли у знаннях дітей: чи є їхнє уявлення про професію поверховим і наївним, чи навпаки – зрілим і реалістичним.

Завдяки рольовій грі уявлення дітей про ситуацію має стати чіткішим і більш практичним. Учні навчаються розкладати проблеми на частини, бачити фрагменти задачі й автоматично відпрацьовувати їх.

Також зверніть увагу на те, що:

ігрова ситуація має бути максимально наближеною до реального життя;
ролі, які мають виконувати учні, потрібно якомога детальніше описати;
учасники гри мають враховувати ігрові цілі, а також діяти колективно, а не індивідуально;
усі учасники повинні мати спільну загальну мету;
вам варто заздалегідь продумати та передбачити складнощі, із якими можуть зіштовхнутися учні.

Приклад рольової гри

Гра: «Штаб волонтерів» (математика, історія України, географія, «Захист України»).

Тема гри: Держава опікується розробкою нових видів озброєння та техніки, питаннями закордонної допомоги та великими закупівлями. Але чим можуть допомогти армії прості громадяни? Як координується їхня робота?

Мета: сформувати уявлення про роботу волонтерів (важливо: йдеться не лише по допомогу армії).

Загальний сюжет і окремі проблеми:

Учні мають уявити, що вони є членами організації, яка збирає кошти на закупівлю речей, необхідних військовим на передовій. Потрібно розробити структуру організації, підтримувати контакти з бригадами на фронті, розширювати мережу пожертв, правильно звітувати і, звісно, постійно актуалізувати списки потрібних речей. Як школярі впораються з цими завданнями?

Які сюжети ви можете розіграти:

Визначення ринкової вартості речей (зброя, одяг, продукти харчування, техніка тощо). Де і як їх можна купити?
Питання логістики. Звідки й куди перевезти вантаж?
Кому допомагати: конкретному бійцю чи бригаді?
Наскільки реально зібрати ту чи іншу суму? Що може придбати волонтерська організація і як часто? Що можуть, а чого не можуть дістати волонтери? Чому?
Як поширити інформацію та збільшити коло тих, хто буде робити пожертви? Як завоювати та збільшити їхню довіру? Як залучити більше людей до своєї команди?

Звісно, варто розподілити ролі: волонтери, координатори, бухгалерія, комунікаційники, директор тощо. Запропонуйте учням подумати: хто взагалі потрібен волонтерському штабу?

Запитання для аналізу:

Скільки часу і зусиль вимагає волонтерська робота?
Де пролягає межа можливостей волонтерів? Чому?
Як зрозуміти, чи дійсно перед вами волонтери, чи шахраї?

Правильно організована рольова гра не просто стає чудовою частиною освітнього процесу, а й дає змогу неабияк заощадити час. А ви використовуєте рольові ігри на уроках?