Скаффолдинг: як працює ефективна стратегія підтримки учнів

Скаффолдинг (від англ. scaffolding – риштування, будівельні ліси) – освітня стратегія, суть якої полягає в тому, що учень розв’язує певні завдання не виключно самостійно, а за допомогою вчителя. Завдання достатньо складні, тож самотужки дитина з ними не впорається, але з підтримкою педагога – цілком. 

Саме ця підтримка є скаффолдингом. Завдяки ній дитина поступово покращує свої знання та навички, а отже, згодом починає менше потребувати риштувань, тож учитель може згодом їх прибрати.

5 принципів скаффолдинга

Скаффолдинг – це стратегія створення умов для покращення успішності учнів. Для цього вони мають вчитися у так званій «зоні найближчого розвитку». Це означає, що школярі мають робити те, що їм цікаво (хоча і складно опанувати без допомоги). До речі, такий підхід ще й дуже мотивує, адже коли ми бачимо, що впоралися з одним складним завданням, то з більшим ентузіазмом беремося за наступне. Для того, аби стратегія дійсно спрацювала, спирайтеся на головні принципи скаффолдинга:

• Завдання повинне мати чітку мету, до якої і йтимуть учні. Вони мають розуміти, чого від них очікують.
• Завдання має бути достатньо складним для самостійної роботи, водночас школярі мають без проблем впоратися із ним за допомогою вчителя. 
• Процес виконання завдання має бути структурованим таким чином, аби підштовхувати дітей до правильного рішення. Водночас важливо зацікавити та мотивувати їх.
• Учні мають сприймати вчителя як помічника.
• У процесі роботи над завданням діти мають поступово засвоювати нові знання та навички, тож допомога вчителя має зменшуватися. Але якщо учні роблять ось не дуже правильно, важливо допомогти та вказати напрямок. 

Як бачимо, скаффолдинг – це тимчасова підтримка, яка поступово має зменшуватися, а потім і зовсім зникнути. 

Якою може бути підтримка

1. Вербальною. Не варто недооцінювати важливість заохочень та простих слів підтримки на кшталт «Молодці, ви сьогодні дуже швидко впоралися з завданням», «От бачите, це не так складно, як здавалося спочатку». 
2. Невербальною. Демонструйте позитивні емоції та доброзичливість, використовуйте жести схвалення тощо.
3. Фізичною. Тобто безпосередня взаємодія з учнями. Ви можете намалювати, написати чи навіть сконструювати щось разом із ними.
4. Демонстраційною. У цьому випадку ви спільно із учнями досліджуєте різноманітні об’єкти, явища, процеси або функції шляхом їх моделювання, імітації, створення макетів, іграшок. Наприклад, це можуть бути світлини з демонстрацією розвитку певного природного явища або карта-пазл.  
5. Диференційною. Ймовірно, що учні у вашому класі мають різний рівень знань, тож логічно, що вони потребують різної підтримки. Наприклад, комусь буде достатньо поглянути на візуальні матеріали, а комусь потрібна безпосередня взаємодія з учителем. 
6. Візуалізаційною. Її суть полягає у застосуванні візуальних стимулів, зокрема зображень, символів, піктограм тощо. Вони допоможуть дітям краще розібратися в матеріалі та запам’ятати важливу інформацію. Так, просто список правил поведінки у класі можно і не помітити, а весела яскрава візуалізація точно запам’ятається.
7. Інструктивною. Йдеться про створення чітких і зрозумілих інструкцій, які логічно відображають послідовність та алгоритми виконання завдань. 
8. Когнітивною. У цьому випадку важливо спиратися на когнітивні процеси, зокрема увагу, пам’ять та мислення, аби допомогти дітям не просто добре засвоїти знання, а сформувати навички та показати, як вони допоможуть у реальному житті. 

Проте завжди важливо пам'ятати, що головна мета скаффолдингу – допомогти повірити у власні сили та мотивувати на подальші успіхи. З часом діти потребуватимуть допомоги все рідше, та й ступінь її зміниться (наприклад, ви більше не малюватимете разом, натомість просто похвалите школярів). Тобто згодом відповідальність за результат роботи перейде від вас до ваших учнів. 

Найцікавіше, що скаффолдинг заразом сприяє психологічному дозріванню, тобто школярі не лише отримають нові знання та навички, а ще й стануть більш відповідальними та активними.

Лайфхаки для успішної роботи

1. Використовуйте принцип послідовності. Нові знання та навички, які засвоюватиме учень, мають бути пов’язані з попереднім досвідом. 
2. Розробіть максимально просту інструкцію, адже діти мають розуміти кожен крок. Обов’язково перевірте, наскільки добре вони розібралися. 
3. Запропонуйте дітям зробити припущення щодо теми роботи, надайте підказки (картинки, тексти, загадки тощо).
4. Перед початком роботи видайте дітям короткий словничок із ключовою лексикою. 
5. Покажіть приклад: проаналізуйте схоже завдання, аби учні краще розібралися з умовами.
6. Подавайте інформацію у вигляді ментальних карт, графіків, схем тощо: дітям нерідко потрібна візуалізація даних, вона робить навіть складну темою більш зрозумілою.
7. Не поспішайте: дайте дітям достатньо часу, аби подумати над завданням. Так само не варто поспішати доповнювати їхні відповіді, краще поставити кілька запитань для уточнення. Дозвольте школярам самим виправитися, якщо вони помилилися. 

Ще один цікавий підхід: спробуйте розбити урок на кілька мінізанять / одне завдання на кілька мінізавдань. У перервах між кожним таким заняттям / завданням перевряйте, наскільки добре школярі зрозуміли матеріал, давайте практичні завдання, поради додаткові пояснення. 

Також можна спробувати описати одну ідею / тему / концепцію різними способами. Спочатку – коротка лекція, потім – те саме, але у схемах / діаграмах / інфографіках, потім – у форматі відео, потім – попросіть учнів описати ідею самостійно. Таким чином ви зможете продемонструвати тем обговорення з різних сторін, усебічно проаналізувати.  

Скаффолдинг – цікава і дуже дієва стретегія роботи з учнями. Бажаєте дізнатися більше про неї та про інші сучасні стратегії, які варто взяти на озброєння сучасному вчителю? Тоді запрошуємо вас на курс Світлани Зайцевої «Педагогічні стратегії сучасного вчительства»! На вас чекає багато цікавинок та лайфхаків із використання інноваційних цифрових технологій, соціально-емоційного навчання, гейміфікації і не тільки!