28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання
Розбираємо психологічні аспекти сучасного кіно і коміксів про супергероїв.

Хтось у захваті від супергероїв, а хтось нещадно критикує цей закордонний тренд. Мовляв, супергерої не лише витіснили традиційні казкові образи, але і пропагують агресивний шлях вирішення проблем! Утім, популярність супергеройських фільмів та коміксім говорить нам про те, що саме вони відповідають потребам дітей та підлітків. Тож давайте розбиратися!

Від міфу до поп-культури

Зв’язок сучасних суперегероїв із міфологією настільки очевидний, що не побачити його неможливо. Деякі персонажі створювалися з урахуванням популярних міфів, наприклад Диво-жінка – це фактично войовнича богиня Діана, покровителька амазонок. А в деяких випадках давні боги взагалі мігрують з небес на сторінки коміксів та кіноекрани. Саме так сталося з Тором, Зевсом, Локі, Хеллою тощо. 

Можна подумати, що це все трохи дивно, адже ми давно можемо пояснити явища природи з точки зору науки, тож і вірити казкам про богів смішно. Утім, це не так. По-перше, люди все одно зберігають віру у миттєве вирішення проблем, при чому не має значення, хто і як це зробить. По-друге, міфи – це не просто вигадки. Це наша підсвідомість, внутрішні опори та колективні архетипи, що є актуальними й досі. 

Кожен із богів давнього Риму і Єгипту мав власну сферу відповідальності та був покровителем людей певних професій та навіть національностей. Супергерої не відстають! Так, Диво-Жінка вперше з'явилась у 1941 р. як уособлення Америки під час Другої Світової війни. Варто лише придивитися до її костюму і ви побачите американську символіку: червоний, синій, та білий кольори, зірки, зображення орла.

Супергерої є втіленням давніх колективних образів, які не можна просто так заборонити чи відмінити, адже вони пов’язані з глибинними духовними потребами, пошуком себе, рольових моделей і моральних орієнтирів. 

Розкажіть учням, що сучасні супергерої мають чимало спільного з давніми богами та героями:

  1. Вони також мають надприродні сили, довго живуть.
  2. Є певна область реальності, за яку вони відповідають. Дехто з супергероїв є втіленням стихій чи явищам природи,  (Аквамен, Магнето, Айсмен тощо).
  3. Супергерої також мають канонічний образ (костюм), атрибути.
  4. У майже кожного з супергероїв є власні магічні предмети (кільце, молот, костюм, гаджети), що дарують силу і від яких інколи залежить образ, можливості, манера поведінки героя.
  5. Існує зв’язок із тотемними тваринами (Людина-яструб, Жінка-кішка, Чорна Пантера, Бетмен, Чорна Удова, Росомаха та ін).
  6. Героїв можна умовно поділити на більш людяних (культурні герої, «напівбоги» – Джессіка Джонс, Залізна людина, Бетмен, Харлі-Квін) та схожих на класичних небожителів (Супермен, Диво-жінка).

Цікавий факт: Культура супергероїв з’явилася в Америці – країні, що не мала вкоріненої міфології. Цю тему розкриває у своєму романі «Американські боги» Ніл Гейман (йому вдалося продемонструвати те, якою «збірною солянкою» є американська культура). Письменник презентує богів як іммігрантів, які змагаються з новими богами – телебаченням, банками, кредитними картками, кіберпростором тощо. 

Чому дітям це потрібно?

Будь-який міф – потужний заспокійливий засіб. Він вносить порядок, робить події важливішими, дарує відчуття впевненості. Поява міфів пов’язана з потребою зрозуміти і пояснити навколишню дійсність, знайти у ній своє місце. Таким чином можна пояснити і появу супергероїв. Діти тільки вчаться жити у цьому світі та обирати шлях, а супергеройські образи допомагають зрозуміти, що взагалі відбувається навколо та як на це реагувати.

Наймолодших дітей у супергероях приваблює переважно зовнішня сторона – ЯК саме чинить герой. «Він вміє літати і це круто!» – цього достатньо, аби захопити малюка, якому 3-4 роки. Тому діти так люблять вдягати костюми супергероїв (перевтілення) та імітувати їхню поведінку. Адже саме це дозволяє їм стати таким ж вільними, як і герої. 

Що дає ототожнення себе з сильною особистістю? Психологічний захисту та повний контроль над власним життям. Це дарує відчуття сили, допомагає подолати внутрішні потрясіння, пов’язані з дорослішанням, а також дозволяє експериментувати з власною особистістю. І рольовими моделями тут стають саме супергерої.

Не варто забувати, що супергерой (первинно – міфологічний образ бога, всемогутнього батька) це також авторитетний батьківський образ, і він теж дарує відчуття захищеності, причетності до чогось глобального. У дитячому та підлітковому віці подібні ідеали найбільш актуальні, згодом їх замінюють відомі артисти та актори. 

Цікавий факт: Після того, як на Хіросиму було скинуто атомну бомбу, з’явилися герої з відповідними можливостями – Атомна Людина, Атомний Громовержець. Герої з аналогічними здібностями з'явилися і у дитячих коміксах: Атомна Миша та Атомний Кролик допомагали молодшому поколінню осмислити нову реальність та впоратися зі страхом ядерної атаки. Сучасні ж супергерої нерідко допомагають осмислити такі проблеми як злочинність, расизм, корупція, смертельні віруси, тероризм тощо.

Юнгіанський аналітик Джеймс Холліс (автор книги «У пошуках божественної обителі. Роль міфу у сучасному житті») певен, що життя без міфів залишить нас наодинці з метафізичними запитаннями, на які важко знайти відповідь без колективного досвіду. Історії супергероїв стають частиною виховання, даруючи дітям сучасні та зрозумілі образи, що виражають настої суспільства, його ідеали і прагнення. 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter