Головна функція ЗНО – рейтингування учасників тестування для того, аби найкращі з них мали змогу продовжити навчання в закладах вищої освіти. Про це розповіла у коментарі Освіта.ua Тетяна Вакуленко, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти. Таким чином вона прокоментувала заяву мовного омбудсмена про те, що без наявності комплексного обов’язкового ЗНО з української мови та літератури школярі не зможуть опанувати українську мову.
«Не функція ЗНО – «змушувати» когось навчатися, читати художню літературу тощо. Функція ЗНО – рейтингувати за підсумками тестувань учасників для того, щоб найкращі, найсильніші мали можливість продовжити здобуття якісної освіти на наступних рівнях. Натомість функцію оцінювання, яка б безпосередньо впливала на освітній процес у школах, має виконувати державна підсумкова атестація».
Заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко
Також вона наголосила на тому, що у Стратегії освітніх оцінювань, яку розробив Український центр оцінювання якості освіти, запропоновано потупову трансформацію ЗНО до 2030 року. Це дозволить створити умови для того, щоб зробити ДПА більш відповідною потребам НУШ, що сприятиме підвищенню якості освіти.
Також Тетяна Вакуленко зазначила, що результати міжнародного дослідження PISA-2018 дозволили виявити значні проблеми і з читацькою, і з математичною, і з природничо-науковою грамотністю 15-річних підлітків. Так, лише 74,1% із них досягли базового рівня сформованості читацької грамотності, 64,0% – математичної, 73,6% – природничо-наукової.
«Насамперед ми маємо говорити про політики, які стосуються освітнього процесу. Про зміст навчальних предметів на рівні школи, про якість їх викладання, про мотивацію дітей і підлітків до усвідомленого навчання, а вчителів – до відповідального викладання тощо. І вже потім – про політики на рівні оцінювання випускників, яким має бути зовнішнє незалежне оцінювання».
Заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.