Волонтерська діяльність учнів: підходи до організації та планування

Шкільне волонтерство – це тисячі добрих справ, зроблених із непохитною вірою в нашу перемогу. Заради підтримки ЗСУ та допомоги людям із постраждалих населених пунктів наші діти та педагоги організовують благодійні акції, допомагають з адмініструванням соцмереж, займаються творчістю та роблять багато інших дивовижних вчинків. Тож саме про діяльність юних патріотів та їхніх наставників ми поговоримо під час Всеукраїнської інтернет-конференції «Навчання та волонтерство: досвід школярів і вчителів». Наші спікери поділяться корисними порадами та цікавими ідеями, що допоможуть міцно тримати освітянський волонтерський фронт. 

А ще ми підготували матеріал, присвячений  основним етапам формування  активного співтовариства юних соціальних інноваторів.
Перед тим, як організувати волонтерську діяльність учнів, варто послідовно відповісти на такі питання:

• яким буде характер шкільного об'єднання (вік учасників, формат загону (постійний/ситуативний), періодичність зборів тощо)?
• якою буде його структурна підпорядкованість?
• чи будуть залучені батьки до волонтерської діяльності? Якщо так, то як буде організовано взаємодія з ними?
• як буде проходити процес організації та подальший аналіз заходів?

Відповіді на ці запитання дозволять визначити наявні ресурси та окреслити перспективи розвитку волонтерської діяльності. 

Визначення мети та формування мотивації школярів

Визначення мети, яка демонструє школярам реальну важливість волонтерства та пояснює їм, як вони можуть змінити світ на краще, є чудовим способом мотивації. Аби захопити учнів цією діяльність з першої хвилини, варто перетворити знайомство з нею на яскраву й незабутню подію, проведену у цікавому форматі. Під час такої зустрічі можна провести: 

• інтелектуальні, ділові, рольові ігри, ігри на знайомство та взаємодію;
• обговорення відеороликів соціального спрямування;
• аналіз кейсів.

Чудовим рішенням може бути проведення квесту, де кожна станція змістовно відображає той чи інший аспект шкільного волонтерства та відрізняється за видами діяльності. А ще можна запросити справжніх волонтерів, які розкажуть дітям про свій досвід і наведуть приклади успішних практик.

Формулювання місії загону та вибір пріоритетних напрямів діяльності

Місія має містити опис та обґрунтування завдань, які потрібно виконати, та відповідати на запитання: навіщо учні стали волонтерами, чим вони займаються та як визначають успішність свої діяльності. Зазвичай місія формулюється у двох варіантах. Короткий варіант представляє собою 1–2 невеликих речення (так званий слоган), спрямований передусім на формування в оточуючих правильного ставлення до волонтерської організації. Розширений варіант найчастіше формулюється для внутрішнього користування та має докладно розкривати все важливі аспекти, зокрема:

• ціль функціонування волонтерської групи;
• сфера діяльності;
• філософія групи;
• методи досягнення поставленої мети;
• методи взаємодії з зовнішнім середовищем.

Наступним етапом є визначення цільової аудиторії та напрямів волонтерської діяльності, які будуть реалізовуватись учнями. Серед них можна виділити такі:

• національне-патріотичне виховання, зокрема допомога та підтримка ЗСУ;
• охорона здоров'я (пропаганда та прищеплення цінностей здорового способу життя, підтримка пацієнтів медичних установ тощо);
• соціальна підтримка (допомога учням пільгових категорій, людям похилого віку, профілактика булінгу тощо);
• сфера культури (розвиток культурних просторів, підтримка діяльності організацій культури, зокрема музеїв, бібліотек, театрів тощо);
• фізична культура та спорт (участь в організації та (або) проведення фізкультурних, спортивних заходів різних рівнів);
• охорона природи (допомога в охороні навколишнього середовища, сприяння відновленню природних екосистем, очищенню ділянок природного середовища від сміття).

Під час вибору напряму варто врахувати не лише соціальну значущість проблеми, а й інтереси та внутрішні потреби учнів. Волонтерство є добровільною діяльністю, тож можливість вибору школярами тієї сфери, яка для них найближча, є запорукою ініціативи та активності у проведенні майбутніх волонтерських акцій.

Визначення структури та розробка іміджу

Аби сформувати структуру волонтерської групи потрібно визначити:

• функції, які вона виконуватиме. Наприклад, розробка та організація заходів, висвітлення діяльності, загальна координація, підтримка сприятливої емоційної атмосфери та ефективної взаємодії всередині колективу;
• систему посад, які забезпечують ці функції. Наприклад, голова, прес-секретар, керівник напряму;
• порядок призначення на ці посади (постійні, тимчасові, з використанням системи чергування доручень).

Для успішного провадження діяльності школярам разом із педагогом варто також розробити оригінальний імідж волонтерської групи - яскравий, емоційний та позитивно заряджений «портрет», який чітко демонструє цілі та завдання волонтерів, відображає характер їхньої діяльності. Він може включати такі складові:

• бренд (символи та атрибути, що відображають стиль та характерні особливості);
• внутрішня культура (стиль міжособистісних відносин, емоційно-психологічний клімат, прийняті форми взаємовідносин між учасниками);
• організаційна культура (ступінь загальної організованості, дисципліна, порядок та системність діяльності).

Започаткування традицій загону

Звісно, традиції будь-якого колективу складаються поступово у процесі спільної діяльності. Але негласні правила, елементи корпоративної культури та спільні об'єднуючі ритуали можуть бути закладені ще на початку. Тож можна запропонувати школярам подумати над ними самостійно, або навести традиційні приклади правил та традицій:

• Закон 00 (закон пунктуальності).
• Закон піднятої руки (якщо хтось підняв руку, всі мають звернути на нього увагу та вислухати).
• Закон дружби (толерантне ставлення до людей та дотримання субординації).
• ВППД (відкидаєш ідею – пропонуй, пропонуєш – дій!).
• Правило ручки та блокнота (якщо думка не записана, вона втрачена).

Планування діяльності

Наступним етапом є розробка плану діяльності юних волонтерів. Важливо, щоб у плануванні брали участь всі учні, тож варто спонукати кожного школяра висловлювати свої ідеї. Усі запропоновані заходи, акції чи проєкти слід фіксувати, ранжувати та вибирати найкорисніші та найцікавіші спільно з дітьми. 

Підходи до призначення відповідальних за організацію підготовки та реалізацію заходів можуть бути різними: 

• невизначений. Немає певної системи організації заходів, кожен із них  реалізується особливим чином;
• організаційна група. Визначена постійна група досвідчених волонтерів, яка розробляє та проводить усі заходи, а інші учасники виступають у ролі виконавців;
• чергування творчих завдань. Група розподілена на декілька команд, кожна з яких один раз у визначений термін змінює спрямованість своєї діяльності;
• робочі групи. Під час підготовки до певного заходу формується робоча група, призначаються відповідальні за різні напрями та голова.

Крім основних (зовнішніх) заходів до плану варто включити організацію навчання для юних волонтерів, яке спрямоване на формування мотивації учнів та почуття корпоративної ідентичності (проводиться педагогом або досвідченими волонтерами з числа старших школярів). 

Окрему увагу варто приділити аналізу виконаної роботи. Тож до плану слід включити заходи з аналітичної діяльності.

Що ще допоможе організувати успішну волонтерську діяльність учнів? Ваш особистий приклад, їхня автономія у виборі та прийнятті рішень й позитивна оцінка їхніх зусиль! І звісно, різноманітні цікаві ідеї, які ви зможете дізнатися на нашій конференції!