Зміни до Порядку організації інклюзивного навчання у ЗЗСО: огляд проєкту постанови КМУ

Нещодавно МОН запропонувало для громадського обговорення проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти». Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту акта приймаються у довільній формі до 04.11.2025 на електронну адресу nelia.koretska@mon.gov.ua, а сама Постанова набуде чинності з 01.08.2026. У цій статті ми підготували вибірковий огляд ключових положень документа, що регламентують нові вимоги до організації освітнього процесу для учнів із ООП.

Бажаєте отримати більше інформації про практичні інструменти, які допоможуть зробити навчання більш людяним, доступним і результативним для кожного учня? Реєструйтесь на дводенну Всеукраїнську інтернет-конференцію «Інклюзивна освіта в НУШ: сучасні стратегії та практичні кейси роботи з дітьми з ООП», яка відбудеться 30.10.-31.10.2025! Також нагадуємо, що ви маєте можливість переглянути усі наші заходи у запису у будь-який зручний для вас час. 

Загальні положення та сфера застосування Порядку

Цей Порядок є ключовим регуляторним документом, що встановлює організаційні засади для роботи з учнями з ООП у закладах загальної середньої освіти та створення єдиного, прозорого механізму для забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Основні положення Порядку охоплюють такі аспекти:

• Сфера дії та форми навчання: правила є обов'язковими для закладів загальної середньої освіти всіх типів та форм власності. Дія Порядку поширюється на інституційну форму здобуття освіти, а саме на очну (денну, вечірню) та дистанційну форми.
• Винятки: дія Порядку не поширюється на спеціальні класи, спеціальні школи та навчально-реабілітаційні центри, крім інклюзивних класів, створених в цих закладах на період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану.
• Особливі умови: у період воєнного стану або надзвичайної ситуації освітній процес може організовуватися з використанням технологій дистанційного навчання.

Ключові терміни

Точне розуміння термінології є фундаментом для правильної організації освітнього процесу в інклюзивному класі. Воно забезпечує єдине бачення цілей та методів роботи, а також сприяє ефективній комунікації між учителем, командою супроводу, батьками та адміністрацією закладу. Нижче наведено ключові поняття з Порядку та їх практичне значення для педагога:

• адаптація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) – зміна методів і способів навчання, рівня складності завдань з урахуванням індивідуальних потреб учнів з ООП без зміни загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання.  Це означає, що учень з ООП досягає тих самих навчальних цілей, що й інші учні, але іншими шляхами (наприклад, за допомогою додаткових візуальних матеріалів, більше часу на виконання завдання тощо);
• модифікація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) – зміна змісту (шляхом спрощення, виключення, об’єднання тощо) навчання з урахуванням особливих освітніх потреб учнів із зміною загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання. Це означає, що навчальні цілі для учня з ООП коригуються відповідно до його можливостей. Наприклад, замість вивчення всіх тем розділу, учень засвоює лише ключові поняття;
• рівні підтримки – обсяг тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти. Для вчителя рівень підтримки, визначений ІРЦ, є орієнтиром для планування обсягу допомоги, залучення асистента та вибору методів навчання;
• ресурсна кімната (ресурсний осередок) – спеціально облаштована кімната (частина кімнати, класу, приміщення укриття), що має відповідний розподіл функціональних зон, призначена для розвитку учнів із ООП, гармонізації їх психоемоційного стану та психологічного розвантаження, проведення (надання) індивідуальних та/або групових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг). Це не лише місце для занять, а й безпечний простір, де учень може відпочити та відновити ресурс;
• медіатека – бібліотека цифрових носіїв інформації або комп’ютерного та мультимедійного обладнання, підключеного до Інтернету, що використовується під час освітнього процесу. Для вчителя це ресурс для використання сучасних освітніх технологій та диференціації завдань;
• оцінка потреби учня в наданні підтримки – процес визначення потреби учня в наданні йому підтримки в освітньому процесі та її рівня Цей процес, що проводиться ІРЦ або командою супроводу, є відправною точкою для подальшої організації інклюзивного навчання.

Організація інклюзивного класу: від заяви до створення

Створення інклюзивного класу є не правом, а обов'язком закладу освіти за наявності відповідних підстав. Процес зарахування учня з ООП та утворення інклюзивного класу виглядає так:

• Ініціація процесу. Основою для початку процедури є заява одного з батьків (або інших законних представників) учня, яка подається особисто, поштою або через визначену засновником закладу освіти електронно-комунікаційну систему.
• Необхідні документи. Разом із заявою батьки подають висновок ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. У період воєнного стану для організації інклюзивного навчання учнів з ООП (зокрема з числа тих, що вимушені були змінити адресу задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування)) можна подавати копії документа, що посвідчує особу, та висновку.
• Дії керівника закладу. На підставі заяви та висновку ІРЦ керівник закладу освіти зобов'язаний утворити інклюзивний клас та організувати інклюзивне навчання, враховуючи рекомендований рівень підтримки. Зарахування учнів із ООП здійснюється згідно з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим МОН.
• Обов'язковість створення. Порядок чітко встановлює, що інклюзивний клас утворюється в обов'язковому порядку за наявності хоча б однієї заяви для учня, який потребує ІІ-V рівня підтримки. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання учня з особливими освітніми потребами та утворенні інклюзивного класу.

Кількісний склад інклюзивного класу: норми та обмеження

Регулювання кількості учнів із ООП в одному класі є критично важливим для забезпечення якості освітнього процесу. Дотримання цих норм дозволяє педагогам приділяти належну увагу кожній дитині, створювати сприятливе навчальне середовище та ефективно індивідуалізувати навчання.

Кількість учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі має становити не більше трьох осіб, з яких:

• не більше одного учня, який потребує IV або V рівня підтримки.
• не більше двох учнів, які потребують III рівня підтримки.
• не більше трьох учнів, які потребують II рівня підтримки.

Учні з I рівнем підтримки розподіляються між класами без обмеження їх кількості в одному класі. Припинення надання підтримки першого рівня здійснюється за рішенням команди або письмовою заявою одного з батьків (іншого законного представника) учня.

Особливі умови та винятки

Порядок також передбачає винятки, які діють за певних обставин:

• Якщо заклад освіти єдиний у населеному пункті, визначені вище норми кількості не застосовуються.
• Під час воєнного стану гранична кількість учнів з IV або V рівнем підтримки становить не більше двох осіб,  а для учнів з II та III рівнем підтримки норми не застосовуються. Це означає, що на цей період тимчасово знімається обмеження на кількість таких учнів у класі, що вимагає від закладу освіти та педагогів особливої гнучкості у плануванні ресурсів та освітнього процесу.

Індивідуалізація освітнього процесу

Індивідуальна програма розвитку (ІПР) є ключовим інструментом для персоналізації навчання учня з ООП. Це не формальний документ, а детальна дорожня карта для всієї команди супроводу, яка визначає цілі, стратегії та конкретні кроки для забезпечення освітніх потреб дитини. 

Індивідуальна програма розвитку має такі характеристики:

• Хто розробляє: команда психолого-педагогічного супроводу за обов'язкової участі батьків (або інших законних представників) учня.
• Для кого складається: для всіх учнів, що потребують підтримки (з I по V рівень).
• Терміни розробки: протягом місяця після початку навчання дитини у закладі.
• Зміст програми: для учнів з I рівнем підтримки ІПР містить загальну інформацію про дитину, динаміку її розвитку, особливості засвоєння програми та потреби в її адаптації. Для учнів з II-V рівнями підтримки ІПР складається за встановленою формою і є більш деталізованою.
• Затвердження та перегляд: ІПР підписується всіма членами команди супроводу (включно з батьками), затверджується керівником закладу, складається на навчальний рік і переглядається щонайменше двічі на рік (за потреби частіше) для коригування. Батьки мають право отримати її копію.
• Зберігання та доступ: ІПР зберігається в особовій справі учня не менше трьох років, а також обліковується у системі автоматизації роботи ІРЦ. У разі відрахування, переведення учня до іншого закладу освіти копія ІПР подається батьками (іншими законними представниками) учня до закладу освіти, де він продовжує здобуття освіти.

Індивідуальний навчальний план

Індивідуальний навчальний план складається за потреби для учнів, які потребують II-V рівня підтримки. План розробляється командою супроводу за участі вчителів-предметників, схвалюється педагогічною радою та затверджується керівником. Він є частиною ІПР і містить таку ключову інформацію: 

• перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів);
• загальний обсяг навчального навантаження та кількість годин на тиждень для вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
• кількість годин корекційно-розвиткової роботи за напрямами;
• гранично допустиме тижневе навантаження на учня

Саме в індивідуальному навчальному плані та додатках до ІПР фіксується, які предмети підлягають адаптації, а які – модифікації, що робить цей документ практичною інструкцією для вчителя-предметника.

Система підтримки учня: Команда супроводу, асистенти та послуги

Успіх інклюзивного навчання залежить не від зусиль одного вчителя, а від скоординованої, злагодженої роботи цілої команди фахівців та наявності необхідних ресурсів. Порядок визначає ключові аспекти цієї системи підтримки:

• Хто створює: команду психолого-педагогічного супроводу створює керівник закладу освіти для кожного учня, який потребує підтримки.
• Хто входить до складу: фахівці закладу освіти (вчитель, асистент вчителя, психолог, логопед тощо), а також фахівці ІРЦ.
• Організація роботи команди супроводу: здійснюється відповідно до Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу учня з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, затвердженого МОН. 
• Формат роботи під час воєнного стану: засідання команди можуть проходити в режимі онлайн або у змішаному очно-дистанційному форматі.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги

Психолого-педагогічні послуги – комплекс заходів з організації освітнього процесу та розвитку учня з особливими освітніми потребами, що надаються педагогічними працівниками закладу та/або додатково залученими фахівцями.

Корекційно-розвиткові послуги (допомога) надаються у формі занять, які проводяться фахівцями із числа педагогічних працівників, посади яких введено до штатного розпису закладу освіти, та/або додатково залученими фахівцями, які здобули вищу освіту за спеціальностями «Спеціальна освіта» («Дефектологія», «Корекційна освіта (за нозологіями)»).

Надання цих послуг має такі особливості:

• Форми проведення занять: індивідуальна або групова (від 2 до 6 учнів), також можуть створюватися міжкласні групи. Відповідну форму визначає команда супроводу з урахуванням категорії (типу) особливих освітніх потреб (труднощів) учня, зазначених у висновку ІРЦ. 
• Тривалість занять: 20-25 хвилин для індивідуальних, 35-40 хвилин для групових.
• Планування та облік: розклад занять затверджується керівником, узгоджується з розкладом уроків, не призводить до перевантаження учня і не враховується в його граничному навчальному навантаженні. Проведені заняття фіксуються у спеціальному журналі, який ведеться в паперовій або електронній формі відповідальними працівниками.
• Факт отримання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг): батьки (інші законні представники) підтверджують отримання послуг у паперовій або електронній формі.

Ролі асистента вчителя та асистента учня

Порядок чітко розмежовує функції цих двох посад:

• Асистент вчителя - це педагогічна посада, яка вводиться до штатного розпису закладу у разі утворення інклюзивного класу. Його основне завдання — допомагати вчителю в організації освітнього процесу в інклюзивному класі. Обов'язки визначаються посадовою інструкцією.
• Асистент учня (дитини) - це особа, яка забезпечує індивідуальні соціальні та соціально-побутові потреби дитини (допомога в пересуванні, харчуванні, дотриманні гігієни тощо). Ним може бути один з батьків, уповноважена ними особа або соціальний робітник.

Освітнє середовище: ресурсна кімната та матеріальне забезпечення

Правильно організований фізичний простір та належне матеріально-технічне забезпечення є фундаментом для ефективного інклюзивного навчання. Згідно з Порядком, заклад освіти зобов'язаний створити комплексні умови для навчання учнів з ООП, що включають:

• безперешкодний доступ до всіх приміщень та території закладу;
• забезпечення учнів необхідними допоміжними засобами для навчання;
• наявність сучасних навчально-методичних і наочних посібників, підручників та дидактичного обладнання;
• облаштування та обладнання ресурсної кімнати та медіатеки.

Ресурсна кімната - це багатофункціональний простір, який виконує кілька важливих завдань:

• Призначення: використовується для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять, розвитку учнів з ООП та гармонізації їх психоемоційного стану.
• Зонування: у ресурсній кімнаті обов'язково має бути створена окрема зона для психологічного розвантаження або усамітнення, де учень може відпочити за потреби.
• Доступність: ресурсна кімната може використовуватися всіма учнями закладу освіти, а не лише дітьми з ООП.
• Правила перебування: учні можуть перебувати в ресурсній кімнаті винятково у супроводі педагогічних працівників, асистента учня або іншого фахівця.

Завершення навчання та інші адміністративні аспекти

Порядок регулює не лише освітній процес, а й супутні адміністративні питання, важливі для забезпечення неперервності та повноцінності освітньої траєкторії учня від зарахування до випуску. Ключові положення щодо цих аспектів:

• оцінювання результатів навчання учнів з ООП: здійснюється у загальному порядку, визначеному МОН;
• документи про освіту: після завершення навчання на відповідному рівні освіти учні з ООП отримують документи про освіту державного зразка, як і всі інші випускники закладу;
• тривалість здобуття освіти: для учнів з ООП може бути продовжена тривалість навчання на початковому та базовому рівнях середньої освіти відповідно до окремої постанови КМУ;
• групи подовженого дня: учні з ООП зараховуються до груп подовженого дня за заявою батьків. Для забезпечення потреб учня з IV-V рівнем підтримки та учня з інтелектуальними, соціоадаптаційними труднощами II-V рівня підтримки до штату вводиться посада асистента вихователя.

Змінювати освіту на краще може кожен із нас! Тож висловлюйте вашу думку, надсилайте пропозиції та зауваження. А команда Освітнього проєкту «На Урок» й надалі буде продовжувати якісно працювати для українських освітянам заради розбудови інноваційного освітнього простору!  Долучайтесь до прямих етерів або переглядайте наші заходи у запису!