ПОСВЯТА В ПЕРШОКЛАСНИКИ

                                    ПОСВЯТА  В  ПЕРШОКЛАСНИКИ

 

Вчителька:

Шановна, громадо,

Погляньте на нас.

Найкращий у школі –

1-А клас!

 

 

        Ведучий.  Сьогодні свято радістю багате,

                          Сьогодні ви, шановні мами й тата,

                          Діток своїх веселих та завзятих

                          До школи нашої всі дружно привели.

 

        Ведуча.   Тож, як ведеться, хочем всіх вас привітати,

                        За нашим звичаєм вас будем зустрічати:

                        Даруєм усмішки всім на добро,

                        Щоб в вас і в нас лиш щастя скрізь було!

 

        Ведуча.   Вітайте! На сцені першокласники!

 

        Ведучий.  Найменші члени нашої шкільної родини!

 

Учні – першокласники під музику виходять на сцену.

Ведучий .

Ось перед вами перший клас:

                  Такі іще малята.

                  Сьогодні будемо ми їх

                  У школярі приймати.

Ведучий .

                  Я від імені всіх учнів вас вітаю,

                  Успіхів в майбутньому бажаю,

                  Щоб ходили ви із класу в клас

                  І були ще кращими за нас.

1.Ми у школі наймолодші,

   Але вже не новачки.

    Вже два місяці ми носим

   горде ймення – першачки.

 

2.Прийшли недавно в перший клас:

  просторий, світлий, чистий.

   Ми не просто першачки,

   ми справжні гімназисти!

 

3.Було нам зразу, ой нелегко

   писати палички й гачки.

   Бо дуже пальчики боліли

   і заважали балачки.

4. А тепер всі  букви майже знаємо,

   їх ми пишемо й читаємо.

  Додавати вмієм, віднімати,

  самостійно приклади складати.

 

5.Розвязувати задачі вже вміємо,

   по – англійські дещо розуміємо.

   На уроках ми  майже слухняні,

   чемні, стримані, старанні.

 

6.На перервах теж часу не гаєм,

     на всіх поверхах буваєм!

     Що? коли? чому? для чого?

     не пропустимо нічого.

 

7.Хочем все на світі знати,

     всіх завжди перемагати.

     Пильніше гляньте ви на нас –

     ми – найкращий в школі клас!

 

8.Прощай, дитинства любий світ.

     Нас жде життя цікаве, нове.

     До навчання тепер усіх

     Ласкаво просить рідна школа.

 

9.Прийміть же нас в шкільну сім’ю,

     Допоможіть нам добрим словом,

     Згадайте молодість свою,

     Як вперше ви прийшли до школи.

 

 10.А ми цікаві й запальні,

     До всього хочем придивитись.

     Віднині чемні школярі

      Із вами поруч будуть вчитись.

 

11.Ми старанні, працьовиті,

     Всі веселі і завзяті.

     Ось послухайте, як вміють

     Першокласники співати.

 

12. Осінь ніжно розпустила

      Фарби кольорів

       І до школи запросила

       Нас, маленьких першачків.

 

 13. На відмінно вчитись хочу,

       Є вже зошит з букварем,

       Був я вчора просто хлопчик

           Став сьогодні школярем.

 

        14. Мріяла ходить до школи,

           Дванадцятки заробляти.

           Ти, матусю, не хвилюйся,

           Буду добре працювати.

 

         15. Я ще звечора збирався

            Йти до школи в перший клас!

            Одягався, і взувався,

            І портфель складав сто раз.

 

         16. Всі книжки, пенал і папку...

            І кота свого взяла...

            Він виймав із ранця лапки,

            Виповзав і виповзав.

 

         17. Хто ж кота в портфель ховає?

            Йому ж місця там нема!

            Вдома хай пісень співає,

            Чи на сонечку дріма.

 

         18. Краще в ранець ляльку взяти!

            Та ж тихесенько лежить!

            І не буде виповзати,

            Буде з нами букви вчить.

 

         19. А от я машинку маю,

            Тільки ви вгадайте : де?

            Так маскую, так ховаю

            Навіть мама не знайде!

 

         20. Ви хіба маленькі, діти,

            Що без ляльок вам не жить?

            Ми ж ідемо букви вчити,

            Математику учить!

 

         21. Будем добре ми навчатись,

             Хоч ця справа не легка!

             Тільки шкода нам прощатись

             З іграшками дитсадка...

 

         22. Станем вчитись залюбки,

             Збережем свої книжки,

             А читати і писати

             Будемо найкраще ми.

 

 

         23. А ми йдемо сміливо.

             Рідна школа! Нас приймай!

             Хтось із нас колись, можливо,

             Ще прославить рідний край.

 

Музична пауза.

Вчитель: 

Наші першокласники вже багато чого навчились:  в букварі добралися до букви  , закінчили першу частину пропису, вивчили числа першого десятка, люблять малювати і працювати.

 

24.Щоб було ще веселіше

     Гостям всім на святі,

     Ми смішні шкільні пригоди

     Хочем розказати.

 

25. А про перші наші кроки

     І тяжкі хвилинки

     Нагадають вам, напевно,

     Веселі смішинки.

 

(Діти читають смішинки)

 

Годинник

Щось годинник,- каже тато,-

Раптом зупинився.

Треба в чистку віддавати,

Мабуть, запилився.

 

-Звідки взятись тому пилу? – мовила Іванка.-

Я ж годинник з милом мила,

Там нема й пилинки!

* * *

—     Володю, підемо після школи грати у футбол?

—     Не можу, я повинен допомогти таткові готувати мої уроки.

* * *

—     Юлю, а хто за тобою сидить?

—     Я не знаю, бо вчителька казала, що обертатися назад не можна.

* * *

—     Вставай, Максимку, бо спізнишся до школи.

—     Не спізнюся. Школа цілий день відчинена.

***

— Мамо, мене вже більше не звуть найгіршим учнем.

— Молодець, синку, ти став краще вчитись?

— Ні. До нас прийшов новий хлопчик, який вчиться ще гірше.

 

          ***

— Оксано Василівно, ви хотіли бачити моїх батьків? Я їх приніс, — сказав першокласник і поклав на стіл вчительці фотографії своїх батьків.

***

— Настенько, — каже мама, — ти дуже неслухняна дівчинка. Я геть вся посивіла через тебе, бачиш

— Але ж і ти, мамуню, була неслухняною. Ондечки яке сиве волосся у нашої бабусі.

***

— Ти до школи хіба не йдеш? — запитує батько у Міші.

— Ні.

— Чому?

— Вчителька просила, щоб сьогодні до школи пішов ти.

***

— Настю, ти за що сьогодні двійку одержала?

— За співи...

— Невже ти не могла заспівати як слід?

— Я заспівала, але на уроці... математики.

***

— Татку, — питає хлопчик, — чи зумів би ти із заплющеними очима написати своє прізвище?

— Звичайно.

— То напиши його, будь ласка, в моєму щоденнику.

***

— Даринко, дай мені своєю ручкою пописати!

— А хіба твоя зіпсувалася?

— Та ні, вона робить багато помилок...

 

Танок «Прощавай Букварику»

 

1. Каліграфія моя

    Вже мене замучила!

    Я виводжу кожну букву,

    А вона все кручена.

 

 2 Я дивлюсь на свої букви.

    Кулак їм показую:

   Ану, станьте гарно в ряд,

   Бо всіх понаказую!

 

3.Ох!Письмо – це справжні муки:

   Від напруги ниють руки!

   Вам би пальчики – билинки,

   В ляльки гратись, у машинки!

   Та коли ж? Весь час веди

   Знаки, літери, склади!

 

 4. Що писати треба чисто,

    Дуже добре знає всяк.

   Тільки ручку норовисту -

    Не приборкаю ніяк.

 

5.Раз у раз її навчаю,

   Ледь не плачу од відчаю,

   Бо абияк дряпає,

   наче курка лапою!

 

6.Ой, та ручка! Їй, невірній,

   Мабуть, всоте говорю:

   Знай, що я також настирна,

   Я тебе таки скорю.

 

7.Кинеш свій поганий норов,

   Не ганьбитимеш мене,

   І мені не буде сором

    за письмо твоє брудне!

 

 Ведуча.  До нас на свято завітали незвичайні гості - Буквар і Математика.

 

Буквар.  Я мандрую по країнах,

                Я з абеткою дружу,

                І малечу, як зустріну,

                Грамоті одразу вчу.

 

Математика.  Сильна і прекрасна

                          Країна математика.

                          Тут завжди кипить робота,

                          Лиш одна у всіх турбота,

                          Щоб правильно і швидко рахувати

                          І точну відповідь давати.

                         Скільки хліба на полях?

                         А веснянок на носах?

                         Скільки зірок світить з неба?

                         Скільки шоколаду треба?

                         Вас навчу я рахувати -

                        Додавати й віднімати

                        Книги завжди бережи,

                        Сторінки не псуй не рви!

 

Буквар.  Ну, що, діти, обіцяєте берегти книги?

 

Сценка «Щкільний зошит»

 

Зошит.   Ой-ой-ой! Немає сили! Ви на мене наступили.

 

Буквар.  Що це тут валяється?

 

Математика.  Зошит, виявляється.

 

Буквар.  Піднімай його мерщій! Чий він? Чий?

Зошит. Я подертий, я потертий,

              У обкладинці старій...

              Весь в чорнилі, у мастилі...

 

Математика.  Хто хазяїн твій?

 

Зошит.    Андрій.

Заходить лінійка.

 

Лінійка.  І я скаржусь на Андрійка.

 

Буквар.  Ти хто?

 

Лінійка.  Я Адрійкова лінійка,

                 Я терплю страшенну муку,

                 Правлю хлопцю за шаблюку,

                 Він дубасив мною стіл,

                 Я вже тріснула навпіл.

 

Зошит.   Ми тепер каліки з нею.

                Нам потрібні ліки з клею.

 

Математика.  Школярами ви сьогодні стали,

                          Так не даремно вас назвали,

                          Свою готовність доведіть,

                         Шкільне приладдя бережіть!

 

Буквар.   Ви тепер вже не малі,

                 Ви сьогодні- школярі,

                 Зі святом хочем привітати

                 І від душі вам побажати

                Лише 12 балів мати.

                 З бажанням вчитись і все знати.

                Щоб вчителів ви поважали,

                Своїх батьків ви шанували.

 

Звучить фонограма з казки "Буратіно". На сцену виходить Мальвіна.

 

 

Мальвіна.  Десь зник Буратіно. Діти, Ви не бачили його?

 

На сцені з"являється Буратіно. Він плаче.

 

Мальвіна.  Що сталося, Буратіно? Сьогодні таке свято, а ти плачеш.

 

 

Буратіно. (хниче) Я плачу, бо отримав листа, але не можу його прочитати.

                               А так цікаво знати, що там написано.

 

Мальвіна.  Ах! Та тиж не вмієш читати. Я забула. Діти, допоможемо  

                    Буратіно?

 

Мальвіна разом з першокласниками читають листа.

 

ДОРОГИЙ БУРАТІНО! ЗАПРОШУЄМО ТЕБЕ НА СВЯТО ПЕРШОКЛАСНИКІВ,

 

 

Буратіно. Ух! Як здорово! А чи не підкажете ви мені, як потрапити до

                  першого класу?

 

Мальвіна.  Перед тобою і є першокласники. І сьогодні ми святкуємо свято

                    "Посвята в першокласники".

 

Буратіно.   Ну, якщо так, то я з радістю. До того ж у мене є для вас сюрприз.

                    А який? ви дізнаєтеся, коли виконаєте мої завдання.

 

Буратіно.   У сумці зошити, буквар.

                    Хто до школи йде? (школяр)

 

Мальвіна.   На травиці біля хати

                     Метушаться цуценята.

                     Двоє білих, наче сніг,

                      Троє чорних - скільки всіх? (п'ять)

 

Буратіно.   Коли хочеш ти читати,

                    То мене повинен знати.

                    А коли мене не знаєш,

                    То нічого не вгадаєш. (буква)

 

 

Мальвіна.   На полиці вісім книг,

                      Толя взяв одну із них.

                      Хто тепер сказати міг,

                      Скільки на полиці книг? (сім)

 

Буратіно.   Є чарівник у школі в нас.

                    Ану, впізнайте, хто він?

                    Озветься - тиша йде у клас,

                    Озветься ще раз - гомін.

                    Щоб не спізнитись на урок,

                    Нам голос подає ...       (Дзвінок)

 

Молодці! Ви добре справилися з завданням!

А зараз, шановні першокласники, обіцяний сюрприз…

 

Вчитель: 

Привітати вас зі святом, діти, прийшли керівники школи, надаємо

їм слово. Надаємо слово директору школи .

 

 

Звучить фонограма. Вручаються значки дітям.

 

Ведучий.  Сьогодні діти, ви стали справжніми школярами - жителями Країни

                   Знань.

 

Ведуча.  А зараз для першокласників прозвучить урочиста обіцянка.

 

Ведучий.  Ми, першокласники урочисто обіцяємо!

 

Ведуча.  Любити і берегти рідну землю, бути добрими і чесними,

                вихованими і дружними.

 

Діти.   ОБІЦЯЄМО!

 

 

Ведучий.  Якомога краще навчатися і дотримуватися всіх законів і правил

                  шкільного життя.

 

Діти.  ОБІЦЯЄМО!

 

 

Ведуча.  Завжди допомагати товаришам, поважати і бути гідними звання

                школяра.

 

Діти.  ОБІЦЯЄМО!

 

 

Ведуча.  Щиро вітаємо та приймаємо до нашої великої шкільної родини

                учнів перших класів та їхніх батьків.

 

Ведучий.  Бажаємо всім першокласникам влитися в наш колектив

                  і бути гідними звання школяра. Гарних вам оцінок і щасливої

                 дороги до світу знань.

Вчитель.

– Віднині ви повноправні господарі своєї   школи. Ви справжні школярі. Шановні гості. Погляньте ще раз на наших першокласників. Запам'ятайте їх такими. Сподіваюсь, що через 11 років ми побачимо їх дорослими красивими хлопцями і дівчатами.   А до цих «Посвідчень першокласника», які вони збережуть до випускного вечора, додадуть «Атестати зрілості», в яких будуть відмінні і добрі оцінки.