Поведінка тварин у природі та методи її вивчення.

Урок № 53

Тема. Поведінка тварин у природі та методи її вивчення.

Мета: сформувати знання учнів про біологічні  основи формування поведінки тварин у природі; ознайомити з методами вивчення поведінки тварин; дати поняття про науку етологію; розвивати уміння логічно мислити та робити висновки; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця: називає:

- методи вивчення поведінки тварин;

- форми поведінки тварин;                

Обладнання і матеріали:  малюнки, таблиці, роздатовий матеріал.

Базові поняття і терміни: поведінка, етологія, методи поведінки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

«Мозковий штурм».

—Чому чим досконаліші органи чуттів, тим рухливішою є тварина?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Чи можуть тварини спілкуватися між собою? 

Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися на великі відстані? 

Як, на перший погляд, беззахисні тварини захищаються від ворогів? 

Усі ці та інші питання здавна цікавлять людей. Частину загадок порівняно нещодавно вже вирішили, проте багато ще чого залишається таємницею.  

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Поведінка тварин у природі.

   Під поведінкою організмів розуміють їхню здатність змінювати свої дії, реагувати на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів.

Наука про поведінку тварин називається етологією.Вона займається такими проблеми, як, наприклад, скільки часу й як тварини сплять, як вони будують нори чи гнізда, яким чином спілкуються між собою, здобувають їжу, і т. п. 

      Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуттів і нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.

      Вчені намагаються знайти відповіді і на такі питання, як, наприклад, чому деяким тваринам є притаманний сильно розвинений материнський інстинкт, а інші залишають своїх дитинчат невдовзі після народження; чому частина тварин занурюється у зимову сплячку, а інші - ні, та інше. 

Тварини переміщаються у різні способи - вони можуть бігати, плазувати, стрибати, плавати чи літати. 

Діяльність спрямовується пізнавальною потребою та потребою в спілкуванні. У тварин не існує суспільства. 

  У тваринному світі ми також на кожному кроці зустрічаємо будівельників, діяльність яких викликає захоплення. 

Давши відповідь на ті чи інші запитання, ми краще дізнаємося про тварин і краще будемо їх розуміти.

Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.

     І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.

2. Методи вивчення поведінки тварин.

Для вивчення поведінки тварин викорис­товують різні методи. Насамперед, широко застосовують метод спостереження за по­ведінкою тварин у природних умовах. При цьому досить докладно відмічають усі фор­ми поведінки і ведуть хронометраж, як довго тварини рухаються, стоять, лежать, прий­мають корм тощо. Існують ще різні експериментальні методи. Наприклад, ізольовано вирощують малят, це дає можливість з'ясувати, що в поведінці передається спадково, а що набувається протягом життя. Метод обхідного шляху полягає в тому, що тварині для досягнення мети дають можливість обійти одну або кілька перешкод. Метод лабі­ринтів дає змогу вивчати кмітливість тварин у пошуці виходу з лабіринта. Метод вживлення електродів у різні структури мозку дає можливість вивчати, які відділи мозку від­повідають за ту чи іншу поведінку. Радіотелеметрію використовують для вивчення ді­яльності серця, дихання, скорочення м'язів під час руху тварин. Поширений також ме­тод рухливих травних умовних рефлексів.

V. Узагальнення і систематизація знань

Завдання для груп:

— Використовуючи текст підручника та додатковий матеріал, охарактеризувати форми поведінки тварин:

І група — харчову й оборонну;

ІІ група — комфортну й репродуктивну;

ІІІ група — агресивну й соціальну;

IV група — територіальну й дослідницьку.

Додатковий матеріал для груп

Харчова поведінка притаманна всім тваринам і характеризується великою різноманітністю. Вона нерозривно пов’язана з різними видами активності: пошук, запасання їжі та обмін речовин. Пошукова поведінка запускається процесами збудження, що викликаються відсутністю їжі.

Пошукова поведінка і здобування їжі. Пошукова поведінка відрізняється винятковою різноманітністю і залежить від особливостей екології і біології виду. Спільним для тварин є підвищення чутливості до харчових подразниківТварини виявляють вибірковість стосовно їжі. Часто тварини прагнуть підтримувати різноманітність харчового раціону.

Серед тварин, які харчуються живою їжею, спостерігаються дві основні стратегії здобування їжі — полювання й випасання.

 Одні хижаки, наприклад богомоли, чатують на жертву в засідці, інші будують пастки. Добре відомі пастки павуків. Комахи також будують пастки — прикладом може служити мурашиний лев.

Швидкі хижаки, наприклад кальмари, використовують особливу стратегію — переслідування. Полювання на малорухому здобич, що ховається, вимагає розвинених аналізаторів і спеціальних пристосувань для її розкриття і вбивства (така здобич часто має міцний панцир).

Нерухома і численна здобич позбавляє необхідності вистежувати і вбивати її. Харчування такою здобиччю — випасання — полягає в поїданні частин або окремих органів кормових організмів. Класичним прикладом пасовищного типу тварин можуть служити великі хребетні рослиноїдні тварини, такі як вівці та кози.

Забирання здобичі в інших організмів — клептопаразитизм — також поширений у тваринному світі. Для одних видів він є підмогою в несприятливих умовах, для інших, наприклад багатьох чайок, він є звичайним джерелом поживи. Такі види здатні активно й наполегливо переслідувати жертву, щоб відібрати здобич. Далеко не завжди це явище викликає агресію у відповідь.

    Запасання їжі. Серед комах поширене запасання корму для личинок. Наприклад, жуки-гнойовики відкладають яйця в заготовлені гнойові кульки. Багато перетинчастокрилих і деякі двокрилі відкладають яйця в тіла інших тварин (переважно комах). Своєрідність цієї форми запасання корму дозволила виділити їх в окрему екологічну категорію — паразитоїди.

У деяких гризунів, до яких належать хом’яки та бурундуки, запасання корму набуло характеру пристосування до несприятливих періодів року. У них запасання корму збігається з періодом дозрівання злаків. За сезон звичайний хом’як запасає до 16 кг рослинного корму.

   Оборонна поведінка. До оборонної поведінки належать дії, спрямовані на уникнення небезпеки. Оборонні реакції виникають у відповідь на зовнішні стимули і можуть бути активними, аж до нападу, або пасивними. Класичним прикладом оборонної реакції є реакція уникнення, що спостерігається у виводкових птахів у відповідь на появу силуету хижака.

   Комфортна поведінка спрямована на догляд за тілом, є невід’ємною частиною життєдіяльності здорової тварини. Порушення комфортної поведінки свідчить про неблагополуччя тварини (хворобу, голод або низький соціальний статус у суспільних тварин). Тварини можуть чистити тіло за допомогою кінцівок, тертися об субстрат, струшуватися, купатися у воді або піску. Прийняття пози для сну, також належать до комфортної поведінки.

Репродуктивна поведінка. З двох основних типів розмноження — статевого і нестатевого — перше характеризується винятковою різноманітністю форм поведінки, націлених на пошук партнера, утворення пар, упізнавання партнера, шлюбні ритуали і власне спаровування. Нестатеве розмноження не вимагає таких адаптацій.

Агресивна поведінка спрямована проти іншої особини. До неї відносять загрозливі демонстрації, напад та нанесення травм. Агресія служить для встановлення ієрархічних відносин у соціальних тварин, розподілу території, їжі та інших ресурсів. Агресивна поведінка запускається при сприйнятті специфічного подразника, у ролі якого зазвичай виступають запах, звукові сигнали та елементи забарвлення іншої особини. У більшості тварин агресія спостерігається в період розмноження.

Соціальна поведінка. До соціальної поведінки належать прояви психічної діяльності, безпосередньо пов’язані із взаємодією між окремими особинами та їхніми угрупованнями. Виділяють два основні типи соціальної поведінки — групова, для якої характерна наявність взаємного потягу між особинами, і територіальна, при якій такого потягу немає. Відповідно перший тип передбачає спільне використання просторових ресурсів, другий — виключає його.

 Територіальна поведінка пов’язана з поділом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини і вигризання на корі дерев або, у більшості випадків, поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мітять дерева сечею, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.

 Дослідницька поведінка спрямована на вивчення навколишнього середовища, не пов’язаного з пошуком їжі або статевого партнера. Вищі тварини, опинившись у незнайомій обстановці, починають активно переміщуватися, оглядати, обмацувати й обнюхувати навколишні предмети. Дослідницька поведінка придушується голодом, реакцією страху і статевим збудженням.

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника.