Повість Марка Вовчка "Маруся" - розповідь про добу Руїни у творі.

Повість Мар. КА Вовч. КА «Маруся» -розповідь про добу Руїни у творі. Підготувала: Босько Вікторія

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ПОВІСТІ: Повість «Маруся» (написана у співавторстві з П.-Ж. Сталем)Історія написання: В основі лежить народна пісня про дівчину-патріотку, яку почув Опанас Маркович. Історію переробив французький письменник П’єр-Жуль Сталь (Етцель) для європейського читача. Марко Вовчок задумала повість «Маруся», ймовірно, ще 1857 року, коли просила свого чоловіка, Опанаса Марковича, надіслати їй матеріали про Петра Дорошенка та інших козацьких ватажків. Робота над повістю розпочалася, ймовірно, під час перебування Марії Вілінської за кордоном у 1859—1867 роках, коли вона проживала та працювала переважно у Парижі.

Тема: Зображення героїчної боротьби українського народу за свою незалежність у XVII столітті та жертовності юної дівчини Марусі заради спільної справи.Ідея: Уславлення патріотизму, відданості Батьківщині, незламності духу та віри у вільне майбутнє України

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕСюжет: Однієї ночі запорізький козак-січовик несподівано відвідує родину Данила Чабана. Він має передати нагальне і дуже важливе повідомлення обом гетьманам — підвладного Польщі Правобережжя і російського Лівобережжя. Дипломатична місія козака полягала в тому, щоб створити третій табір — що не підтримував би ні поляків, ні росіян, а намагався відновити незалежну українську державу. Наймолодша донька Данила Чабана, Маруся, зголошується допомогти запорожцеві в досягненні його мети. Вона успішно проводить козака, спершу заховавши його у возі з сіном, а потім — під виглядом сліпого кобзаря, через вороже військо в правобережне місто Чигирин, а згодом — на Лівий берег, у Гадяч, де перебували гетьмани-суперники. По дорозі вони зустрічають ворожих солдатів, потрапляють у табір російських військ і шпигують за ними. Цілий рік проходить у боротьбі за українську незалежність. Пізніше, під час її останнього завдання, що полягало в передачі червоної хустки селянину, Марусю застрелив проїжджий татарин. Незважаючи на це, вона виконала свою місію — селянин знайшов її тіло і забрав хустку, що слугувала умовленим сигналом для ще одного масового повстання проти російських загарбників. Отже, Дівчинка Маруся допомагає козакам, жертвуючи життям заради свободи рідної землі.

Будова повісті «Маруся»Експозиція: Часи Козаччини. Маруся живе з батьками в хуторі, куди приїжджає запорожець Василь. Зав’язка: Маруся вирішує допомогти козакові Василеві передати важливу звістку гетьманові, щоб об’єднати українські сили. Кульмінація: Небезпечна подорож через ворожі пости, де дівчинка виявляє неабияку сміливість та кмітливість. Розв’язка: Героїчна смерть Марусі. Вона виконала свій обов’язок, але віддала за це життя.

ОБРАЗ МАРУСІ Маруся — це символ чистої любові до рідної землі. Риси характеру: Сміливість: не побоялася піти в небезпечну дорогу. Відповідальність: чітко розуміла важливість своєї місії. Скромність: вона не вважала себе героїнею, а просто робила те, що підказувало серце. Патріотизм: любов до України для неї вища за власну безпеку.

ВИСНОВКИ: Повість «Маруся» вчить нас, що навіть маленька людина може змінити хід історії, якщо має велике серце. Твір нагадує про ціну нашої свободи та важливість єдності народу. Образ Марусі став легендарним не лише в Україні, а й у всій Європі (завдяки перекладам).