Повсякденне життя в Європі у XVI - XVII ст.

Повсякденне життя в Європі у XVI - XVII ст.

Домашнє завдання1. Чи відбулися зміни у матеріальному світі суспільства?2. Що винайшли в цей час?3. Які результати цих змін?

Мета: - Схарактеризувати динаміку зміни населення Європи; - ознайомитись з рисами повсякденного життя нового суспільства,їх життя, побуту - розвивати навички роботи з текстом підручника та додатковими джерелами інформації; -розвивати пам’ять, уміння висловлювати свою думку; -виховувати інтерес до минулого.

1. Тема уроку2. За кожним пунктом фіксуємо висновок опорними словами. -Населення -Міста -Житло -Європейська кухня -Шлюб і сім”я -Мода Висновки. Робота в зошитах

Населення. Населення упродовж 16- першої половини 17 ст. постійно зростало (міграці), але високою була і смертність. 16-17 ст. - 85 мл до 128 млн. Тривалість життя - 30 - 35років ( чоловіки жили довше, але лише небагатьом вдавалося зустріти старість) 1. відсутність медичної допомоги 2. нехтування правилами гігієни 3. антисанітарія в містах ( викликала спалах ЧУМИ 1629-1631 р.) 4. поширення хвороб віспи, чуми, холери 5. голод у неврожайні роки 6.пожежі 7. війни (релігійні,використання вогнепальної зброї ) ВИСОКА СМЕРТНІСТЬ ДІТЕЙ

“ Позбав нас, Господи , від чуми,голоду та війни”- цими словами починалася молитва французьких селян у XVIIст. Як і попередні століття епідемії чуми, холери , кору та тифу забирали життя значної кількості людей. Поширенню епідемій сприяли скупченість і невпорядкованість міст, антисанітарія та війни. З епідеміями намагалися боротися, хворих ізолювали, будинки дезинфікували, одяг спалювали. Навіть влаштовували карантин. Міста були осередками хвороб. коли Почалося впорядкування міст і міська влада Парижа організувала прибирання вулиць, на честь цієї події навіть складали пісні. Тільки у другій половині 18 ст. поліція заборонила виливати нечистоти з вікон осель на вулиці.( тому носили широкополі капелюхи)

Міста. Переважно залишалися невеликими (3—5 тис. жителів). Найбільшими були. Париж (300 тис.), Неаполь (270 тис.), Лондон (200 тис. найбільшого розвитку набув за правління Єлизавети І), Рим, Генуя, Мілан, Брюгге, Прага, (100 тис). Більшість населення у ранньомодерну добу становили селяни — до 90 %, а міщани — лише 10-20% його кількості. Винятком були Нідерланди, де на невеликій території налічувалося близько 300 міст, а їхні мешканці становили 60% від загального складу населення.)Париж, XVIIст.

Змінюється вигляд європейських міст: з’являються багатоповерхові будинки, широкі прямі вулиці, що поділяли місто на окремі квартали. Найважливіші будівлі, церкви все частіше зводилися з каменю або цегли, вкриті черепицею, що робило їх менш уразливими для вогню. У вікна вставляли скло та робили вітражі. У XVII ст. в містах почали прокладати бруківку, на вулицях з’явилися масляні ліхтарі. У 1667 р. «Король-сонце» Людовик XIV видав указ про вуличне освітлення…

Житло, хатнє начиння. Житло городян у цей час зазнало суттєвих змін. Підлогу в будинках заможні городяни вкривали кам’яною або керамічною плиткою, а найбагатші замовляли майстрам підлогу з паркету, викладеного орнаментом. У будинках з’явилися вітальні, де господар приймав гостей, спальні, їдальня, робоча кімната господаря та окремі приміщення для слуг.

Заможні європейці в XVI ст. влаштовували у своїх оселях ванні кімнати, оскільки боялися відвідувати міські лазні. Це було пов’язано з поширенням інфекційних хвороб, завезених до Європи після відкриття Нового Світу. Проте рівень гігієни більшості населення залишався низьким. Навіть була така середньовічна приказка: «часто миються грязнулі». Тож, щоб не видаватись грязнулею «порядний» середньовічний мешканець мився не часто, десь раз на місяць, а подекуди і того рідше, траплялися й «чистюлі», які милися лише раз на рік – перед Пасхою! З туалетами справа йшла теж не краще. Наприклад, в Луврі, знаменитій резиденції французьких королів, не було жодного туалету..

Меблі та речі свідчили про заможність господаря. Коштовний посуд виставляли на спеціальних полицях. Різноманітні речі та одяг зберігали у скринях, прикрашенихорнаментом і розписом. Італійські майстри першими почали ставити свої скрині вертикально. Так у XVI ст. з’явилася шафа. Був у будинку й звичайний стіл, оточений лавами. Біля нього для глави сім’ї ставили крісло.

Солонка «Салієра», XVI ст. У заможних людей стіл накривали столовими посудом із дорогоцінних металів на свята, а повсякденний з олова. Собак зазвичай допускали на бенкети, а недоїдки їм кидали прямо під стіл.

Селянське житло. Селянські житла тривалий час не змінювалися, залишаючисьтакими, як у минулому. Усередині будинку окремих кімнат не було — усі члени сім’ї жили в спільному приміщенні. Для опалення та приготування їжі використовувалося вогнище. Меблів у селянській оселі було мало: простий стіл, лави, скриня для речей, один-два табурети та сінник замість ліжка. Їжу готували в казані, а їли переважно зі спільного посуду, мисок і кухлів на всіх не вистачало.

Європейська кухня. Меню селян і городян стало більш різноманітним. На обід були каша,багато бобових, сир, яйця, хліб, олія і масло, а у свята з’являлися окости й ковбаси,заможні споживали велику кількість м»яса, риба під час посту. У XVI — I пол. XVII ст. почали споживати багато цукру, що надходив із колоній, Для бідних цукор став ласощами, а для заможних — повсякденним продуктом. Добрим додатком до столу були овочі, фрукти, ягоди та горіхи. Кава, чай і шоколад проникли в Європу в I пол. XVII cт.

Робота з документомІз книги В. Гаррісона «Опис Англії» (1587 р.) про англійське суспільство другої половини XVII ст. Англійські аристократи не знають ніякої міри в споживанні м'ясних страв. Не минає дня, щоб на їхньому столі, крім яловичини, баранини, телятини, м'яса ягнят, козлятини, свинини, кролячого м'яса, каплуна, поросяти..., не було ще м'яса оленя чи лані, а також різноманітної дичини й риби, а на додачу до них різноманітні делікатеси.... Джентльмени й купці харчуються майже однаково: під час зустрічі кожен їсть 4, 5 чи 6 страв, або, можливо, 1, 2 чи 3, переважно тоді, коли немає того, хто міг би скласти їм компанію за столом. Ремісники і селяни найбільше цінують те м'ясо, яке можуть легше дістати і швидше приготувати... їхню їжу переважно складають страви з яловичини і м'яса, яким торгує м'ясник, а саме: баранини, телятини, свинини, м'яса ягняти тощо. Цього м'яса є вдосталь на найближчих ринках, як і холодцю, шинки, фруктів, фруктових пирогів, великої кількості птиці, масла та яєць . Селяни також зловживають їжею, особливо під час свят і весіль, коли просто неможливо уявити, скільки споживають м'яса. Дворянство, звичайно, забезпечує себе вдосталь пшеничним хлібом, тоді як слуги та бідні сусіди задовольняються житнім або ячмінним, а за часів дорожнечі — хлібом із бобів, гороху чи вівса, або з усього цього разом і ще з додаванням жолудів, тому що дістати нічого кращого вони не можуть. Запитання до документа1) Яким був обід англійського аристократа, купця і селянина?2) Як зростання цін впливало на раціон харчування людей?

РОБОТА з джерелом Які овочі були завезені в Європу в XVI ст.?Що призвело до їхньої появи в раціоні європейців?Як європейці починали використовували заморські рослини?Картопля з’явився в Європі з Південної Америки її завезли іспанські морякив 1565р Спочатку її вирощували у садах як декоративну рослину, потім варили варення з зелених ягід і лише потім почали вживати в їжу бульби. Але і в 1800 році в Європі картопля була ще такою рідкістю, що її дарували один одному на свята. Перша спроба поширення нової культури була невдалою. Селяни не знали здатності картоплі утворювати бульби і використовували в їжу насіннєві ягоди, що приводило до масових отруєнь. Тому навіть в 1830-1840-х роках траплялися «картопляні бунти» – селян насильно змушували садити картоплю, яку ті називали «чортовим яблуком». Батьківщина помідорів – та ж Південна Америка. Вважається, що помідори в Європу були завезені іспанцями у середині XVI століття. Довгий час в європейських країнах помідори вважалися декоративною рослиною,горщиками з помідорами прикрашали кімнати. До початку XIX століття помідори в Європі вважалися неїстівними. В Америці помідори вважалися смертельно отруйними. Батьківщиною червоного перцю прийнято вважати тропічну частину Америки. Перець був привезений Колумбом в Іспанію разом з квасолею, тютюном та іншими екзотичними овочами. Спочатку його вирощували як лікарську рослину, але незабаром оригінальний екзотичний овоч потрапив на кухню і став вживатися як пряність.

Шлюб і сім’я( стор. 22-23) - церковний шлюб укладався один раз на все життя. - сім’я лишалася патріархальною ,жінка залежна матеріально від чоловіка і була слабо захищена законом,-дитина наступник, що успадкує майно.

Мода - нетривале панування певних смаків в одязі та інших сферах життя великих груп людей.

Зміни, що розпочалися в усіх сферах життя європейців, охопили й світ одягу. Основним правилом моди в Європі стала можливість змінювати гардероб відповідно до обставин. Ця звичка закріпилася в кін. XVII ст. Відтоді мода поширювалася у світі в новому значенні: не відставати від сучасності.

Напр. XV - на поч. XVI ст. законодавицею моди вважали Італію, в якій поширювалися ідеали свободи і гуманізму.«Цокколі» (копитця) (14 – 60 см.)

У XVI ст. набув популярності суворий, застебнутий до підборіддя чорний костюм, який носили мешканці католицької Іспанії, де панувала церква й інквізиція за це їх називали “ чорними воронами”

На поч. XVII ст. поширився голландський стиль — комір із мережива та високий капелюх. Він уособлював економічне зростання буржуазного пуританського суспільства.

Франція – законодавиця моди з сер. XVII ст. на пишний і яскравий костюм епохи утвердження абсолютизму.

Кількість населення країн Європи в XVI — I пол. XVII ст. постійно зростала. Проте ще великими залишалися втрати через епідемії різних хвороб та війни. У Ранній Новий час змінився вигляд європейських міст, які почали набувати риси сучасних. Харчування більшості європейців покращилося. Часи Середньовіччя, коли голод був звичним супутником людей, залишилися в минулому. Наслідування моди поступово перетворилося з примхи на стимул розвитку суспільства. Завдяки їй виникали нові підприємства й виробництва, розвивалася торгівля. Загальні висновки

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Опрацювати матеріал підручника( параграф 4). Готуємося допідсумкового уроку

Рефлексія  «Я все зрозумів»  «Мені була зрозуміла більша частина матеріалу.» «Я майже нічого не розумів»