Позакласне читання. Драматична поема Лесі Українки «Бояриня». Національна самосвідомість та вибір власної суспільної позиції як головна проблема поеми.

Тема: Позакласне читання. Драматична поема Лесі Українки «Бояриня». Національна самосвідомість та вибір власної суспільної позиції  як головна проблема поеми.

Мета: поглибити знання учнів  про творчість Лесі Українки; на прикладі твору «Бояриня» розглянути поняття патріотизму та любові до рідної землі; розвивати  навички літературного читання,  навички роботи в групі; критичне мислення під час роботи із джерелами інформації; виховувати вольові якості, любов до рідного краю та повагу до його історичного минулого; формувати естетичний смак, підвищити читацьку активність учнів.

Тип уроку: урок позакласного читання з елементами аналізу твору.

Форма уроку: урок-діалог

Унаочнення: портрет Лесі Українки, текст твору.

Методи та прийоми: проблемне питання, прес, асоціації, рефлексія, інтерактивна вправа «Займи позицію», інтерактивні нотатки

ХІД УРОКУ

Епіграф до уроку:

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю...
Леся Українка

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Слово вчителя: Ми дуже часто чуємо слово патріотизм. Скажіть, а що таке патріотизм на вашу думку?(відповіді учнів)

Слово вчителя: Чи є питання патріотизму наразі актуальним для вас? Відповідь обґрунтуйте. (відповіді учнів)

Слово вчителя: У народі кажуть  - з  рідної землі і ворона мила, як ви її розумієте цю приказку?(відповіді учнів)

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

IV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя: Ви вже знайомі з біографією Лесі Українки, знаєте, що вона жила у  несприятливій для повнокровного розвитку України суспільній атмосфері межі ХІХ–ХХ століть. Але родина Косачів вирізнялася своїми демократичними поглядами, пле­канням національних традицій, всебічною освіченістю. Виховуючись у такому середо­вищі, Леся не могла не зазнати його впливу на формування власних поглядів, уподо­бань, життєвих настанов. Її громадянська свідомість, національна гідність, демокра­тичні позиції були закладені саме в родинному колі. А ще, напевно, вродженою особ­ливістю натури пояснюється отой постійний дух непокори, волелюбства, ота зневага до труднощів і втоми, оте гордовите бажання ніколи не бути слабкою, розбитою, зне­віреною:

Хто вам сказав, що я слабка,

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука?

Чи пісня й думка кволі?

                                          ("Хто вам сказав, що я слабка...")

Духовна міць фізично недужого тіла, властива Лесі Українці, наснажувала і її творчість. Потрібна була неабияка мужність, щоб, всупереч тиску влади, писати про кривди рідного краю. "І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю..." Патріотичний мотив– один з найчастіших у поезії Лесі Українки. Її любов до України не можна навіть і порівнювати з тими зітханнями, які були такими попу­лярними серед частини української інтелігенції.

Проблемне питання: Чому проблема любові до рідної землі та туги за нею є близькою для Лесі Українки? З яких творів це можна зрозуміти? (відповіді учнів)

У яких родах та жанрах літератури працювала Леся Українка? Навести приклади (відповіді учнів)

Слово вчителя: Історія написання твору: драму «Бояриня». Леся Українка написала в 1910 р., перебуваючи на лікуванні в Єгипті. Це єдиний твір поетеси, побудований на матеріалі історичної минувшини України, — дія відбувається в другій половині ХУІІ ст. Драматична поема «Бояриня». мала нелегкий шлях до читача, була опублікована вже після смерті поетеси в 1914 р. За радянських часів твір було суворо заборонено режимом за антиросійське звучання, тож прийшла «Бояриня». до сучасного читача тільки в 1989 р.

Інтерактивні нотатки(самостійно) Додаток 1: учням пропонується для опрацювання письмову інформацію «Історична основа драматичної поеми «Бояриня»». В ході читання вони роблять олівцем умовні позначки на полях картки  - V — інформація відома; ! — інфор­мація важлива (необхідна для запам'ятовування); ? — інфор­мація потребує уточнення, до­повнення, додаткового опрацювання.

Метод «Прес»:  Доба Руїни  своєю неоднозначністю  привертає увагу і до сьогодні. Чи має сучасний історичний період щось спільне з добою Руїни? (Відповідь – позиція, обґрунтування, приклад, висновки)

Опрацювання змісту твору. Бесіда за питаннями

1. Розкажіть, як виховували дітей у сім'ї Перебійних, які моральні і суспільно-політичні погляди прищеплювалися їм?

2. Хто такий Степан? Чим він привернув до себе увагу Оксани?

3. Оксана живе в Москві в добробуті і любові. Дослідіть психологічний підтекст «щасливого життя» боярського дому.

4. Чим пояснити примирливе ставлення героїні до наближення власної смерті і переконаність у необхідності жити Степанові?

Сюжетний аналіз твору. Визначте основні елементи сюжету драматичної поеми «Бояриня». Експозиція — знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного з сином його бойового побратима Степаном — боярином. Зав'язка — згода Оксани на одруження. Розвиток дії — життя головної героїні в Москві, її неможливість ужитися в роль боярині. Кульмінація — усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності. Розв'язка — спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.

Робота з текстом: пояснити, з яким епізодом пов’язана цитата та яким сюжетним або композиційним елементом виступає:

«Про них ти не турбуйся. Підкормій їх запросив на бенкет, а тебе я випрохав до нас». (Експозиція: знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного з сином його бойового побратима Степаном — боярином.) «Нема при чім нам жити на Вкраїні… Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли». (Експозиція: розповідь Степана про причини переїзду до Москви.)

 «Не зраджував України мій батько!». (Експозиція: відповідь Степана на звинувачення його батька в зраді)

 «Хіба би я з тобою так стояла?.. Оця рука від крові чиста… Ось так упало се щастя раптом». (Зав’язка: згода Оксани на одруження.)

 «Тут, на Москві, не звичай, щоб жінка мешкала на долі… Що сторона — то звичай, а що город — то й норов, кажуть люди. Дивно їм на наше вбрання. Тут жінки зап’яті, а ми, бач, не вкриваємо обличчя». (Розвиток дії: життя головної героїні в Москві, її неможливість зрозуміти чужі закони)

«От як стояв зо мною під вінцем у кармазиновім жупані, мамо, ото був…». (Позасюжетний елемент (портрет.))

«Чого ж тебе водити? Уже ж ти не маленька. Йди сама. Ще й веселіше буде вам без старших». (Розвиток дії: життя головної героїні в Москві, її неможливість зрозуміти чужі закони.)

«Степане! Що ти кажеш? Мене бояри цілувати мають? Чи це мені причулося?». (Розвиток дії: життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині.)

«Я вийду. Дай мені московськеє вбрання. А ви, матусю, наготуйте меду. Іди, Степане, бав тим часом гості». (Розвиток дії: життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині.)

 «А що ж? Хіба я тут, не як татарка, сиджу в неволі? Ти хіба не ходиш під ноги слатися своєму пану, мов ханові?». (Кульмінація: усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.)

«Гаразд, нікому не писатиму… Ти маєш рацію. Нащо писати?». (Кульмінація: усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.)

«А я дивую, ти з яким лицем збираєшся з’явитись на Вкраїні». (Кульмінація: усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.)

«Втікаймо всі!.. Хай їм абищо, сим московським добрам! Втікаймо на Вкраїну!». (Кульмінація: усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.)

«Ми варті одне одного. Боялись розливу крові, і татар, і диби, і кривоприсяги…». (Кульмінація: усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.)

«Ваша пані занудилась по ріднім краю — се є также слабкість». (Розв’язка: спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.)

 «Утихомирилось? Зломилась воля, Україна лягла Москві під ноги, се мир по-твоєму — ота руїна? Отак і я утихомирюсь хутко в труні». (Розв’язка: спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.)

«Як я умру, то не бери вже вдруге українки, візьми московку ліпше». (Розв’язка: спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі.)

Проблемне питання: Які проблеми, на вашу думку, порушує Леся Українка в драмі? Основна проблема, порушена в творі, — це проблема національної самосвідомості та вибору власної суспільної позиції.

Інші проблеми:

•             Проблема наслідків Переяславської угоди для України та її народу.
•             Проблема двох традиційних культур, двох абсолютно відмінних менталітетів.
•             Проблема волі і рабства.
•             Проблема відповідальності за долю свого народу перед нащадками.
•             Проблема сумління й національної гідності.
•             Проблема пасивності-зради, патріотизму.

Визначення головної ідеї твору - духовно повноцінне, здорове життя людини неможливе без волі і служіння батьківщині.

Інтерактивна вправа «Займи позицію». Дати відповідь на запитання, аргументуючи свою думку.

 Чому Оксана не хоче повертатися в Україну?

Чи правильним є твердження, що Московія зруйнувала життя і щастя Оксани?

Що спільного в долі Оксани та України?

Метод «Асоціації»: назвати  рису характеру героя твору(коротка чітка відповідь) Оксана - щирість, патріотизм; Степан - слабкість, безпорадність; Іван (брат Оксани) та козак Яхненко - патріотизм, сміливість; Степанова мати - людяність, материнська любов; Ганна та її брат Іван - невизначеність

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

•             Яке враження справила на вас поема «Бояриня»?
•             Чи викликає у вас співчуття життєва доля молодої українки?
•             Чи гідний Степан такого глибокого, щирого і відданого кохання?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти сенкан за змістом драматичної поеми «Бояриня»

Додаток 1

Умовні позначки: V — інформація відома; ! — інфор­мація важлива;

? — інфор­мація потребує уточнення

Історична основа драматичної поеми «Бояриня»