22 червня о 18:00Вебінар: Telegram для навчання: практичні кейси зі створення вчителем каналу та бота

Позакласний захід. Батьківська оселя - оберіг. 4 клас

Про матеріал

Мета: Розширювати знання учнів про українські звичаї та хатні обереги,

ознайомити з інтер'єром української кімнати; виховувати любов до
минулого, до традицій українського народу. Виховувати бажання
примножувати традиції свого народу.

Перегляд файлу

 


У НАРОДОЗНАВЧІЙ СВІТЛИЦІ

Мета: Розширювати знання учнів про українські звичаї та хатні обереги,
ознайомити з інтер'єром української кімнати; виховувати любов до
минулого, до традицій українського народу. Виховувати бажання
примножувати традиції свого народу.

Обладнання: Ікони, портрет Т.Шевченка, макет української печі,
рушники, скатертина, кухлики та глечики, серветки, кетяг калини, пучки
зілля із трав, плакати-ілюстрації, стіл, дитяча колиска.

1- й учень.

Хата моя, біла хата,
Рідна моя сторона.
Пахне любисток і м'ята,
Мальви цвітуть край вікна.

  1. й учень.

Хата моя, біла хата,
Казка тепла й доброти.
Стежка від тебе хрещата
В'ється в далекі світи.

Ведуча.

Добрий день вам, любі діти і гості!

Сьогодні наше свято присвячене новій оселі - хаті, вірному другу
людини від народження і до останніх днів життя. Недаремно англійці
кажуть: " Мій дім - моя фортеця". Отож я запрошую вас усіх до
українського народного житла, до прекрасної оселі, де завжди
панують мир , спокій і злагода.

Інтер'єр української хати. Господиня порається коло печі. До хати заходить господар з дровами.

Господар.

Гарну хату ми побудували - теплу, затишну, світлу, чистенькі рушнички, серветки, все     чистеньке , біленьке, а страви які смачні і запашні в новій печі готуються, недарма кажуть люди: " Хата господинею красна".

Господиня.
          Так, Іване, що добра хата, то добра. Усім є кут; і старому, і малому. Адже, як то

          кажуть: «Своя стріха – своя втіха» і прибирається і готується в ній легко, правда

          бабця казали: «Вдома і стіни помагають»

 Чути стукіт у двері.
Господар.

А хто там, жінко, стукає?
Господиня.

Та це ж до нас гості на новосілля прийшли. Відчиняє двері. Заходьте
до хати!

  1. й учень.

Тримає хліб на вишитому рушнику. Дай Боже вам добрі люди,
здоров'я! Щастя вам і добра, всякого гаразду в вашій хаті! Щоб росли,
цвіли, як квіти, ваші гарні, чемні діти!

  1. й учень.

          Щоб велося вам завжди,
          І в коморі, і в стодолі.
          Щастя вам у новій хаті!
Господар.

Дякуємо вам,

Що нас щиро вітаєте,

Щастя, здоров'я нам бажаєте.

  1. й учень.

Ми для ваших діточок принесли дарунки.

  1. й учень.

Я приніс букетик квіток,
Щоб життя у діток квітло.

  1. й учень.

А я цукор, щоб життя було солодке.

  1. й учень.

Я хлібину, щоб росли діти в достатку.

Щоб у достатку була ваша хатка.
Передають дари господарям.
Господиня.

          Дуже раді вам любі гості! За давнім звичаєм, гостям що рідко заходять, треба

          ноги попелом з нашої печі посипати, щоб частіше в гості ходили. Посипає.
Господар.

          Дорогі гості, запрошуємо вас за стіл. Хлопців просимо сісти по праву сторону, а

          дівчат по ліву.

Ведуча.          

         Шановні господарі! Ми прийшли до вашої оселі, щоб ви нашим дітям розповіли

         про свою   хату - чим вона багата, про українські звичаї, обряди, обереги.
Господиня.

         Любі гості, вам подобається наша світлиця? Спробуйте відгадати яке начиння має

         бути в українській хаті?
Господар.

Ходять туди, ходять сюди, а в хату не заходять. Двері.

Підперезаний Степанко по хаті скаче. Сюди-туди мотається і в куток ховається. Віник.

Мене б'ють, товчуть, ріжуть, а я все терплю і всім добром плачу. Хліб.
Рогатий, та не віл, їсть-їсть, а не ситий, людям подає, а сам у куток
іде. Рогач.

Що то за постіль, що висить на стелі? Колиска.

          Людей годую, сама голодна,
          Часом гаряча, часом холодна. Ложка.
          З землі робився, на кружалі вертівся,
          На огні пікся, на базарі бував,
          Людей годував,
          Як упав, то й пропав,
          Ніхто не поховав. Горщик.
          Маю чотири ноги, ще й чотири роги,
          В полотна мене вбирають
          Їдою й питвом заставляють. Стіл.
Господиня.

Добре, діти, відгадуєте загадки. А може, ще й заспіваєте нам?
Діти виконують пісню " Хата моя, біла хата", сл. Д. Луценка, муз. А. Пашкевича.
Господиня.

         Дякуємо діти за чудову пісню! Ну що ж, Іване, почнемо розмову про  нашу хату.

         Діти вже давно хочуть почути цікаву розповідь.
Господар.

           Українська хата - це колиска нашого народу. У ній народжувалися, жили і

           помирали. Хата надавала людині притулок, тут були умови для повсякденного

           існування, відновлювалися сили, визрівало натхнення. Тут формувалися родинні

             стосунки, тут людина відпочивала, працювала і харчувалася...
Господиня.

           Українська хата мала троє вікон: двоє навпроти столу - одне у чільній, або

           передній, а друге у причілкових стінах, третє навпроти печі менших розмірів.

           Вікна впускали в житло світло. І сонце, і повітря.
І - ша донька.

             Кругом межі дерев'яні,
             А в тих межах ниви скляні.
             Через ниви ті прозорі
             Видно небо, сонце, зорі.
9 -й учень.

             А я про віконце віршика знаю.
             Вночі сумуючи, віконце
             Благає Бога день послать,
             Щоб засвітило ясне сонце,
             Щоб дітям щастя не проспать.
Господар.

            Про покуть казали: "червоний кут, святий вугол". Це було в хаті Найголовніше

            місце. Біля нього стояв стіл, накритий скатертиною, з хлібом - сіллю, що

            символізувало нашу прадавню гостинність.
            У почесному кутку повсякчас висіла ікона Ісуса Христа чи Матері Божої. Для

            неї спеціально виготовляли більших розмірів вишитий рушник Під іконою

            звисав каганець( лампадка), який запалювали під час свят та молитв - "щоб

            ангели прилітали до оселі".
            На покуті мав стояти дідух - пучечок колосся, як символ достатку. З його зерен,

            освячених у церкві, робили перший засів.
Господиня.

            На покуті ставили й квітку маку, посвячену на Маковія. 14 серпня, страсну

            свічку, посвячену на Великдень, та пляшечку води, принесену з Водохрещ.

Господар.
            Коли народжувалася дитина, першу купелю робили на покуті, хрещених

            батьків та бабу повитуху садовили у святому вуглі. На весіллі молодят та їхніх

            хрещених батьків також садовили на Покуті.

            Коли помирала людина, її клали на покуть головою до божниці і запалювали
            свічку.

Діти виконують пісню.

  1.   й учень.

 Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б чорна кривда в неї не забігла.

  1.   й учень.

             Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,
             Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.
Господиня.

Про сволок казали: "надійний хатній захисник". Сволок завжди в Україні символізував міцність оселі. На ньому вирізали дату спорудження хати, прізвище та ім'я господаря.
Це був товстий стовбур дуба чи липи, який обтесували, надаючи квадратної форми. З ним пов'язані такі повір'я. При закладанні сволока не можна було грюкати, "щоб не чаділо в новій хаті".
Щоб у родині був достаток і злагода, під голову сволока закладали різні предмети, освячені у церкві: ладан - від ударів блискавки, шматок солі, гроші - щоб був достаток, вовну - для сухості і тепла.

1 -ша донька.

Дерев'яна синя скриня

В хаті - справжня господиня.

Синя скриня всіх взуває,

Синя скриня одягає,

В дерев'яній синій скрині.

Є з торочками хустини.

Ця небачена хустина

Ще бабусі Катерини.

2 - га донька.

В синій скрині є намисто ,
Самоцвітне, променисте,

          Рушники у синій скрині,
          Мов птахи зелені й сині,
          Плахта є і є запаска -
          Теж з бабусиної ласки.
          Скатертина є предавня,

              Про бабусю пам'ять славна.
З- тя донька.

То бабуся все надбала,
Нам у спадок передала.
Добре нам цей спадок мати
У веселій рідній хаті.

Господиня.

Так, так, мої донечки, будете і ви так працювати, як колись це робила ваша бабуся Катерина, і у вас буде повна скриня усілякого добра, і ви зможете цей скарб передати своїм дітям та онукам.

І -ша донька.

Мамо, розкажи нашим гостям про скриню, це так цікаво.

Господиня.

Скриня - дерев'яний великий ящик. Майстер вміло робив її з дуба, клена або липи. Мальована або різьблена, вона завжди виділялась серед інших селянських меблів.
Скриня була символом майбутньої нової сім'ї. Молода дружина вивозила її з батьківської хати, як спогад про своє дівоцтво, як частину родового вогнища.

Про скриню клопоталася кожна жінка ще в пору дівування. Тут складали вбрання, вінок, рушники, прикраси тощо . Показує
Кожна дівчина мріяла про скриню, заповнену гарними і потрібними речами, які засвідчували працьовитість,сумлінність, майбутньої господині. Про скриню складено чимало приказок і пісень. Діти, а які пісні чи вірші про скриню ви знаєте?

  1. й учень.

Ой, вийди, мати, оглядати,
Щось тобі привезли.
Да привезли скриню, перину,
Та молодую княгиню.

  1. й учень.

Тут гарненькі хусточки,

Там - тонкі сорочки,
І жакетна сукнена –

              Ще ні разу не вдавана.
Звучить у запису пісня "Смерекова хата"
Господар.

А ось і стіл. Це символ єдності сім'ї. За ним збирається вся родина, відзначаючи родинні та обрядові свята.

2-га донька.

           Українську хату прикрашали килими, рушники, рядна...

  1. тя донька.

А я хочу розповісти про український рушничок. Він оздоблений квітами, зірками, птахами...

Рушник може розповісти про кожного з нас. Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Простий, скромний оздоблений рушник висів у кожній сільській хаті біля порогу на кілочку. Його називали по - різному - "утирач" або "стирач".
Ознакою охайності та працьовитості кожної жінки є прибрана біла хата, а в ній - чистий рушник на похваті.

  1. й учень.

Вишивала серцем рушничок -
Краю рідного полум'яний цвіт, -
Що прославився на весь білий світ,
Візерунком падає на рушник,
Нехай квітка радує щиро всіх...

  1. й учень.

Тримай хатиноньку, як у віночку,
А рушничок на кілочку,

Тримай відерця всі чистенькі

          І водиці повненькі.
           Прийдуть зовиці пити водиці -
           Будуть тебе хвалити.
Звучить у запису "Пісня про рушник"

  1. й учень.

 Я люблю свою хату, і подвір'я, й садок,
Де і сонця багато, і в жару холодок.

  1. й учень.

Тихо й затишно квіти коло хати цвітуть,
І невтомно все літо бджоли в цвіті гудуть.

  1. й учень.

          Все для мене тут рідне: стіни, білі як сніг,
          І віконце привітне, і добувий поріг.
Діти виконують пісню "Садок вишневий коло хати"
Піч.

Я печу, печу, печу
Діткам всі по калачу,
Зверху маком потрушу,
В піч гарячу посажу.
Припікайтесь; калачі,
У натомленій печі!
Буду Васю, буду Нату
Калачами частувати!

 

Господиня.

         Ну і добра у нашій хаті піч, яка сама і пече, і варить, і смажить. А подивіться, які

         орнаменти прикрашають нашу піч. Тут можна побачити і голубів, і тарілки, і квіти.

         Вогонь у печі - символ добрих і людяних взаємин у сім'ї. Він оберігає усіх членів

         родини від усього лихого. Діти, а хто з вас знає прислів'я про піч?
Учні пригадують приспів 'я.

  •       А я знаю, що він діє: коло печі спину гріє.
  • Горе тому, хто на печі: сюди гаряче: Добре тому, хто в дорозі – лежить собі на возі.
  •       Добра ніч, як у хаті піч.
  •       Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.

 

  1. й учень.

      Наша піч регоче - короваю хоче.
      А припічок усміхається - короваю дожидається.
Господиня.

Ось і поспів наш коровай. Пригощайтеся, любі гості!
Діти виконують пісню "Паляниця "

  1. й учень.

Наша хата під горою, край долини,
У вишневому садочку та в калині,
Попід лісом млин подався у ставочок,
Через воду перекинувся місточок.

  1. й учень.

Нині ниви золотіють там, як сонце,
Вишні й сливи лізуть у віконце.
Нашу гору всі далеко знають,
Добрі люди нашу хату привітають.

Ведуча.

        Любі діти, ви багато цікавого дізналися про хату та обереги. А тепер настав час 

        прощатися.
Господарі.

Прощавайте, діти, приходьте до нас у гості ще.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кашперівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Тетіївської районної ради Київської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ми - діти

козацького роду

 

 

 

 

 

 

 

                                               Сценарій підготували

                                               заступник директора

                                               з виховної роботи  Мерінова В.П.,                                                                             

                                               вчитель початкових класів

                                               вищої кваліфікаційної категорії

                                               вчитель-методист Іванова Н.М.                                                                               

 

 

 

 

 

2013-2014н.р

Тема. Ми роду козацького діти

Мета. Ознайомити дітей з історичним минулим нашого народу; розширити кругозір учнів початкових класів про козацтво; розучити козацькі ігри; виховувати почуття дружби, силу волі, любов і повагу до нашого славного минулого.

Обладнання. Ікона «Покрови Пресвятої Богородиці», стінгазети(ілюстрації), Статут Українського Козацтва, свічка, герб Тетіївського отаманського полку, козацький шеврон, козацька грамота, клятва-присяга українського козацтва.

  Святково прибраний зал. На сцені козацька атрибутика.  За кулісами «жива картина»  І.Рєпіна «Запорожці  пишуть листа  турецькому султану» інсценізацію відображають «хлопці-козаки» старших класів.

 Учні 1-4 класів заходять до залу в українських національних костюмах під пісню «Ось така історія» у виконанні   В.Білоножко.                       

 

    Музика стихає на фоні пісні слова ведучого.

Ведучий

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

І тому найдорожчою нам

Є і буде у кожну хвилину

Серед інших країн лиш одна –

Дорога нам усім Україна!

                                                 (Звучать фанфари)

Ведуча

    Добрий день вам, люди добрі!

    Широ просим до господи!

        Раді вас у нас вітати,

        Шастя і добра бажати!

 

    Ведучий.

Любі гості,
В цьому залі буде свято,
Добре, що прийшли до нас
В цей чудовий світлий час.

 

Ведуча

Гостей дорогих, ми вітаємо щиро,
Стрічаєм з хлібом-сіллю,
Любов’ю і миром. 

 

                    (ВНОСЯТЬ КОРОВАЙ)  Звучить пісня про хліб.

 

Ведучий                                                                                                                                       Для гостей відкрита школа наша рідна,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Ведуча

Шановні друзі! Вітаємо вас на святі «Ми роду козацького діти». Сьогодні ми згадаємо про наших славних пращурів, народні пісні, українські  танці. Ви переконаєтесь, шо ми гідні свого українського козацького роду, що «козацькому роду нема переводу».

 

.

Ведуча

Слово для привітання надається директору школи Корнієнко Інні Віталіївні

Виступ директора школи

Ведучий

 

На святі в нас присутні почесні гості.

Верховний Отаман України та діаспори, Гетьман Міжнародної Громадської Організації «Козацтво Запорозьке», Маршал козацтва - Дмитро Сагайдак

Генерал козацького війська – Олександр Шевченко

Наказний Отаман Тетіївського куреня, генерал-хорунжий – Леонід Данчук

Генерал – осавули: Петро Безуглий, Віталій Бондаренко.

Полковники: Святослав Строянівський, Іван Прибиш, Руслан Майструк,

Василь Наконечний, Олег Лазарук

Катков Віктор Євгенович Заступник голови районної ради 

Голова сільської ради села Кашперівка - Степаненко Лариса Анатоліївна

Настоятель Свято-Троїцької церкви села Кашперівка

                                                                   Прот. Олег Миколайович Іванов

Головний спеціаліст відділу освіти – Прищепа Ніна Борисівна

Директор районного центру позашкільної освіти, голова профспілки освітян району  - Дімова Марія Степанівна

Єрмолаєв Олександр Іванович – Замісник редактора газети «Тетіївська  земля»

Ведучий  

Слово надається Генералу козацького війська – Олександру Шевченку

 Ведуча

Я калину малювала                                                                                                                            Та історію згадала,                                                                                                                     Малювала залюбки                                                                                                                         Запорізьких козаків.                                                                                                                                           Це вони понад Дніпром                                                                                                                                       (За переказом) гуртом                                                                                                                            Посадили зелен-гай,                                                                                                                                Гай калиновий розмай.                                                                                                                                В тім гаю курінь стоїть,                                                                                                                                 Із вітрами гомонить.    

  (Опускається занавіс і оживає картина під мелодію «Ось така історія», яка  голосніше і стихає, ведучі говорять на фоні цієї пісні).

Ведучий                                                                                                                               Українець я маленький,
Україна - край рідненький,
Вірний син козацького роду,
Українського народу.

Ведуча                                                                                                                                                          Вірна дочка я народу,
Бо з козацького я роду,
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю

Ведучий       

Живуть в нас батьків заповіти -
Свободи палкий оксамит,
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.

 

  ( Музика звучить голосніше, діти сходять з сцени.)

 

  1.    й парубок.

     Ми роду козацького діти.

     Ми любимо сонце і квіти,

    І сонце нам шле свій привіт.

  1.    й парубок.

     Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт!

  1.    й нарубок.

       Аз, буки, буряки,

           Печеная каша.

               Зберемося усі разом.

               Вся братія наша.

  1.     й парубок.

            А підіть-но, хлопці, сюди, діло є.

            Будемо до гурту козаків приймати, ватажка обирати.

                                                     Танець  «Повзунець»

  1.    й парубок.

         Чи не час ватажка обирати?

Учні (разом).

         Саме час, саме час!

  1.    й парубок.

               Хай Микола буде!

  1.    й парубок.

              Хай  Сашко буде!

  1.   й парубок.

               Він і чемний, і працьовитий, і товари­ша в біді не покине.

Хлопці (разом). Хай  Сашко буде!

  1.    й парубок.

                І правда. Хай Сашко буде! Сашко, виходь!

            (Поки говорить 9 парубок Сашко одіває жупан і шапку)

                   Кошовий отаман

        Одержавши на віче згоду,

        Дітей козацького народу

        У наше коло викликаю,

        їх перевірити бажаю!

        Поведу таку я річ:

        Що ви знаєте про Січ

        І про нашу Батьківщину,

        Славну неньку-Україну?

1-й учень.
Знаю, батьку, славна Січ,
Ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала,
І народ наш прославляла.

2-й учень.
Бранців до галер кували,
Всего злоби пожирали,
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури прирекла.

3-й учень.
Але наш. народ боровся!
І Хмельницький в нас знайшовся,
І Сірко, і Дорошенко,
Й Полуботок, й Морозенко.

4-й учень.
Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм,
Відродивши чистоту традицій,
Єдність із минулим відчуваєм.

1-й учень.
Любі гості! Хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.

2-й учень.
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду, -
Всі належать до одного
Українського народу.

1-а учениця.
Українка я маленька,
Українка - моя ненька,
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.

2-а учениця.
Українка я маленька,
Українці батько й ненька,
На Вкраїні родилася,
В свою маму удалася

4-й учень.

 Все, що рідне я кохаю,
Всім, хто рідний, помагаю,
Своє ціную, всього вчуся
І до рідного горнуся.


Все що рідне, хай нам буде,
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край нам над усе.

1-й учень.
Єдина родина моя Україна,
Дружна і добра сім’я;
Вся разом, всі в купі, як гроно калини, -
Мій батько, матуся і я.

Кошовий.
Що говорить вам «козак» -
Це крилате горде слово?
Чом завжди буває так,
Що світлішає від нього?

Учні (разом).
Козаки - це вільні люди.
Козаки - безстрашні люди!
Козаки - борці за волю,
За народну чесну долю!

Кошовий.
Козацькому гурту ви, бачиться, раді…
Скажіть, чи готові ви жити по правді?

Всі.
Готові, так. І жити чесно будем,
1-й учень.
Козак - чесна, смілива людина.
Найдорожча йому - Батьківщина.

3-й учень.
Козак - усім народам друг,
І лицарський у нього дух!

4-й учень.
Козак - це той, хто за освіту,
Хто прагне волі і блакиту.

Кошовий отаман           

    До внесення прапору козацтва Тетіївщини та параду  прапорів стояти   струнко!!!!!!!

                    (Вносять прапори під барабанний марш)

Кошовий отаман

       Шановне  товариство! Сьогодні ми зібрались щоб стати гідними членами нашого славетного Запорозького козацтва. На наше зібрання завітали авторитетні козаки: Верховний Отаман України та діаспори, Гетьман МГО «Козацтво Запорозьке», Маршал козацтва Дмитро Сагайдак та наказний отаман Тетіївського куреня генерал-хорунжий  Леонід Данчук, яким надаємо слово.

(Виступаючий вітає всіх присутніх зі святом та дітей із посвятою.)

 

Ведучий

              А тепер для нас наступила урочиста хвилина.

Під розгорнутим знаменом присягу складайте,

Українському народу присягайте!

Кошовий.                                                                                                                        Присягайте, що Вкраїну будете любити,
Що віллєте в неї силу,
Щоб розвеселити.

                      (Кошовий зачитує урочисту клятву)

Урочиста клятва

«Ми, учні Кашперівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тетіївської районної ради, Київської області», вступаючи в учнівську організацію «Молода Січ», перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва урочисто клянемось, що вивчатимемо історію і традиції українського народу, будемо готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народові в ім’я нашого становлення, незалежності і процвітання»

Всі разом:    Клянемось! Клянемось! Клянемось!

 

Кошовий отаман

Вручім же, писарю, реєстрові грамоти

Ройовим отаманам.

І в грамоті поставим знак

Про те, що кожен з них – козачка чи козак.

Писар

Вручи ж бо, отамане, посвідчення малятам,
Вони ж бо від сьогодні - козачата.
А на додачу видай Січі знак,
Хай з козачати виросте козак.
    Кошовий отаман

  Запрошуємо до вручення Грамот, посвідчень, козацьких значків Верховного атамана України Дмитра Сагайдака та Наказного отамана Тетіївщини Леоніда Данчука

Отаман: Служи Україні!

Всі: Готові служити!

                (Вручення грамот, посвідчень під барабанний дріб)

Кошовий отаман..

 З давніх-давен атрибутом українського козацтва був Кодекс лицарської честі.

Зачитується Кодекс лицарської честі.

  • Будь вірним Богові і сповнюй його заповіді.
  • Люби батьків, рідну мову, будь вірним у коханні, дружбі, побратимстві, ставленні до Батьківщини – України.
  • Захищай слабших, турбуйся про молодших.
  • Шляхетно стався до жінки, матері, сестри.
  • Будь вірним ідеям і принципам народної моралі, духовності.
  • Завжди відстоюй повну свободі незалежність особистості, народу, держави.
  • Турбуйся про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережно стався до рідної природи, землі.
  • Будь милосердним, роби пожертвування на будівництво храмів, шкіл, пам’ятників національної культури.
  • Цілеспрямовано розвивай і загартовуй свої фізичні і духовні сили, волю, мужність, можливості свого організму.
  • Умій скрізь і всюди поступати шляхетно.
  • Готуйся боротися до загину за волю, честь і славу України.

Ведуча                                                                                                                                                                 Нехай Вас Бог благословить                                                                                                                                      Дарує Божа матір сили,                                                                                                                              Трудіться, радуйтесь, ростіть                                                                                                             Нехай міцніють ваші крила.

   Ведучий

Для Божого благословення та зміцнення духу козацького Запрошуємо Протоієрея Свято-Троїцької церкви села Кашперівка Отця Олега.

                   (Отець благословляє учнів школи)

  Ведуча                                                                                                                                                Козачат усіх щиро вітаємо,
Здоров’я і щастя бажаємо!

 

Ведучий
Завжди цінуйте братство і згоду,
Бо ви нащадки козацького роду!

 

Ведуча
Думи козацькі, діти, читайте,
Пісню козацьку не забувайте,
Мужність плекайте в собі, малюки,
Як це робили колись козаки.

Ведучий
Сміливі будьте, козачата!
Даруйте Україні вірність.
У старших вчіться захищати
Домівку рідну й людську гідність!

   Кошовий отаман

Кіш!  Рівняйсь! До переклички  готуйсь!

  Ройовий отаман     Рій! Шикуйсь!

Рій!  _____ Наш девіз: ______________________________.

Кошовий отаман

Кіш!  Рівняйсь! Струнко!

Кіш!  

Всі разом 

Молода Січ

 Наш девіз:

Всі разом

За Україну, за її долю, за честь, за славу,за народ!

Кошовий отаман

Кіш наша пісня!!

                                                               (Співають пісню)

Кошовий отаман

 До винесення прапорів стояти струнко!!!!!!

                                      (Виносять прапори під музику)

Ведуча

А чи вміють запорожці

 Веселитись і співать?

Жартувати і погратись?

 Поборотись? Позмагатись?

Кошовий

Для боротьби ми не збирали,

Ані рушниць, ані гармат

Пісень ми повен міх набрали.

Послухай любий брат.

                (Пісня у виконанні  та В.Савіцького)

Ведучий

Ой. заграйте, музики,

В мене гарні черевики,

Починайте скоріш грати,

Бо хочеться танцювати.

                                  Танець 3-го класу

Ведуча

Дітвора ми українська.

Хлопці та дівчата,

Хоч слабкі у нас ще руки,

Та душа завзята.

                                      (Пісня «Україно моя»)

 Ведучий                         

Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини. 

(Виступ хору ансамблю «Кашпіряночка»)

Козак

Ой заграйте, музики,

 Піддайте охоти,

Як  порвуться черевики,

 Надіну чоботи!

                                         (Гопак)

 

 

 

 

Ведучий

            До слова запрошуються

Верховний Отаман України та діаспори, Гетьман Міжнародної Громадської Організації «Козацтво Запорозьке», Маршал козацтва - Дмитро Сагайдак

Генерал козацького війська – Олександр Шевченко

Наказний Отаман Тетіївського куреня, генерал-хорунжий – Леонід Данчук.

 

Ведучий

Вдячні ми всім,

Хто прийшов на це свято!

Ми, українці, велика родина,

Мова і пісня у нас солов'їна,

Квітне в садочках червона калина,

 

 

Рідна земля для нас всіх — Україна!

(Звучить пісня у виконанні О.Задирако  «Примиріться сини», учні виходять під час звучання другого куплету.)

 

docx
Додано
29 листопада 2018
Переглядів
446
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку