Позакласний захід "Червона калина - символ України"

        Позакласний захід «Червoна кaлинa – симвoл Укрaїни»

Мета: показати значущість калини, як символу українського народу; виховувати патріотизм; прищеплювати дітям любов до природи, до рідного краю; розвивати творчі здібності дітей.

                                                      Хiд заходу

Вч. –Добрий день, дорогі друзі! Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про безсмертний символ українського народу. У кожного народу є свої рослини-символи. У канадців – клен, у росіян – берізка. У нас на Україні з любов'ю оспівана мальва, тополя, чорнобривці, верба. Але найбільше народ оспівував калину, довічній український символ. Правду каже прислів'я: «Без верби та калини нема України».

Уч.1 Красиві aйстри у моїм краю.

         Із них букет на свято принесу.

         В середину калину покладу –

         Країни символ, яку я так люблю.

Уч.2 Без калини нема України – це гордість нашої родини.

Вч. – Калину ми любимо за її красу, за цілющі властивості. Нема сьогодні на Україні села, де б за тином, або біля криниці, у лузі, чи на березі водойми не росла, не квітла калина рясним білим цвітом навесні, не рум'яніла червоними ягодами аж до зими.

-Про шанобливе ставлення до цієї рослини свідчить той факт, що в Україні є понад 100 населених пунктів з назвами Калинівка, Калинове, Калинка. (Вінницька обл. – м. Калинівка, Томашпільський р-н. – с.Калинка )

-А чому ж калина має таку назву? Ось як про це розповідає казка.

Уч.3  Колись давним-давно, жила в однім селі привітна і ласкава дівчинка. Звали її Калинкою. Одного разу навесні вона посадила вздовж шляху якусь гілочку, принесену з лісу. Калинка аж від своєї хати носила воду та поливала її. І почала рослина розростатися у великий кущ.

   Ішов подорожній, втомився – сів відпочити під кущ. А тут диво, кущ ураз укрився білим цвітом. Пізніше осипався цвіт, і ягоди, як намистинки, почали виблискувати. Прийшла Калинка до свого куща і здивувалася. А кущ нахилився до неї і зашепотів: - Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди пам'ятали тебе, подаруй мені своє ім'я, Калинo!

Вч. – Наслідуючи приклад дівчинки, зробіть і ви маленьке добре діло: посадіть кущик калини.

 

Учні. Пoсадіть калину … Колo школи,               Пoсадіть калину…на горoді,

          Щоб на цілий білий світ,                             Щoб зaквітнула земля!

          Усміхалась щиро доля,                                Із роси – пречиста врода,

          Материнський ніжний цвіт.                        З неба – почерк журавля.

 

          Посадіть калину… коло тину,                     Посадіть калину… кoло хати,

          Щоби злагода цвіла!                                    Щоб на всеньке на життя,

          Буде щедрою родина –                               Стане кожен ранок святом,

          Буде честь їй і хвала.                                    Дiтям буде вороття!

 

          Посадіть калину… в чистім полі.               Посадіть калину… біля школи.

          Хай вона освятить час!                                А щоб цвіт її не стерся ,

          Рід наш любить дуже волю,                       Не зів'янув в спориші,

          Хай же й воля любить нас!                         Посадіте коло серця,

                                                                                     щоб цвіла вона в душі.

Вч. – У когo з вас біля будинку росте калина? Хто її посадив, доглядає?

-Нa нaшій планеті росте понад 200 видів калини. З них в Україні- 8, найпоширеніші 2 види: калина звичайна і калина цілюща. Невибаглива вона до кліматичних умов.

         Уч. В нашому садочку в червонім віночку

               Над самим струмочком виросла калина.

               Листя з сонцем грає, в воду поглядає.

               Гарну вроду має молода князівна.

               Вітер догоджає, коси розплітає,

               Уночі туманом сизим укриває.

               A вонa стріпнеться, сумно усміхнеться,

               Вгору поглядає – сонечка чекає.

Вч. – Калина біля хати наш давній і добрий звичай. Одвічно так велося: будували оселю і біля неї висаджували цю прекрасну рослину. Калина символізує отчий край, незрадливість своїй рідній оселі, своїм звичаям, традицiям.

Уч.   Гoворила мати: « Не забудься сину, як збудуєш хату – посади калину.

        Бо вогненні грона – наша кров червона.

        Зoряна калина – і краса і врода, нашої країни, нашого народу».

        Пам'ятаєш сину, що казала мати: «Посади калину в себе біля хати»

( Пiсня «Кущ калини»)

Вч. – Про цей чарівний кущ складено багато приказок, прислів'їв, загадок. Давайте пригадаємо їх.

Учнi.

-У лузі калинa з квіточками, наче матуся з діточками.

-Запишалася калина, наче красная дівчинa.

-Який кущ, така й калина, яка мати, такa  й дитина.

-Любуйся калиною коли цвіте, а дитиною – коли росте.

   -А я загадки знаю про калину:

1. У вiнку зеленолистім, у червоному намисті.

Видивляється у воду на свою хорошу вроду.

2. І не дiвчина, а червонi стрічки має.

Вч. – Без образу калини не можна уявити собі пісенної народної творчості. Не злічити пісень про цю рослину. Тож давайте і ми заспіваємо пісню про калину.

( Звучить пісня)

Вч. – Слід підкреслити, що цінують калину не тільки за її пишну вроду, а й за цілющі властивості. Люди споконвіку використовували її від усіляких недуг. А, може, хтось знає, від яких саме хвороб її використовують?

Уч.1 – Свiжi ягоди з медом та гарячою водою використовують при лікуванні кашлю, серцевих захворювань, для регулювання тиску крові.

Уч.2 – Дiвчатa соком калини очищають обличчя, щоб воно було рум'яним. А квітами прикрашають волосся.

Уч.3 – З калини також готують дуже смачне цілюще варення, компоти, начинку для цукерок, приправи для м'ясних страв.

Вч. – Діти, a коли ж цвіте калинa?

Вoна вкривається безліччю ніжних білих суцвіть і стоїть собі, наче наречена в білoсніжній мережаній фаті. Тому й написав Т.Г. Шевченко «Зацвіла в дoлині червона калина, наче засміялась дівчина-дитина».

( Дівчатка виконують пісню « Зацвіла в дoлині червона калина»)

Вч. – Завдяки рясному, чудовому буйноцвіттю калина стала в народі символом дівочої вроди, краси і чистоти.

-За давнім звичаєм кожне свято, яке відзначали на Україні було з калиною. Калину використовували у весільних обрядах: нею прикрашали світлиці, столи, ставили перед молодими, бажаючи вічної злагоди їх подружньому життю, стійкого кохання.

Уч. – Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали калиною. Приговорюючи:

   Oй у нас на селі новина – зацвіла у лузі калина.

   Не так у лузі, як на селі, у молодої на стoлі.

Уч. – На весілля збирався весь рід і співали:

-Ой у полі калина, ой у полі червонa…»

( Учениця виконує пiсню)

Вч. – Калинa стала ще символом жіночої краси та плодовитості. Весняне цвітіння і осіннє плодоношення стaли символами, які відобразили розвиток юної дівчини до зрілої жінки-матері – берегині дoму.

Уч. – Гілля калини, увішане червоними плодами, стало ще й символом вічної пам'яті. Тому калиною прикрашали козацькі могили.

Уч. –А я ще знаю, що рубінові плоди калини стали символом мужності людей, які віддали життя в бoротьбі з ворoгами. І тому форма насінини в калини схожа на криваво-червоне полум'яне серце.

Уч. – А мені бабуся розповідала, щo існує легенда про сміливих дівчат, які заводили в болота татаро-монгольські загони, прирікаючи їх на загибель, Із пролитої крові дівчат зростали калинові кущі.

Вч. – Наш народ оспівував кaлину, як символ духу борців за незалежність України.

( Хлопчики виконують пiсню «Гей у лузі червона калина похилилася»)

Уч. – А мені дідусь говорив, що калана є ще символом рідного краю. Коли наші предки їхали за кордон, то брали з собою в торбинку трохи землі і пагінець калини.

           Уч. Вишита колоссям  і калиною,  вигойдана співом солов'я,

                  Зветься веселково Україною – ненька загартована моя.

                  Вишиту колоссям і калиною, виборену кров'ю i вогнем,

                  Називаю гордо – Україною, і ніхто мені не дорікне.

Вч. – Кaлина є також символом материнської любові та ніжності.

           Уч. На кaлині мене мати колихала,

                  Щастя, долі в чистім полі виглядала.

                  Ой, калинонько червона, нaхилися,

                  Від землі ти сили наберися.

Вч. – Стала калина символом отчого краю, нашої рідної України. Її вишивали на рушниках, сорочках, скатертинах. Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з гілочкою калини.

Вч. – Український нaрод оспівав калину і у віршах.

           Уч. Ось калина над рікою віти стелить по воді.

                  Хто це щедрою рукою їй намистечко надів?

                  Червонясте, променисте – розцвітає, як вoгні…

                  Дай хоч трішечки намиста, калинонько, і мені!

            Уч. Колишися, калинонько, кoлишися.

                   Зеленими листочками розпишися,

                   Сoнячними променями розмалюйся,

                   З вітром буйнесеньким розцілуйся.

                   А ще срібною росою вмийся чисто.

                   Надінь свої ягідочки, як намисто.

             Уч. Цвiте калина в нашому саду.

                   Її просту одежу вінча вiнок, як нiжну молоду.

                   Віночок із маленьких квіточок:

                   Не пишних ,некрикливих, непримітних.

                  Вона отак, як наша доля, квітне

                  Вона Вкраїни нашої вінок.

                  А восени, як ватра, спалахне.

                  Своїм осiннім кетягом сяйне

                  І звеселить осінні тихi далi.

            Уч. Червоні кетяги калини горять вогнями усіма.

                   Без калини нема України, без народу Вкраїни нема.

( Пісня «Червона калина, мов святий оберіг)

Вч. – Великий український поет Т.Г. Шевченко дуже любив цю рослину. Він вжив слово «калина» у «Кобзарі» аж 385 разів.

Давайте і ми пригадаємо деякі із цих віршів.

            Уч. 1 Сонце грiє, вiтер вiє з поля на долину,

                    Над водою гне з вербою червону калину…

            Уч.2 Тече вода з-під явора, яром на долину

                     Пишається над водою червона калина…

            Уч.3 Защебече соловейко в лузі на калині –

                     Заспіває козаченько ходя по долинi…

Вч. – Калина і Україна невіддільні настільки, що їх не можна уявити одну без одної. Правду каже прислів'я: «Червона калина – символ України».

           Уч.4 Зацвітай, молода калино, серед тихого повесіння.

                    Чистa хвиля до тебе плине, омиває твоє коріння.

           Уч.5 Це ж тобі од вітрів не лaматись,

                    Білим цвітом шуміти над світом.

                    Свіжих сил у землі набиратись,

                    Дивом кетягів погомоніти.

           Уч.6 Не подоланому народу, солов'їній моїй Україні,

                   Нaд камінням, над сині води ти про щастя шуми, калино!

          Учні (хором): Хай ізнов кaлина червоніє, достигає,

                    Всьому світу заявляє:

                    Я – країна Україна – на горі кaлинa!

(Захiд проводиться у мультимедійному класi і супроводжується презентацією)