Позакласний захід «Христос воскрес — і дух наш воскресає!»

Відділ освіти Барвінківської районної державної адміністрації

Барвінківської районної ради Харківської області

опорний заклад Барвінківська ЗОШ I-III ступенів№1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА

 

 

Виховний захід із елементами народознавства

«Христос воскрес – і дух наш воскресає»

(Фольклорна композиція до Великодня)

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала  вчитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії

Лєбєдєва Ольга Станіславівна,

класний керівник 8-Б класу

 

 

 

 

 

                                 2018

 

 

Мета:

•    ознайомити учнів із звичаями та традиціями Слобожанщини весняного циклу (з    використанням народознавчих елементів святкування Великодня);
•    використовувати у повсякденному житті традиції та звичаї свого народу;
•    виховувати пошану до славних традицій наших пращурів..

 

Сценарій заходу

Автор:

Великдень - великий день воскресіння Христового. Свято не має чітко визначеної дати, а відзначається за місячним календарем: одна неділя після повного весняного місяця весна починається з 22 березня, день весняного сонцесто­яння.

Традиції та звичаї Великодня не лише християнські, а бе­руть свій початок з язичницьких часів, оскільки здавна цей день вважався днем повного очищення землі й людей звідси обряди, пов’язані з вогнем та водою. Стародавній звичай випікання паски походить від звичаю жертвування сонцю священного короваю, а щодо значення писанок, то вони на­ділені магічною силою оберегу, символу зародження життя.

Є кілька легенд, чи на Великдень справді великий день.

Кажуть, що в той час, коли Христос родився, сильно світило сонце і стояли дні, рівні теперішньому тижню. Як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як євреї розп'яли Христа, дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів Ось чому цей день називається Великим.

Серед народу побутує багато легенд, переказів про день Воскресіння Христового. З воскресінням Христа про­буджується все живе, очищуються земля і люди і хочеться вірити, що це свято стане духовним і інтелектуальним відродженням українського народу.

На сцену виходять ведучі.

1 ведучий :        Христос воскрес! Христос воскрес!

                            Голосить дзвін усій Вселенній.

                            Дарує нам благословенний

                            Як ласку божу із небес.

                            Христос воскрес!

2 ведучий:          Христос воскрес! Христос воскрес!

                             Зникла смерть, впали окови,

                             Прийшов жаданий час любові.

                             Божий дар дав нам із небес,

                             Христос воскрес!

1 ведучий:          Христос воскрес! Христос воскрес!

                             Світло ясне засвітило,

                             Землю й квіти прикрасило.

                             Пташка радіє, співає,

                             Бога-творця величає.

                             За що радість із небес?!

                             Христос воскрес!

2 ведучий:          Христос воскрес! Христос воскрес!

                             Радійте, браття!

                             Ось він темряву розігнав, -

                             Темряву смерті й прокляття,

                             Тяжку неправду подолав.

                             Його світло воскресіння

                             Принесло світові спасіння.

1 ведучий:          Христос воскрес! Спасіння світу!

                             Він, підійнявши правду знов,

                             Словами цього заповіту

                             Всім людям дав свою любов,

                             Щоби душа усяка щира

                             Добула царства миру.

2 ведучий:          Христос воскрес! І Україна,

                             Замучена в тяжкій неволі,

                            Похована серед руїн,

                            Воскресне до життя на волі!

                            В Христі надія і спасіння

                            Засяє і нам в день Воскресіння!

Виходять інші два читці

1 читець: Христос воскрес із мертвих! Ці слова лунають по всьому світові, й голос їх чути не тільки серед лю­дей, але й серед усього живого творіння. Значення цього слова - це перемога життя кал смертю правди над неправдою, добра над злом.

2 читець: Щороку весняною порою під оживляючим промінням сонця після зимового сну мати-природа скидає і себе ніби покривало й повними грудьми вдихає жит­тя й творчу силу.

1 читець: Але оживає не тільки природа. Христос воскрес в мертвих передусім для духовного життя  людини. Воскресіння Христа із мертвих - це закон вічного, радісного й щасливого життя людини, це пам’ятка перемоги Божої правди над фальшем. Це доказ того, що кожної правдивої людської думки не спинить, не знищить ніяка сила. Як природа зимою мусить підда­тися силі сонця, так фальш неправди мусить усту­пити й поступитися перед одвічною, непереможною силою, що називається Божа правда.

2 читець:  Воскресіння Христа із мертвих - це, врешті, пере­мога Добра над Злом. Даремні в житті змагання крив­ди й несправедливості, бо кінець однаковий, - завжди уступати дорогу Добру й Любові.

1 читець: Велике значення має свято Воскресіння Христа із мертвих, а особливо для нашого українського наро­ду. Українці, що ступили на шлях свого відродження, на шлях боротьби з неправдою, тьмою, повинні ба­чити у світлому Воскресінні Христовому символ свого відродження, національного Воскресіння.

2 читець: За поміч Христові

                 Як Христа вели на муки.

                 Хреста дали йому у руки,

                   І, зітхаючи о Бозі,

                   Хрест той ніс Він по дорозі.

Хрест важкий, а путь горнеш,

Каплі поту, мов намиста,

Заблистіли дорогі

На Ісусовім чолі.

                  Так ступав Він у напрузі –

                  Десь поділись його друзі,

                  А сторожа навкруги –

                  Всі кати і вороги.

                  Аж ось надійшов гостинцем

                  Із синком своїм, мізинцем,

                  Чоловік марний, убогий

                   І вступається з дороги.

                   Він узяв яєць в ту днину,

                    Наскладав у кошелику,

                    Йшов до міста їх продати,

                    Щоб купити щось до хати.

                                А хлопчина каже: «Тату,

                                В Бога матимеш зарплату

                                І на рай заслужиш ти,

                                Як поможеш хрест нести».

                     І послухав він дитини –

                     Взяв, поніс той хрест на спині.

                     І влягнув Христові біль,

                     А синок поніс кошіль.

                                 На Гологофі хрест лишає

                                 І до міста завертає:

                                 Хоче яєчка продати.

                                 В кошик глянув: «Рідна мати!»

                    Замість яєчок біленьких

                    Там сто писанок пишненьких!

                    Всі голосять: «Чудо, диво!»

                    І купують радо, живо.

                                 За хвилину розкупили.

                                 Дуже дорого платили,

                                 А син каже: «Це дав Біг,

                                 Боти Богові поміг».

                     І пішли ті дивні вісті

                     На весь світ. В селі і в місті

                     Люди писанки писали,

                     Бога-творця величали! 

1 ведучий: 3 давнини почалася оця предивна сторінка слов’янської                     обрядності - писанкарство. Писали писанки всі, а особливо дівчата. Розписуючи писанки, кожна потай ворожила над білою шкарлупою, купала кожне яєчко в фарбах, розмальовувала, аби сподобались! писанки мамі, а найкращу дарувала дівчина своєму судженому.

2 ведучий:  Ця хороша традиція розмальовувати писанки на Великодні свята  збереглась дотепер. І ось сьогодні ви маєте можливість побачити писанки, розписані на­шими дівчатами. Але як вони це робили, коли і чим розмальовували, зараз вам покажуть.

Входять дівчата, одна з них іде з кошиком.

1 дівчина: Йде Великдень, йде, дівчата!

                   Будем писанки писати.

                    Писаночок-крашаночок,

                    Напишемо аж сім коробочок.

2 дівчина: А й справді. Сьогодні Великодний четвер, якраз пи­сати писанки.              Писанки, розмальовані в цей день, будуть довго зберігатися.

1 дівчина:  Дівчата, а де ж фарби візьмемо?

2 дівчина:  Та ми ж домовились, що кожна принесе по одній фарбі з дому.                     Ось я маю жовту, а виварила її з кори дикої яблуньки, що в саду у мене.

3 дівчина:  А мене бабуся навчила робити зелену фарбу. Для цього треба мати луску молодого соняшника. А ще принесла темну - із дубової кори.

1 дівчина:  А я принесла фіолетову з кори чорної вільхи.

2 дівчина:  Ну, а ось червону фарбу, напевно, принесли всі, прав­да?  Її тримати   найлегше. Треба заварити лушпин­ня з цибулі.

1 дівчина: Ой, дівчата, а як писати писанки? Хто з вас вміє? З чого починати?

2 дівчина:   А починати писати писанки потрібно з молитви «Отче наш», щоб вийшли вони гарними та пишними.

1 дівчина:  Ось напишемо писанок і понесемо в неділю зраненьку у церкву.                     Дівчата, а чи знаєте ви, чому на Велик­день так рано відправляють в церкві? Ні? Тоді по­слухайте.

Легенда

Коли ще Христос ходив по землі, то чорт кував ланцюг. Питає в нього Христос: «Нащо тобі ланцюг?»

•  Я тебе прикую ним.
•  А ну як, покажи.

Почав чорт показувати. Взяв ланцюг, обкрутив себе, а Бог так вчинив, що він не міг і розкрутити себе. Та й гризе ланцюг, бо все має надію, що перегризе. Гризе рік - і ланцюг, врешті-решт, стає тонкий, як нитка. Та як священик заспіває в церкві «Хрис­тос воскрес», чорт заслухається і забуде про ланцюга, а він ста­не тим часом знов такий, як був. І чорт знову має на цілий рік роботу. Тому священик мусить на Великдень раненько відправ­ляти, бо як спізниться, то чорт і перегризе ланцюг.

1 дівчина: А я знаю, чому циганам можна брехати.

Легенда

Коли євреї мучили Христа, пішли до цигана-коваля і кажуть: «Скуй нам  5 великих гвіздків на руки, ноги і на голову». Кує ци­ган та думає: «Господи, як то воно тяжко буде чоловікові, коли йому голову приб’ють. Не зроблю гвіздка на голову». І зробив тільки 4. Коли вже розіп’яли Ісуса Христа, прийшов той циган, прибиває. Прибив руки й ноги, а голову і ні. А євреї питають:

•  Прибив?
•  Прибив, - відповідає.
•  А голову?
• І голову.
•  Та ти ж брешеш.
• Їй Богу, каже, прибив.

А сам молить Бога: «Господи, зроби так, щоб євреї не поба­чили брехню». Від того часу всім людям брехати гріх, а цигану

2 дівчина: А чи знаєте ви, дівчата, чому сосна вся зелена?

Легенда

Коли євреї розпинали Христа, почали робити гілки з сосни, щоб ними забити хрест, та гілки робилися такі крихкі, що євреї муси­ли повикидати їх. То тоді Христос поблагословив сосну, і вона з того часу й донині вся зелена.

1 дівчина:  А я вам розкажу, чому осика шумить та тремтить.  А це тому, що коли Юда хотів вішатися, обійшов  всі дерева, але жодне не давалось йому і шуміло. А осика не шуміла, і він повісився на ній. За те Бог про­кляв це дерево, і воно не освячене, то мусить трем­тіти постійно і шуміти.

2 дівчина:  Дівчата, а подивіться, яка в мене писанка! Вона називається безконечна, опоясана лініями, які не мають ні початку, ні кінця.

3 дівчина:   А моя - «квіточка».

1 ведучий:  А моя символізує життя.

2 ведучий:  Писанко, писанко. Наша дитяча радосте, наш минулий смуток. Із трепетом у серці беремо в долоні оцей витвір людського натхнення, корені якого лежать дуже глибоко. Адже на початку розвитку людства яйце вважалося  джерелом життя.

1 ведучий:  Тому й не дивно, що серед тисячі тисяч неперевершених                       у своїй красі пам’ятників над землею висо­чить і цей величний і неповторний пам'ятник ук­раїнській писанці в місті Калгарі. Не на своїй, на чужій землі спорудили українці цю дивовижну деся­тиметрову писанку, що уособлює геній мистецтва ук­раїнських митців.

2 ведучий: Писанка була Великодним дарунком при «христуванні».                     Люди вітали один одного вигуком «Христос воскрес!» і тричі цілувалися, роздавали писанки. Вперше цей звичай запровадила Марія Магдалина. І за цією доброю традицією в добрий час даруємо вам писанки.

Роздають писанки гостям.

Вибігають молодші школярі.

1 школяр:              Я писанка-красуня,

                         Мене кладуть у свято

                         На пишному столі,

                         Щоби моїм убранством

                         Втішалися малі.

2 школяр:          В цій писанці вкраїнській

                        Душевна глибина,

                        Жива блакить барвінку

                        Й хода весни красна.

3  школяр:          Свята - це дні єднання

                        З родиною родин.

                        Це наше спільне знам’я,

                        Бо ми народ один.

4 школяр:          Христос воскрес, Христос воскрес!

                        Голосить дзвін усій Вселенній.

                        Радійте, люди, життя нове

                        Дарує нам благословенний!

 

 

 

Список використаной літератури

 

 

1.   Бріцина, О.Ю., Довженюк, Г.В., Шумада, Н.С. Український фольклор. Хрестоматія 5-11. О.Ю., Бріцина, Г.В., Довженюк., Н.С., Шумада. К.: Освіта, 1998. – 750с.
2.   Павлюк, С.П., Горинь Г.Й., Кірчіва Р.Ф. Українське Народознавство: Навчальний посібник. /.П., Павлюк, Г.Й., Горинь, Р.Ф., Кірчіва. Л.: Фенікс, 1994. – 608с.
3. Шлов, І.Я. Українознавець: Дослідження/ Спроба першого прочитання наукових праць М.Ф. Сумцова. І.Я., Шлов. Х.: Майдан, 2000. – 172с.