До розіграшу
залишилось:
18 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Позакласний захід «Квітни, мово наша рідна!»

Про матеріал

Захід «Квітни, мово наша рідна!» доцільно може використовувати вчитель української мови та літератури.Завдяки такому заходу в учнів виховується повага до рідної мови, любов до своєї країни.

Перегляд файлу

«Квітни, мово наша рідна!»

Учениця  Моя країна — рідна Україна,

                 Яскрава зірка, світле диво з див,

Учень   Моя країна — м'ята і калина,

               Земля, яку наш Бог створив і освятив.

 Учениця  Умив джерельною і чистою росою

                  Прикрасив квітами  й  красу їм передав.

Учень   Підніс високо сонце над рікою

               І місяць золотий за обрієм сховав.

               Люблю тебе, прекрасна Україно,

               Волошки в житті і яблуневий цвіт.

Учениця  Смереки в горах та стрункі ялини...

                Для мене це найкраще — це мій світ!

Учитель . Як стверджував відомий український письменник Панас Мирний, «найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття». Тому сьогоднішнє наше свято ми присвячуємо рідній мові. Бо саме завдяки їй ми об'єдналися в один народ , в єдину націю.

( На сцену виходить дівчина Україна)

На якій би ти не розмовляв мові,

Але рідною найбільше дорожи

Бо у домі, де чекають всі тебе з любов'ю

Ти привітне слово кожному скажи.

А найбільше буде рада мати,

Що привчила з малечку до мовної краси,

Мелодійне слово на порозі в рідну хату,

З серцем і душею у гармонії неси,

Поважаю всі на світі мови,

Але українську понад все люблю!

Бо такої задушевної і ніжної вимови.

В кожній з них не відчуваю , не вловлю

Любіть цю мову – мову українців справжніх,

Мелодію душі у серці не згасіть!

Велику силу має мова ця відважна –

Це світло мудрості у світ життя несіть!

Учитель     А ми з вами сьогодні, 21 лютого,  у  Міжнародний день рідної мови  на білому рушникові історії золотими нитками вишиємо найкращі слова любові до рідної мови.

Учениця                    

Чому люблю я українську мову

Чому люблю я українське слово,

 Співучіше за пісню солов’я?

Чому люблю я українську мову?

Люблю тому, що мова ця – моя!

Де є іще такі слова привітні,

Такі красиві, сонячні пісні?

Вкраїнська серед мов усього світу

Здається найбагатшою мені.

І зайвих слів для вислову не треба –

Є речення короткі  і ясні.

Вона подібна зорепаду з неба,

Польоту птаха у височині.

                                        Уста виводять ніжну колискову,

А за віконцем зіронька сяє…

  Чому люблю я українську мову?

Люблю тому, що мова ця - моя! 

Учитель    Прислухайтеся: з ранку й до вечора навколо вас звучить мова. Удома тебе лагідно будить мама чи тато, щось лепече малесенька сестричка чи братик,  у школі про щось розповідають друзі,  і ти сам у відповідь промовляєш рідною мовою слова. Ти так звик до цього, що майже не помічаєш звучання мови й  чуєш її лише тоді, коли вона звернена до тебе . А це ж так природно – розмовляти рідною мовою.                                               

Учень                                    

                                                    Золоте курчатко

В золотій торбинці

Принесло сьогодні

Літери дитинці.

А дитина з літер

Збудувала слово.

І звучить, як пісня,

                                                    Українська мова. ( Г. Чубач)

(Пісня   « Україна « ) 7 клас

Учитель: Давайте ми зараз з вами прислухаємося до мудрої материнської поради.

(Діалог матері та дочки. Обидві у вишиванках звучить мелод.        Рідна мати моя)

                   Мама:            Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Забувають діти мову матерів.

Глянь, від того болю світ аж посірів.

Доню моя, доню, кароока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,

Не посмій вчинити Батьківщині зради.

Не посмій зламати гілку калинову –

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути –м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати.

Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися маминої мови

Донька:  Рідна моя мово – материнське слово!

        Буду пам’ятати я завжди про те,

        Як навчила мати слово шанувати,

        І не оскверняти, бо воно святе.

        Рідна моя мова – пісня колискова!

        Про усе казкове на своїй землі

        Ніжнопелюсткова мова світанкова,

        На якій співають птахи і джмелі.

        Рідна моя мово - слово веселкове!

       Ти зі мною будеш в щасті і в біді.

       Рідна моя мово в маминому слові.

Учитель: Історія кожного народу має героїчні й трагічні, щасливі й нещасні сторінки. На долю України випали великі поневіряння: турецько-татарські орди, польські феодали, російський царизм хотіли поневолити наш народ. Забороняли мати власну історію, культуру, мову. Ось кілька сторінок «Скорботного календаря української мови».

Звучить мелодія Т.Петриненка «Україно»

(Учні по черзі зачитують факти з історії мови,стають позаду ведучих півколом.  Та запалюють свічки )

1720 р. — указ Петра І про заборону книго­друкування українською мовою.

 1769 р. — видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.

 1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закри­то українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

 1862 р.— закрито українські недільні школи.

1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

 1876 р.— указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пі­сень.

 1884 р.— закрито всі українські театри.

 1908 р.— вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкід­ливою.

1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.

 1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

 1983 р.— видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві гру­пи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.

 1989 р. видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодер­жавну мову.

1991 р. прийнята державна програма реаліза­ції української мови та мов національних меншин до 2000 року.

                                  Лине мелодія з фільму «Титанік».

Виходить дівчинка в українському вбранні із свічкою.

                                                      Із пуп`янка долонь

Вихоплюється слово,

Беззвучне і гучне, з роси, води й сльози.

Молись за нас, молись, Пречиста рідна Мово,

Народжена з хлібів і чистої лози.

Єдина і свята, Пречиста Діво Мово,

У полум`ї свічок прийди в пусті серця,

Навчи молитись нас блакитно й калиново,

Навчи чудових слів, яким нема кінця.

                                            ( Пісня  « Молитва» )

Учитель Кожна людина, яка поважає себе, країну, мову, не буде калічити своєї мови, бо вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову й буденну.

Учень:  Є в нашій мові слова пречудові:
Гарні звертання, слова-привітання.
Треба їх добре нам пам’ятати
І повсякденно у мові вживати.
«Доброго ранку!» і «Доброго дня!» -
Не забувай говорити щодня.
А як збираєшся спати лягати,
Не забувай «На добраніч!» сказати!

Учень:  Ще коли навіть дитятко в колибі,
Мама навчає казати «Спасибі!»
Слово подяки завжди пам’ятай,
«Дякую!» - слово частіше вживай!

Слово чарівне відкриє нам казку.
Лише скажи тепло й ніжно - «Будь ласка!»
«Прошу», Пробачте» і «Будьте здорові!»
Музика лине у кожному слові,
Ще й усміхнися при цьому чарівно.
Все, як у казочці, зміниться дивно.
Настрій поліпшиться, стане приємно,
Кожен до тебе всміхнеться взаємно.

Учень: До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело.
Подумай сім раз, перед тим як сказати,
Щоб слово твоє людям радість несло,
Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,
Напоєне ласкою завжди було.,

З добром і любов’ю від серця летіло

Й до іншого серця зі щирістю йшло.

Танець  7 клас

   Учитель: Є в нашій мові те, що не вмирає — Тепло любові, пам'яті, надій. Із гумором співдружна Україна, Так сміємось на здоров'ячко у ній.    

Сценка «Баба Параска і Палажка на святі рідної мови» 10 кл

   Палажка. Люди добрі! Оббріхує мене клята Параска на кожному кроці. Доки гризла мене за господарку, тепер дорікає, що я балакаю не так, як вона хоче. Я, — каже, — не культурна, жию уже у двай-цік первому віці, а говорити по-людськи не умію. Придумала ж таке, моя сварлива сусіда. Чекай-но, який же тепер рік? А! Згадала! Це ж уже двох тисяч сімнадцятий...

   Параска. От ти знову говориш, як баба часів Івана Нечуя-Левицького. Ми живемо у двадцять першому столітті. Потрібно говорити культурно. Запам'ятай, що на календарі тепер дві тисячі сімнадцятий  рік. Ех... І коли до тебе розум постукає?

   Палажка. Стукав уже, стукав, і не один. А до тебе ніхто не приходить, бо господиня з тебе нікудишня: ні грядки не маєш на городі, ані курки на подвір'ї.

   Параска. Що це? Палажка недочуває, чи вдає, що не чує? Палажко, якщо будеш слухати мої поради, то станеш культурною людиною.       Палажка. І яке тобі діло до мене. Ти що шукаєш зачіпки до сварки? На моє безголов'я і хати наші на одному кутку. Люди добрі! Що мені робити? Може, спродуватися, пакуватися та їхати на кубанські степи?

Дав же мені Бог сусіду , нічого й сказати!

  Параска. Та і мені прикро, що таку сусіду маю: як «захарамаркає» щось, то і не второпаю, про що говорить. Ходи лише до мене в гості, я тебе кавою пригощу. Ходи-ходи...

 Палажка. Що це ти мені махаєш?

 Параска. Не махаю, не говори так не культурно. Я тобі подаю знак, щоб ти до мене зайшла до хати. Маю дома запашну каву, хочу тебе почастувати.

Палажка. А печення у тебе є? Чи, може, пиро-жено слойоне, творожні кошички, блінчики пекла? Конфети якісь маєш? З ними добре кофе пити.

 Параска. Почастую тебе всім, лише культурно скажи. Я ж тебе вже вчила, як говорити.

Палажка. Та я так лишень жартую. Пам'ятаю добре, що багато людей у нас збаламутилися і говорять так, що не завжди їх розуміємо. Я ж запам'ятала, що слова «кофе» в українській вимові немає, а є кава; замість «блінчики» потрібно говорити «млинці»; замість «конфети» — цукерки; не «печення», а печиво; не «пирожено слойоне», а тістечка листкові; замість «творожні кошички» — сирні корзинки і тд. Люди добрі! Я спродуватися не буду, нікуди із України не поїду, бо тут моя хата, тут мої земляки і мова моя — найкраща для мене з усіх мов.

Параска. Звертаємося до всіх українців: любіть, вивчайте, збагачуйте нашу мову!

Пісня « Годі браття сумувати»( 10 клас)

( Під кінець виходять усі учасники  по краях із прапорцями а по середині  із висловом « Квітни, мово наша рідна»)

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
11 січня
Переглядів
231
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку