Тема. Міфічні та казкові істоти в літературі.
Мета: ознайомити учнів із розмаїттям казкових та міфічних істот ; розвивати творчу уяву; виховувати повагу до надбань літератури та усної народної творчості.
Обладнання: ілюстрації, музичний запис.
Хід заняття
Слово вчителя
-Добрий день, діти. Сьогодні пропоную вам поринути у незвичайний міфічний світ літератури. У своїй творчості багато письменників зверталися до образів казкових та міфічних істот. Згадуючи їх, письменникам вдавалося яскравіше передати красу рідної природи , розкрити душу народу, допомогти читачеві поринути в казку.
Отже….
Мавчин Великдень
Українська легенда
Ще в сиву давнину, за часів наших дідів та прадідів, через передачу від одного до другого, а далі вже й до нас справлявся й справляється мавчин Великдень.
«Може, того справді й не було, а все ж таки, як там кажуть, було. Святкували його на зелені свята. Старі люди розказували, що мавки робляться з нехрещених дітей. Ото як яка мати народить дитя та згубить його, або втопить, або щось інше зробить, так то й буде мавка.
Через те не можна починати купатися до зелених свят. А як хто не втерпить та піде купатися до зелених свят, то треба взяти з собою полину, тримати його в руках та й приказувати:
— Мавко, мавко, на тобі полин, а мене покинь! Мавко, мавко, на тобі полин, а мене покинь!
То тоді купальнику нічого не буде. А як без полину влізе купатися в річку, то тоді вона вирине з води та й залоскоче. Ото через те на зелені свята носять у руках любисток, канупір, м'яту, як ідуть до церкви або як ходять по селу.
Під час зелених свят маленькі мавки літають по селах у вигляді сорок, лелек, з'являються у вигляді нічних птахів або пташенят, які жалісно пищать і випрошують, щоб їх охрестили.
За народними віруваннями у таких випадках потрібно кинути хустку як крижмо, назвати ім'я і сказати:
—Хрещу тебе.
Тільки після цього душа дитини знаходить спокій. Якщо ж протягом семи років мавку ніхто не охрестив, то душа померлої дитини перетворювалася у злого духа — мавку або русалку.
Одяг у мавок тонкий та прозорий. Тіні від їх постатей немає, а коли вони бігають по траві, то вона під їхніми ногами не коливається.
На відміну від русалок мавки не мали шкіряного покриву на спині, внаслідок чого зі спини можна було бачити їхні нутрощі.
Взимку мавки зникали з полів та лісів і ховалися у гірських печерах та ямах, а навесні знову починали бігати зграйками по лісах та полонинах, збирати квіти, купатися у річках та озерах, гратися та танцювати.
Там, де грали та танцювали мавки, трава росла густішою та зеленішою. Проте люди намагалися уникати зустрічі з цими істотами.
Мавки могли збити подорожнього зі шляху і завести його у хащі; залоскотати до смерті; відірвати людині голову або наслати на неї хвороби.
Інколи вночі мавки проникали в хати і смоктали груди сплячих людей (і чоловіків, і жінок), після чого люди починали хворіти, чахнути і, врешті-решт, помирали.
Мавки зачаровували парубків, і ті одружувалися з ними, проте такий шлюб не був щасливим: мавка зникала, а зачарований нею парубок гинув від суму. Іноді дружина-мавка вночі потроху висмоктувала кров у свого чоловіка.
Та були випадки, коли зустріч з мавкою для людини закінчувалась благополучно.
Старі люди розповідали, що якось мавки забрали із собою молодого вівчаря-музику. Три дні мавки несамовито танцювали під чарівні мелодії музики. За те, що славно повеселив їх, мавки відпустили хлопця додому, але попередили:
— Не смій розповідати де був, кого бачив і що чув, бо буде тобі лихо!
Захистом від мавок та русалок за народними віруваннями були часник, хрін та полин.
- Вигадка це або ні, ми , мабуть, ніколи не дізнаємось. Але багато розповідей, легенд, казок про чарівних міфічних істот дійшли до наших часів.
Музика
-На думку наших предків, міфічні істоти були у кожному будинку, озері, лісі та в болоті. Хтось із них був добрий і допомагав людям, а хтось – злий, і намагався нашкодити.
Музика
- Аж он, чуєте?.. Мабуть, це русалка з твору Т. Шевченка «Русалка»?..
(Виходить дівчина у вбранні русалки)
Русалка
«Породила мене мати
В високих палатах
Та й понесла серед ночі
У Дніпрі скупати.
Купаючи, розмовляла
Зо мною, малою:
«Пливи, пливи, моя доню,
Дніпром за водою.
Та випливи русалкою
Завтра серед ночі,
А я вийду гуляти з ним,
А ти й залоскочеш.
Залоскочи, моє серце,
Нехай не сміється
Надо мною, молодою,
Нехай п’є-уп’ється
Не моїми кров-сльозами —
Синьою водою
Дніпровою. Нехай собі
Гуляє з дочкою.
Пливи ж, моя єдиная.
Хвилі! мої хвилі!
Привітайте русалоньку...» —
Музика
Слово вчителя
-Про зовнішній вигляд русалки, походження, здібності та відношення до людини досі сперечаються. Загалом русалки – це духи жінок і дівчат, які з'являються влітку в полях, лісах, біля річок.
За переказами, русалки мають вигляд тіней людей, не відрізняють зовнішньо від них. А в деяких повір'ях русалка може набути подоби тварини – щура, птаха, корови та інших.
(Русалка виходить, зꞌявляється Мавка)
Музика
Слово вчителя
- Ще один цікавий персонаж української міфології — це мавки. Вони, ніжні створіння , живуть у лісах або печерах. Мавки зꞌявляються перед людьми в образі гарних дівчат. Тих, хто обізветься до них, мавки залоскочуть на смерть.
Відома на весь світ геніальна поетеса, Дочка Прометея – Леся Українка, зробила лісову мавку героїнею своєї драми – феєрії «Лісова пісня».
Мавка
Я лісова! Напевно, Лісова!
Я це завжди у серці знала...
Я, може, Мавкою колись була
І з дерева на дерево літала...
І танцювала я між стовбурів гігантських
Так витончено, легко, граціозно!
Краще, ніж в знатній залі панській
Вельмож заможних і амбіціозних...
Ніжнішими квітками розцвітало
Моє розкішне і тонке вбрання.
Я ввечері казки розповідала
І піснею будила всіх зрання!
Перлини у волоссі в барвах грали!
І кожна мить життя була нова!..
Я це завжди, одвічно знала,
Що лісова я! Мавка лісова!
Solnyshka
(Зꞌявляється Чугайстер- і Мавка злякано ховається)
Музика
Слово вчителя
- Інші словянські народи не знайомі з нашим наступним персонажем – Чугайстром. М’яке темне волосся покривало все його тіло, заклинилось на бороді й звисало на грудях… Се веселий чугайстир, добрий лісовий дух, що боронить людей від мавок. Він був смертю для них: зловить і роздере. Але людям він не шкодив.
Чугайстер
- Кажуть – жив колись в Карпатах чарівник Чугайстер.
Сивочубий, чорновусий – на всі руки майстер.
Він і рани залікує, дівку причарує…
Старець Коснятин
(Чугайстер знаходить Мавку, хапає її , вони вдвох залишаються на краю сцени)
Слово вчителя
- Ще один злий дух, який шкодить людям – це перелесник, або як його ще часто називають – налітник. Він набуває подоби близьких людей і намагається нашкодити.
Перелесник
-Гляньте на мене! Я гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима.
Слово вчителя
-Це надзвичайно енергійний, жвавий, веселий лісовий хлопець, закоханий у Мавку, він допомагає їй у скрутні хвилини, намагається врятувати її життя.
-За повір'ям, якщо перелесник пролітає над хатою, то господарство в ній занепаде.
Перелесник
Вихор з пекла
закрутився,
Запорошив попіл плеса,
Скаженіє Громовиця,
Це – з’явився
Демон лиха, привид ночі
Він то зникне, то воскресне,
Перекинеться ким хоче
Людський ворог – Перелесник!
Наче зірка зла літає,
Розпускає хвіст –
заграву,
Із лукавих слів сплітає
Пісню вогняну,
лукаву…
(Перелесник рятує Мавку від Чугайстера, вони всі йдуть зі сцени)
Слово вчителя
- І останній міфічний персонаж, який завітав сьогодні до нас – це Хуха – Моховинка. Вона зꞌявилася завдяки творчій фантазії українського письменника початку ХХ століття Василя Королів-Старого.
(Виходить Хуха)
Хуха
- Взагалі Хухи бувають різними, в залежності від того, де живуть: лісовими, печерницями, очеретянками, бур'янками, степовичками, байрачними, левадними. Тільки немає болотянок, бо Хухи, як котики, не люблять вогкого. Коли ж доводиться Хухам переселятися, вони гірко плачуть. Але люди рідко помічають та розуміють чужі сльози.
Маленька і пухкенька -
Істота лісова.
За розмірами хуха - ну дуже вже мала.
І також дуже добра у неї є душа:
У лісі вона всім звірям допомага.
Музика
Слово вчителя
-Завершилася наша зустріч з представниками казкового міфічного світу. Звісно, для того, щоб розповісти про всіх незвичайних істот, треба набагато більше часу. А тому, якщо ви зацікавились представниками міфічного світу українського народу, ви завжди зможете звернутися до шкільної бібліотеки або інтернет - джерел.
Отже, як ви вважаєте, навіщо нам потрібні знання про міфічних істот, яким поклонялися наші предки ? Навіщо письменники звертаються до казкових істот у своїй творчості?