Позакласний захід "Мова - душа народу."

 

 

 

 

 

     Виховний захід

до      Міжнародного  дня  рідної мови 

«Рідна  мова - диво     

калинове»

 

            

                                                   Підготувала: 

                                                                         Хименко Юлія Анатоліївна

                                                                          вчитель української мови та

                                                                          літератури          

                                                                          Довгалівської  ЗОШ I-III ст

                                                                          Талалаївського району

                                                                          Чернігівської області

 

                                                                         

                                                        

 

 

 

 

 

Ведучий   Яка багата на свята наша планета! Яких тільки свят не відзначає наше людство! Тож дуже приємно, що не залишилася без уваги і мова. Сьогодні  21 лютого – Міжнародний  день рідної  мови!

Ведучий 2  У жовтні  1999 року на Тридцятій сесії   Генеральної  конференції  ЮНЕСКО  було  запроваджено  цей  день. Тож запрошуємо вас до нашої господи -  на свято  української мови.

Учень 1

Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб веселитись і співати,

І рідну мову прославляти!

Учениця

Ми малі, та всі ми друзі,

Ми одна родина,

А найбільша наша мати  - рідна Україна.

Учень

Україна - рідний край

Поле, річка, зелен гай.

Любо стежкою іти.

Тут живемо я і ти.

Учениця

Моє коріння - рідний край,

Основа - пісня й вишитий рушник,

Джерельна мова, рідна світанкова

І в синім небі журавлиний крик…

Учень

Тут у рідній нашій школі

Ми зібрались в дружнім колі

Рідне слово величати

Мові батьківській вінок сплітати.

Пісня   « Живи українська мова, мова колискова»

 

Ведучий

 

 

 

Сьогодні у нас свято рідної мови. Прислухайтесь до цих звуків. (звучить у запису гавкання собак, нявкання котика, мукання корови)

• Ви  впізнаєте чиї це звуки?
• Такі звуки видають тварини, за допомогою них вони передають якусь інформацію: чи то нагадують, що час їсти, чи то небезпека якась загрожує. А зараз послухайте  чарівний спів пташок навесні.(звучить спів пташок).
• Такі звуки нас зачаровують , радують наш слух, і ми із задоволенням їх слухали б і слухали. А тепер послухаємо дивовижну музику, що її створила людина. (звучить класична музика).
• Щойно ви почули різні звуки, вони бувають дуже приємні для людини і не зовсім, все це немовні звуки. А людська мова складається з мовних звуків,які ми можемо промовляти  і записати буквами.Звуки складаються в слова, а слова – в речення, і ми чуємо мову людини та розуміємо її.  За  допомогою  мови  люди  спілкуються  між собою, передають інформацію, розуміють одне одного, творять поезію, складають казки.

Учень 1

Звуків дуже є багато,
У природі все звучить.
Свище вітер, грім завзято
В темнім небі гуркотить.
Навесні співає пташка
І струмочок жебонить.

Учень 2
Джміль гуде, дзвенить комашка,
Все по-своєму звучить.
Звуки всі пізнати можна,
Хоч багато в світі їх.
Розбере дитина кожна,
Де тривога, сум чи сміх.

Учень 3
Але звуки ці — не мовні:
Стукіт, грюкіт, шелест, свист.
Хоч приблизно та умовно
Ними скаже щось артист.

Учениця

Знайте всі, мої шановні,
Не забудьтеся, бува.
У людей є звуки мовні,
Що складаються в слова.
Звуки, зібрані у слово,
Ще в далеку давнину,
Утворили рідну мову —
Українську, чарівну.
Уривок  із вірша

Учениця    Діамант  дорогий  на  дорозі  лежав

                    Тим  великим  шляхом  люд  усякий  минав,

                     І  ніхто  не  впізнав  діаманта  того.

                     Йшли  багато людей  і  топтали  його.

                     Але  раз тим  шляхом  хтось  чудовний  ішов,

                     І  в  пилу  на  шляху діамант  він  знайшов,

                     Камінець  дорогий  він  одразу  впізнав,

                     І  додому  приніс , і  гарненько, як знав,

                     Обробив, обточив дивний  той  камінець,

                      І  уставив його  у  коштовний  вінець.

                      Сталось  диво  тоді: камінець  засіяв,

                      І  промінням  ясним  всіх  людей  здивував,

                      І  палючим огнем кольористе  блищить,

                      І промінням його усім очі сліпить.    

                      

            

Дівчинка  О,  що за мова,  тільки  скажеш  слово,  і вона  співає  так, неначе  вітер струну торкнувся.

Хлопчик   Коли  зустрінеш  десь , дитинко люба, забуте  рідне  слово,  ти його  до хатки  своєї   запроси.

Звичаєм  прадідів,  хлібом і сіллю  пригости на порозі,  і  по змозі , посади  його  за стіл, і  побачиш ,  голубко  маленька  моя,  яка  добрість ,  любов і краса , зачаровані  в  ріднім слові, в українській  мові.

Учениця.   Ти,  дитино, покликана оберігати нашу мову, бо  кажуть, що вона солов’їна. Гарно  кажуть. Але затям, що можуть настати  такі часи, коли мови нашої не  буде пам’ятати, навіть , найменший соловейко. Тому не можна , дитино, покладатися тільки на солов їв.  

   

Пісня « Мова» ( Група 5-й Океан)                 

                            

 

Виходить Чарівниця.

Чарівниця. Я — Чарівниця, берегиня рідної мови. Не даю їй пропасти в лиху годину і хочу, щоб ви теж берегли і знали українську мову. Я прийшла до вас з глибини віків і дуже хочу почути, що ви знаєте про мову, і як ви розмовляєте, тому що мова — це найбільше багатство народу, а ви, українці, — славні нащадки нашого народу.

Хочу до вас я звернутися, діти.
Можна людині без мови прожити,
Можна без пісні, без загадки й казки?
Хто відповість? Поміркуйте, будь ласка!

Учень

Як же людині без казки і слова,
Без задушевної пісні й розмови?
Думаю я, що таке неможливо.
Мова людини — це щастя, це — диво!

Чарівниця

Правильно думаєш. Мова — це диво.
З нею людина розумна й щаслива.
Знаючи мову, спілкуються люди,
Мова загине — й людини не буде.

Учень

Як же без мови? Не уявляю!
Я щохвилини про щось та й питаю.
А коли мови не будемо знати,
Як же ми зможемо світ пізнавати?

Чарівниця

В світі ми — люди і правильно, діти,
Людям без мови не можна прожити.
Ще повідомити хочу вам я
В кожній країні є мова своя.
Кожна людина свою мову знає.
Любить безмежно її й поважає.
Рідна одним мова східна — японська,
Іншим найкраща — китайська, естонська.
Мова у світі панує англійська,
Нам найрідніша своя, українська.

    

Учень

     

         Ми з вами всі живемо в Україні,

         Мова чудова й пісні в нас чарівні

         Треба, щоб мову ми вчили і знали,

         Й нею чистенько усі розмовляли.

Пісня  « Батьківська мова»

Виходить чарівниця.

Чарівниця. Молодці, діти. Ви гарно  говорите і співаєте  про мову. Але чи знаєте ви, що у нашій рідній мові є «чарівні» слова? 

 

Учень               У нашій рідній мові

                          Є чарівні слова.

                          Слова ці всім відомі,

                          Бо сила в них жива.

                          «Добридень», «До побачення»-

                          І усмішка сія!

                          Велике мають значення

                          Ось ці прості слова.

 

Учень              Як скаже син чи донька;

                         «Спасибі» вам, «Будь ласка»,

                         Ясніше сяє сонечко,

                         Бо в них - любов і ласка.

                         Від чарівних  і  добрих слів

                         Тепліше людям жити.

                         Якщо ти їх не говорив,

                         То треба говорити.

Чарівниця. Молодці, діти, «чарівні» слова ви знаєте. А якими прекрасними звертаннями  до наших дорогих  рідних мам, татусів, бабусь, і дідусів багата наша мова.

1. Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і щирі, гарні слова.

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива.

2.  Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю.

      3   Я і до тата умію звертатись,

           Хочу в словах передати тепло.

           Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

           І  щоб в душі його сонце  цвіло.

      4    Татку, татусеньку, таточко, тату,

             Кращого в світі немає навкруг!

             Татоньку, хочу тебе обійняти,

             Ти мій порадник, заступник і друг!

       5     Й  до дідуся я іду по науку:

              Діду, дідуню, навчи в світі жить!

              Він на голівку кладе свою руку,

              Голос сріблястий  струмочком  біжить.

      6      Я  до бабусі  з любов’ю звертаюсь

              Бабцю, бабусю, бабуню моя!

              І  до бабусиних рук притуляюсь,

              І  відчуваю в них лагідність  я!

 

 

Пісня « Бабусина  вишиванка»

 

 

 

 

Ведучий 1  Найкращий дар , що його має людина від Бога – це мова. Як без мови сказати, що голова думає, що відчуває серце.

 

Ведучий 2  Мово рідна! Ти ж – як море – безконечна, могутня, глибинна. Красо моя! В тобі мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у лиху годину, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого: в тобі мово, неосяжна душа народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і  піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.

 

Ведучий 1  Для кожного народу своя мова найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучістю – одна з найкращих.

 

Ведучий  2

 

А чи знаєте ви  українські пісні?

Адже пісня – душа народу.

   Ведучий 1

Вона, як сльоза, очищає душу. Пісня, як свята молитва. Народна пісня цілюща, як материнське молоко. Бо живе у ній наш родовід, в ній живе наша прекрасна Україна. Кажуть допоки живе мова, то до тих пір живе й народ. Послухайте   легенду про нашу українську пісню.

Ведучий 2

                                    Легенда про пісню

       Якось Господь вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу.  Німці - дисципліну і порядок, росіяни – владність,

італійці отримали хист до музики…

      Обдарувавши всіх, підвівся Господь і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була босою, одягнутою у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.

• Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
• Я -  українка, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові. Сини мої на чужині, вороги знущаються із вдів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

- Чого ж ти не підійшла до мене раніше.Я всі таланти роздав.Як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже піти, та Господь, піднявши правицю, зупинив її.

- У мене є дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.

Узяла дівчина дарунок і міцно прижала його до серця. Вклонилась низенько всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

 

 

      Пісня  « Я горда тим, що українка»                

Ведучий 1

         Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою.

                    

Ведучий 2    У них -  материнська ласка  і  любов, світ добра та справедливості, щира віра в магічну силу слова. А скажіть- но, діти, чи ваші мами співали вам колискових пісень?

 

1 Лиш народився, голос я почув

   Щасливий, радісний і світлий.

   Маленьким серденьком уже тоді відчув

   Матусин голосок привітний.

 

2  У нім звучала ласка і тепло,

     І слово було ніжне і пестливе,

     до себе вабило воно,

     лунало світло і тремтливо.

3   Матуся до серденька притискала

     І колискову пісню заспівала.

     І пісня та була сама краса,

     Що в сповитку мене обдарувала.

     

 

Колискова пісня «  Тиша, вечір на дворі» 

 Ведучий 1   Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні. Тут жили наші діди – прадіди, тут корінь роду українського.

 

Ведучий 2      І ми повинні знати свої корені, повинні знати  те, без чого не мислиться кожен народ: народні звичаї і традиції, ми повинні знати свої обереги.

Ведучий   1

Багато символів має  наша Україна:  тополю, вербу, калину.

Ведучий    2

А ще  невмирущим творінням талановитих рук українок є різноманітні вишивки. Серед них – рушник – символ єдності сім’ї, символ любові до землі, до матусі, символ працелюбності нашого народу.

  Ведучий   1

Український рушниу… На ньому вишита  доля  мого народу. На ньому переплилися радість і біль, щастя і горе. Скільки він промовляє серцю  кожного із нас.  Його можна порівняти з піснею. Без рушника як і без пісні, не обходиться наше життя.                                 

                    

Пісня « Рушник вишиваний»

 

Ведучий 

     

 Багато  слів сказали ми про мову,

 Чудову  нашу, материнську , калинову,

 Яка для нас – життєвий  старт

 Але ж у нас сьогодні свято,

 Тож  доречний  тут і жарт.

 

Ведучий 

Український  народ  любить  жартувати.  Хоч  би  якою  стомленою  була  людина,  але  почувши  дотепний жарт, -  усміхається.  Дорогі діти , українську мову та літературу  треба знати, щоб  не було вам  так, як  оцій дівуль ці,  про яку вам зараз  розкажуть.  Послухайте гумореску Глазового  « Гаряча  філософія».

 

Гумореска  « Гаряча  філософія»

 

Ведучий 

 

Дійсно, рідну  мову  слід  знати, хоча б для  того,  щоб не стати героями таких  гуморесок.

 

Ведучий

 

А  в цьому нам  завжди допомагають наші любі вчителі. А як ви думаєте – важко бути вчителем української  мови?

 

Ведучий

 

Справді, це, мабуть, важко. А ще важче – перестати бути вчителем  української мови після  закінчення  робочого дня. А давайте  подивимось, які ж вони, коли  не  стоять  біля  дошки. 

 

Ведучий

 

До вашої  уваги  інсценівка «  Вчителька української  мови  на побаченні»

 

Ведучий

 

Сміх - це натхнення.

Це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя.

Говорять, що саме  сміх продовжує  життя.

 

Ведучий

Тож давайте ще трішки  посміємося. До  нас на свято завітали пацанка і панянка

 

Ведучий

 

Дійсно наш народ мудрий, веселий , оптимістичний. І вміє  практично все.

 

Ведучий

 

Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі- у нашій  славній  Україні. Людині визначено Богом місце народження, країну, небо. І куди б ти не пішов -  твоя Батьківщина, земля твоя,  мова, твій народ завжди будуть з тобою.

 

Танець « Лише в нас на Україні.»

 

Ведучий

 

В історії української мови є дві видатні дати:  1798 рік – вихід поеми « Енеїда»  І . Котляревського, 1840рік - виданя « Кобзаря» Т.Г. Шевченка.

 

Ведучий

 

Основоположником української  літературної мови вважають Тараса Григоровича Шевченка, який відшліфував , показав світу дорогоцінне каміння – мову українського народу.

 

Ведучий

 

Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський , Василь Стефаник –

ці імена визнані світом.

 

Ведучий 

 

Золоту скарбницю рідної мови збагатили майстри художнього слова, сучасні українські письменники: Ліна Костенко, Олесь Гончар, Дмитро Павличко, Іван Драч.  Прислухаймось  до чарівних  слів  животворного  трепету й вогню, мудрості земної, втілених у поетичне слово.

 

Учень 1

Я так люблю, я так люблю тебе,

Моя співоча українська мово!

В тобі шумить Полісся голубе,

І  дужі хвилі гомонять Дніпрові.

 

Учень 2

 

Ти , рідна мово, чиста як роса.

Цілюща й невичерпна як криниця.

Святиня наша – гордість і краса

ТИ – розуму народного скарбниця.

 

Учень 3

 

Розцвітай під небом

Проліском прекрасним

А любов до тебе

В серденьку не згасне

 

Учень 4 Йди по світу гідно

              В шані і привіті

              Ти для мене рідна

               І найкраща в світі.

Ведучий  За весь час свого існування мова витримала 48 заборон.

Подібного не знає історія жодної мови!

 

Виходять дівчата із запаленими свічками і читають молитву.

Ведучий

 

Наша зустріч підходить до кінця. Сьогодні зі  щирими словами ми звернулися до Господа, щоб він оберігав нашу мову, нашу Батьківщину, наш народ.

 

Ведучий

 

Щоб нарешті на землі не завтра , а  вже сьогодні запанував мир  і спокій, щоб матері не оплакували синів, які гинуть на своїй же землі.Щоб наші вороги усвідомили, що ми єдиний народ, що  Україна – сильна, єдина і неділима.

 

Пісня « Це моя Україна.»

 

Ведучий

 

Ми свято віримо в те , що не зміліє ріка нашої мови ніколи, слово рідне заграє новими гранями краси і довершеності!

 

Ведучий

 

Ми були б раді та щасливі, якби від сьогоднішнього свята ви залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові  до рідної мови.

 

Пісня « Свято»