Позакласний захід "Нема на світі України, немає другого Дніпра", присвячений Міжнародному Дню рідної мови

«Нема на світі України,

Немає другого Дніпра»

(Літературно-музична композиція, присвячена Дню рідної мови)

Автор: Пічахчі Наталія Валентинівна, учитель української мови і літератури Костянтинівського районного навчально-виховного об’єднання «Гімназія – Мала академія наук № 1 «Таврія» Мелітопольської районної ради Запорізької області.

Мета: поглибити знання учнів про рідну мову, рідний край, українське слово та Україну; прищеплювати любов до українського слова, пісні, історії, культури; сприяти формуванню національно свідомих особистостей; виховувати в учнів духовне багатство та патріотичні почуття.

Перебіг заходу

(Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»).

Ведучий 1.

Здраствуй, славна українська мово,

Здраствуй на межі тисячоліть!

Квітни калиново й барвінково,

Запашна вічнозелена віть!

Слово – брила, слово – крила, диво,

У незнане зоряний політ.

Через мову щиро і правдиво

Відчиняється весь білий світ!

Ведучий 2.

Любо й мило людям щастя зичить,

Бачить, як сузір’я мов зорить,

Знати, як усім народам личить

Мовою своєю говорить!

Йди в тисячоліття, рідна мово,

До сердець і душ людських доходь.

Квітни калиново й барвінково,

Бо на те й благословив Господь!

Ведучий 1. Сьогодні, 21 лютого, ми раді вітати вас на нашому святі, присвяченому Міжнародному дню рідної мови.

Ведучий 2. Епіграфом до нашого заходу ми обрали слова величного Т. Шевченка:

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра...

Ведучий 1. Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна... Які це прості і разом з тим прекрасні і святі для нас слова! Рідний край починається для нас не лише з хрещатого барвінку, верби та калини, без яких, як кажуть, нема України, а й із рідної, калинової, солов’їної мови!

Ведучий 2. Бути українцем – значить пишатися своєю Вітчизною. І нам є чим пишатися! Ми милуємось красою рідної природи, пишаємось давніми традиціями і мудрістю предків, зберігаємо найбагатшу культурну спадщину.

Ведучий 1. Бути українцем – значить щиро вірити в Україну, як вірив у неї геній народу Тарас Шевченко.

Учень.

Я – українець! Дуже гордий з цього.

Несу у світ традиції свої.

Для себе в Бога не прошу нічого.

Все в мене є: і гори, і гаї,

Поля родючі, повноводні ріки.

Озера сині, чисті небеса...

Я син землі від роду і навіки.

У краї, де поруч казка і краса.

Учениця.

Пишаюсь тим, що я українка,

Українці прадід мій і дід,

Що славної землі я стеблинка,

Що мій козацький гордий рід.

Пишаюсь генієм Шевченка

І Стусом, й величчю Франка,

Що мова моя, як сопілка,

Співуча, ніжна, чарівна.

О як люблю тебе, Вкраїно,

Моя ти матінко свята,

В щасливу й непогожу днину,

Бо ти у мене лиш одна!

Ведучий 1. Українська мова... Скільки глибини в цих словах! Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок, сині очі ставків.

Ведучий 2. Наша рідна мова... Вона нам рідна, як мати й батько, як та земля, на якій ми зростаємо. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, бо ця мова зрозуміла і рідна всім нам. І без неї немає нашого народу!

Читець 1.

Трембітна мово, музико, калино!

Звучи в розмові, повсякчас звучи.

Говориш ти – говорить Україна.

О рідне слово, більше не мовчи!

Читець 2.

Не замовкай ніколи, рідне слово,

Іскрися жартом, піснею злітай.

Над нами квітни завжди веселково,

Щоб сяяв щастям український край!

Ведучий 1. Мова – це великий дар природи. У світі налічується близько трьох тисяч мов. І у кожного народу вона своя.

Ведучий 2. Наш народ створював свою мову віками, її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнано в усьому світі. 1928 року в Парижі на Міжнародному конкурсі мов українська мова посіла третє місце за своєю мелодійністю (після французької і перської).

(Звучить музика. З’являється Дівчина-мова).

Дівчина-мова.

Мова французька бринить, як струна,

Мова німецька – це шепіт вина.

Мова італійська – як пісня співуча,

Мова грузинська – це вогонь жагучий.

Моя ж українська – ґроно калинове,

Весною – ніжний шепіт вербовий,

Серед осені – курликання тужливе журавля,

А влітку – закоханий спів солов’я,

Серед спраги – джерело цілющої води.

Мово наша батьківська,

Богом ти дана нам назавжди!

(Під час декламування вірша з’являються читці).

Читець 3.

Із слова починається людина,

Із мови починається людина,

Моя ласкава, мамина, єдина

Щебече соловейком на весь світ!

Читець 4.

Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна –

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна!

Читець 5.

Моя земля, ці гори темнолиці

Навчили мови рідної мене

І підняли мене, немовби птицю,

Попід склепіння неба, тихе і ясне!

Читець 6.

Ми – українці – велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для всіх нас – Україна!

(Перегляд відео про красу України).

Ведучий 1.

Дивна річ – наше життя:

Рвемось все вгору, в забуття.

Але буває мить колись,

Стиш ходу і озернись:

Ведучий 2.

Чи все навкруг живе тобою,

Чи друзі всі – завжди горою,

Чи вмієш сонцю усміхатись,

У мить прийдешню закохатись?

Чи буває свято в будні дні

І чи завжди в душі бринять пісні?!

Ведучий 1. Ми маємо пишатися, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думи, свої мрії, любов у пісню.

Ведучий 2. Коли звучить пісня, то серце сповнюється почуттям любові до рідного краю, до свого народу, до України.

(Звучить музика. З’являється Дівчина-пісня).

Дівчина-пісня.

Пісня – наш паспорт вічний,

Пропуск у цей світ...

Ми не ховали обличчя,

Гордо йшли сотні літ.

Завжди ми накривали

Дружби яснії столи.

Нас по піснях пізнавали,

Де б ми не були.

Райдуга в небі висне,

Граючи в плесах вод,

Доки живе наша пісня,

Доти живе і народ.

(Звучить пісня).

Ведучий 1. Український народ – це велика європейська нація, що має тисячолітню історію та культуру. Українська культура – неповторна, самобутня та неординарна – посідає гідне місце у світовому культурному просторі.

Ведучий 2. Недаремно в Україні станом на 2015 рік налічується сім об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО – культурних та природних цінностей, що вважаються надбанням усього людства.

(Звучить музика. З’являється Дівчина-культура).

Дівчина-культура. Наша культура... Вона має давнє коріння та створювалася протягом віків. Ми маємо пишатися нашими українськими пам’ятками світової спадщини.

Учень 1. Собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра (м. Київ).

Учень 2. Ансамбль історичного центру Львова.

Учень 3. Геодезична Дуга Струве.

Учень 4. Букові праліси Карпат.

Учень 5. Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (м. Чернівці).

Учень 6. Дерев’яні церкви карпатського регіону  України і Польщі.

Учень 7. Стародавнє місто Херсонес Таврійський (м. Севастополь).

Дівчина-культура. Крім того, нам є чим пишатися і серед власне українських культурних надбань, адже є «Сім чудес України» – перелік семи історико-культурних пам’яток України, складений за версією оргкомітету Всеукраїнської акції Сім чудес України 21 серпня 2007 року.

Учень 8. Заповідник «Кам’янець»  (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл.).

Учень 9. Києво-Печерська лавра (м. Київ).

Учень 10. Національний дендрологічний парк «Софіївка» (м. Умань, Черкаська обл.).

Учень 11. Собор святої Софії – Премудрості Божої, Софія Київська (м. Київ).

Учень 12. Стародавнє місто Херсонес Таврійський (м. Севастополь).

Учень 13. Хотинська фортеця (Чернівецька обл.).

Учень 14. Острів Хортиця (м. Запоріжжя).

Дівчина-культура. У 2007-2008 році на українському телебаченні стартував проект «Великі українці» з інтерактивним опитуванням громадян України щодо місця й ролі видатних державних і політичних діячів, військових, художників, учених, спортсменів, релігійних діячів у національній і світовій історії. До першої десятки увійшли:

Учень 15. Ярослав Мудрий.

Учень 16. Микола Амосов.

Учень 17. Степан Бандера.

Учень 18. Тарас Шевченко.

Учень 19. Богдан Хмельницький.

Учень 20. Валерій Лобановський.

Учень 21. В’ячеслав Чорновіл.

Учень 22. Григорій Сковорода.

Учень 23. Леся Українка.

Учень 24. Іван Франко.

Ведучий 2.Одним із найвагоміших періодів бурхливого розвитку нашої держави стала Козацька доба.

Ведучий 1.

Козацький рід – початок тої слави,

Яку б нам повернути, воскресить,

І гордість незалежної держави

Нас повертає в глибину століть.

Ведучий 2.

І встане слава, де трава буяла,

Вона прорветься крізь розор і тлін,

Аби до віку серце пам’ятало,

Хто перед лихом не згинав колін...

Ведучий 1. Ми – нащадки прадідів великих, маємо гідно продовжувати український рід. Нехай оживе славна сторінка історії України. А ми ще раз усвідомимо суть і значення козаків в героїчній боротьбі нашого народу за власну державу.

(Звучить музика. З’являється Дівчина-історія).

Дівчина-історія.

Улюблена Богом перлина

Для всіх українців одна –

Козацька моя Україна,

Хлібів золотих сторона.

Україно, моя Україно,

Присягаюсь тобі знов і знов.

Україно, моя Україно,

Моя віра, надія й любов.

Шановне товариство, чи є люди в Україні, які силою і завзяттям можуть похвалитися? Та рідної мови не цураються? Та наспіви й танці українські полюбляють? Та народну мудрість не забули? Так, не перевелися ще козаки на нашій землі!

(Козацький танок). Козацькому роду нема переводу!

(Звучить музика. На сцені з’являються читці).

Читець 7.

Україно, твоїм приблудою не хочу бути я,

Тобі я гідним хочу бути сином,

Я всім скажу: «Оце – моя земля!

Оце – мій край! Моя це Батьківщина!»

Читець 8.

Зігріє сонце землю навесні

І ти, тендітна, наберешся сили,

Розквітнеш ти, і задзвенять пісні

Й звитяжно над просторами полинуть!

Читець 9.

Тоді почують навіть і зірки,

Бо голоси мільйонів воєдино

Із тими, що лунають крізь віки,

Промовлять гордо: «Це моя країна!»

Читець 10.

Ми – українці! Нація Тараса.

Ми – Сагайдачні і Кармелюки.

Коли з’явились – невідомо часу.

Ми древні, як земля і як віки.

Читець 11.

Бо наша рідна мова-мати,

Снагу і силу нам дає.

Нам стежку в світ дано топтати,

Поки в нас рідна мова є!

Ведучий 1. Наша рідна Україна живе. Вона розквітає калиновим цвітом, молодіє вербовими гілками, співає солов’їним голосом і говорить своєю рідною мовою!

Ведучий 2. Сьогодні ніщо не може зупинити відродження національного духу. Всім нам треба плекати у серці любов до духовної і культурної спадщини нашої Батьківщини. І буде вона Велична, а з нею Величними будемо й ми.

(Перегляд відео «Наша перлина – Україна»).

Література

1. Андрієнко С.В. Рідне слово – чарівна мелодія й зворушлива пісня / С.В. Андрієнко // Вивчаємо українську мову та літературу. Позакласна робота. ‒ 2015. ‒ Лютий. ‒ № 2 (14). ‒ С. 6-8.
2. Видатні українці // Класному керівнику. Усе для роботи. ‒ Спецвипуск.  ‒ 2016. ‒ Травень. ‒ № 5 (89). ‒ С. 40.
3. Об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО в Україні // Там само. ‒ С. 38.
4. Сім чудес України // Там само. ‒ С. 39.
5. Шульга Т.М. Захисти солов’їну – збережи Україну! / Т.М. Шульга // Вивчаємо українську мову та літературу. ‒ 2013. ‒ Липень. ‒ № 19-21 (347-349). ‒ С. 79-83.