Позакласний захід "Свято осені".

Захід
«Свято осені»
2-Б клас

Вчитель

Березовська Л.Ф.

 

 

Вчити учнів спостерігати і аналізувати осінні зміни в природі, помічати ії красу. Познайомити з етимологією назв осінніх місяців.

Розвивати естетичні почуття, мовлення учнів, увагу, активність.

Сприяти духовному розвитку дітей. Заохочувати до творчості.

Удосконалювати навички виразного декламування поетичних творів, інсценування казок, рольової гри.

Виховувати любов до світу природи, рідного краю, свого народу.

Обладнання:

Плакати «Осінь щедра, осінь золота», осіннє листя, кошики з дарунками осені, рушники, коровай, костюми овочів і фруктів, музичний супровід, подарунки для дітей.

(Грає музика. Діти заходять з осінніми листочками у руках. Сідають)

1.   Золота красуня - осінь чарівниця!

По землі ступає, золотом іскриться

В жовте і червоне листячко фарбує

І картини дивні чарівні малює!

2.   Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить,

Ясен листя осипає,

Дуб насуплений стоїть.

3.   Яка краса повсюду неповторна!

В осіннім лісі казка ожива

По гіллі скаче білочка проворна.

І жовте листя стежечку хова.

А що за дивний гість ступа по цій стежині?

Знати хочемо дуже.

Як же звать тебе, друже?

4.   Календарик: Добрий день усім! Я - профессор святознавчих наук. А щоб дізнатись, як мене звуть, відгадайте ось таку загадку:

У січні я товстенький,

У грудні я худенький,
Цілий рік рахую дні
Пори року і місяці
Хто ж я? (Календар)

Так, мене звуть Календарик-Нагадайлик. А поспішав я до вас, щоб сповістити, що до нас незабаром прийде сама королева Осінь.

(Звучить музика. Заходить Осінь)

5.   Осінь: Добрий день! А ось і я, осінь щедра, золота.

Радійте мені, малята,
я - королева осіннього свята.
Листочки я золотом вкрила,
Поблискують яблука і сливи
Де ходила, де гуляла скрізь листочки розкидала.

У лісочку, під пеньки накидала я гриби

Все роблю я, як годиться,

Бо я - осінь-трудівниця.

Я подарую вам калиноньку в намисті,

Шипшину та айстри променисті!

6.   Колосок: Я - колосок пшеничний,

Я - ваш хліб одвічний

У народі хліб, мов матір поважають,
Ця шана з плином часу не зникає
І дорогих гостей завжди у нас стрічають
Хлібиною в барвистих рушниках.
Прийми, Осінь, від нас

Коровай в добрий час. (Підносить коровай)

Всі разом

- Люба наша Осінь, ми тебе вітаєм

І для тебе пісню щиро заспіваєм.

(Звучить пісня «Щедра осінь») Осінь: Та прийшла я не сама, а з братами меншими. Хай же вони до вас завітають та про себе сповіщають.

7.   Вересень: Вересневе небо синє,

І сади ще пахнуть літом

В палісаднику жоржини

Разгорілись дивоцвітом.

Вітаю вас, друзі, Я - перший місяць осені, звуся Вереснем. Ім’я моє пов’язане з рослиною вересом, що цвіте під час мого володорювання на землі. Але я маю ще інші назви: сівень, ревун, «бабине літо».

8.   Жовтень: Сяють золотом берези,

Жовтень нам вінчає осінь,

Журавлиний клин мережить

Висоти холодну просінь.
 

Я - середній брат Осені, красень Жовтень. Славлюся своїм талантом гарно прикрашати землю яскравими барвами. У народі я теж звусь по-різному: зазимник, весільник, хмурень.

9.   Листопад: Листя падає додолу,

Засинають гай і поле.

На вербі один листочок -

До зими один деньочок.

Я - Листопад - найменший брат рудоволосої красуні. Допомагаю їй підготувати все навкруги до холодної зими: зриваю з дерев золоте та багряне листячко, проводжаю останніх птахів до вирію, співаю колискову для тих тварин, що мусять спати аж до теплою весни. У народі мене ще називають: падолист, напівзимник, ворота зими.

10. Дощик: На доріжки, на стежинки

З неба падають краплинки

Це, я, дощик накрапаю

Все навколо напуваю.

Напуваю жовті дині,

Величезні гарбузи,

Яблука, черешні, сливи

І смугасті кавуні

Розкриваю парасольки

Я щасливій дітворі,

Щоб вони могли в чоботях

Погуляти у дворі.

(Танець з парасольками)

11. Урожай: І від краю і до краю,
    Від двора і до двора
    Золотого урожаю
    Знов прийшла до нас пора
    Ось і я - славний щедрий Урожай
    Ціле літо я ріс у полях
    З кожним днем набираючись сили.
    Слава дужним робочим рукам
    Що мене для достатку зростили!

Всі разом: Урожай, урожай.

Збагатив ти наш край
Ти щороку, щораз
Ще богатший у нас.

Урожай: Дорогі друзі, подивиться, яке багатство я вам приніс.

12. Гарбуз: Я - гарбуз, я радість ваша,
    Бо насіннячко смачне!
    А яка із мене каша!

Словом люблять всі мене.

Часу дарма не марнуйте, краще кашу покуштуйте!

13. Огірок: Ну, а ми? Ми ж огірочки,
    Гарбузові сини й дочки.
    Нас нестиглими прозвали.
    Древні греки, бо вважали,
    Що, коли ми достигали,
    То смаку уже не мали.
14. Редиска: А скажу вам, я - редиска,
    Чи іздалеку, чи зблизька?
    Я у Франціі вродилась,
    В цілім світі полюбилась,
    Означаю ко-рі-нець.
15. Соняшник: На сонечко я схожий і сонечко люблю,
    До сонця повертаю голівоньку свою.
    Стою стрункий, високий, в зелених шатах я,
    І золотом прикрашена голівонька моя.
16. Капуста: Я - капусточка гарненька,
    Я кругленька, чепурненька,
    З мене страви всі смачні,
    Їжте й дякуйте мені.
17. Буряк: Я - буряк, стою на грядках
    У червоних чобітках,
    Місяць не один мине,
    Поки виростять мене.
    Кормовий я і столовий,
    Усі буряк нині сіють,
    Бо й цукор із мене варити уміють.
18. Калина: Я калина красна
    Ягідками вкрита рясно.
    І горять вони вогнисто,
    Мов у дівчини намисто.

І я радо та охоче

Гарний поведу таночок!

(Танець «Калинка»)

 

 

19. Морква: Я - морква, під сонечком щедрим зростала,
    Земелька водою мене напувала,
    Тому я, морквина, така соковита,
    Морквяного соку вам треба попити.
20. Помідор: Ми - сеньйори!

Круглолиці помідорі!
Ми з Італії прийшли
Там і назву нам дали.
Подивись, які ми гожі,
З яблуками трохи схожі.

21.    Цибуля: А на мене, на цибулю, нарікають,
    Що до сліз я допікаю.

Вибачте, та я не винна, бо я лікарська рослина.
Соком з медом почастую і здоров’я подарую.

22. Кукурудза: Я - кукурудза!

Диво - краса, наче з льону моя коса
Я з Румунії прийшла
Звідти й назву принесла.

Наче шишка на ялинці,
На міцній росту стеблинці,
Звідти й назва йде моя -
«ялинова шишка» - я.

23. Груша: Грушка я, хоч невеличка,
    Та солодка і м’яка,
    І цвіла я, й наливалась,
    І поспіла - глянь яка!

Соковита жовта грушка,
У середині чудова:
Ароматна і медова!

24. Часник: Всіх я слухав та мовчав
    Я не яблуко, не груша,
    Я походжу від чесати,
    А чесати - відділяти,
    На зубки я розділяюсь,
    Часником я називаюсь.

(Звучить пісня «Осінь фарбами заграй»)

Урожай: Дійсно, я, урожай, у вас чудовий
Тому саме прийшов час
Кошики наповнить враз
Що ж, господарі, давайте
Овоч в кошик опускайте
Та іншому передавайте!    (Гра «Збери урожай»)

Урожай: Так, чудовий урожай
Зібрати були взмозі,
Тільки він іще не весь,
Бо ріпка сидить й досі.   (Інсценіровка казки «Ріпка»)

 

25.   Ріпка: Посадив мене дід

І виросла я, ріпка, на славу

Повнощока, зелен чуб,
Уродилась, хоч куди!
Час з землі мене тягти!

26.   Автор: Іде дід на город - «гуп-гуп»

Узяв ії за зелений чуб

Тягне руками, упирається ногами,

Промучився увесь день,
А ріпка сидить, як пень.
Кличе він бабу Марушку.

27.   Дід: «Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!»

Автор: Пішли вони на город - «гуп-гуп». Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за плече. Смикає дід ріпку за гичку, баба діда за сорочку. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе баба дочку Мінку.

28.   Баба: «Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»

Автор: Пішли вони на город - «гуп-гуп». Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе донька собачку Хвінку.

 

 

29.   Дочка: «Ходи, Хвіночко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»

Автор: Пішли вони на город - «гуп-гуп». Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку. Тягнуть- потягнуть, а витягнуть не можуть.

Кличе собачка кицю Варварку.

30.   Собачка: «Ходи, Варварко, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!»

Автор: Пішли вони на город - «гуп-гуп». Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку, киця собачку за хвостик. Тягнуть і руками, і зубами, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе киця мишку Сіроманку.

31.   Киця: «Ходи, Сірочко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!»

Автор: Пішли вони на город - «гуп-гуп». Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку, киця собачку за хвостик, мишка кицю за лапку. Як потягли, як потягли, так і витягли.

Упала ріпка на діда Андрушку, дід на бабу Марушку, баба на дочку Мінку, дочка на собачку Хвінку, собачка на кицю Варварку, а мишка - шусть у шпарку.

(Звучить мелодія «Курликання журавлів»)

32.         Чомусь у небі журавлина пісня залунала

Здається, що це кличуть журавлі

Я бачу, як летить завзято у небі журавлиний клин Але сумує ще поки у нас журавлик один.

•       Ой, журавлику, чому невеселий нині?
•       Не злітаєш вдалину,
•       Не летиш за ними?

33.   Журавлик: Як мені не сумувати?
    Настає прощальна мить
    Час у вирій відлітати
    Тому й серденько болить.
34.         Не сумуй! Зима мине

І в погожу днину

Знов зустрінемо тебе
 

В нашій Україні.
А на згадку про місця,
Де любив літати
Подарунки від дітей
Маєш ти прийняти.
Прийми від нас, ти, від діток
Цей український рушничок.

Журавлик: Пригорну я до грудей
Подарунок від дітей
Хай мені в далекім краї
Рушничок цей нагадає,
Що коли зима мине
Ви зустрінете мене
Знову тут на Батьківщині
В нашій рідній Україні
А зараз час мені летіти
До зустрічі, дорослі й діти!

Осінь: Та і я вже забарилась,
Час й мені в дорогу.
Дуже дякую вам, друзі,
Що мене з братами
Гостинно стрічали
З нами грали і співали,
А тепер настав наш час
Пригостити смачно вас.
Залишаю вам дари,
Щоб мене ви пам’ятали
І завжди чекали!

(Осінь роздає подарунки дітям)

Всі разом: До побачення, осінь!

Добра тобі на кожному кроці.

І до зустрічі в наступному році!

 

 

 

 

Додаток до розробки

Щедра осінь

Наша осінь щедра, наша осінь мила
Наша осінь щедро всіх нас пригостила.

Приспів

Грушечки медові, яблучка чудові.

Кавуни рябенькі, дині золотенькі.

Наша осінь світить, наша осінь гріє,
Наша осінь щедро пригощати вміє!

Приспів (2р.)

Грушечки медові, яблучка чудові.

Кавуни рябенькі, дині золотенькі.

Осінь, фарбами заграй

У відтінках золотих
Закружляла осінь
І земля дощів косих
Більше вже не просить.

Приспів:

Осінь, фарбами заграй
На твої спокуси,
Там любов далекий край
Відлітають гуси.(2)

їм шалений вітровій
Розправляє крила,
Є у них і компас свій
І свої вітрила.

Добре вивірений план,
Задум не великий,
За далекий океан
Линуть гуси дикі. (2)

А домашні все в отвіт
Крилами тріпочуть,
Вони у невідомий світ
Теж летіти хочуть...

Приспів.

У відтінках золотих
Закружляла осінь
І земля дощів косих
Більше вже не просить.

Приспів.