Метою даного заходу є вшанування жінки, матері, доньки, сестри... . Виховувати в дітей почуття любові, поваги, емпатії до найдорожчих людей. Особливо сьогодні - у важкий час для нашої неньки України.
1
ВЕСНЯНА РАПСОДІЯ
МАМИНИХ ОБІЙМ В
УКРАЇНІ БЕЗ ВІЙНИ
2 КЛАС
ВЧИТЕЛЬ: Добрий день, дорогі гості! Ми гостинно відкриваємо двері для вас – наші кохані і люблячі мами! Для вас – наші турботливі бабусі! Для вас – наші сестрички і звичайно для всіх жінок присутніх в цьому залі. Коли Господь створював жінку він надав їй величезне щастя – щастя материнства, доторкнувшись ангельським крилом він подарував жінці красу, ніжність, турботу, любов… Також він подарував їй сльози, щоб і в щасті і в горі вона спокутувала всі біди своїх дітей. Але сьогодні я бажаю щоб на ваших очах були лише сльози радості, радості за своїх дітей. Адже це свято весни і жіночої краси дарують вам ваші діти – учні 2-Б класу!
Зустрічають знову вас
В Кременецькій стороні
Усмішки дітей ясні.
2. Знову сонце, знову сміх,
Щастя, радість тут для всіх.
Школа-інтернат стрічає
Вам двері радо відчиняє.
3. Тихо - тихо дзюркотить,
Мов шепоче – гомонить,
Бистра і шумна вода -
Чуєте, іде весна?!
4. Прохолода ще і сніг,
Де – не – де втекти не зміг,
Сонце світить, небеса гомонять –
ІДЕ ВЕСНА.
5. Навіть пташка у гаю,
Піснею стріча весну.
Тож і нам не слід чекати,
А весну скоріш стрічати!
Пісня: Весняний вальс + танець
6.Чуєте дзвенять дзвіночки,
Чиїсь дочки і синочки.
Дужче, дужче все дзвенять,
Це ж вони до нас спішать!
(звуки пробудження весни, дзвіночки)
Пролісок1.
Ми весняні первоцвіти,
І з – під снігу наші квіти.
Підіймаємо голівки
У весняні небеса, ще коли сніги всі тануть,
І іде до нас весна.
Чули ми в веснянім небі,
Сонце промінь зігріває,
Золотистими зірками
Шлях весняний укриває.
Пролісок 2.
І тому вже зовсім скоро
Задзвенить все, забуяє,
У зеленій колісниці
До нас спуститься весна!
(на сцену виходить весна)(весняні звуки)
Весна: Що мене вже зачекались, мої квіти весняні?!
Ви морозу не злякались, а всміхнулися мені.
Я чекати теж не стала, колісницю узяла,
У корзинку поскладала ласку сонця і тепла.
Свою косу розпустила, мов береза розпускає,
Віти ніжні, білокорі – вітерець їх колихав.
Ще взяла зелені трави, ріки буйної води,
Спів пташиний в синім небі, зелень першої трави.
Принесла я вам кохання, радість, щирість, доброту,
І звичайно всім вітання в кошик з щастям покладу.
Тож всміхайтеся, радійте, адже все скрізь ожива
Славним Кременцем мандрує, перша пісня весняна.
Пролісок 1. Як тебе ми зачекались,
Снігу зовсім не злякались.
А прокинулись у млі, наші очі голубі..
Пролісок 2: Весно! Весно! Моя люба!
Рідна матінко моя, зачекалися на тебе
Ріки буйні і поля.
Зачекався ліс дрімучий, гай широкий і густий,
Парк у місті, дуб могутній, що неначе дід старий.
Всі пробудження чекають.
І весняного тепла.
Щоб земля від сну здригнулась, щоб у барвах розцвіла.
Щоб пташки дзвінкоголосі завели свої пісні,
Щоб почулися у парку їхні ноти голосні.
Весна: Мої любі, не хвилюйтесь! Як рукою я змахну,
Землю, що зимою спала в одну мить я пробуджу.
А коли всміхнусь до сонця, то заграють небеса,
І промінчики тоненькі, вмить засяють від тепла.
Як заграю я на скрипці понад лугом і ставком
Заспівають в небі птахи, своїм ніжним голоском.
А коли вінок шовковий покладу на лід ріки,
То в одну мить захлюпочуть буйні води і струмки.
Тож заграйте милозвучно, задзвеніть, мов дзвонарі,
Усі барви, усі струни, що існують на землі.
Прокидайтесь ліс і поле, квіти, трави і моря,
Адже землю обгорнула рідна матінка ВЕСНА!!!
(весняні звуки)(весна і квіти виходять)
11. Ось так прийшла в край Кременецький
Весна красуня неземна, і вся природа пробудилась,
Від сну в одну мить ожила.
12. Шановні леді і джентльмени,
Отже, весна урочисто прийшла на терени України.
13: Весняний настрій, усмішки і спів,
Тепер лунають, ллються звідусіль.
І в нашій школі весняна пора
Прихід весни святкує дітвора.
14: А я очей не відведу,
Як бачу подружку свою,
В її очах цвіте весна,
На щічках усмішка ясна.
15: І це не дивно, бо жінки
Із первоцвітом розцвіли.
Вони обвінчані з весною,
З її небесною красою.
Пісня «Україночка» (Настя)
16: У перші дні коли прийде весна,
Коли всміхнеться ранішня зоря,
На крилах ангел слово принесе,
Це слово – ЖІНКА – вічне і святе.
17. Це слово жінка! Але хто вона?
Троянда чарівна, але з шипами?
Тендітна квітка, на вустах ома,
Єдина в світі і найкраща мама.
18: Сьогодні, коли сонячне тепло
Лоскоче щічки і цвітуть тюльпани.
Від всього серця ми вітаємо вас
Наші кохані і єдині мами.
19: Вітаємо ми всіх жінок на світі
Вклоняємось, цілуємо вуста,
Нехай ніколи не згасають зорі,
Які запалює жіночності душа.
Вчитель: В весняні дні ми хочемо вклонитися всім мамам, які присутні в нашім залі. Сказати неземне спасибі всім бабусям, за їхнє ангельське тепло і доброту. І подякувати долі за те, що вона подарувала нам жінкам це блаженне щастя – щастя материнства.
Вірш « Плекає доля щастя материнства» (під ніжний музичний супровід)
Плекає доля щастя материнства.
Вінчає сльози за своє дитя,
З росою ранньою, що на зорі лягає
Із співом першим птахи – солов’я.
Шанує доля щастя материнства,
Блаженство розсилає неземне,
Коли матуся, над дитям схилившись,
Від бід і горя чадо стереже.
А світ вирує пристрасно і грішно,
Летять мов птахи дні і місяці.
Роки міняє доля так поспішно,
А мати лиш старіє на лиці.
Чоло вкривають зморшки ледь помітні,
На серці проявляються рубці,
І вже веде матуся непоспішно,
Мале внуча, тримаючи в руці.
Плекає доля щастя материнства
Вінчає біль із горем в невпопад,
Але горить в душі! Горить! Горить! Палає!
Той Божий дар,
Який мов зорепад!
На Долю жінки посилає Ангел і Божа Мати надає дитя!
Вінчає доля щастя материнства,
Із співом першим птахи – солов’я!
Ми в світ приходимо із маминих обіймів,
І часто серце палимо до тла,
Коли матуся у тяжку хвилину
Болючі сльози за дитя зрива.
Плекає доля щастя материнства.
І змінює невтішно так роки!
Матусі серце, Зморшки! І обійми,
Мов Божий день ми мусимо берегти!
Пісня: Хто мене зігріє» (Віка)
20. Створив Бог світ – безкрайнє небо,
Родючу землю і поля,
Співучі птахи, квіти буйні,
Глибокі ріки і моря.
Створив із плоті чоловіка,
Надавши силу, мужню стать…
Та чоловік звернувсь до Бога,
І став у Господа благати
Розвіяти його самотність
Бо вже не може сам страждати.
Бог змилувався та промовив:
- Створю я жінку на землі
Із нею ти збудуєш долю –
Це подарунок мій тобі.
21.Створив Бог жінку не із плоті,
А з лебединої краси,
Із грації, добра і сили,
Із гіркоти, із білизни.
Він дав їй плечі, такі сильні,
Щоб світ змогли увесь тримати
І ніжні руки, щоб зуміли дитя маленьке колисати.
Бог дав їй дух настільки сильний,
Щоб біль стерпіть могла вона,
Щоб не скорила її слабість,
Не обпекла крила біда.
У вітру волю запозичив,
Нескорену узяв красу,
Із зір вселив у очі сяйво,
Із сонця косу золоту.
Бог дав їй мудрість, силу волі,
Задуму, смуток, біль і жар,
Душі нескорені границі
Щоб винести життя тягар.
22. Господь створив її з ребра,
Із чоловічого міцного,
Для того щоб її ріка,
Завжди текла з його рікою.
Господь створив жінку з ребра,
У чоловіка з-під руки
Щоб ним захищена була
Її краса у всі віки.
Звуки для виходу джентльменів
На сцені з’являються два джентльмени:
Джентльмен 1: Сер, а чи чули ви, що незабаром 8 – Березня?
Джентльмен 2: О, сер, ця думка не дає мені спати вже другий тиждень.
Джентльмен 1: Ви знаєте, сер, мене теж мучать ці нічні кошмари. Ці жінки, і що їм подарувати? Хто знає?
Джентльмен 2: Ви знаєте, один мій друг джентльмен із стажем, гадаю він досвідчений у подарунках. Давайте запитаємо у нього.
Джентльмен 3:
Добридень , Джентльмени!
Чув в вас виникла проблема, непроста ця вся дилема,
Жінок треба привітати, але як потрібно знати.
Подарунки вибирайте, але завжди пам’ятайте,
Фен ніколи не даруйте і про нього позабудьте.
Уявіть тепленька постіль, ранок, в ліжку ви спите,
А дружина отим феном біля вух ваших гуде.
Про парфуми теж забудьте, як надушаться жінки,
То із дому повтікають всі жучки і павучки.
Сковорідку не даруйте, бо в житті усе бува.
Чоловікові потрібна його ціла голова.
Ноутбук, планшет, комп’ютер - то зіпсоване життя
Не побачите на кухні супу, плову і борщу.
Бо тоді ваша дружина буде лиш у ігри грать,
І статути у контактах свої нові виставлять.
Подаруйте щось цікаве, щось хороше для душі,
Вчинок мужній, квіти, радість, чи написані вірші!
Джентльмен 2:
Сер, я вдячний вам! Ви геній! Мужній вчинок я зроблю,
В міжнародний день жіночий я ялинку розберу!
Джентльмен 3:
Ледь не забув іще жінки, полюбляють кожушки.
Кращий подарунок – шуба, буде рада ваша люба.
Джентльмен 1:
Так ! Звичайно, щоб раділа дружина всім серцем.
Принесу я з магазину «шубу» з оселедцем.
Джентльмен 2:
Джентльмени, ось нарешті ми вже добре знаємо,
Як дружин з весняним святом щиро привітаємо.
23. Жінок і мам можна вітати квітами, листами,
Їх можна в вірші прославляти, здіймати понад небесами!
А ми їх танцем(піснею) привітаємо і дружньо затанцюємо,(заспіваємо)
А все тому, що наших мам ми щиро, ніжно любимо!
Танець Проходочка або «Пісню про матусю (хлопці)
Ангел 1 : Чи чули ви як плачуть небеса,
Як із зорі зривається роса?
Як місяць мудро дивиться на ніч,
І гасне в темнім небі сяйво свіч?
Ангел 2: То плаче мама, сльози проливає,
Можливо за своє мале дитя,
Що занедужало у болеві страждає –
Сльозами мама горе омиває.
Ангел 1 : Скільки на небі сліз від матерів,
Які не дочекалися синів, які у війнах віддали серця,
Їх пам'ять омиває мамина сльоза.
Ангел 2: Скільки на небі маминих страждань,
Недоспаних ночей, гнітючих ран,
Які дітей образи завдали. Скільки тих сліз матусі пролили?
Ангел 1 : Та скільки б мами серце не боліло,
Дітей прощати завжди воно уміло.
Бо мама має силу неземну,
Оберігати дитиночку свою.
24.А скільки зараз плаче матерів, дружин, дітей
Які з війни чекають. Своїх коханих і своїх братів!
Які від ворога країну захищають.
Вчитель: І справді, коли Господь створив жінку, то наповнив її рікою, щоб вона не тримала свій біль і образи, а виливала їх слізьми. Говорять, що Господь рахує кожну жіночу сльозу. А скільки тих сліз проливають матері і жінки, коли проводжають своїх синів і чоловіків в пекло прожерливої війни. Нажаль не всі повертаються живими додому із Аду війни яка зараз рве нашу країну.
Багато українців вже віддали своє життя за наше небо і сонце, дитячий сміх, мамину любов, кохання коханої. І кому як не матерям найтяжче переносити цей непоправний біль втрати. Ми схиляємо голови перед материнськими серцями, котрі розриваються від болю втрати своїх синів – соколят…
І тому сьогодні ми хочемо згадати тих героїчних матерів, котрі моляться за Сина, Чоловіка, Рідну Землю.
Постановка сцени « Солдатська мати»
(ззаду фон кадри з війни)
Тато: Сповивала мати сина, пестила мале дитя,
Доглядала, колисала, своє рідне немовля.
Рушники весільні шила, наче квітонька цвіла…
Та злетіла чорна птаха … Увірвалася війна…
Мати: Суну, голубе крилатий, невже тебе зростила для війни,
І віддала дитям юним в окопи, благаючи одне лише: « Прийди»
- Прийди, вернись крізь постріли й гармати,
Крізь кілометрів злічені роки, а я за тебе сину помолюся,
Щоб ангели тебе уберегли.
Син: Не плач матусю, повернуся, не забере мене війна,
Ти лиш чекай на мене рідна, оберігай мене від зла.
А я боротись гідно буду, бо ти ж така в мене одна,
Одна єдина в мене мати і Україна теж одна.
Вчитель: І син пішов у пекло й попіл, а мати чорна мов земля
Стала молитися і плакать. Її теж нищила війна.
І син поліг за Україну! Пропав у попелі війни
Єдине слово прошептавши: «Не плач матусю. Жди у сни!»…
Так полягають наші діти, чоловіки, сини брати
Горять у попелі воєннім їхні весільні рушники.
А матері синів чекають, для них вони завжди живі!
А матері недосипають і обіймають їх у сні.
Вірш: «Ми діти двадцять першого століття»
Ми діти двадцять першого століття,
Які родились в світі без війни,
Ми діти двадцять першого століття,
Які у мирі хочемо рости.
Ми хочемо, щоб ця земля квітуча
На Україні квітами цвіла,
Щоб у сльозах матуся не вмивалась
І в лоно пекла сина не вела.
Ми хочемо щоб наша Україна –
Така могутня духом і людьми
Не вмилася сльозами , не скорилась
Щоб розцвіли у небі рушники.
Щоб розцвіли у лісі первоцвіти,
Щоб сонця промінь не погас в бою
Я Ангел двадцять першого століття
У Господа із криком я молю:
Не допусти, благаю, не потрібно,
Цю землю обвінчати у бою.
Я жити хочу, де матусі руки
Пестять коханням донечку свою!
Де ріки буйні, і широкі трави,
Де Українське серце і душа.
Ми діти двадцять першого століття,
Нам не потрібна більше ця війна.
Ми діти двадцять першого століття,
Які у мирі хочемо рости.
Я Ангел двадцять першого століття
Благаю Бога – землю збережи!
Танець про Україну
ПРИВІТАННЯ ВЧИТЕЛЯМ
1.Хочу з святом привітати працівників школи,
Всіх жінок у шкільних стінах – знайомих і не знайомих.
Завучам, учителям у цей день вітання,
Дякуємо вам уклінно за ваші старання!
Медсестричці теж вітання, якщо біль спіткає
Професійно і надійно нам допомагає.
2. З 8 березня вітаємо за талант наснагу,
Вчительці і вихователям спасибі за увагу.
Рівно спини тримати, школярів навчають,
Весь талант що самі мають у дітей вкладають.
3. Лине музика і спів – нотки мелодійні,
За мистецтво до вокалу спасибі Ірині Павлівні.
Хоч бува не туди «тягнемо», не туди співаємо,
Та із нею ці дефекти з легкістю долаємо.
Надію Богданівну ми також вітаємо
Танцювальних викрутасів вже багато знаємо
4. А я дякую кажу працівникам їдальні –
За обіди і сніданки смачні, ідеальні.
Жіночкам – техпрацівницям говоримо спасибі,
За чистоту у нашій школі ви в нас дуже милі.
5. Всім жінкам – учителям найкращі бажання,
І у день весни і жінки наші привітання.
Дякуємо за дитинство, що минає в школі,
Будьте завжди ви щасливі, а головне здорові!
25. Дорогі наші матусі ви найкращі в світі!
Коли ви із нами поряд – то щасливі діти.
Кожна з вас, то особистість, то краса, кохання!
І тому в цей день чудовий лиш для вас вітання!
26 . Молоді , стильні і модні,
Завжди креативні. Справжні леді наші мами,
Творчі і спортивні.
І тому хочемо сказати кожній з вас, кохані:
Ви у нас завжди найкращі – рідні Супер Мами!
(Пісня «Мама є у всіх)(зайченята…)
27. Із святом ми вас привітали,
Слова кохання вам сказали!
Цвітіть мов квіти польові,
Щоб не було місця біді!
28. А ми вам обіцяємо щиро!
Що будемо жити всі щасливо,
Що будемо жінку шанувати
Від бід і горя захищати!
30. Нехай цвіте весна рікою,
Хай мир воскресне над рікою,
Хай Ангел землю береже
І Жінку мамою зове!
31. Спасибі вам, що завітали,
Нам оплески ці дарували!
Чекати будемо вас всі,
Щоб дарувати знов пісні!
(Фінальна пісня «Коли співають діти»)