Тема. Подорож світом Перетинчастокрилих - бджіл
Основна мета:
Розкрити основні поняття процесів життєдіяльності й поведінки медоносних бджіл;
роль людини в процесі одомашнення комах;
їхнє значення в природі й житті людини;
розвивати кругозір, спостережливість;
уміння порівнювати, аналізувати, висловлювати свою думку, робити висновки;
прищеплювати любов до свого рідного краю, дбайливе ставлення до природи;
здійснювати екологічне виховання.
Обладнання: мультимедійна презентація, малюнки, плакати, схеми.
Комунальний заклад
Новгородківський навчально – виховний комплекс
« Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів-
дошкільний навчальний заклад»
Новгородківської районної ради
Кіровоградської області
Позакласний захід з біології
« Подорож світом -
Перетинчастокрилих бджіл»
Вчитель біології Потапова Л.М.
2018 рік
Тема. Подорож світом Перетинчастокрилих - бджіл
Основна мета: Розкрити основні поняття процесів життєдіяльності й поведінки медоносних бджіл;
роль людини в процесі одомашнення комах;
їхнє значення в природі й житті людини;
розвивати кругозір, спостережливість;
уміння порівнювати, аналізувати, висловлювати свою думку, робити висновки;
прищеплювати любов до свого рідного краю, дбайливе ставлення до природи;
здійснювати екологічне виховання.
Обладнання: мультимедійна презентація, малюнки, плакати, схеми.
Хід проведення заходу
І. Організаційний момент
Девіз:
Хочеться друзі, усім нагадати
Чого варті бджоли, щоб їх поважати.
їхнє життя - невесела розвага.
Вони право дістали на любов і повагу.
1.Ведуча
Дорогі друзі! Сьогодні в нашій телепередачі мова піде про комах яких ставили і ставлять за взірець, бо їхня працьовитість, дружні стосунки та дивовижні архітектурні витвори викликали подив і повагу. Стародавні філософи вважали, що люди повинні брати приклад з цих комах в організації суспільства. А ви згодні з цим?
2.Ведучий
Багато комах живе поодинці, інші - збираються зграями, подібно до сарани, є й такі, що не просто живуть спільно, а утворюють колонії, де кожна комаха виконує свою функцію, що нагадує розподіл функцій у людському суспільстві. Суспільна комаха поза колонією жити не може. Тому до суспільних комах ми відносимо перетинчастокрилих, а саме: бджоли, оси, джмелі, мурашки.
Ведуча -1. Максиме! В тебе така загадкова промова. То про яких комах сьогодні піде мова?
Ведучий -2. Звичайно мова сьогодні піде про бджіл.
Ведуча -1. За що їх люблять і поважають. Адже від їхнього укусу можна й заплакати? У мене була така ситуація, коли я сильно махала рукою...
Ведучий -2. Юля! Та хіба можна махати рукою коли летить бджола, але в принципі ти ж у нас така гарненька, вона просто подумала , що ти є квіточка.
Водночас солодким медом люблять ласувати всі, мед -це нектар, хімічно змінений під впливом ферментів зобних залоз бджіл - робітниць.
Щоб дослідити коли з'явилися ці комахи, коли вперше людина скоштувала мед, які імена пов'язані з бджільництвом, в чому секрет бджолиного життя, які є продукти бджільництва і присвячується наший виховний захід.
Ведуча -1. Дорогі друзі! Давайте уявимо, що ми з вами знаходимось в Інституті бджільництва і є співробітниками різних лабораторій та відділів. На нас чекають такі лабораторії:
Ведучий -2.Давайте заглянемо до театральної лабораторії. Познайомимося з бджолою з народних уст. Знайомтесь представники лабораторії.
Завідуючий лабораторією професор - ентомолог...Владислав Максимович Бортников, та його асистенти:
1. Яна Віталіївна Кудіна
2. Аліна Сергіївна Печена
3. Аліна Вікторівна Смидюк
Шановні, що цікаве ви нам можете повідати?
Слова професора попрошу тишини. Давайте прислухаємось до життя бджіл. Звучить пісня « Бджілка» виконує Аліна Гросу .
Про бджіл, результатом праці яких користуються люди, здавна складено багато прислів'їв та приказок, повір'їв та легенд, байок і загадок, віршів і пісень.
Наприклад пісня «Бджілка»
Літає бджілка по леваді,
Літає бджілка по саду
А вдень по вінця повно збави
Комусь на щастя чи біду.
А бджілка день у день в роботі,
Таке життя вона вела,
ЇЇ присяжна позолота
Із сонця широго була
І все для інших, все для інших,
Як треба і сама за двох.
Чи праця бджілки наймиліша.
Чи вже створив такою бог.
Якщо хочуть підтвердити добрі намагання, то кажуть:
Коли ж говорять про щось неприємне й тяжке, то кажуть:
Прослухайте Байку « Оса та бджола» ( Асистентки продемонструйте)
На квіточці Бджілка спивала росу. На квіточці Бджілка зустріла Осу.
Сестрице, - звернулась до Бджілки Оса, - хіба не однакова наша краса? Ми схожі з тобою, і дивно мені, що людям ти люба, а я чомусь - ні.
- Ой, сестро, - тут бджілка спинила Осу,- хіба ж бо нас люблять лише за красу? Багато гарніших комах у гаю... Мене поважають за працю мою!
Професор: Ось так праця звеличує комах. Тай людей також. Я не одне десятиліття потратив, щоб дізнатись: звідки взялася бджола, одного разу на мої очі потрапила ця легенда. Хочу вам її повідати: Легенда « Звідки взялася бджола».
Колись в одній країні жила жінка. І мала вона три дочки. Минули роки, підросли її дівчата. Жінка віддала їх заміж. Кожна з них мала своє господарство. Занедужала стара господиня. Ось вона й послала свою вивірку до старшої дочки, щоби та прийшла, бо занедужала мати. Вивірка застала старшу дочку за роботою. Вона ткала полотно й не погодилася прийти до матері. Сказала, що в неї немає часу, розсердилася вивірка і зробила її павуком.
Пішла вивірка до другої дочки. Та була зайнята роботою на господарстві. Вона мила посуд. Не пішла й ця дочка.
Пішла вивірка до третьої дочки. І вона була за роботою, а л е як почула, що мати хвора, то швидко все залишила й побігла до рідної домівки. Прожила ця дочка довгі роки щасливо, а в глибокій старості стала золотою бджілкою. Літає вона над медоносними полями, над далекими лісами, скрізь у праці, але завжди повертає до рідного порога до матки своєї у вулик.
Професор А як не згадати ці прислів'я та приказки. Асистенти продекламуйте! Загадайте загадки глядачам.
7. Я медок вам ношу, не чіпайте бо вкушу
8. Мале створіння, а силу має, когось укусить - сама вмирає.
9. Велика сімейка у мене є, як весна прийде - у поле піде.104. Зимою спить, літом - бринить.
10. Шість ніг і два роги, у садок не питає дороги.
Ведуча -1. Дякуємо Вам Владислав Максимович та вашим асистентам за
таку грандіозну працю, залишайтесь з нами в студії.
Ведучий -2
А ми завітаємо до наступної лабораторії – історичної, з'ясуємо імена пов'язані з бджільництвом. Знайомтесь доктор біологічних наук
Горіленко Дмитро Юрійович.
Дмитро Юрійович ! Як давно бджола відома людині з історичного часу.
Бджола дає людині мед — рідке золото природи, ні з чим
незрівнянний за поживністю й цілющими властивостями продукт. У
старовину мед вважали великим даром богів, посланим на землю для
добра и щастя людей. Пам’ятники стародавньої культури наштовхують
на думку, що первісна людина енергійно полювала за медом. Вчений і
практик, філософ Аристотель (IV ст. до н. е.) поклав початок науковому
бджільництву, а основоположник античної медицини Гіппократ описав
лікувальні властивості меду. Одна з легенд розповідає, що на могилі
Гіппократа поселився рій бджіл, які виготовляли особливий мед, що
зціляв від безлічі захворювань. Французький імператор Наполеон
Бонапарт зробив бджолу своїм гербом, пояснюючи, що вшановує її за
працелюбність. Перші згадки про бджіл датовані 15 000 років до н.е. - це
малюнок магдаленського періоду, знайдений на скелі Аранської печери
у Валенсії ( Іспанія).На цьому малюнку зображено двох людей, які
піднялися на довгих мотузках до маленького отвору в скелі, де мешкає
рій бджіл. Один із них вийняв із отвору стільники й перекладає їх у
кошик.. Навколо літають бджоли. Племена урарту вже займалися
бджільництвом і тримали бджіл у вуликах, виготовлених з тонких
прутиків, обмазаних глиною.Щоб зібрати мед диких бджіл, як правило
необхідно було обкурити комах димом і зруйнувати дупло, де
розташовувалася колонія. Але з часом люди
почали приручати бджіл і будувати для них вулики. Приручення бджіл було
розвинуте в Єгипті. У пірамідах фараонів, наприклад Тутанхамона, було
знайдено запечатані горщики з медом.
Стародавні писемні пам'ятки, створені 3000 років до н.е., засвідчують що в
Стародовньому Єгипті кочове бджільництво було звичайним явищем.
Бджіл заздалегідь перевозили до верхів'я Нілу, вулики розміщували на
плотах, з яких бджоли літали за нектаром. Тілоти поступово рухались вниз
по Нілу. З першої династії фараонів ( 3200-2780 р. до н.е.) і до римського
періоду на емблемах царів Єгипту були бджоли. На гробницях першої
династії також зображено бджолу. Інколи померлих покривали воском і
занурювали у мед. Літописець Нестор (1056-1114) розповідав, як широко
на Русі було розвинене бджільництво. Мед і віск навіть були головними
продуктами вивозу. Більше тисячі років тому (у 911 р.) між князем Олегом
та імператором був укладений торговий договір, за яким головними
продуктами, які вивозила Русь, були мед і віск.Цим промислом займалися
цілі лісові поселення. І як свідчення до сьогодні збереглися їхні назви —
Бортне, Бортиці, Троєбортне, Мединь, Пчелинівка. Основоположником
раціонального бджільництва вважають Петра Прокоповича (1775-1850).
Він запропонував багато винаходів, які мали велике значення для розвитку
світового бджільництва. Але про це ви дізнаєтесь із повідомлень
пошукової лабораторії.
Так як перед нами щойно виступав Бортник Владислав Максимович, я дуже зіцікавився його прізвищем - Бортник.
Першими пасічника нашої землі були бортники. Вони виготовляли з колод саморобні вулики - борти - і вивішували їх на деревах неподалік своїх поселень. У тих вуликах поселялись рої диких бджіл, які заносили туди мед.
Добування меду — старовинний слов’янський промисел. Його називали бортництвом, а люди, які займалися ним, — бортниками. Бортники берегли старі товсті дерева, у яких були дупла, і самі видовбували отвори — борти, влаштовуючи в них склади для медових запасів. Бортництво було нелегким заняттям. Чимало зусиль, спритності, праці було потрібно від «дереволаза». Йому доводилося забиратися на високі дерева, вміти «домовлятися» із бджолами, знати їхній характер. Торгівля медом процвітала в слов’янських землях. Можна сказати, що його поява збігається з появою самих слов’ян.
Ще в давнину на Русі мед був широковідомий, його полюбляв як простий народ, так і великі князі.
Ведуча -1 Багато створено і гуморесок, ось послухайте
Гумореска Павла Глазового « Як ми з кумом мед качали»
Ми із кумом по сусідству живемо
Кум говорить: Давай бджіл заведемо!
Бджоли каже - це ж поезія й краса
Бджоли творять для здоров'я чудеса.
І тепер у кума бджоли у саду
Без перерви: гу-гу-гу та ду-ду-ду...
Раз я чую пропозицію таку:
Кум не любить викидати даром слів.
Він у сад мене до вуликів повів.
Он купив я медогонку ССТ.
Тягне раму він із вулика - дивлюсь:
Усі бджоли в купу збилися чомусь.
Та гудуть отак сердито: дзум-дзум-дзум...
Ти тримай, а я цигарку закурю.—
Не устиг я потушити свій сірник,
А бджола як тарарахне у язик!
Потім друга - прямо в вухо, третя - в ніс!
Кум схопив на плечі раму і поніс.
Як заклав у медогонку, як крутне!
А на мене ціла хмара як шугне!
Бджоли жалять — кум говорить:
Не лови! Не твої це, каже, бджоли, не дави!
Не крутися і руками не махай!
Не твої це, каже, бджоли, не лякай!
Ти он з ніздрі, каже, витягни бджолу,
Бо задавиш там комашечку малу.
Он у тебе між губами дві бджоли –
Ти дивися, щоб живі мені були!
Я - тікати... А за мною - хмари бджіл.
Я додому, та у хату, та під стіл.
Виліз, глянув у люстерко: ну й краса!
Губи стали, як домашня ковбаса.
Щоки пухлі. Не обличчя, а друшляк.
Ніс уліво скособочився й набряк,
Вже звисає аж до нижньої губи.
Вуха витягайсь обоє, як гриби.
Ліве око ще поблискує так-сяк,
Там, де праве, тільки ґуля, як кулак.
Кум у шибку пальцем стукає: Привіт!
Йди, гукає, куштувати свіжий мед!
- Ой, стогну, не стукай, куме, не дійду.
Ведучий - 2 Дякуємо вам за цікаву гумореску. А ми подорожуємо до пошукової лабораторії, які досліджували питання розвиток бджільництва в Україні.
Відомі бджолярі України
Петро Іванович Прокопович
1. Петро Іванович Прокопович народився 29 червня 1775 року на Чернігівщині у селі Митченки поблизу Батурина. Його батько був священиком і сподівався, що й син піде його шляхом. Тому, коли Петрові виповнилося одинадцять років, батьки направили його на навчання до Київської духовної академії. Там він здобув глибокі знання із загальних дисциплін, вивчив німецьку, французьку та латинську мови. Але, закінчивши академію, зрозумів, що бути священиком не хоче. Мріяв стати вчителем. Проте не судилося: його
Направляють до Переяславського кінно - єгерського полку. Військова служба майбутнього геніального бджоляра була досить успішною. Він брав участь у штурмах Варшави та Праги під командуванням Олександра Суворова, виявив себе як хоробрий та мужній офіцер. Та все одно у 1798 році Петро Прокопович у званні поручика йде у відставку.
Захоплення бджолами почалося в Петра Івановича на пасіці молодшого брата Федора. Він випадково потрапив туди і, познайомившись із життям бджіл, які тоді утримувалися в дуплянках, закохався у них назавжди. Згадуючи початок своєї бджільницької діяльності, Петро Прокопович писав: «З 1800 року я вирішив займатися бджільництвом постійно, незважаючи на те, що тоді ще не мав про цю справу ні теоретичних, ні практичних знань, крім лише великої охоти до пасічництва». І ця охота йому дуже допомогла. Двадцятичотирирічний Петро купує три десятини землі, риє там землянку і ставить кілька перших дуплянок. Він усе робить сам, прагне все пізнати. Як працелюбна бджола, збирає дрібки досвіду у селян-пасічників. Щоправда, до кінця сезону більшість сімей загинула. Старі пасічники втішали, мовляв, кому дано мати бджіл, у того вони завжди будуть. Перші невдачі Петра Прокоповича не зупинили. Потративши всі свої заощадження, Петро Прокопович придбав 32 вулики. 1808 року у нього було вже близько 600 вуликів, що давали великий прибуток, але він був незадоволений своїми успіхами, оскільки пасіка практично не відрізнялася від пасік сусідів. Чотирнадцять років Прокопович розводив бджіл у колодах, дуплянках, бортях, щодня вивчаючи життя крилатих трудівниць. Він зробив висновок, що борті та дуплянки не забезпечують успішного бджільництва і їх потрібно замінити на щось більш досконале. Адже закурювати бджіл сірчаним димом при відборі меду і виламувати стільники, в яких плавають мертві бджоли, - це варварство. «При зайнятті бджільництвом протягом 28 років, - писав він згодом, - мені вдалося відкрити головні природні знання про бджіл, які ніким ще досі не пояснені... Я проникнув у таємниці роду бджолиного далі від усіх моїх попередників, написав про бджіл і бджільництво твір, зовсім відмінний від усіх, що були до того, за своєю суттю, і придумав нову будову вулика, найбільше пристосованого до нашого клімату і побуту».
Він постійно експериментував і таким чином досягав кращого ведення господарства. Проте йому хотілося ще більшого:
І Петро Прокопович вирішив ці проблеми - після тривалої наполегливої праці 1814 року він створює перший у світі рамковий вулик.
Цей вулик мав квадратний поперечний розріз. Три стінки його були зроблені з дощок товщиною 5-7 см, а четверта стінка мала втулки. Всередині вулик ділився на кілька відділів. У верхні від діли ставилися рамки розміром 44x145 мм, які нагадували сучасні секційні. До речі, ці розміри лишилися незмінними донині. Між ними та нижніми відділами вставлялася перетинка з отворами для проходу бджіл, але матка не могла через них пройти у верхні відділи. Це був прообраз сучасної роздільної решітки, який дав можливість отримувати в рамках чистий мед без пилку та розплоду. Прокопович сконструював також роздільники для рамок.
Авторитет і слава Прокоповича були величезні. Йому присвячували статті в петербурзьких, паризьких та берлінських журналах. А тим часом Петром Івановичем заволодіває прагнення поділитися досвідом з іншими. І він створює першу у світі бджільницьку школу. 1828 року Петро Прокопович у рідному селі Митченки організував школу за сприяння Московського товариства сільського господарства. Через два роки школа була переведена у сусіднє село Пальчики і проіснувала 53 роки. У ній щороку навчалося грамоті та бджільництву 60 - 80 учнів з України, Росії, Грузії, Угорщини, Італії, Німеччини, Польщі.
За час свого існування школа випустила сотні бджолярів. Тут вони переймали передовий досвід того часу, а шкільна пасіка в 1855 році нараховувала 2542 бджолині сім’ї.
Прокопович був видатним практиком, талановитим педагогом, уважним експериментатором, самобутнім письменником, активним громадським діячем. Він вважав бджільництво найприбутковішою галуззю народного господарства і довів це своєю щоденною працею - став досить заможною людиною. Прокопович зробив визначне відкриття і прекрасно це розумів. Першим своїм вуликам він навіть давав імена: «Петербург», «Гоголь», «Шевченко», «Россия», «Венеция», «Африка», «Сатурн»... Прокопович вважав, що це надає бджільництву величності та урочистості.
Його діяльність сприяла поширенню та розвитку бджільництва не лише в Україні, але й в інших країнах світу. За своє життя він надрукував понад 60 статей. Багато його праць актуальні й досі. Наприклад, розроблений ним безмедикаментозний спосіб лікування гнильцю методом перегону бджіл у нове гніздо.
4. Дуже поважав Прокоповича Тарас Шевченко, увічнивши його ім’я у своєму творі «Близнюки». Він писав: «Там коло Батурина живе наш великий пасічник Прокопович». Пішов з життя геніальний бджоляр 22 березня 1850 року: 1848 року він тяжко захворів на ревматизм і хвороба убила його. Але його винаходи живі досі, адже саме він розпочав епоху раціонального бджільництва. Його іменем названо Український інститут бджільництва, який уже в наш час робить свій внесок у подальший розвиток галузі. На могилі Петра Прокоповича у селі Пальчики поставлено зроблений ним вулик, а на плиті вибито слова - «Определив себя пчеловодству, я отдал оному всю жизнь, всю мьісленность, всю бдительность»...
5. Микола Вітвицький (1764-1853) — український дослідник, автор фундаментальних посібників із бджільництва, створив розбірний «дзво- ноподібний» вулик.
Бджільництво в Україні пов’язане з іменем Павла Кукурудзи, який
заснував «Підкарпатський часопис», «Підкарпатське бджолярство», товариство «Рой», пасіку, яка налічувала до ста сімей. Тут діяли практичні курси бджільництва і протягом двох років їх відвідали 800 слухачів. Писав книги, підручники, видав «Атлас рослин», українською, латинською, чеською та угорською мовами.
Ведуча -1 подорожуємо до медичної лабораторії. Тому запрошуємо до нас в студію де наші гості доктора та професори медичних наук. А саме:
1)
2)
3)
Ведуча - 1 Перегляньте презентацію
ПРЕЗЕНТАЦІЯ СТОРІНКИ
«ПРОДУКТИ БДЖІЛЬНИЦТВА»
Серед усіх натуральних харчових продуктів особливе місце займають продукти бджільництва. Вони збалансовані природою й поєднані в комплекси, що ідеально засвоюються організмом людини.
Мед — найбільш знаний і популярний продукт бджолиного вулика. Але він настільки різний, що завжди залишається загадкою. Назву сорту меду визначає назва медоноса. Він буває липовим, гречаним, білоакацієвим, плодовим лісовим, польовим, лучним. Найбільшим попитом користується натуральний квітковий мед. Мед має бактерицидну, протизапальну, антиалергічну й тонізуючу дію. Він нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту, стимулює функцію внутрішніх органів, попереджує склероз, активізує утворення еритроцитів, покращує сон. Велике значення має мед у дитячому харчуванні. Він корисний для людей фізичної та розумової праці й ослаблених після тяжких хвороб.
Віск — продукт виділення воскових залоз робочих бджіл. Для виділення 1 кг воску бджоли витрачають близько 3,6 кг меду. Взяток стимулює утворення великої кількості воску. За сезон одна бджолосім’я може виділити 1,5-2,5 кг воску. Віск із давніх-давен використовують у медицині. Його застосовують для лікування захворювань шкіри, запальних процесів, ротової порожнини, у багатьох галузях промисловості, але найбільше значення він має у виробництві штучної вощини для бджіл.
Пилок. Квітковий пилок являє собою чоловічі статеві клітини квіткових рослин. Відвідуючи квітки, бджоли збирають пилок і складають у комірки. Квітковий пилок називають іще бджолиним обніжжям. Це безцінний дарунок природи. Він багатий на залізо, калій, містить 28 мінеральних елементів. Пилок запобігає старінню, впливає на центральну нервову систему, нормалізує роботу серця, стимулює діяльність легенів, печінки, нирок, залоз внутрішньої секреції.
Перга, або бджолиний хліб. Ніхто, крім бджіл, не зміг створити умов, в яких утворюється перга, тому штучної перги не існує. Тільки в стерильних умовах вулика із цієї суміші утворюється бджолиний хліб. Без перги бджоли не можуть формувати сильні сім ї. Завдяки унікальному хімічному складу перга корисна не тільки для бджіл, але й для людини. Вона поліпшує зір, допомагає лікувати захворювання серцево-судинної системи. Перга допомагає відновити кровообіг після перенесених інсультів, а також у разі черепно-мозкових травм. Для людей похилого віку може бути засобом для запобігання недоумкуватості та послабленню пам’яті. Вона сприяє розсмоктуванню доброякісних пухлин, покращує самопочуття та підвищує працездатність.
Прополіс (бджолиний клей) — клейка речовина зеленуватого або коричневого кольору, іноді з червонуватим або жовтуватим відтінками Бджоли збирають його з рослин і переробляють у вулику. Він має приємний запах, зумовлений умістом у ньому рослинних смол — 35-55 %, воску — близько ЗО %, ефірних олій — до 10 %. До його складу входять мікроелементи. Бджоли використовують прополіс для полірування воскових комірок. Ним замуровують убитих шкідників, що пробралися у вулик. Завдяки цьому у вулику ніколи не буває неприємного запаху. З лікувальною метою прополіс застосовують у чистому вигляді, зовнішньо та для інгаляцій. З прополісу виготовляють мазі, емульсії, спиртові настоянки, екстракти. Екстракт прополісу використовують для виготовлення дитячих кремів. У кремах, зубній пасті добавка прополісу відіграє роль сильного антибактеріального, протигрибкового, протизапального засобу. У декоративній косметиці прополіс використовують для приготування туші для вій.
Маточне молоко. Його широко застосовують у медицині. Воно позитивно впливає на обмін речовин, стимулює центральну нервову систему, дихання тканин, підвищує працездатність, зменшує втому, сприяє збільшенню маси тіла, прискорює ріст і поліпшує апетит.
Бджолина отрута — це густа рідина з характерним запахом і гірким пахучим смаком. Бджолиними укусами лікують гіпертонічну хворобу, стенокардію, бронхіальну астму, поліартрити, алергічні реакції. Бджолину отруту використовують шляхом безпосереднього ужалення бджолами хворих частин тіла. Саме за такого лікування досягають найбільшого ефекту.
Ведуча -1 Друзі я бачу ви засумували пропонуюпослухати веселу пісню
про бджіл, я гадаю вона вам піднімить настрій бажаючі можуть
потанцювати.
Ведучий - 2 Пропоную зробити зупинку під назвою « Вулик»
Ми попросили екскурсовода провести нам екскурсію по вулику.
Вулик — приміщенню, де живе бджолина сім’я.. Ось матка — засновниця
сім’ї. Матка зберегла статевий інстинкт і здатність продовжувати рід. Це
стало її головною функцією, зате в неї дегенеровані органи, що виділяють
молочко, віск , пристосування для збору пилку. Матка постійно
знаходиться в гнізді. На волю вилітає для спаровування з трутнями.
Перщий раз — для пізнання своєї оселі й орієнтування. У другий а іноді в
третій і четвертий рази вона вилітає для спаровування з трутнем.
Матка не затримується над пасікою, одразу ж відлітає подалі, за 3-7 км.
Там, звичайно, більша вірогідність зустрічі з трутнями чужих сімей. Таким
чином природа виключила можливість виродження виду.
Матка оточена особливим піклуванням бджіл. Одні з них готують для неї
стільники — чистять і полірують комірки, інші, свита,— обмивають і
годують її. Якщо бджолина сім’я виявиться на краю загибелі від голоду,
першими гинуть робочі бджоли. Масова загибель починається не тоді,
коли корм буде повністю витрачений, а трохи раніше. Вони вмирають,
залишаючи останні краплі його матці. Інстинкт змушує їх віддати їй ці крихти, щоб допомогти вижити і знову створити сім’ю. Матка вмирає останньою, коли вичерпуються й ці краплі корму.
Трутні — сезонні жителі. Бджоли виводять їх у кінці весни. Бджоли
намагаються ви вести трутнів якомога більше й не шкодують для них корму.
На кожного трутня витрачається стільки, скільки йде на вирощування п’яти-
шести робочих бджіл. Трутні можуть вилітати на місце спарювання за 7 км.
Тому їм потрібні
добрий нюх, щоб напасти на слід самки, гострий зір, щоб побачити її,
могутні крила й велика фізична сила. Якщо складні очі бджоли мають
5 тис. фасеток, то у трутня їх 8 тис. У трутня довгі вусики — найважливіші
органи нюху. Завдяки цьому він відчуває матку майже за 50 м.Ніяких робіт у
сім’ї трутні не виконують, бо в них немає робочих органів. У трутнів, як
кажуть пасічники, кожен день — неділя. Проте ця щедрість обходиться їм
дуже дорого. Після шлюбу з маткою вони одразу ж гинуть, бо
виганяють їх з медових стільників і вулика.
А ось і робочі бджоли. Хто вони, питаєте?
Це самки, які в ході еволюції втратили здатність продовжувати рід. Залежно
від пори року робочих бджіл буває 10-80 тис. і більше. Молоді бджоли не
працюють перші два дні. У віці трьох-чотирьох діб починають чистити
комірки, у міру розвитку молочних залоз — годувати личинок, а з 12-ї доби
— будувати стільники. На збирання меду бджоли переключаються у віці
18-20 діб. Перед цим вони зайняті охороною гнізда. В останні дні життя
носять воду й далеко від своєї оселі не відлітають. Живуть 30-35 днів.
Як же все таки підтримується високий рівень організованості в сім’ї бджіл?
— Величезному скупченні комах? Адже буквально сім'я здатна відреагувати
на вплив зовнішнього середовища. Це є мова жестів. Звуків. Запахів. Які
виділяє матка. Робочі бджоли и навіть личинки.
Ведуча -1
Залишилась остання лабораторія в яку ми завітаємо
Інформаційна « Цікаві факти із життя бджіл»
прослухайте матеріал який підготували:
Поради пасічника
Правила поведінки
Перша допомога в разі ужалення перетинчастокрилими
набряком на місці укусу.
а укуси кількох сотень — смертельні.
нашатирного спирту з водою.
пероксиду.
ротом.
укус може викликати важку алергічну реакцію й навіть призвести до загибелі.
Цікаві факти:
1 Хоча бджіл може бути тисячі на пасіці, вони ніколи не стикаються між собою.
2.Бджола в змозі тягти вагу в 310 разів важче себе.
3. Перед смертю бджілка відлітає від пасіки і там помирає, щоб уникнути антисанітарії.
4. Бджолина матка ніколи не жалить людину, навіть коли він завдає їй болю. Але п{ зустрічі зі своєю суперницею вона з люттю пускає в хід жало.
5. Для отримання одного кілограма меду бджоли повинні зробити до 4500 вильотів взяти нектар з 6-10 млн квіток. Сильна сім'я може зібрати в день 5 - 10 кг меду (10 - 20 кг нектару).
6. На виховання тисячі личинок потрібно 100 г меду, 50 г пилку і 30 г води. Річна потреба в пилку становить до 30 кг на кожну бджолину сім'ю.
7. Дорогу в свій вулик бджоли знаходять виключно по магнітним полям. Якщо перенести вулик на 2 метри в бік, то бджоли які прилетіли будуть сідати на землю.
8. Не дивлячись на величезну кількість одночасно літаючих бджіл на пасіці, вони ніколи не стикаються між собою. Мабуть у них дуже продумані правила дорожньо] РУХУ-
9. Якщо бджілку застав дощ, то вона умудряється ухилятися від падаючих крапель все одно встигає безпечно повернутися додому.
10. У пошуках нектару бджоли долають відстань більше 8 км, але чим далі політ, ті менше вона принесе у вулик нектару.Спеціальний танець бджілки вказує про точне місцезнаходження медозбору. Як медозбір недалеко, то танець буде по колу якщо близько, то прямий виляючий.
11. Бджоляр за допомогою диму не заспокоює бджіл, а створює як би імітацію пожежі. Бджоли, будучи стародавніми мешканцями лісу, з появою диму нападають на мед, щоб запастися ним на далеку дорогу. Коли ж черевце бджоли заповнено медом і не гнеться, вона не може пустити в хід жало.Підсумок: ось і закінчилась наша подорож світом Перетинчастокрилих.
Світ прекрасний навколо тебе.
Сонце ясне і синє небо,
Птахи і звірі, гори і ріки —
Нехай він буде таким навіки!
Нехай людина добро приносить Бо світ навколо любові просить!