Виховний захід " Ви летіть до нас пташки!"

Виховний

захід:

« Ви летіть до нас пташки! »

 

 

                                         Підготувала   вчитель біології

                                                         НВК « ЗНЗ І – ІІ ст.-  ДНЗ » с. Мощене

                                                           Гайворонського району, Кіровоградської       області

                                 Муржак Ольга Василівна

 

 

 

 

 

Мета виховного заходу: підвищувати інтерес в учнів до біологічних знань, виховувати любов до природи, до птахів, залучати якнайбільше учнів до участі в охороні й примноженні природних багатств, підвищити інтерес до навчання.

Обладнання: малюнки із зображенням птахів, комп’ютер, фонограми пісень.

 

Хід заходу.

Дівчинка

Ой набридла як зима!

І синичка вже  сама,

Що всю зиму тут жила,

Не покинула села —

 Кликать почала весну.

 

Синичка:

Морозище віджену!

Хочу, щоб усе цвіло,

Щоб  до нас прийшло тепло!

 

1- й ведучий. З нетерпінням чекали люди на весну і вважа­ли, що це птахи приносять її на своїх крилах. Тому випікали з тіста пташок, давали їх дітям, а ті вибігали у двір, весело стрибали, підкидали пташок вгору і промов­ляли:

 

Вибігає хлопчик: Пташок викликаю з теплого краю:

                                Летіть, соловейки, на нашу земельку.

                                Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

 

 

2- й ведучий. Цих пташок найчастіше називали жайворонками. Старі люди розповідають, що ніби ця пташка народилася із со­нячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм срібним голоском сповіщає, що весна прийшла, у поле вийти пора. Пора сіяти, орати, щоб восени врожай збирати.

 

1-й ведучий. З 21 березня, за старим звичаєм, починається місяць птахів.

Діти присвячують його маленьким друзям: розвішують на деревах тисячі пташиних будиноч­ків — шпаківень, дуплянок, влаштовують безко­штовні їдальні для милих гостей, проводять свята зустрічі з птахами.

 

2-й ведучий.

Невід'ємною частиною нашого життя є птахи. Вони поширені скрізь, де є на Землі сприятливі умо­ви для їхнього життя. На земній кулі їх налічується 8 700 видів, а в нашій країні майже 770 видів. Скіль­ки шкідливих комах і личинок знищують вони за літо — не злічити! Працюють не покладаючи крил!

 

1-й ведучий. Здається, зовсім недавно ми з глибоким щемом у душі проводжали останні журавлині ключі, останню зграю гусей, останній табун качок. Сьогодні настала пора, коли знову, уже в котрий раз, іде велике переселення птахів на батьківщину.

 

 

2- й ведучий. На шляху їх чекають перешкоди й біди. Густі тумани сірою стіною встають перед крилатими мандрівниками. Морські бурі ламають їм пір'я, збивають їм крила, відносять далеко від берегів. Через тумани й усі перешкоди летять вони на батьківщину, до своїх гнізд, несучи на своїх утомлених крилах весну.

 

Стук у двері

Поштар: Чи тут зібрались друзі птахів?

 Всі: Тут.

Поштар: Тоді послухайте які телеграми надіслали ваші друзі пернаті.

Телеграма 1. «Всім друзям птахів. Оглянули шпаківні, виготовлені вами, залишилися задоволені. Дякуємо за роботу. Влітку знищимо всіх шкідників саду».                                                                        З привітанням «Шпак»

Телеграма 2. Учасникам свята «День зустрічі птахів». « Вилітаємо з  Африки чи вже є у вас комахи. Якщо немає затримаємося в дорозі»

                                                                                                     «Ластівки»

Телеграма 3. Всім школярам села Мощене дуже вдячні за турботи про нас в тяжкий зимовий час. Ми відлітаємо до себе з добрими згадками при вас. На повітряних шляхах розповімо птахам, які летять сюди. Дамо їм вашу  адресу.

                                                                                                          «Снігурі»                                 

Сорока. Кар-кар-кра, ключі від вирію вкрала, кар-кар-кар.

1-й ведучий. Ой! Хто це?

2-й ведучий. Та це ж сорока! Знову капость якусь накоїла!?

Сорока. Кар-кар-кра, ключі від вирію вкрала! Не побачите ви більше ні птахів, ні весни, яку вони приносять. Кар-кар-кра!

1-й ведучий. Ой лишенько! Що ж тепер роби­ти? Як птахів повернути?

2-й ведучий. Поверни ключі негайно! Як же ми будемо без птахів? Поверни!

С о р о к а. А навіщо вони вам? Яке з них діло?

1-й ведучий. Діти, скажіть сороці, яка ко­ристь від птахів.

(Учні із залу говорять про ко­ристь птахів.)

2-й ведучий. От бачиш, скільки добра при­носять нам птахи. Поверни ключі!

С о р о к а. А  відгадайте ще загадки про птахів!

Загадки

Не сорока, і не шпак,

Біла грудка, чорний фрак,

Як літає над землею,

То чекайте дощ за нею.

(Ластівка)

Він в червонім капелюсі,

Від набридливих комах

Виліковує дерева.

Відгадайте, що за птах?

(Дятел)

Улітку вони і узимку

Чекають на нашу підтримку.

Ці птахи всім дуже відомі —

Збираються на підвіконні.

Цвірінчать в грудні і квітні.

(Горобці)

Привітала нас піснями із весною

І живе з нами під стріхою одною.

(Ластівка)

Сам вечірньої години

Заховався в кущ малини.

Та на дуду голосну

 Грає пісню чарівну.

(Соловей)

У хазяйстві я господар,

Воджу череду пташок,

Вранці рано вас розбуджу —

Дасте проса кушільок.

(Півень)

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.  (Сова)

Дзьоб міцний і гарні крила,

Чорний хвіст, жилетка сіра,

Чи присяде, чи летить,—

«Кар, кар, кар!» — усе кричить.

(Ворона)

Як веселка кольорова,

Має здібності до мови.

Слово пташці цій скажуть —

Вона його повторить вмить.

(Папуга)

Птах поважно походжає,

У хвості квітник ховає.

Як розпустить він хвоста —

Наче ружа зацвіла.

(Павич)

1-й ведучий. Добре ви знаєте птахів. Молодці!

2-й ведучий (до Сороки). То де ключі від ви­рію?

Сорока. Добре, добре. Поверну я вам ключі й птахів поверну. Тримайте

 

1. Вже весна прийшла до осель.

Розквіта рясний садок

І летять, летять веселі

Зграї радісних пташок.

 

2. Швидше, любі, прилітайте

Ми вас бачимо здаля.

Із весною привітайте

І лісок і поля.

 

3. Ми вже хатки збудували

На берізці з гілочок,

Щоб ви нам пісні співали,

Щоб ловили комашок.

4.  Між дорослих і маленьких

     пташки бачать все навкруг,

    Дружно сяде вам на плечі,

    Якщо ви їх справжній друг.

 

5.  Тих, у кого є кормушки,

В кого є птахи в дворі,

Не кусають ані трішки

Ці трикляті комарі.

 

6.  Чиї ж то голоси бринять,

Як ліс під вітром вишумовує,

Дрозди й синиці гомонять

Пташиною своєю мовою.

 

7.  Що роблять гуси і качки

Як річка грає і хлюпочеться —

Б'ють крилами як новачки:

їм плавать і пірнати хочеться.

 

8.  Вони вертаються сюди

Радіють, плачуть і хвилюються

І так, одвічно, так завжди

Землею рідною милуються.

 

 9. Гей, летіть до нас, пташки,

Наші друзі, співаки,

Вже для вас готові хати,

Змайстрували їх юннати.

 

1- й ведучий:

А ось і наші друзі прилетіли.

Дорогі птахи, просимо до нас.

Розкажіть нашим учасникам свята про себе.

 

Снігур: Я тут найстаріший і почну розповідь.

Моя батьківщина — північ, на зиму ми всі прилітаємо з півночі до вас. Тут смачними ягодами пригощає нас калина, горобина, глід, бузина. А насіння нам дає клен, ясен, граб. Коли ми прилітаємо, то значить на­ближається зима, а коли відлітаємо — скоро почнеться весна.

               Тільки сонце посміхнулось угорі,

               Як одразу схаменулись снігурі.

               Запитали у старого горобця,

               Що цвірінькав на карнизі без кінця.

               А куди оце поділася зима?

               Ні морозу, ані снігу вже нема!

Горобець

Ой, туди вона побігла навпростець!

Показав крилом на північ горобець.

Снігур.  

 Що ж робити?

 Розгубились снігурі,

 Враз знялися, покружляли угорі,

  Попрощалися всі дружно, як один,                                                                                    

  І гайнули за зимою навздогін.

2 – й ведучий: А це, друзі, шановний чорний грак.

Грак: Граки — тільки-но похолоднішає, відлітають на південь. Бу­ває, що до Африки добираються. Вони добре кочують, у полі нищать озиму совку, дротяників.   

1 –й ведучий: Чи багато ви їх добуваєте?

Грак: Чимало. Ми граки, лічити не вміємо, а от агрономи підрахува­ли, що кожен грак за день може знищити 400 шкідників.

Чорним снігом обліпили

Вранці осокір граки!

Каркання збудило схили

Біля славної ріки.

Та які ж ви галасливі! —

З того осокір завмер...

Не гніздо зросло, а диво

На три поверхи тепер.

Будувать лише надійно...

Швидко в праці день мина.

Звуки їх не мелодійні,

Але в них також весна.

І до лементу отого

Вже звикає осокір

Скоро листу молодого

Злинуть прапорці до зір!

 

Соловей

Веселиться земля, зеленіють поля,

Убираються пишно діброви,

Соловейко в садку тьохка пісню дзвінку

Од квіток дух несеться чудовий

 Пісня « Солов’ї »

Я вберуся у віночок

В коси стрічку заплету

І наслухаюсь до схочу

Соловейка у саду

Приспів:

Солов’ї, солов’ї,

Найдзвінкіші на Вкраїні солов’ї,

Солов’ї, солов’ї,

Лине пісня солов’їна по землі.

Розливає спів пташина.

Прокидається село

І сміється Україна

Бідам всім своїм на зло

Приспів.

І, коли душа сумує

В череді похмурих днів

У садочок тихо йду я,

Щоб послухать солов’їв

 

Шпак :

               Втік рябенький шпак від стужі

               В ситну даль на чужині.

               Теплу воду п'є з калюжі,

               Тільки, де ж його пісні?

               Серцем рветься він додому

               В диво-край пахучих віт,

               Де в садочку молодому         

                   Словом «мама» тішив світ.  

               Він нудьгує по смерічці,       

               Де сусіди-горобці,

               По селу, по тихій річці,

               По шпаківні на стовпці.

               По Альошиній сестричці

               У віночку золотім.

               Навіть, трішечки по киці,

               Що ганялася за ним.

                           Георгій Ладовщиков

2 -  й ведучий:  Лунає клич із краю в край,

                  Лунає клич і тут, і там: —

                  Весна прийшла! Шпаків давай!

                  Летіть, шпаки, ми раді вам!

( пісня « Скворцы»)

Шпак :

                Прилетіли шпаки, дорогі співаки,

                Прилетіли весну зустрічати.

                У шпаківнях нових

                Скоро будуть у них

                Жовтороті малі шпаченята.

                Прилетіли шпаки, дорогі співаки,

                Поселилися в теплій квартирі.

                Скрізь лунають пісні,

                То співці голосні

                За шпаківні нам дякують щиро.

 

Ластівка:  Пригріва весняне сонце.

                    В рівчаках біжать струмки.

                    Метушаться  за віконцем

                    Клопітливі ластівки.

А я ластівка. За літній період з'їдаю до 1 мільйона кома­рів, чим і приношу велику користь людям.

Горобець

Розбігайтесь, людоньки, хто кудою!

Горобець із білою бородою!

Що за диво дивнеє? На віку

Вперше бачу бороду отаку.

Може він старійшина чи мудрець?

Може, він заслужений горобець?

Ні, несе у дзьобику він пір’їну

Пригодиться діточкам на перину.

Синичка: Я синичка — за день з'їдаю і приношу своїм пташенятам стільки корму скільки важу сама.

Пташка невеличка,

в неї білі щічки,

Сірі лапки, чорна шапка,

Фартушок жовтенький,

Голосок тоненький.

Ця пташка невеличка

Називається .. синичка

 

- Пташко, синичко, люба сестричко.

Та погуляй у нас!

- Ой, ні, не можу в днину погожу,

В мене робочий час.

- Пташко синичко, люба сестричко,

Праця яка твоя?

- В мене дві дочки, ще й три синочки,

Діток годую я!

- Ось для пташок жменя зерняток.

Всіх нагодуй, як слід!

- Е, ні малята, гусінь пухната

Кращий для нас обід!

- Звідки синичко, люба сестричко,

Гусінь приносиш ти?

- З саду – городу, щоб в цю погоду

Буйно йому рости!  (Анна Кульська)

 Ведучий : Здрастуйте, журавлики зелені,

                   Як живеться вам на чужині?

                   Як за вами скучили смереки

                   В нашій рідній стороні.

                   Не забудьте вчасно прилетіти,

                   Звити гнізда в затишку ріки,

                   Вас чекають перші весноквіти,

                   Вас зустрінуть з піснею струмки.

                   Тепле сонце вже летить над краєм.

                   І весна приходить по ріллі,

                   Не турбуйтесь, ми вас привітаєм,

                    Прилітайте, рідні журавлі!

Журавлі :

                 З далекого краю, з далеких світів

                 Журавлик на крилах додому летів,

                 Минав океани, ліси і моря,

                 Вдивлявсь крізь тумани:

                 — Чия це земля?

                — Чиї це долини? Чиї це луги?

               — Чию це калину гойдають вітри?

                Впізнав Україну: —

               Моя це земля, Моє тут гніздечко

                  і   мова моя.

                      Пісня « Журавлі»

 

Дятел: Мене називають лісовим лікарем і майстром-будівельником пташиних квартир. Я для себе щороку будую нову квартиру. А старі від­даю синичкам, повзикам, горихвісткам.

                 В лісі чути: стук та стук —

                 Дятел б'є у стовбур, сук,

                 Не минає гілочок —

                 Жодної із дірочок.

                 Там ховається недуга:

                 Черв'ячок чи короїд —

                 Для дерев — найбільша з бід!

                 Дятлу-лікарю — обід.

                                          Анна Кульська

Зозуля: Я теж корисний птах. Можу з'їсти за годину до 100 волоха­тих гусениць, яких не поїдають інші птахи. Народне прислів'я каже: «Зозуля кує — вік нам вказує».

             Тільки ранок засяє в гомінкому ліску,

             Як у вітах лунає зозулі «ку-ку».

             Ходять стежками діти

             І питають: «Де ти?»

             Заглядають між віти

             І не можуть знайти.

             А зозуля хитрюща — ви стрічали таку?

             Заховалась у гущі, наче дражнить «ку-ку».

             Вже стомилися друзі, посідали спочить.

            «Ку-ку-ку»  по окрузі невгамовно звучить.

              Не ховайся, не треба, — малюки загули, —

              Ми ж. зозуле, до тебе у гості прийшли!

1 – й ведучий: А чом лелеки — мовчуни стоять

                 І ловлять сонця промені,

                 Бо кращої землі нема,

                 Вони красою зачаровані.

ЛЕЛЕКА:

Ще дідусь мій примостив

Колесо на хаті,

І лелеки з тих часів

Стали прилітати,   

Мов сторожа нагорі,  

 Зверху поглядають,     

Від мишей, комах, щурів

Двір оберігають.

У старе гніздо несуть

Очерет, солому.    

Пір'я і траву кладуть —

Буде тепло в ньому.

І висиджують малят

У дощі і спеку,

Пройде літо — полетять

У краї далекі.

(В.Поронова)

Пісня Лелеченьки

Лелеченьки

У блакитнім небі золотій імлі,

Там  несе пташина пісню на крилі,

Треба прилітати в ріднії краї

До весни не знали рідної землі

Приспів.

Ви ж, лелеченьки мої, білокрилі,

Чом пісні у вас сумні та журливі.

Не співаються пісні на чужині.

Повертайтеся, птахи на Вкраїну.

 

Десь далеко сонце, гори та моря

Та  миліша всього батьківська земля.

Повертайсь, пташино, серце звесели

Найдзвінкіша пісня на своїй землі.

Приспів

 

2 – й ведучий: Що робить жайворон-трудар

                 Як промінець ромашками квітчається.

                 Він з неба розсипає жар.

                  І щедра пісня не кінчається.

Жайворонок:

                 Жайвір у небо високо літає,

                 Жайвір найперший весну зустрічає.

                  В нього високий дзвінкий голосочок,

                  Ніби то срібний б'є молоточок,

                  Ніби він тягне нитку сріблясту

                   З неба до лану людям на щастя.

                                           Любов Забашта

Деркач

 

Я — деркач, я маю крила,

Як увесь пташиний рід,

Та в ногах у мене сила:

Я — пташина - скорохід.

З чужини, здолавши втому,

Дні і ночі — сорок діб! —

Пішки дибав я додому —

Диб та диб! Диб та диб!    

                      Лідія Компанієиь

Деркачі літають неохоче, зате бігають дуже швидко.

Іволга:

Де багато сонця, де гайок хороший,

Іволга гніздечко виплела, мов кошик.

Он співа на дубі — схованка надійна —

Мов на флейті грає, ніжно-мелодійно.

Іволга-красуня жовто-золотиста.

Іволга ляклива — заховалась в листі.

                       Варвара Гринько

Ремез: Ремез – птичка невеличка,

             Трохи менша за синичку,

             Як збудує він хатину –

             То й здивує і людину.

Ой ремезе невеличкий.

Сплети мені рукавички –

Готовії,  пуховії,

На морози зимовії

 

Ведучий:  Чи знаєте Ви що..?

 

1.  Якби людина мала такий апетит як птахи, то вона б з’їдало б за день 40 буханок хліба.

2.  Птахи, за допомогою органу смаку, можуть розрізняти солоне,  солодке, гірке.

3.  Птах, американський кондор, може піднятися на висоту 700 ме­трів.

4.  Полюючи на комах, стрижні за робочий день пролітають тисячу кілометрів.

5.  Жирові запаси перелітних птахів дорівнюють третині ваги тіла.

6.  Кожна пара маленьких синичок здатна обслужити 40 плодових дерев.

7.  Сова з'їдає за місяць від 85 до 130 мишей.

8.  Повзик годує своїх пташенят 370-380 раз на день.

9.  Колібрі — єдиний птах, що може літати хвостом вперед.

10.  Найбільш морозостійкі серед тварин — качки і гуси. Вони витримують температуру до - 110 С.

11.  Ластівка за літо виловлює близько мільйона шкідливих комах. А крихітний корольок — майже десять мільйонів.

12.  В гнізді сірої куріпки буває до 25 яєць.

Зачувши небезпеку, самка розкочує з гнізда яйця в різні сторони. А коли загроза мине — збирає їх знову.

13.  Найдбайливішою матір'ю є дрохва.

       Вона не покидає пташенят навіть перед смертельною загрозою.

 

 

2 – й ведучий: Дорогі друзі! Ми почули, яку користь приносять птахи, їх потрібно охороняти, приваблювати в наші сади, парки.

Ведучий: Любий друже, мій юначе,

                уявляєш, скільки птах

                може знищить, поїдати

                гризунів, червів комах.

                Тож птахи із нами в спілці —

                Поля й лісу сторожі,

                Сови, дятли, серпокрильці,

                Щигли, одуди, чижі.

 

Тож, як стрінеш непутящих,

Що біжать поза двором

Видирати гнізда в хащах,

Ти одразу присором.

                           Пісня « Просьба»

 

       Просьба

Раненая птица в руки не давалась,

Раненая птица птицей оставалась

Этот сон давнишний с давних пор мне

                                                         снится

На траве кровавой вздрагивает птица.

Припев:

 Птицы, рыбы и звери

В души людям смотрят

Вы их жалейте, люди

Не убивайте зря.

Ведь небо без птиц не небо,

А  море без рыб не море

И земля без зверей не земля,

Не земля, не земля.

 

Люди – исполины, люди – великаны

Есть у вас винтовки, сети и капканы,

Есть у вас бесстрашье, сила есть навечно

И должно быть сердце,  сердце человечье

 

Припев:

 Птицы, рыбы и звери

В души людям смотрят

Вы их жалейте, люди

Не убивайте зря.

Ведь небо без птиц не небо,

А  море без рыб не море

И земля без зверей не земля,

Не земля, не земля.

 

Люди – человеки, страны и народы

Мы теперь навечно должники природы

Надо с этим долгом как то расплатиться,

Пусть расправит крылья раненая птица.

 

Припев:

Птицы, рыбы и звери

В души людям смотрят

Вы их жалейте, люди

Не убивайте зря.

Ведь небо без птиц не небо,

А  море без рыб не море

И земля без зверей не земля,

Не земля, не земля.

 

Між дорослих і малечі

Пташка бачить все навкруг,

Дружно сяде вам на плечі,

Якщо ви їй справжній друг.

 

Якби потрапив я на форум природничий,

Сказав би кожному: «Часу не трать,

А з юних літ бери собі за звичай

Птахам, звірятам, квітам помагать».

Синичка.                                                

Сказала б я від імені синички,

Що стукає голодна у вікно,

Що треба виставлять їм годівнички,

Де насипать насіння і зерно.

Лелека.

Сказала б я від імені лелеки,

Що мирно походжає по луках,

Які його чекають небезпеки,

Бо ловить жаб в забруднених річках!

 

Не ображай його, не кривдь ніколи

Й щастя тобі принесе він доволі.

Білий лелека — майбутнє народу,

Твій оберіг на життєвому полі.

Якщо лелека будує гніздо —

Значить щасливим буде житло,

Значить живе моя рідна країна,

Значить не вмерла іще Україна!

 

2- й  ведучий.  Сьогодні ми побачили на­скільки велике значення мають птахи в нашому житті. Тож давайте збережемо цей скарб для себе й наступних поколінь. Замислитися над цим треба вже сьогодні кожному з нас, щоб не шкодувати по­тім про безповоротно втрачене багатство.

 

Пташенята

Кожна рослина, дерево, пташина —

То все чудова, мила Україна.

Наше завдання — зберегти природу,

Для мене, тебе і всього народу.

Пісня « Природа просить порятунку»

Природа просить порятунку

Зеленим шепотом лісів,

Тривожним лебединим криком,

Змілілим плеском рік, морів.

Вона до нас із щемом в серці

Зболілі руки простягає,

Надіючись на кращу долю,

Про милосердя всіх благає.

Приспів:

Не ламайте, не знущайтесь,

Не руйнуйте, не губіть...

Пожалійте, приголубте,

Нагодуйте, оживіть.

 

Від споживацького безглуздя

Довкілля треба вберегти -

То ж маємо навчитись жити

Лиш за законами краси.

Ми - люди, а тому повинні

Розумне й вічне в світ нести:

У серці кожної людини

Зростити пагін доброти.

Приспів:

Не ламати, не вбивати,

 Не рубати, не губити,

Пожаліти, захистити,

Напоїти, оживити.

Після заходу гуртківці розвішують шпаківні.