Позаурчний захід "Географія війни"

Позаурочний захід на тему:  «Географія війни»

 

Мета: Мета: поглибити знання здобувачів про героїчну сучасність нашого народу, ознайомити з із трагічною сторінкою нашої історії, спонукати особистість до осмислення себе як частинки великого українського народу; пробуджувати національну самосвідомість прищеплювати любов до неньки - України,  виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

 

Дидактичне забезпечення: відеоролік, муз. супровід.

Матеріально-технічне забезпечення:  п\к.

Форма проведення: інформаційна бесіда

 

Хід захода

І Інформаційна частина

Слово викладача

6 грудня ми відзначатимемо День Збройних сил України. Це свято тих, хто просто зараз боронить нашу країну від підступного ворога. Свято тих, завдяки кому ми можемо жити, працювати, почуватися в безпеці. Україна має складну історію: на її долю випало чимало війн. І багато перемог! А ще Україна – батьківщина славетних воїнів, подвиги яких стали справді легендарними.

Звучить музика Анна-Марія Герман та Михайло Хома

Ведучий

Шановні друзі!

Бувають такі події в житті країни, нації, народу, які стають найтяжчим випробовуванням на міцність, вірність, силу любові та патріотизму для кожної людини. Ми з вами живемо в час таких випробувань! Скласти тест на мужність і відвагу випало нам, українцям!

Ведучий

Здавалося б, від відчаю, безвиході та страху мають згаснути всі поривання, мрії та прагнення. Однак, Майдан Революція Гідності, Небесна сотня, численні втрати неоголошеної війни  і повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022р викликали прагнення до життя неймовірної сили, яке надихає та змушує вірити в перемогу, дає сили витримувати і голод, і холод, і біль.

Ведучий

Нам здавалося, що після Другої світової – війни вже не буде ніколи. Але ті уроки засвоєні кимось не дуже добре. Війна прийшла, звідки й не чекали.

На хвилі патріотичного піднесення по-новому, сучасно зазвучала українська мова,  поезія, пісні.

Тож (щоб не повторювати "сьогодні") ми хочемо разом з вами послухати знайомі й зовсім нові твори українських митців, присвячені сьогоденню та прослідкувати як змінюється географія бойових дій на нашій Україні.

Саме завдяки таким заходам можемо уявляти собі ситуацію та алгоритми дій для того, аби не лякатися, а з розумінням ставитися до то, що відбулося і як ми можемо подолати наслідки цієї трагедії. 

Валентина Матвіїв ВЕСЬ СВІТ ЗАВМЕР...

Весь світ завмер в очікуванні лиха,
Що йде до нас із півночі війна...
В моєму ж серці все напрочуд тихо...
Може, тому що скоро вже весна?!..

Може, тому що є ще Бог Всевишній —
Він є початок всього і кінець!
І... скоро розцвітати білій вишні,
І йти з весняним вітром під вінець...

Може, тому що скоро зІйде грядка,
І що травою в луках зашумить...
Бо все в цей світ приходить по-порядку —
Та лиш Йому відома точна мить!

І тільки Він один, напевне, знає,
Що все, що було досі — недарма!
Я думаю, моя душа не крає,
Бо буде в нас ще не одна зима.

Ще поживем. Відборем. Відвоюєм.
За нами — правда і предвічний Бог!
Ще на кремлівських стінах намалюєм
Тризуб і прапор наших перемог!

А поки що... Готуймося до бою —
Божих дітей проти дітей пітьми.
Точім слова і чистьмо свою зброю —
Бо в Бога йде весна після зими...

 

Британ (наголос на «а») Галина Ярославівна

Ти думав що я вмиюся слізьми?
Впаду перед тобою на коліна?
Нащадку сумнозвісної орди
Не по зубах тобі я – Україна!!!

Я – нація, я – сила, я – народ,
Я – світло, що ніколи не згасає,
Я – правда, без прогнилих нагород,
Я – істинна любов, що не вмирає!!!

Ти думав я струмочок без води?
А я ріка стрімка, глибоководна,
Я з кожним днем міцнішаю, а ти?
Все нижче й нижче падаєш, – в безодню…
Ведучий

Військові на війні готові до всього, навіть віддати життя за товариша.

На цій війні, засвідчують захисники, було багато таких героїв: хтось своїм тілом закрив побратима, хтось ворожу гранату викинув із танка і врятував екіпаж ціною власного здоров’я… Як важливо, щоб ми завжди пам’ятали про це, щоб знали, якою дорогою ціною дається мир. Будьмо вдячні тим, хто захищав і хто зараз боронить нашу рідну землю від ворогів.

 

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають саме цінне – життя,
України найкращі сини!

Ведучий

Ми всі хочемо миру для України. Ми хочемо щасливо жити, вчитися і працювати, у майбутньому створювати сім’ї, ростити дітей, розбудовувати сильну і незалежну державу. Ранок 24 лютого 2022 року став для більшості українців початком найбільших потрясінь у житті. Рятуючись від російського вторгнення, мільйони людей покинули свої домівки, розлучалися з близькими і переживали те, що багато хто бачив лише в кіно. 

День, коли  росія напала на Україну, назавжди залишиться в пам’яті кожного, хто пережив це. Незалежно від того, де кожен українець зустрів війну – в Харкові, Києві, Львові, на фронті або у власному будинку, в дорозі або за кордоном. Багато хто скаже, що за їхніми відчуттями, цей день ніколи не закінчувався.

Ведучий

Згадаємо хронологію подій 24.02.2022:

03:30 – 03:59 ранку: перші російські ДРГ намагаються увійти на територію України. Чергові наряди Держприкордонслужби вступають з ними в бій – все, як в 1941 році, коли перший бій із нацистами приймали саме прикордонники. За ДРГ йдуть регулярні підрозділи ЗС рф, активні бої точаться в районах населених пунктів Зоринівка на Луганщині, а також на КПП «Каланчак» на адмінкордоні з тимчасово окупованим Кримом.

04:50 ранку: російський диктатор володимир путін звернувся до росіян із заявою про початок так званої «спеціальної військової операції в Україні».

05:00 ранку: рано вранці, як нацистська армія в 1941 році, російські війська атакують Україну по всій лінії кордону – в Луганській, Сумській, Харківській, Чернігівській та Житомирській областях, з боку тимчасово окупованого Криму, на Донбасі, а також заходять з боку Білорусі на Київ і Київську область. Ракетних ударів завдано по Харкову, Одесі, Києву, Житомиру, Броварах, Херсону, Миколаєву, Дніпру та Запоріжжю, випущено понад 150 ракет.

06:10: президент України Володимир Зеленський скликає термінове засідання Ради національної безпеки та оборони.

Близько 07:00 ранку: Зеленський виступає зі зверненням до українського народу.

«Сьогодні від вас, від кожного з вас вимагається спокій. По можливості залишайтеся вдома. Ми працюємо, армія працює, працює весь сектор безпеки України». 

07:40: російські окупанти йдуть на прорив. Охорона ЧАЕС вступає в бій з російськими терористами.

Близько 08:00: стає відомо, що п’ять літаків та один вертоліт російських окупантів збиті. Це перші «ластівки» - надалі ЗСУ так залякають російську авіацію, що та не буде ризикувати навіть наближатися до лінії фронту. Перші перемоги приправлені гіркотою – повідомляється про перші жертви російських окупантів серед цивільних.

Верховна рада проголосувала за впровадження в Україні воєнного стану з 24 лютого. Рішення було схвалено 300 голосами нардепів.

Близько 10:00: російські війська помічені на Окружній дорозі біля Харкова. Вони виставляють там блокпости, загородження, танки, а через годину пробують піти на прорив у саме місто. Однак зіштовхуються із завзятим опором захисників міста – мінімум чотири російські танки догорають біля дороги, росіян вибивають з Окружної.

Близько 11:00: захисники острова Зміїний на півдні України відмовляються здаватися, навіть перед загрозою російського обстрілу з крейсера «Москва» і висадки десанту окупантів. Звучить легендарна фраза що посилає російський військовий корабель у відомому напрямку, в чомусь пророча – 14 квітня 2022 року крейсер пройде саме в цьому напрямку прямо на морське дно.

У той час, як була виголошена ця фраза, на півночі росіяни прориваються через Сумську область, обійшовши сам обласний центр.

12:40: повідомляється про бої за Гостомель та спробу росіян захопити аеродром «Антонов». Бої за населений пункт і аеродром веде неповна бригада Нацгвардії ЗСУ. Після тригодинного бою бригада відходить, розстрілявши злітну смугу з мінометів.

13:00: міністр оборони України Олексій Резніков звернувся до українського народу з таким закликом:

«Всі, хто готовий тримати зброю, вступайте до лав Сил тероборони. Даємо зброю всім патріотам, які без вагань готові застосувати її проти ворога!».

15:00: у росії вперше заявляють про готовність до переговорів.

16:30 – 17:00: стає відомо про удари росіян по Охтирці. Починаються бої за Охтирку та Тростянець, Суми фактично перебувають в облозі.

17:30: біля Чернігова взято в полон розвідувальний взвод 74-ї мотострілецької бригади зс рф; росіяни здалися в полон добровільно.

19:00: радник голови Офісу президента Михайло Подоляк повідомляє, що ЧАЕС захоплена росіянами, українські військові змушені були скласти зброю.

Вечір 24 лютого: озвучено втрати України за перший день війни. Загинуло 57 цивільних, 169 поранені. Втрати серед військових – 137 убитих, 317 поранених.

Близько 21:00: надходять повідомлення, що російські десантники були вибиті з Гостомеля, який їм вдалося тимчасово захопити. Однак острів Зміїний захоплений окупантами після жорстокого бою.

Близько 23:00: російські колони дісталися до Конотопа в Сумській області, де отримали жорстоку відсіч. Пізніше ЗСУ там влаштують росіянам дуже «веселу» ніч.

23:59: перший день повномасштабної війни добігає кінця. ЗСУ, Нацгвардія, територіальна оборона, добровольці, поліція, рятувальники та медики – всі на своїх постах дають відсіч росіянам.

Перший день війни завершився. Попереду ще 652 дні до сьогоднішньої дати.

 

БУЧА Леся Семенюк     

Я хочу кричати… ви бачили Бучу?
Від болю ламає, в душі стільки дір… 
Хай зникнуть із карти ті виродки сучі, 
Які нам принесли «расєйський свій мір».
Сивію від фото… німію крізь сльози… 
За що цю жорстокість принесли кати? 
Ця бісова свита, ця нечисть ворожа… 
Які НЕ були нам ніколи брати,
Бо має народ наш і гідність, і душу,
А виродки ці — бодай гірше лаина! 
расєя — це рак, що життя тільки рушить, 
В той час, як гниє у болоті сама!
Раби та убивці — клеймо вам до скону!
Ви будете нести найвищу ціну!
За тих, кому небо тепер стало домом, 
За цей геноцид і кроваву війну!

 

 

 

Людмила Федорова МОЯ Україна Варіація на вірш Максима Рильського 
"Моя Батьківщина"

В моїй Україні сьогодні війна,
Небачена людством донині.
Весь світ пробудила страшна новина —
Вночі, о четвертій годині.

Моя Україна — вже сяйво пожеж,
Що сіють ракети і гради.
І танків колини повзуть по полях,
Мов з нір повилазили гади.

Моя Україна — Чорнобиля дзвін
І "Привид" у небі нестримний.
Це армія наша — безстрашний загін,
Це острів Зміїний.

Палає Херсон, Запоріжжя горить,
Маріуполь і Харків в руїнах.
Та з Києва голос: "Тримаймо стрій!
Моя Україно!"

Україно моя — Симеренковий сад
І слово Тараса-пророка.
Моя Україна не знає "назад",
Вперед її кроки.

Моя Україна — подолана ніч.
На попелі виросте колос.
Моя Україна — Зеленського клич
І Залужного голос.

В крові захлинаються орки кремля —
На часі їх смертна година.
Засяє у Світі, як нова зоря, —
Моя Україна!

ВЕДУЧИЙ

Україна сильна і переможе тому, що народ наш об'єднався у єдиному пориві зберегти та відстояти рідну землю. Ніколи досі самоусвідомлення, що ми українці, не було таким справжнім.

Бути українцем – гордо!

Бути українцем – почесно!

Любімо нашу Вітчизну!

Бережімо її і пам'ятаймо -

Україна понад усе!

Це вірш  12 річного МАКСИМА, якому у школі дали завдання написати твір на тему «Я хочу жити без війни»

Я хочу жити без війни!

І щоб було все як раніше

Із татом у кіно піти,..

Чи з вудкою у повній тиші…

Я і не знав, як люблю школу

І що завгодно би віддав,

Щоб її запах чути знову,

Щоб на урок дзвінок лунав.

На Новий рік що хочеш ти?

Матусі милої питання.

Я хочу жити без війни!

Це головне моє бажання

ВЕДУЧИЙ

І це бажання не тільки Максима, а й усього українського народу!

Важливо, щоб ми пам’ятали: непокаране зло може знову проростати. Зате відновлена справедливість гарантує соціальний оптимізм, опосередковано сприяє поліпшенню добробуту і робить життя якіснішим.

Слова вчителя (звучить музика «Ми щасливі будем!»)

Я хочу сказати простими словами,

Про те, що турбує мене вечорами,

Про те , як в думках я малюю картину,

Якою я бачу свою Україну!

В моїй Україні ніхто не стріляє,

Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!

В моїй Україні ніхто не воює!

Своє і чуже життя кожен цінує!

В моєї країни чудові сусіди,

Запрошують в гості і я до них їду.

Сусіди і самі в нас часто бувають.

Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

В моїй Україні є чесная влада,

Про неї в народі складають балади.

Працює й працює, з ранку до ночі,

Щоб людям відкрито дивитись у очі.

В моїй Україні не плюють на підлогу,

Отримують і надають допомогу,

І молодь моя не п'є і не курить,

Займається спортом, співати так любить!

В моїй Україні чемні дівчата!

А хлопці вміють їх щиро кохати!

Навчаються жити, читають книжки,

І горді від того наші батьки!

В моїй Україні немає кордонів!

І море, і сонце, Дніпро, терикони,

Карпати зимою в засніжених шапках,-

Моя Україна! Люблю її! Крапка!