Позаурочний захід. "Фізика навколо нас."

Миколаївський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти

Кафедра теорії й методики природничо-математичної освіти та ІТ

(тема роботи)

Брюховецька Лариса Іванівна

учитель фізики та інформатики

(

Превомайський НВК «ЗОШ І-ІІ ст. №15 – колегіум»

місто Первомайськ

Зміст

Зміст______________________________________________________1

Вступ_____________________________________________________2

Позаурочний захід____________________________________________6

Додаток___________________________________________________13

Додаткова література_________________________________________19

Вступ

Протягом тижня природничих наук у 6-му класі був проведен позакласний захід «Фізика навколо нас» з метою ознайомлення та зацікавлення учнів з предметом, який буде вивчатись в наступному навчальному році.

Навчання фізики в основній школі спрямовується на досягнення загальної мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів. 

Процес навчання фізики в основній школі спрямовується на розвиток особистості учня, становлення його наукового світогляду й відповідного стилю мислення, формування предметної, науково-природничої (як галузевої) та ключових компетентностей.[1]

У Національній доктрині розвитку освіти України наголошується на необхідність забезпечення всебічного розвитку, гармонійності і цілісності особистості, розвитку її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу. У зв’язку з цим на особливу увагу заслуговує опрацювання сучасних технологій навчальної і педагогічної діяльності, які враховують індивідуальні відмінності та здібності учнів. Це дозволить здійснити перехід до особистісно орієнтованої освіти на основі пошуку оптимальних шляхів задоволення освітніх потреб і якнайповнішого розкриття можливостей особистості, мотивації її неперервної освіти.

Отже, позакласна робота – це вид різноманітної добровільної навчальної діяльності учнів, яка здійснюється на основі як програмного, так і позапрограмного матеріалу під керівництвом вчителя з метою розширення та задоволення їх пізнавальних інтересів, створення стійкої позитивної мотивації до творчої активності.

В ході проектування та організації позакласної роботи виникає багато складностей. Вони пов’язані з тим, що нині позакласна робота – це багатовекторна складова навчальновиховного процесу, яка вимагає творчого підходу до організації та проведення будь-якої конкретної форми позапрограмного навчання, врахування місцевих умов, запитів шкільного колективу, індивідуальних можливостей учнів. Поряд з тим, позакласні заняття мають необмежені можливості для розвитку творчої активності учнів, здійснення профорієнтаційної роботи, реалізації патріотичного, етичного, естетичного, екологічного, статевого виховання учнів. На сьогодні у наукових працях [1; 2; 3; 5; 6] виділяють такі основні функції позакласної роботи:

  освітня (одержання позапрограмних знань);

 виховна (збагачення і розширення культурного простору освітнього середовища, формування в учнів чітких моральних орієнтирів, екологічної та валеологічної культури поведінки);

 креативна (розвиток творчого потенціалу особистості);

  компенсаційна (доповнення базового компоненту середньої освіти новим змістом, напрямками та сферами діяльності);

 рекреаційна (організація змістовного дозвілля як сфери відновлення психофізичних сил учня);

  профорієнтаційна (сприяння у визначенні життєвих планів учня, формування стійкого інтересу до соціально значимих видів професійної діяльності);

 інтеграційна (збагачення змісту знань учнів основами інших навчальних дисциплін);

  соціалізації (засвоєння учнем соціального досвіду на основі взаємодії з іншими суб’єктами навчання);

  самореалізації (самовизначення учня у соціально-культурних формах життєдіяльності, проживання ним ситуацій успіху). З огляду на функції, окреслюють наступні принципи організації позакласної роботи:

 науковість (зміст позакласного заходу має відповідати сучасному стану розвитку науки);

 природовідповідність (врахування індивідуальних особливостей учнів у ході вибору форми та методів позакласної роботи);

  добровільність (вільний вибір учнями напрямку, форми та виду діяльності, освітньої програми, колективу, педагога, наукового керівника тощо);

  практична цінність (дієвість теоретичних знань, можливість формування на їх основі вмінь та навичок, необхідних для розв'язку певних особистісно значимих проблем)

Предметні тижні – включають різноманітні форми позакласної роботи, дозволяє ознайомити широкий загал з результатами позакласної навчальної діяльності учнів проілюструвати основні напрямки додаткової освіти.[2]

 Позаурочна робота – надзвичайно важливий компонент навчального процесу, що відбувається за взаємодії розуму, волі, емоцій учнів і вимагає чіткої організації. Вона дає широкі можливості для розвитку творчої активності учнів, їхніх нахилів, здібностей та інтересів. До позаурочних робіт належать досліди й спостереження тощо.[3]

Подобається нам чи не подобається, розуміємо ми чи не розуміємо, а в системі наукових знань про Природу не було, немає і не буде більш важливої, значущої та всеосяжної навчальної дисципліни, аніж фізика. Бо фізика – це і про Всесвіт, і про галактики, і про зірки, і про планети, і про життя, і про людину, і про клітину, і про молекули, і про атоми, і про елементарні частинки та  поля, і про все різноманіття винайдених і ще не винайдених приладів, і про все різноманіття фізичних, хімічних, біологічних та філософських законів, і про теперішнє, минуле та майбутнє, і взагалі про все, що було, є і буде.

І справа не лише в тому, що фізика – це та фундаментальна наука, що визначально формує науковий світогляд людини, є основою науково-технічного прогресу та сучасної цивілізації. Фізика – це та фундаментальна система знань, у процесі вивчення якої формується інтелектуально та духовно гармонічна особистість, визначально формується не лише вміння логічно та творчо мислити, а й уміння застосовувати результати цього творчого мислення на практиці [4].

Позаурочний захід

Тема: Фізика навколо нас.

Мета: ознайомити учнів 6-го класу з предметом фізика, основними природними явищами, які вивчає фізика, наука про природу. Зацікавити дітей показом дослідів, які можна поясните на основі знанъ з кypcv природознавства.

Створити умови для розвитку пізнавального інтересу до фізики; розвивати увагу, спостережливість, уміння застосовувати знання  в новій ситуації.

Ми повинні знати – ми будемо знати.

В. Гільберт

Хід уроку

Доброго дня діти!

Ви знаєте, що цей тиждень у нашій школі — це тиждень фізики. Ми з вами зустрілися для того, щоб познайомитись з цим новим для вас предметом, який ви будете вивчати у наступному навчальному році.

В 5-ому і 6-ому класі ви вивчали такий предмет – природознавство, з цього предмету вам відомо які науки вивчають природу і одна з них - фізика.

Слово «фізика» веде своє походження від грецького «фюзис», що означає – природа. Природа оточує нас усюди. І мі самі – частина природи.

Пропоную вам дати відповіді на такі загадки:

- Що видно, коли нічого не видно? (Туман.)

 - Що в сундук не заховаєш? ( Промінь світла.)

-  Ревнув віл на сто сіл, за сто берегів. Що це таке? ( Грім.)

- Горя не знає, а гірко плаче. ( Хмара.)

- Без рук, без ніг, а в хату лізе. (Холод, тепло.)

- Падає легке, а впаде – не піднімеш. ( Дощ.)  

- Без крил, а літає, ніхто не б’є, а плаче? ( Хмара.)  

- Ішла пані у ночі, погубила ключі. Місяць бачив – не сказав. Сонце встало, позбирало. ( Роса.)

- В нас зимою білим цвітом сад зацвів неначе літом. ( Іній.)

- Вийшла звідкись файна дівка, На ній стрічка – семистрічка, Доки воду з річки брала, Той коромисло зламала. ( Веселка.)

Туман, грім, дощ, веселка, хмара,іній, роса – що спільного ?

Так, все це назви явищ природи.Фізика, як наука, вивчає явища проироди.

Які природні явища вам відомі?

-теплові;

-світлові;

-електричні;

-магнітні;

-механічні.

Давайте познайомимся з цими явищами за допомогою дослідів, адже фізика наука експериментальна, і будемо намагатися пояснити явища, які спостерігатимемо.

  На сьогодні найактуальніші питання фізика вивчає для збереження тепла наших домівок. Почнемо з теплових явищ.

- Як поширюється тепло в приміщенні?

Чому радіатори ставлять внизу, а кондиціонери – вгорі?

Для цього пропоную перший дослід нагрівання води з кристаликом перманганат калію.

Дослід №1.

Обладнання: колба з водою, кришталики перманганату калію. сухий спирт.

Спостерігаємо, як підкрашені струйки води піднімаються вгору і з часом опускаються донизу.

 Висновок: в рідинах і газах тепло передається цілими потоками знизу – вгору. Теплі шари води (газу) більш легкі і тому піднімаються, а на їх місце опускаються холодніші потоки води (газ).

Дослід №2.

 Обладнання: пробірка з водою.

Доводимо воду до кипіння в пробірці, але нагріваємо тільки верхню частину пробірки. В результаті внизу пробірки вода залишається холодною.

Отримані знання нам допоможуть відповісти на такі питання:

-чому це відбувається?

 -чому ми повинні нагрівати воду, розташовуючи посуд над нагрівником?

Дослід №3 Обладнання: манометр (зігнута скляна трубка наповнена підкрашеною водою), теплоприймач (теплоприймач — плоска кругла коробка, один бік якої відшліфовано, як дзеркало, а другий покрито чорною матовою фарбою. Усередині коробки є повітря, яке може виходити крізь отвір у теплоприймачі). .

Теплоприймач приєднаємо гумовою трубкою до коліна рідинного манометра і піднесемо спочатку відшліфованою частиною до нагрівника, потім чорною. Будемо спостерігати поведінку воді в трубці манометра.

-Чи зміниться кількість повітря в коробі?

-Як себе поводить підкрашена рідина в трубці?

-За рахунок чого вона піднімається?

-Чи є різниця, якою стороною, металевою чи чорною, підносимо до полум’я?

Висновок: повітря, під час нагрівання, розширяється та займає більший об’єм, відштовхуючи воду.

Вивчаючи курс природознавства ви дізналися, що деякі тіла мають властивість притягувати до себе металеві предмети й самі притягуються до них, такі явища  набули назву магнітних явищ.

Магнітні явища – мігнітна руда – притягує металеві речовини; предмети, виготовлені з заліза, нікеля (не притягує мідь, алюміній, золото, срібло).

Дослід №4.

 Обладнання: постійні штабові магніти, магнітна стрілка, штатив.

Якщо підвісити постійний магніт на гнучкій тонкій нитці він розташовується так само, як і магнітна стрілка.

Земля – представляє собою величезний магніт. Навколо Землі існує магніте поле, в якому і орієнтується магнітна стрілка.

Дослід №4. Взаємодія магнітів.

Підносимо магніти один до одного різними полюсами, спостерігаємо взаємодію.

 Робимо висновки: два однакових полюси відштовхуються, два різних полюса притягуються один до одного.

Електричні явища .

Дослід №5.  Далі показуємо, що не лише магніти можуть діяти на тіла на відстані. Якщо повітряну кульку потерти об шерсть, то вона здатна притягувати до себе дрібненькі клаптики паперу, або сама притягуватись до тіл.

Спостерігаємо явище яке називають електризація – процес надання тілу електрочного заряду за рахунок інших тіл в результаті тертя.

Дослід №6.

 Обладнання: магніт, катушка з провідниками, гальванометр.

Чи можемо ми утворити електричний струм за допомогою провідника і магніту?

Так, щоб спостерігати виникнення струму, будемо використовувати електричний прилад гальванометр. Якщо струм утвориться, стрілка приладу відхилиться.

Вводимо магніт в середину котушки і швидко виймаємо його. Спостерігаємо положення стрілки гальванометра-стрілка відхиляється від стану рівноваги.

Висновок: в провіднику під час руху магніту в середині  котушки виникає електричний струм.

Дослід№7 .Плазмова куля.

Проходячи через газ, струм іонізує його молекули. У результаті цього утворюється плазма - особливий стан газу, у якому електрони відриваються від атомів, у результаті чого газ одержує можливість проводити електричний струм. Кожне плазмове проміннячко є потоком заряджених часток. Цей потік досягає скла, через яке він частково витікає в навколишнє повітря, іонізуючи його. Але більша частина струму витікає через скло далі в провідну підставу кулі, яка потім з'єднується із землею.

Цікаво.

А чому, коли ми підносимо руку до кулі, плазмові промені притягаються до нас? Справа в тому, що ми проводимо струм, причому проводимо його набагато краще, чим це робить повітря. Тому електричний струм починає легко проходити крізь нас далі в землю. Ми при цьому практично нічого не почуваємо, тому що сила струму ( а саме вона визначає небезпеку струму для нас) виявляється дуже маленькою. Цікаво, що завдяки цьому ж ефекту так звані ємнісні екрани мобільних пристроїв (наприклад IPhone) реагують на наш дотик. Доторкаючись до екрана, ми дозволяємо більшій кількості струму витекти в нас, чому раніше витікало в повітря, у результаті чого змінюються електричні параметри електросхеми телефону, і він відповідає на дотик [5].

Підносимо до включеної лампи енергозберігаючу лампу на близьку відстань, але не доторкаючись одне одного. Спостерігаемо, що енергозберігаюча лампа світиться.

Висновок: спостерігаємо беспровровідну передачу електроенергії.

Світлові явища.

• Закрили на мить очі;
• Більше 90% інформації про світ людина отримує завдяки органам зору, що сприймають світло.

Одним з найкрасивіших явищ природи – райдуга, яка має 7 кольорів: Червоний, Помаранчевий, Жовтий, Зелений, Блакитний, Синій, Фіолетовий

З часом ви дізнаєтесь, що біле світло складається саме з цих кольорів. Хто знає прислів’я, за допомогою якого ми можемо відтворити послідовність кольорів?

А чи можна утворити з таких кольорів білий?

Нам допоможе дослід.

Дослід №8.

Обладнання: Міксер + кольорове коло.

Висновок: щоб переконатися, що сукупність кольорів видимого спектра дає білий колір, можна скористатися кругом кольорів. Колі круг привести в обертальний рух, то він буде здаватися сірим.

Дослід №9 .Обладнання: чайник в якому парує вода. Лазерна указка.

 Як можна побачити промінь лазерної указки?

Висновок: промінь лазера видно, коли він розсіюється на зважених в повітрі частках (банальна пил або який-небудь аерозоль).

Механічні явища

Обладнання: важіль, блок рухомий та нерухомий, штатив, набір важків по 100 грам

Як людина в давнину будувала такі величезні споруди?

-за допомогою простих механізмів.

Чи можемо ми зрівноважити 100г і 200г чи 100г и 500г.

Дослід №10. Врівноважуємо на важелі важки, комбінуючи в різних співвідношеннях.

Врівноважуємо за допомогою системи блоків важки100 грам та 200 грам.

Висновок: люди навчились вигравати в силі, але при цьому програвати в відстані, це ми можемо побачити за допомогою простих механізмів: важеля та рухомого і нерухомого блоків.

Шановні учні, дякую вам за увагу та сподіваюсь ,що сьогодні ви побачили та почули багато цікавого. Ми зустрінемся з вами в наступному навчальному році

на уроках фізики і будемо разом вивчати оточуючий нас світ за допомогою цього найважливішого предмету. До побачення!!!

Додаток

Додаткова література

1. https://ru.osvita.ua/school/program/program-5-9/56124/
2. http://ps.stateuniversity.ks.ua/file/issue_43/39.pdf

2.1. Афонина Г.М. Педагогика: Курс лекций и семинарские занятия, “Феникс” – 2002. – 512с

2. 2. Додаткова освіта з біології у сучасній школі/ За ред. В.В.Вербицького. – К.: НЕНЦ, 2003. – 252с. 186

2.3. Калечиц Т.Н. Внеклассная и внешкольная работа с учащимися. – М.: Просвещение, 1990 – 167с.

 2.4. Новые педагогические и информационные технологи в системе образования/ Под ред. Е.С.Полат – Н.: Академия, 2003. – 272с.

 2.5. Петрухина Е.А. Внеклассные мероприятия в средних и старших классах. – Учитель, 2005. – 76с.

2.6. Трайтак Д.И. Как сделать интересной внеклассную работу по биологии: Пособие для учителей.

3. https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/PPOD.pdf

4. https://pedpresa.ua/112920-pro-zakony-nyutona-abo-fizyka-yak-viddzerkalennya-stanu-ukrayinskoyi-osvity.html

5. http://rozumniki.com/catalog/tovary/predmetni_kabineti/fizyka/elektrostatyka-elektrodynamika-ta-magnitni-yavyshcha/plazmova-kulya/