Позаурочний захід "Гроші не пахнуть"

Хайчіна Ю.М.

Сюсюрченко О.П.

Методична розробка позаурочного заходу

АНОТАЦІЯ

У методичній розробці розглянуто шляхи перетворення сміття на гроші, окреслено траєкторію відношення до відходів у різних країнах світу, наведено практичні приклади бізнес-ідей, як побудувати власну успішну справу на відходах.

Методична розробка супроводжується методичними коментарями, що допоможе користувачам видання у реалізації поставленої мети.

ПЛАН ПОЗАУРОЧНОГО ЗАХОДУ

Тема. Гроші не пахнуть (45 хв.)

Епіграф заходу: «Ідеї - це капітали, що приносять відсотки лише в руках таланту».

Антуан Рівароль

Мета заходу: розглянути проблему сміттєвого забруднення України через призму практичного досвіду розвинутих країн світу; сформувати навички практичних дій щодо створення власної справи на прикладі найбільш успішних «сміттєвих» бізнес-ідей.

Очікувані результати:

учні знають:

• рейтинг найбільших екологічних сміттєвих полігонів світу;
• сміттєвий стан України;
• основні «сміттєві» бізнес-ідеї;
• досвід створення «сміттєвого бізнесу».

учні вміють:

• аналізувати, систематизувати, дозувати інформацію;
• проводити історичну паралель у просторі і часі щодо вирішення проблеми засміченості;
• приймати конструктивні рішення щодо відкриття власної справи.

Методична мета: продемонструвати методику розвитку економічної грамотності учнів як елементу адаптації до практичної діяльності.

Тип позаурочного заходу:

• екологічна бізнес-подорож.

Забезпечення заходу:

• мультимедійна презентації «Гроші не пахнуть»;
• магнітна дошка;
• мультимедійна техніка;
• імітаційні гаманці та імітаційні гроші.

Методи та прийоми: постановка проблемного запитання, мотиваційна розповідь, випереджувальне навчання (інформаційний проект), метод історичного проекту, брейн-стормінг, кейс-стаді; прийоми: «4 гаманця», «віртуальна подорож», «фактологія», «машина часу», «брудна подорож», «співставлення».

Міжпредметні зв’язки: англійська мова (вимова, переклад), географія (географічне розташування країн, встановлення відношення міст до країн), історія (історичні епохи, їх характеристика), біологія і екологія (екологічні проблеми), основи енергоефективності (поняття «сміття», «ресурс», «сміттєвий полігон»), основи галузевої економіки та підприємництва (бізнес-ідея, бізнес).

ПЛАН ЗАХОДУ / ^{45 хв.}

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ /^{1 хв.}

ІІ. УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП /^{18 хв.}

2.1. Визначення проблеми: «Звідки беруться гроші» / ^{5 хв.}

2.2. Оголошення теми та мети заходу / ^{1 хв.}

2.3. Віртуальна подорож «Топ-7 найбільших екологічних сміттєвих полігонів» /^{10 хв.}

2.4. Сміттєва ситуація в Україні ^{/ 2 хв.}

ІІІ. ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ / ^{22 хв.}

3.1. Машина часу: у просторі сміття / ^{4 хв.}

3.2. Сміттєва мафія по-українські / ^{2 хв.}

3.3. Нідерланди - приклад для наслідування / ^7 хв

3.4. Сміттєві королі / ^{4 хв.}

3.5. Сім сміттєвих бізнес-ідей / ^{5 хв.}

VІ. РЕФЛЕКТОРНИЙ ЕТАП / ^{4 хв.}

4.1. Туалетні гроші / ^3 хв.

4.2. Підведення підсумків / ^1 хв.

ХІД ЗАХОДУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Методичний коментар

На даному етапі відбувається вітання з учнями та гостями заходу. Дуже важливо з перших хвилин створити емоційне тло заходу, тому в організаційній частині заходу варто приділити увагу психологічній підготовці учнів до самостійної діяльності, створити атмосферу доброзичливості, взаєморозуміння та довіри (тим більше, якщо педагог, який проводить захід не знайомий з аудиторією).

Протягом заходу використовується мультимедійна техніка, що збагачує сприйняття інформації. Сучасні мультимедійні технології дають змогу візуалізувати інформаційну складову, збагатити захід яскравим ілюстративним матеріалом, а отже, сприяє ефективному засвоєнню матеріалу. Застосування в навчально-виховному процесі інформаційних технологій активізує образне мислення учнів, істотно пожвавлює їхню цікавість до теми, створює всі умови для найповнішої реалізації принципу особистісно-орієнтованого навчання в умовах інтеграції змісту освіти з новітніми технологіями.

ІІ. УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

2.1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Методичний коментар

Етап мотивації відіграє найголовнішу роль у формуванні емоційного тла заходу. Викладач ставить проблемне запитання «Звідки беруться гроші?». Важливо донести до учасників заходу, що при вирішенні проблемного запитання не може бути невірних відповідей.

На даному етапі використовується метод навчання «брейн-стормінг», який, як правило, найбільший позитивний результат дає при застосуванні під час мотивації питань, пов’язаних із пошуком шляхів вирішення проблеми, а не усвідомлення змісту понять. Основним змістом використання цього методу є моральні орієнтації та цінності.

Викладач використовує прийом «4 гаманця». На окремій дошці розташовано 4 гаманця з написами «Стипендія», «Батьки», «Заробіток», «Інше».

У кожного учня є купюра з магнітною стрічкою яку він повинен прикріпити до гаманця, який є для нього основним у отриманні грошей на власні потреби. Учні по черзі прикріплюють гроші на гаманець та озвучують свій шлях збагачення. Прийом «4 гаманця» спонукає учнів замислитися звідки беруться гроші, можливо хтось відкриє для себе новий шлях заробітку.

Викладач узагальнює.

2.2. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ ЗАХОДУ

Методичний коментар

Викладач оголошує тему заходу, пояснюючи інформаційних зміст асоціації.

Викладач повідомляє тему заходу, спілкування розпочинається мотиваційною розповіддю.

Тема: «Гроші не пахнуть».

Мета заходу: розглянути позитивний досвід країн світу щодо перетворення сміття в ресурси, енергетичні та матеріальні.

Виявляється, сміття, якого на наших вулицях греблю гати, може не тільки дратувати, але і приносити великі і дуже великі гроші. Головне - придумати, як з ним правильно обійтися.

Світова практика довела: бізнес на смітті може стати справою на мільйон. Наприклад, за даними американської Асоціації повітряного і сміттєвого менеджменту, в США виробляється 1,4 млрд. тонн відходів, а на збір, транспортування, складування, переробку сміття щорічно витрачається близько $40 млрд.

В Україні сміттєві цифри також вражаючі: кожен українець у середньому викидає в рік 250 кг сміття. В сумі по країні викидається 10 млн. тонн відходів. Але на відміну від США, у нас сміттєвим питанням займаються не так активно, тому 4% всієї української території відведено під звалища.

За оцінками експертів, потенціал українського «сміттєвого» ринку оцінюється в 1,25 $млрд., але поки що сміття серед наших бізнесменів не користується популярністю.

Ініціативна група учнів провела власне розслідування щодо сміттєвої ситуації у світі та України. Зараз ми почуємо факти, які не зможуть залишити байдужими.

Чи знаєте ви, які країни світу мають найбільші сміттєві полігони?

2.3. ВІРТУАЛЬНА ПОДОРОЖ «ТОП-7 НАЙБІЛЬШИХ ЕКОЛОГІЧНИХ СМІТТЄВИХ ПОЛІГОНІВ»

Методичний коментар

Мультимедійне повідомлення робить учень, який досліджував рейтинг найбільших екологічних сміттєвих полігонів у світі.

При організації позаурочної роботи з учнями вагомого значення набуває використання прийомів випереджувального навчання, а саме створення інформаційного проекту (самостійна робота над проблемою, створення презентаційної доповіді тощо), що передбачає попередню підготовку учнів до обговорення основних питань теми та є ефективними, коли інформативний матеріал об’ємний та потребує синтезу. Створення умов для забезпечення успіху в навчально-виховному-процесі вбачається в організації навчальної праці таким чином, щоб у кожного учня сформувалося уміння вчитися, виховувати наполегливість, самостійність, дисциплінованість та відповідальність, розвивати прийоми саморегуляції у комфортному навчальному середовищі. Випереджувальне навчання є навчання на перспективу, коли резерв у часі дозволяє детально відпрацювати кожен елемент, кожну операцію та підготувати підґрунтя для свідомого сприйняття учнями інформації.

Майже півроку вся Україна стежить за тим, що відбувається зараз на Грибовицькому сміттєзвалищі, яке протягом кількох останніх десятиліть було єдиним легальним центром зберігання сміття, продукованого Львовом та навколишніми селами. Це 33-гектарне звалище, утворене в далекому 1958 році, вже давно перестало справлятися зі своєю функцією.

Грибовицьке сміттєзвалище, як і більшість подібних місць по всій Україні, давним-давно пора було модернізувати, побудувавши на його місці сучасний сміттєпереробний завод. Тільки такий підхід міг би запобігти катастрофі, в якій загинули люди, а держава б зараз не витрачала колосальні кошти на гасіння пожежі та вирішення виниклих проблем.

Ось на тлі скандалу навколо цього звалища, ми і вирішили ознайомити вас з 10-ма найбільшими місцями скупчення сміття на планеті. Звичайно, тема ця не з «найсмачніших», але, мабуть, її варто висвітлити. На прикладі деяких країн варто повчитися, як справлятися зі сміттям, не просто захаращуючи ним планету, а витягуючи з нього найбільшу вигоду.

НА 7-му МІСЦІ ЗНАХОДИТЬСЯ

ЗВАЛИЩЕ XINFENG, ГУАНЧЖОУ, КИТАЙ (92 га)

Гуанчжоу є третім за величиною містом Китаю з населенням понад 10 млн. осіб. Щодня в ньому виробляється близько 8000 тонн відходів, і все це сміття потрапляє на звалище Xinfeng, побудоване і кероване французькою транснаціональною корпорацією «Veolia» (при цьому, володіють сміттєзвалищем не французи, вона у них знаходиться у тимчасовому користуванні).

Це місце збору відходів є одним з найбільших в Азії. На будівництво Xinfeng було витрачено $100 млн., а воно почало функціонувати з 2006 року, з розрахунком того, що строк служби звалища не буде перевищувати 20 років. На Xinfeng працює сміттєспалювальний завод, який переробляє близько 2000 тонн сміття щоденно, виробляючи електрику і біогаз. 50% одержуваної енергії бере собі «Veolia», а інша електроенергія та газ йдуть на потреби міста.

НА 6-му МІСЦІ WEST NEW TERRITORIES, ГОНКОНГ (110 га)

До 2014 року величезний Гонконг почав виробляти більше 15000 тонн сміття в день, більша частина якого потрапляла на 110-гектарне звалище West New Territories, що розташовано поблизу міста під назвою Tuen Mun.

Це місце збору відходів є найбільшим з трьох діючих звалищ в Гонконзі. Воно управляється французькою компанією «Suez Environment», яка, як і в Гуанчжоу, виробляє з відходів електроенергію і газ.

ЗВАЛИЩЕ НЬЮ-ДЕЛІ, ІНДІЯ (202 га) НА 5-му МІСЦІ

Індійське місто Нью-Делі виробляє близько 9200 тонн твердих побутових відходів щодня, і всі ці відходи розвозяться по звалищах Narela Bawana, Bhalswa, Okhla та Ghazipur, які разом займають загальну площу 128 гектарів. За винятком новоутвореного звлища Narela Bawana, інші звалища є дуже старими і вже давно відпрацьованими. Приміром, на звалищі Bhalswa висота сміттєвих куп вже досягає висоти в 41 метр, і при цьому воно досі працює.

На сьогоднішній день в Індії 20% метану видобувається саме зі сміття, а за оцінками Міжнародного енергетичного агентства, якщо б Нью-Делі змогло б переробляти все своє сміття, йому вдавалося б генерувати з нього близько 25 мегават електроенергії.

НА 4- му ЗВАЛИЩЕ SUDOKWON, ІНЧХОН, ПІВДЕННА КОРЕЯ (231 га)

З моменту свого створення у 1992 році, звалище Sudokwon отримує до 20000 тонн відходів щодня з Сеула, в якому проживає 22 млн. чоловік. Це найбільше в країні звалище, яке виробляє 50 мегават електроенергії.

Використовуючи отриману енергію зі сміття, полігон також, проводить опріснення води, а його фахівці займаються відновленням родючості ґрунтів. На ньому діє музей, працює 200 співробітників, на самому звалищі було висаджено понад 700 000 дерев і щороку його відвідує близько 50000 студентів, які навчаються технологіям управління відходами. Звалище Sudokwon служить прикладом того, як сміття може бути використане з досягненням найкращого результату.

А зараз - трійка лідерів.

3-те МІСЦЕ В РЕЙТИНГУ ПОСІДАЄ ЗВАЛИЩЕ PUENTE HILLS, ЛОС-АНДЖЕЛЕС, КАЛІФОРНІЯ, США (255 га)

Протягом трьох десятиліть, аж до закриття у 2013 році, звалище Puente Hills прийняло на свою територію 130 млн. тонн побутових відходів Лос-Анджелеса. Це був самий великий сміттєвий полігон в Америці.

Після закриття, протягом двох років він пережив модернізацію, і на початку 2015 року відкрився, маючи можливість приймати до 13200 тонн сміття в день. На його території працює сміттєспалювальний завод і електростанція, яка генерує з відходів 50 мегават електроенергії, що достатньо для життєдіяльності 70000 будинків у Південній Каліфорнії. Зараз велика територія звалища переживає процес її перетворення в парк відпочинку.

2-тє МІСЦЕ МАЄ ЗВАЛИЩЕ LAOGANG, ШАНХАЙ, КИТАЙ (336 га)

Із сміттєвих куп висотою в 20 метрів і величезною площею, яка перевищує площу Грибовицького звалища під Львовом більш, ніж в 10 разів, Laogang у місті Шанхай є найбільшим сміттєзвалищем Азії. Воно приймає до 10000 тонн відходів щодня. При цьому, з усього звезеного сміття генерується 102 мегавати екологічно чистої енергії, яка працює на 100 000 будинків.

Цим звалищем також управляє французька компанія «Veolia», яка за роки свого правління значно скоротила скупчення метану на його території.

НА 1-му Ж МІСЦІ ЗВАЛИЩЕ APEX REGIONAL, ЛАС-ВЕГАС, НЕВАДА, США (890 га)

І нарешті лідер, неймовірних розмірів звалище Apex Regional в Лас-Вегасі, яке щодня «проковтує» близько 9000 тонн твердих побутових відходів, хоча може приймати і всіх 15000 тонн на добу.

Звалище, яким управляє компанія «Republic Services», було відкрито в 1993 році, і є найбільшим в США.

Йому прогнозують 250-річний термін служби. На території цього гігантського «смітника» побудований переробний завод, який створює електроенергію потужністю 11 МВт. Рівно стільки, щоб забезпечити потребу 10 000 домашніх господарств на півдні штату Невада. Будівництво цієї електростанції обійшлося $35 млн. За підрахунками експертів, із сміття Apex Regional утворюється 17,7% всього метану в країні.

Методичний коментар

Викладач підводить підсумок віртуальної подорожі.

Для порівняння наводиться коротка характеристика ситуації зі сміттєзвалищами України. Розповідь веде викладач.

2.4. СМІТТЄВА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ ^{/ 2 хв.}

Майже всі побутові відходи в Україні захоронюють на полігонах.

На сьогоднішній день найбільші площі під полігони зайняті в Дніпропетровській - 140 га, Донецькій – 330 га, Одеській – 195 га, Запорізькій – 153 га, Луганській області - 129 га.

Переважна більшість звалищ працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас полігони є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод. Практично ні на одному з них не знешкоджується фільтрат. Майже усі полігони потребують невідкладної санації та рекультивації. Не вирішуються питання створення нових полігонів. Половина полігонів побутових відходів приймає промислові відходи. Крім того, у багатьох містах триває процес утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів.

ІІІ. ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ

Методичний коментар

Основна частина «Гроші не пахнуть» побудована у формі учнівських повідомлень з використанням прийому «фактологія», що заключається в наведенні конкретного досвіду щодо існуючої проблеми. Учням заздалегідь було поставлено завдання - підготувати фактологічне повідомлення на теми: «Машина часу: у просторі сміття», «Сміттєва мафія по-українські», «Приклади успішного бізнесу на смітті», «Сміттєві королі».

Основна частина починається історичною подорожжю. На даному етапі використовується метод історичного проекту, що зорієнтований на розвиток вмінь «проектувати у великому і малому, вибирати найоптимальніші й водночас конкурентоздатні варіанти розвитку подій». Перевагою застосування цього методу є формування інтелектуальних, спеціальних і загальнокультурних знань, умінь учнів; розвиток ініціативності, навичок співробітництва, логічного мислення, бачення проблеми і вміння приймати рішення щодо систематизації та способів подання результатів своєї діяльності.

Використовуючи прийом «машина часу» учень здійснює історичну подорож в різні часи та у різні країни світу. Мета подорожі – показати, що у далекій історії відношення до сміття було майже однакове, але більшість країн змогли зробити правильні кроки на шлях екологічної безпеки.

Усі учнівські розповіді супроводжуються презентаціями.

3.1. МАШИНА ЧАСУ: У ПРОСТОРІ СМІТТЯ

Жодна жива істота, окрім Людини, не продукує відходів, що руйнують довкілля. Природа просто не здатна «переробити» ту кількість сміття, яку ми викидаємо щодня.

Сміття було завжди, але його масштаби та відношення до нього було різним.

Щоб з’ясувати ставлення до сміття у різних країнах світу, пропоную здійснити історичну подорож «машиною часу»

Історична подорож

^{ЗУПИНКА №1.} Африка, 1,5 млн. років тому

Багато доісторичних мисливців викидали сміття на землю навколо стоянок та таборів або відводили певні місця для викидання відходів. Через те, що більшість сміття підлягала біодеградації, воно поступово розкладалося. Навіть предмети, які не підлягали біодеградації, наприклад, старі кам'яні знаряддя праці, не накопичувалися у значних кількостях, тому що люди жили невеликими групами і кочували з місця на місце.

^{ЗУПИНКА №2.} Стародавня Греція, 500 рік до н.е.

Протягом певного часу жителі міст Стародавньої Греції та Риму викидали сміття на вулицю. Волоцюги регулярно шукали у смітті вироби, які можна повторно використати. Ця практика продовжується дотепер в багатьох частинах світу. Через значну кількість сміття підвищувався рівень доріг. Старі знесені будинки ставали фундаментом для будівництва нових, що були б розташовані на одному рівні з дорогою.

Нарешті люди Греції організували міську систему збирання сміття, відносячи відходи на звалища, що були розташовані не ближче, ніж за кілька кілометрів від міста.

^{ЗУПИНКА №3.} Атлантичний океан, 1500 рік

У всі історичні епохи люди вважали океан безмежним і бездумно викидали туди сміття. Сміття та відходи їжі, що потрапляли в океан протягом ери океанських досліджень, переважно розкладалися у соленій воді. Але сьогодні всі пластмаси, нечистоти, небезпечні відходи, що потрапляють в океан, заподіюють шкоду морському життю та виносяться течією на пляж, де становлять небезпеку для диких тварин та людей на узбережжі. Підраховано, що кожного року люди всього світу викидають у води океану приблизно 6 мільярдів тонн відходів.

^{ЗУПИНКА №4.} Великобританія. Лондон, ХІV ст.

У Середні віки люди викидали сміття, їжу та відходи життєдіяльності людей на вулицю, і в таких дуже заселених містах як Лондон це створювало значні проблеми, спричиняючи поширення різних хвороб (епідемією стала бубонна чума - це захворювання поширювалося мухами, що заражалися від щурів, якими кишіли перенаселені міста).

Великобританія. Нотінгем, ХІХ ст.

Перший у світі сміттєспалювальний завод був побудований у 1874 року в Нотінгемі. Не зважаючи на те, що спалення сміття коштує дорожче, ніж його захоронення на полігонах, у 80-х роках минулого століття на цю технологію покладали значні надії.

Проте вже у 90-х високорозвинуті країни почали відмовлятися від будівництва таких заводів. Екологи довели, що сміттєспалювальні заводи - головне джерело викидів у повітря діоксинів - надстійких органічних забруднювачів. Діоксини руйнують гормональну систему людини, призводять до імунодефіциту і ослаблення захисних сил організму, сприяють розвитку жіночих хвороб та народженню дітей-інвалідів.

^{ЗУПИНКА №5.} США. Нью-Йорк, ХІХ ст.

У період промислової революції великі індустріальні міста США стали набагато бруднішими, ніж інші міста в попередні історичні періоди. Мертві коні, попіл від спалювання вугілля та деревини в печах, а також відходи з кухні і життєдіяльності тварин переповнили вулиці та провулки. На вулицях траплялися свині, поїдаючи більшу частину відходів їжі. Щурі та таргани також заполонили смердючі купи сміття, де догнивали відходи. Це призвело до епідемій.

Протягом певного часу люди вважали, що смердючі випари містили мікроби, які поширювали інфекцію. Хоча цю теорію і було спростовано приблизно у 1880 р., турбота про здоров'я людей спричинила очищення вулиць міста і покращення методів збирання та позбування сміття.

США. Лос-Анджелес, ХХ ст.

Масове спалювання сміття на спеціальних заводах застосовувалося періодично, починаючи з 1870-х років, як метод знищення відходів.

Хоча сміттєспалювальні печі значно зменшили об'єм сміття, від жителів міст надходили скарги про кіптяву і сморід, що розповсюджувалися цими заводами.

Більшість сміттєспалювальних заводів, поширених в американських містах в 30-х роках ХХ століття, пізніше було закрито.

Поширення руху з метою контролю зростаючої кількості сміття на закритих звалищах спричинило відновлення інтересу до позбування сміття шляхом спалювання. Тепер технології зосереджувалися на перетворенні сміття в енергію шляхом спалювання.

Сміттєспалювальні заводи стали заводами з відновлення/переробки ресурсів Ці заводи не лише скорочували обсяги сміття, але й виробляли енергію, яку можна було використовувати. Це стало додатковою перевагою після нафтової кризи і зростаючого занепокоєння населення обмеженими джерелами енергії. Недоліками цих заводів є потрапляння в атмосферу отруйних випарів, дуже дороге будівництво і експлуатація, а також надзвичайно небезпечний токсичний попіл.

Жителі США та всього світу почали зменшувати використання матеріалів, повторно застосовувати та переробляти матеріали для скорочення загальної кількості виробів, які потрапляють в потік твердих відходів, а також з метою збереження природних ресурсів.

Як ми бачимо, проблема сміттєвого забруднення існувала здавна. Кожна країна намагалася вирішувати це питання по-своєму, але мета у всіх була одна – збереження здоров’я людини та екологічного стану країни.

Смітники зберігають у собі дуже багато корисного й коштовного. Проблема лише в тім, як корисне відокремити від некорисного. Якщо не навчитися робити цього, сміття стане джерелом великих екологічних, соціальних й економічних проблем. У нашій країні поки що так і відбувається. Італійська мафія у свій час пролила багато крові, щоб отримати контроль над сферою вивозу й утилізації сміття в Нью-Йорку, Чикаго й інших американських містах. Директори радянських сміттєвих полігонів були найбільш заможними людьми.

3.2. СМІТТЄВА МАФІЯ ПО-УКРАЇНСЬКІ

Методичний коментар

Розповідь веде викладач, прийом «співставлення» допоможе учням порівняти відношення до однієї і тієї ж проблеми в Україні та інших країнах світу, визначити, на якій часовій смузі зупинилася Україна.

Є такий вислів: «Мафія завжди у всіх країнах займалася трьома речами: профспілка, будівництво і сміття».

Сміттєзвалища для обраних просто клондайк. Якщо безпритульні можуть заробити до 6 тисяч гривень на місяць, копирсаючись у смітті, то самі сміттєві королі – у рази більше.

«Всі звалища – законні/незаконні – «кришуються» кримінальним бізнесом, тому що туди безкоштовно привозять величезну кількість різних матеріалів, які там збираються безпритульними і потім реалізуються.

У кожного звалища є свій хазяїн, охорона, гонорар. Для того, щоб вивести звідти сміття, необхідно платити офіційну ціну, а потім – неофіційну», - розповідає еколог Володимир Борейко.

Безхатченки кажуть: попорпатися у смітті на великому сміттєзвалищі коштує 200 гривень на день.

За підрахунками експертів, щодня у сміття викидають до 50 грамів золота, від 10 до 50 тисяч гривень готівкою і тисячі кілограмів металолому.

Завод для утилізації відходів – це поки що оазис в пустелі українського сміття. Так, зусиллями держави звели завод. На його запуск необхідно близько 60 мільйонів гривень, але цього вистачає лише на тиждень. Тепер на його рестарт знову просять ще 10 мільйонів. На подібних субсидіях від держави і живуть сміттєві барони.

Таким чином, питання утилізації відходів – лише штучно відкладена проблема для України.

3.3. НІДЕРЛАНДИ - ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ

Методичний коментар

Маючи власний досвід проживання у Нідерландах, викладач наводить позитивний приклад відношення нації до екології як загальнодержавної та особистісної проблеми.

Система роздільного збору з'явилася в Нідерландах у 1980 році.

Сьогодні основні ідеї політики поводження з відходами в Нідерландах представлені у вигляді моделі з п'яти компонентів: запобігання, повторне використання, утилізація, спалювання та полігон.

Модель служить керівництвом по поводження з відходами і особливо виділяє профілактику: уникати утворення сміття, наскільки це можливо, інше переробляти і спалювати для виробництва енергії, і тільки те, що залишилося, викидати.

Збір відходів здійснюють місцеві органи управління (кожен муніципалітет має свою систему) або комерційні підприємства. За роздільний збір сміття кожна родина сплачує щорічно в середньому 350 євро.

Відходи збирають у підземні контейнери, які називаються Bovengrondse. На поверхні знаходиться тільки невелика конструкція для прийому сміття, самі баки розташовані під землею. Як правило, вони відкриваються чіповим ключем, але з лютого 2015 року багато муніципалітетів скасували цю систему, і тепер баки відкриваються вільно, щоб більше господарств могли використовувати контейнер, не прив'язуючись до номеру будинку.

Біля кожного будинку розташовані два або три контейнери з кришками різних кольорів.

Сіра кришка – біорозкладні та інші відходи. Крім овочів і фруктів сюди можна відправити попіл від цигарок і цигарки, відеокасети і плівки, яєчну шкаралупу, фольгу, галогенні лампи та лампи розжарювання, шерсть тварин, кістки, кавову гущу і фільтри, коробки з-під молока та соку, підгузки, мішки для пилососа.

Синя кришка – папір та картон.

Помаранчева кришка – пластик, метал і упаковка (голландці називають це вид сміття PMD). Це пластикові пляшки, чашки, труби, банки, кришки, ковпаки, сумки та пакувальна плівка, консервні банки, банки з-під напоїв, металеві кришки, алюмінієві лотки, коробки з-під соків, молочних продуктів. Упаковку не потрібно мити, але вона не повинна містити залишків продуктів. Муніципалітет гарантує сортування і переробку цих відходів за всіма правилами.

У деяких районах контейнер з оранжевою кришкою з'являється на вулицях раз в два тижні, згідно з розкладом. Відходи PMD упаковують в окремі мішки з позначкою муніципалітету, які можна безкоштовно замовити в інтернеті, в іншому вигляді сміття не приймають.

За додаткову плату будь-яка сім'я може отримати в муніципалітеті окремий міні-контейнер вартістю 130 євро в рік. Їх забирає та ж машина, що і загальні контейнери на вулиці, точно за розкладом муніципалітету.

Контейнери для збору скла зазвичай являють собою єдиний приймач з трьома отворами для білого, зеленого та коричневого скла. Вони розташовуються в кожному кварталі і біля супермаркетів, адреси доступні в Інтернеті. Вся скляна тара повинна бути без кришок або пробок.

Більшість муніципалітетів мають «зелене депо», куди можна здати непотрібні рослини і садове сміття. Восени влада встановлює біля будинків дротові кошики, в які можна складати опале листя і скошену траву – потім вони використовуються їх для компосту.

Автомати прийому пивних і великих пластикових пляшок, за які депозит повертається, є у всіх великих супермаркетах. У багатьох з них так само можна здати батарейки, диски, а деякі продавці зобов'язані приймати використану побутову техніку і порожні газові балони.

Всі відходи, які не можна викинути біля будинку або здати в магазин, доведеться відвозити до спеціального контейнеру або ж доставити в загальний муніципальний пункт збору (їх називають депо). Доступ здійснюється тільки з посвідченням особи, у відведені години.

Раз в два тижні кожен мешканець округу може залишити тут не більше одного квадратного метра сміття, все понад цього обсягу оплачується окремо. Речі можна переміщати по території на власному транспорті, а якщо його немає, на три години взяти в оренду триколісний вантажний велосипед.

У пункті збору можна позбутися від побутових приладів, енергозберігаючих чи світлодіодних ламп, акумуляторів, ртутних термометрів, фарб, ліків, хімічних рідин, покришок, газових балонів, гіпсу, дзеркал, скла і порцеляна, добрив, побутової хімії, масла і жиру, старого текстилю тощо. Малі хімічні відходи (голландці називають їх KCA) бажано здати в оригінальній упаковці або вказати на тарі вміст.

Також тут приймають взуття, одяг, домашній текстиль, килими, ковдри, матраци і подушки. До речі, одяг та взуття можна відправити у благодійний фонд, а ось килими, матраци приймуть тільки в пункті збору.

Великогабаритне сміття – таке, як стара техніка, будівельне сміття або меблі, приймають у благодійних магазинах або пунктах збору. Меблі попередньо потрібно розібрати, елементи повинні бути не більше двох метрів і не важче 25 фунтів.

У деяких районах можна замовити вивіз старої техніки, наприклад, холодильника, через муніципалітет, приблизно за 11 євро. Для цього не обов'язково чекати вантажників, можна зареєструвати заявку по телефону, винести прилад на вулицю і потім просто оплатити рахунок за послугу і мито за утилізацію.

Зараз в Нідерландах функціонують 20 звалищ (раніше їх було 200), переробляється близько 80% сміття, решта спалюється на полігонах для виробництва електроенергії і тепла. З біологічних відходів виробляють компост, вуглекислий газ для теплиць, біогаз для опалення приміщень та заправки автомобілів.

Небезпечні відходи перетворюють в енергію (наприклад, розчинники застосовують в якості палива для виробництва цементу), старі батарейки використовуються у виробництві нових акумуляторів. З переробленого пластику виробляють будівельні матеріали, меблі, деталі для автомобілів і багато іншого. Тут переробляють навіть пакети від кави – приватна компанія робить з них модні сумки і подушки.

Більшість компаній країни, що займаються переробкою, – приватні, це досить прибутковий бізнес, який прагне до того, щоб закуповувати сміття у сусідніх країн. Крім того, нещодавно в парламенті країни розглядали проект, згідно з яким Нідерланди можуть стати центром по збору, сортуванню та утилізації відходів, куди будуть направлятися потоки сміття з усієї Європи.

3.4. СМІТТЄВІ КОРОЛІ

Методичний коментар

Розповідь продовжують учні, які з’ясували рейтинг найбільш відомих «сміттєвих королів» та можуть запропонувати бізнес-ідеї, на яких можна заробити чималі гроші.

На даному етапі використовується метод «кейс-стаді», сутність якого полягає у створенні – вирішенні проблемної ситуації на основі фактів із реального життя. Викладач ставить проблему «Як можна заробити гроші на смітті?». Учні пропонують вирішення проблеми.

Компанії, що займаються переробкою сміття являються справжніми сміттєвими магнатами, імператорами. Люди, яким пощастило побудувати свій бізнес на смітті, звуться «сміттєвими королями», не приховуючи свого титулу.

Хтось сказав: «Що для одного сміття, для іншого скарб». Можливо, цей хтось не мав на увазі когось конкретно. Однак ми наведемо приклад п'ятьох багатіїв, які заробили свої статки саме на смітті.

Наведемо декілька прикладів.

3.5. СІМ СМІТТЄВИХ БІЗЕС-ІДЕЙ

^{БІЗНЕС-ІДЕЯ №1.} СКУЛЬПТУРИ ЗІ СМІТТЯ.

Для китайського художника Ма Ляньбіна сміття є одночасно джерелом натхнення і робочим матеріалом. Зі сміття він створює витвори мистецтва, облагороджуючи ними міста і таким чином заробляє мільйони.

Його фігури стоять у багатьох китайських мегаполісах. Туристи і жителі міста іноді навіть не здогадуються, що цікаві фігури в їх місті зроблені зі звичайного сміття - старих вентилів, шестерень, ланцюгів, бочок, деталей від дитячих колясок, старих ганчірок і битого порцеляну. Сміттєва знахідка подобаються всім: і владі, і мешканцям, адже завдяки цьому міста стають не просто чистіше, але і красивіше.

Як зазначає сам Ма Ляньбін, він своїм прикладом хоче підняти професію сміттяра до мистецьких висот. Ініціатива благородна, та ще й до того ж прибуткова.

^{БІЗНЕС-ІДЕЯ №2.} БІЗНЕС НА ХЛАМІ

Виявляється сміття може стати справжнім джерелом збагачення не тільки для компаній, що займаються його збиранням та утилізацією, але і для будь-якої людини, що володіє нестандартним мисленням і відсутністю упереджень.

Візьмемо, наприклад, Майка Торна, який, отримавши від керівника доручення вивезти з офісу старі меблі, зіткнувся з відсутністю компаній, що надають подібні послуги. Він повернувся в рідне місто Онтаріо, Канада, де за 500 доларів купив старий контейнер і почав свій бізнес. Його підприємство займається вивезенням старих меблів, обладнання, техніки, холодильників, будматеріалів та іншого мотлоху. При цьому весь цей непотрібний мотлох не викидається, а ретельно сортується. Все що підлягає ремонту та відновленню відновлюється і продається.

Бізнес виявився настільки успішним, що ось вже 6 років Майк Торн продає сміття не тільки канадським але і американським компаніям.

^{БІЗНЕС-ІДЕЯ №3.} СМІТТЄВИЙ САЙТ

А ось автори проекту BuilderScrap вирішили сфокусуватися на бізнесі, що має найбільшу кількість відходів і невикористовуваних залишків. Вони створили сайт, на якому будівельні організації та приватні особи можуть розміщувати інформацію про наявних залишку будівельних матеріалів, а також про б/у будівельні матеріали, які вони хотіли б реалізувати або віддати безкоштовно.

^{БІЗНЕС-ІДЕЯ №4.} БУДИНОК МАЙБУТНЬОГО

Очевидно, розвиваючи цю думку, американський архітектор Майкл Рейндолс вирішив, що сміття може стати відмінним і, що важливо, безкоштовним будівельним матеріалом навіть для житлових будинків. Використовуючи свій безперечний архітектурний талант і пристрасть до непотребу, він створив потужний і дуже успішний бізнес «будинок майбутнього» – будівництво житлових будинків з покришок і сміття. Причому основний дохід приносить йому не саме будівництво, а продаж технології будівництва і проведення семінарів з навчання нюансів «покришечної архітектури».

Несучі стіни, побудовані за технологією «будинок майбутнього», будуються зі старих покришок, заповнених землею, а внутрішні перегородки - зі старих каністр, пляшок та іншої тари. Як не дивно – в такому вигляді вони володіють ідеальною теплопровідністю, що в сукупності зі спеціально розробленою конструкцією вікон зводить до нуля потребу в опаленні.

^{БІЗНЕС-ІДЕЯ №5.} АКСЕСУАРИ ЗІ СМІТТЯ

Найбільш амбітну мету поставила перед собою невелика компанія TerraCycle, яка вирішила довести всьому світу, що сміття може бути не тільки функціональний, але і прекрасний, запустивши модну лінію аксесуарів зі сміття.

Стараннями дизайнерів компанії браковані упаковки перетворюються в симпатичні сумки, коробки для олівців, сніданків і т. п.

Компанія співпрацює з багатьма великими виробниками харчових продуктів і соків, які і постачають їй браковані упаковки для виготовлення незвичайних аксесуарів.

У виграші всі - виробники отримують додатковий спосіб пропіарити свої товари (логотипи на упаковках ніхто не затирає), а TerraCycle отримує безкоштовне сировину і інтерес громадськості до свого бізнесу.

^{БІЗНЕС-ІДЕЯ №6.} СКЛЯНІ ГРОШІ

Ніколас Пол, підприємець із Чикаго, оволодівши навичками склодуву, придумав оригінальний, але простий спосіб робити гроші зі сміття. Він виробляє стакани з використаних пляшок відомих брендів: Dr.Pepper, Pepsi, Rolling Rock, Red Stripe, Grey Goose, Coca-Cola.

Технологія переробки використаної пляшки в стакан проста - пляшка ретельно миється, потім поміщається в спеціальну піч і нагрівається до стану плавлення. Після того, як пляшка стає м'якою, їй надається потрібна форма склянки, і вона знову поміщається в піч, де температура знижується.

І переплавляти можна не тільки скляні пляшки, навіть викинута пластикова тара може перетворитися на золото в руках справжніх підприємців.

^{БІЗНЕС-ІДЕЯ №7.} ПЛАСТИКОВА НАФТА

Компанія Envion із Вашингтона знайшла спосіб перетворювати пластикові пляшки на нафту. Розроблений компанією Envion генератор Envion Oil Generator здатний виробляти 50 000 барелів нафти з 10 000 тонн пластику в рік. Технологія виробництва нафти заснована на екстрагуванні вуглеводнів з пластику без застосування каталізатора шляхом охолодження сировини термічним крекінгом у вакуумі.

Вартість однієї тонни при такому способі виробництва становить 17 доларів. При цьому, він легкий в експлуатації і установці, має високу продуктивність і не забруднює довкілля шкідливими викидами.

VІ. РЕФЛЕКТОРНИЙ ЕТАП

4.1. ТУАЛЕТНІ ГРОШІ

Методичний коментар

Викладач розкриває сутність теми заходу, звертаючись до історії вислову «Гроші не пахнуть».

Напевне, не знайдеться жодної людини, яка не чула вислів «Гроші не пахнуть». Прийшов він в нашу мову від стародавніх римлян, які вміли лаконічно і точно висловлювати свої думки. Сенс виразу не буквальний. Він полягає у прийнятті прибутку, навіть якщо його джерело, на думку оточуючих. не досить чисте,

Давним-давно, ще в 69-79 роки нашої ери у далекому загадковому Римі правив розумний і винахідливий імператор на ім’я Веспасіан. Піддані поважали імператора за вміння берегти і примножувати багатства держави.

Проте, турбуючись про регулярне поповнення державної скарбниці, Веспасіан запроваджував податки на найнеочікуваніші речі, як от на громадські туалети! Син імператора Тіт дорікнув батькові, що той не гребує навіть вбиральнями.

Однак пройшов час і «туалетні гроші» стали приносити прибутки. Тоді імператор підніс монету до обличчя Тіта і запитав: «Чи відчуваєш Ти неприємний запах?» «Ні!» - відповів Тіт. «А все-таки вона з туалету,» - зауважив Веспасіан.

З того часу і бере початок вислів «Гроші не пахнуть». Та дуже скоро фраза набула негативного забарвлення: для досягнення прибутків будь-які засоби годяться.

Сьогодні гроші друкують здебільшого на папері, який вбирає запах всього, до чого торкається. Римські монети чеканилися з металу і, як наслідок, запахи не вбирали. Виходить, що справа не тільки в походженні прибутку, але і в матеріалі з якого виготовлені гроші.

Методичний коментар

Викладач підводить підсумок, додаючи до гаманця купюру, на якій написано «СМІТТЯ». Учням пропонується навести власні бізнес-ідеї на смітті.

4.2. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

Як бачите, навіть сміття може стати справжньою золотою жилою, головне - навчитися бачити можливості навіть там, де інші бачать лише непотрібний мотлох. Крім того, можна навіть стати королем, про що говорилося раніше.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Деньги не пахнут: как заработать миллионы на мусоре? [Електронний режим доступу http://mport.ua/psycho/1556539-Den-gi-ne-pahnut--kak-zarabotat--milliony-na-musore].
2. ТОП 10 самых больших мусорных свалок в мире [Електронний режим доступу http://enki.ua/articles/top-10-samyh-bolshih-musornyh-svalok-v-mire-5913].
3. Сміттєві королі або мільйони нізвідки [Електронний режим доступу http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/smittevi-koroli-abo-milyoni-nizvidki].