Позаурочний захід "Паралельний світ"

Вище професійне училище № 7

позаурочного виховного заходу

Якщо дитина не буде відчувати, що ваш дім

належить їй також, вона зробить своїм домом вулицю

Надін де Ротшильд

Автор проекту:

викладач Хайчіна Ю.М.

План позаурочного виховного заходу

Дата проведення « 8 » лютого 2011 р. Час проведення 14.00

Група  БО-21    Місце проведення каб.32

Структура позаурочного заходу

1. Організаційний момент
   1. Привітання
   2. Закрите анкетування (варіант_1)
   3. Демонстрація відеоролика «Мама»
   4. Вступне слово ведучого
2. Момент актуалізації уваги на проект
   1. Оголошення теми виховного заходу
   2. Аудіодекламація вірша В.Симоненка
   3. Постановка проблемного запитання: Чи пересікаються паралельні світи?
3. Основна частина
   1. Розкриття причинно-наслідкових зв’язків «вуличного дитинства»
   2.    Перегляд авторських відеороликів «Шокуючий фоторепортаж», «Щасливе дитинство»
   3. Аудіодекламація авторського вірша «Молитва дитини»
   4. Закрите анкетування (варіант_2)
4. Заключна частина
   1.    Відеозвіт про проведення акції «Гривня на мрію» в рамках благодійного проекту «Подаруй дитині книжку»
   2.    Повідомлення про оголошення училищного конкурсу стіннівок «Вуличне дитинство – причини та наслідки».
   3. Перегляд відеофільму «Скажи, кукушка» з подальшим обговоренням сюжету

Методичний коментар

В Україні основні підходи до осмислення та реалізації прав дітей, визначених міжнародними нормами та вітчизняним законодавством, протягом останнього часу істотно змінилися. Це пов’язано з розвитком державної політики щодо дітей, удосконаленням національного механізму контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства, становленням інституцій соціально-правового захисту дітей та багатьма іншими факторами.

Значний вплив на загальну ситуацію в країні продовжують справляти ті глибокі потрясіння, яких зазнало українське суспільство в усіх сферах життєдіяльності в останні десятиліття. Процес перебудови, оновлення супроводжується об’єктивними труднощами, кризовими явищами, деформаціями суспільної свідомості, помилками, повільною стабілізацією політичних, економічних та соціальних чинників.

Не можна не визнати, що внаслідок цих труднощів і прорахунків значною мірою постраждали діти – ті, чиє життя тільки починається. Часто не усвідомлюючи і не розуміючи причин життєвих негараздів, вони повною мірою відчувають їх наслідки на своїх життєвих долях. Економічні, соціальні, психологічні проблеми деструктивно впливають на соціальні установки, руйнують життєві орієнтири, ускладнюють процес соціалізації дітей.

На фоні знецінення загальнолюдських цінностей, зниження рівня життя населення збільшилася кількість бездоглядних дітей. Позбавлені постійної батьківської уваги, вони опинилися перед небезпекою потрапити у сферу впливу кримінальних структур, стати на шлях жебракування, бродяжництва.

Сьогодні проблема дитячої бездоглядності і безпритульності в Україні набула загальнодержавного значення, стала предметом стурбованості і посиленої уваги широких кіл громадськості, органів державного управління та місцевого самоврядування.

Феномен дитячої бездоглядності та безпритульності не може залишати байдужим жодного свідомого громадянина України, оскільки у фізичній та моральній занедбаності дітей криється джерело небезпеки для розвитку культури, майбутнього здоров’я народу та його моральності. Що можна чекати від дітей, які виросли у підвалах, на горищах, в каналізаційних колодязях? Ким вони стануть, досягнувши повноліття?

Що можна чекати від дітей, які виросли у підвалах, на горищах, в каналізаційних колодязях? Ким вони стануть, досягнувши повноліття?

Актуальність проблеми визначила тему виховної години: "Паралельний світ".

Виховна година повністю супроводжується мультимедійною презентацією проекту «Паралельний світ», який показує правила життя двох паралельних дитячих світів – «СІМ’Я» та «ВУЛИЦЯ». Мультимедійна підтримка порівняльного характереру дозволяє більш яскраво та емоційно передати факти та події та сприяє більш глибокому засвоєнню побаченого та почутого.

Це дещо новий напрямок (соціальний проект) насамперед виховної роботи з метою пропаганди сімейного виховання. Мультимедійний проект максимально відобразив причинно-наслідкові зв’язки між вихованням в сім’ї та долею дитини.

Послідовність викладення матеріалу в проекті не випадкова. Автори мали за мету спочатку показати яке значення відіграє мама у житті дитини, яке місце вона займає у світогляді малюка, тому проект починається відеороликом «Мама та малюк» (прийом театралізація - створення емоційного настрою).

Застосування прийому закритого анкетування-дубляжу (додаток 2) використано з метою виявлення першого бачення власних життєвих цінностей, цей прийом застосовується і в кінці виховної години (ті ж самі питання)з метою переоцінки свої думок.

Далі проект присвячений проблемі виникнення «вуличного дитинства», розглядаються причини та наслідки «недитячого дитинства». Бесіда під час розповіді ведучого сприяє розвитку мовлення, впевненості у своїх поглядах, розвиває у підлітків вміння відстоювати свої погляди, синтезівати та узагальнювати знання з власного життєвого досвіду.

Всі факти підтверджуються авторським «Шокуючим фоторепортажем», який глядацька аудиторія дивилася зі сльозами на очах – ніхто не залишив байдужим. Прийом створення стресової ситуації сприяє формуванню почуттів співчуття, милосердя, дає змогу порівняти своє дитинство з іншим «дитячим світом», тим самим переосмисливши життєві цінності.

Наступним кроком проекту є декламація авторського вірша «Молитва дитини», в якому автор від імені малюка звертається до молоді, як до майбутніх батьків, з молитвою про допомогу, любов та піклування. Цей прийом доречно включити для створення емоційної атмосфери аудиторії: декламація «Молитви дитини» на фоні дитячого плачу не може залишити байдужим жодною людини.

Наостанок демонструється авторський відеоролик «Щасливе дитинство», що показує глядачам справжнє обличчя «дитячого дитинства», що сприяє підняттю настрою, підкреслює необхідність задуматися над власними вчинками в особі себе як дитини та себе як майбутніх батьків.

Після основної частини виховної години заплановано перегляд відеосюжету «Скажи кукушка» з подальшим обговоренням сюжету. Прийом сумісної театралізації та обговорення сприяє формуванню зацікавленості, розвитку мовленнєвих здібностей, формулювання власних думок та вміння їх доводити.

Для аудиторії – гостей було розроблено «Картку думок», в якій кожен бажаючий міг залишити коментар щодо побаченого та почутого.

Сценарій позаурочного виховного заходу «Паралельний світ»

Ведучий:

Привітання. Проведення закритого анкетування.

Слайд 1

З мами починається життя!

Мама! Мамочка! Матуся! Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо в дитинстві ми не уявляємо свого життя без матусі і до самої старості нас гріє материнська ласка.

З першої хвилини життя схиляються над нами обличчя матерів. В тривозі і любові, в змилуванні і надії вдивляються матері в своїх дітей, прагнучи щастя для них. Мамина любов, тривога, турбота безкінечна.

Матір - це велике щастя. Нам, дорослим, теж потрібна мама, її лагідний погляд нас окрилює, надає наснаги.

Найдорожча, наймиліша, найрідніша в світі для кожного з нас - це мама. В світі все починається з мами. Мама дає дитині життя.

Демонстрація відеоролика про маму.

Ведучий: Батьківська турбота, ласка, підтримка, любов – це ті речі, без яких не змогла б жити жодна людина, а особливо важливими вони є для дітей. Саме завдяки душевному комфорту і життєвій опорі, які дають нам близькі люди, ми маємо можливість нормально розвиватись і твердо стояти на ногах, навіть коли до нас у двері стукають лихі негаразди. Але, погодьтесь, жах, якщо тебе нема кому підтримати, нема кому про тебе піклуватись, нема до кого звернутись за допомогою. Не кожний дорослий хотів би опинитися у такій ситуації, а тим паче дитина. Та є діти, які, незалежно від їх бажань, замість турботи і любові приречені відчувати лише нестерпну байдужість цього світу і сумнівну ласкавість вулиць. Діти ці – сироти, безпритульні, бездомні, нещасні. Вони безсоромно зраджені своїми батьками, які стерли зі своєї душі відчуття батьківської відповідальності заради чергової склянки алкоголю або дози наркотичної речовини. Страшна і болісна правда. Але ще страшніше те, що очікує цих дітей на вулиці.

Слайд 2

Тема сьогоднішньої виховної години «Паралельний світ»

Слайд 3

Медіазапис вірша Василя Симоненко «Ти знаєш, що ти людина?»

Епіграфом для сьогоднішньої зустрічі ми обрали слова Піфагора «Берегите слёзы ваших детей, чтобы они могли пролить их на вашей могиле».

За даними «Служби порятунку дітей», в Україні нараховується понад 140 тисяч позбавлених достатньої батьківської опіки дітей, які з різних причин опинилися на вулиці. За останні десять років ця проблема набула загрозливого масштабу: кількість безпритульних дітей збільшилася на 60%. Проте, ніхто не має точних статистичних даних щодо кількості дітей вулиці, тому, що це і діти, які з різних причин втратили житло, і діти які зазнали жорстокого поводження, психологічного та сексуального насильства, діти-втікачі з зовні благополучних сімей, діти-сироти, діти позбавлені достатнього батьківського піклування.

Проблеми дитячої безпритульності та бездоглядності – це віддзеркалення політико-економічних та соціально-культурних негараздів перехідного етапу розвитку суспільства. Це сукупність великих трагедій, яких зазнають маленькі громадяни нашої країни. Вони опинилися на вулиці у період формування світогляду, цінностей, життєвих орієнтирів, соціальних навичок.

Слайд 4

Вуличне життя – це життя, яке проходить повз нас, яке ми не помічаємо.

Паралельний світ - це автономна реальність, що існує одночасно з нашою, але незалежно від неї. В паралельному світі події відбуваються по-своєму, він може відрізнятися від нашого світу як в окремих деталях, так і процесах взагалі, практично у всьому. Закони паралельного світу кардинально відрізняються від законів нашого світу.

Слайд 5

 Дитячі світи різні, але кожен з них має свій початок – сім’ю.

Феномен бездоглядності і безпритульності дітей - складний, важко досліджуваний. До умовних категорій бездоглядних і безпритульних дітей, які виховуються в умовах вулиці, належать:

• такі, які не мають батьків і живуть на вулиці;
• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• покинуті діти;
• діти - втікачі з державних установ;
• такі, які мають батьків, пішли з дому (чи їх звідти вигнали), постійно живуть на вулиці, їхні зв’язки з сім’єю повністю розірвані;
• мають батьків, але періодично живуть то вдома, то на вулиці; мають батьків, на вулиці проводять весь день чи ніч.

Сім’я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності у вихованні дітей.

Слайд 6-7

Чому ж діти опиняються на вулиці? Невже держава не захищає дитину, невже у дитини немає ніяких прав у цьому суспільстві?

На щастя, суспільство має хоч трішки милосердя і намагається допомогти бідолашним сиротам, створюючи будинки для безпритульних і різноманітні благодійні організації, закони про захист дітей.

Слайд 8

«Діти вулиці», які вони?

Слайд 9-10

Що ж зумовлює дитячу безпритульність і бездоглядність? Чому діти потрапляють на вулицю? Однією із головних причин бездоглядності і безпритульності дітей є криза сім’ї: ослаб її авторитет і виховний потенціал, руйнуються традиційні моральні норми, втрачаються людські цінності, збільшується кількість дітей, що постраждали від жорстокості батьків, психічного, фізичного і сексуального насильства, занедбаних, виснажених, знедолених.

Скільки ж повинна пережити дитина, щоб вибрати вулицю своєю домівкою! За лускою грубості, невихованості, зухвальства у переважної більшості бездоглядних і безпритульних дітей, сховані вразлива душа, що сподівається на чудо, віра у справедливість, в романтику пошуків щастя. Адже вони – діти, і борються з усіх сил за право жити, навіть якщо для цього доводиться стати в опозицію до вимог, традицій і моральності соціуму. І якщо ми хочемо їх зрозуміти й допомогти, то принаймні, повинні повірити в це.

Пропонується перегляд документального ролика «Жизнь?», з метою ознайомлення аудиторії з вуличним життям.

Слайд 12-13

 Вуличне життя – єдиний можливий спосіб для таких сиріт врятуватись від знущань і несправедливості вдома, тому вулиці для них стають звичайним середовищем. А що таке вулиця? Це місце, де панує жорстокість, де немає ані нормальних умов життя, ані сподівань на світле майбутнє. Дитині вижити там можливо лише здобуваючи їжу та одяг злочинним шляхом. Не дивно, що позбавлені батьківської опіки, вони вдаються до крайніх заходів, задля того щоб забутись і не відчувати болю. Тому на вулицях процвітають алкоголізм, наркоманія, різноманітні важкі захворювання, знущання.

Діти, які опинилися на вулиці з вини дорослих, щоб вижити, вдаються до обману, крадіжок, зазнають принижень. Потік нових інформацій, модних віянь і невизначене майбутнє - все це залишає у бездоглядних і безпритульних дітей гірке відчуття недосяжної мрії, до якого додаються заздрість і образа. Наслідком стає девіантна поведінка неповнолітніх (поширення паління, алкоголізму, наркоманії в дитячому середовищі, зростання дитячої злочинності), факти експлуатації праці дітей, торгівля неповнолітніми. Йде процес втягнення підлітків у кримінальний бізнес, жебракування, рекет, проституцію.

Слайд 14

Діти вулиці - це поняття об’єднує в собі безпритульних і бездоглядних дітей.

Слайд 15

Тільки уявіть, скільки усього жахливого трапляється з цими бідолашними безпритульними. Проявляти байдужість до них – це тяжкий злочин. Байдужість до знедолених – ось апогей егоїзму і бездушності.

Перегляд авторського відеоролика «Шокуючий фоторепортаж»

Слайд 16, 17 (коментує ведучий)

Слайд 18

Сьогодні в Україні жодне відомство не має точної інформації про кількість безпритульних і бездоглядних хлопчиків і дівчаток, державна статистика наводить лише дані про вихованців притулків для неповнолітніх. Загалом ситуація навколо явища бездоглядності дітей характеризується відсутністю очевидних позитивних результатів - кількість дітей вулиці фактично не зменшується - і продовжує розвиватися за своїми принципами і закономірностями.

Створення соціального портрета бездоглядних і безпритульних дітей дозволило з’ясувати, що це особи із неблагополучних сімей, які періодично підтримують зв’язки з батьками, однак такі зв’язки слабкі через жорстокість дорослих, алкоголізм чи наркоманію, авторитарний стиль виховання чи байдужість до потреб дитини. У більшості з дітей спостерігається проблеми зі здоров’ям, у тому числі відхилення в психічному розвитку на рівні граничних станів: неврози, знижений інтелект, патології особистості. Заражені „вільним життям", з досвідом вживання токсичних речовин чи алкоголю, відчуваючи „опіку" з боку дорослих, які експлуатують їхню працю, діти звикають до умов вулиці. У великих містах з’являються нові угрупування одиноких, покинутих батьками, школою, іншими державними інституціями дітей, яких об’єднує відчай, агресія. Вони живуть своїм життям, визнають свої закони.

Слайд 19

Проте наших зусиль не завжди буває вдосталь, бо кількість безпритульних дітей на вулицях нашої країни з кожним роком стає все більше. Тож як змусити людей їм допомогти? Може й дійсно додати до карного кодексу України статтю, яка передбачає відповідальність за байдужість? Це безглуздо. Тому не будьте байдужими до чужого горя, а особливо до нещастя дитини.

Слайд 20

Пам’ятайте, що щасливі діти – це здорове суспільство! Саме такий вигляд має щасливе дитинство.

Демонстрація авторського відеоролика «Щасливе дитинство».

Слайд 21

Комп’ютерна декламація авторського вірша «Молитва дитини» (Юлія Хайчіна).

Ведучий:

Проводиться повторне закрите анкетування. Запитання: «Хто з вас змінив свою думку на запропоновані запитання? Якщо хочете, прокоментуйте»

Слайд 24

Пропонується перегляд документального фільму “Скажи, кукушка”, з подальшим обговоренням сюжету.

Цей фільм пропонується для перегляду лише підліткам, для молодшої школи захід закінчується декламацією авторського вірша «Молитва дитини».

Додаток 1

Будь ласка, напишіть свої враження та пропозиції від проекту!

Додаток 2

Анкета-дубляж