ПРАКТИЧНА РОБОТА. КНЯЗЬ СВЯТОСЛАВ ТА ЙОГО ПОХОДИ

 

УРОК __. ПРАКТИЧНА РОБОТА. КНЯЗЬ СВЯТОСЛАВ  ТА ЙОГО ПОХОДИ

Мета уроку: скласти уявлення учнів про місце і значення діяльності князя Святослава в розвитку Київської держави; закріпити теоретичні знання учнів, набуті впродовж вивчення навчального матеріалу; розвивати вміння виступати перед класом; сприяти формуванню толерантного ставлення до думок інших і вмінню шукати з ними порозуміння; виховувати інтерес до історичного минулого Русі-України.

Обладнання: підручник, атлас, карта ілюстративний і дидактичний матеріал.

Тип уроку: застосування набутих знань.

                                               ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями:

1. Що таке історичне джерело? Які ви знаєте історичні джерела?
2. Хто такий Нестор-Літописець? У чому унікальність «Повісті минулих літ», як історичного джерела»?

ІІІ. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1.               Що відомо з історичних джерел про зовнішність (І група)і характер (ІІ група) князя Святослава?  (робота в групах)

Характер (ІІ група) князя Святослава

Розповідаючи про похід князя Святослава на Балкани 967 року, літописець наводить переказ про те, як візантійський імператор з'ясовував Святославову вдачу: «Коли прийшли грецькі посланці до нього і піднесли дари, то він не глянув на них, а повелів сховати їх… І мовив один : «Спитай його ще один раз. Пошли ще йому оружжя. І принесли йому меч, і він, узявши, став любуватися ним, і хвалити, і дякувати цесареві». І прийшли посланці до цесар, і повідали все, що було. І сказали: «лютим буде сей муж, бо майном нехтує, а оружжя бере. Згоджуйся на данину»…

Літописець так оповідав про Святослава: «Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, як пардус, багато воєн він чинив. Возів же зо собою він не возив, ні казана не брав, ні м'яса не варив, але, потонку нарізав конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І послав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».

Зовнішність (І група) князя Святослава

Цікаві свідчення про Святослава бережуть і чужоземні джерела. Приміром, візантійський історик Лев Диякон, який бачив руського князя, залишив його словесний портрет: «Імператор згодився на переговори в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Дунаю в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив річку в човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці. На вигляд він був такий: середній на зріст, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густими вусами. Голова у нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висіло пасмо волосся, що означало знатність роду; шия кремезна, міцна, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з рубіном, посеред них установленим. Одяг на ньому білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».

Робота з контурною картою

На карті учні позначають:

1. Столицю Київської Русі (Русі-України). Кордон держави Стрілками покажіть походи князя Святослава

Визначте дати подій, покажіть на карті місця, де вони відбулися

 Фрагмети історичних джерел

 

 

Рік	Проти кого був здійснений	Результати та значення
964 р.	Проти в’ятичів	Підкорив в’ятичів, камських булгар, буртасів у поході на Оку та Волгу. Сприяв розширенню й розвитку держави
965 р.	Проти Хозарського  каганату	Розгромив Хозарський каганат, але  не  остаточно. Оволодів гирлом Дніпра
968 р.	Другий похід проти  Хозарського каганату	розбив Хозарський каганат, що прискорило об’єднання слов’янських земель. Проте розгром Хозарського каганату відкрив шлях печенігам на руські землі
968 р.	Волзької Болгарії	Розгромив Волзьку Болгарію
969 р.	Проти печенігів	Розгромив печенігів, що обложили Київ, здійснив другий балканський похід
971 р.	Проти Візантії	укладено почесний для Русі мир, незважаючи на те, що війну вона програла. Візантії були повернуті володіння в Криму та на Дунаї

 

Перегляд  відеофрагменту про меч Святослава.  

IV.  УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

V.  ПІДСУМКИ УРОКУ

Висновок  «Коротше, коротше»

«Постать князя Святослава  в історії України» Учень робить розлогий висновок, наступний учень почутий висновок скорочує до 1-2 речень, третій учень – 2-3-4  слова.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§  ; скласти таблицю про Святослава

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характер (ІІ група) князя Святослава

 

Розповідаючи про похід князя Святослава на Балкани 967 року, літописець наводить переказ про те, як візантійський імператор з'ясовував Святославову вдачу: «Коли прийшли грецькі посланці до нього і піднесли дари, то він не глянув на них, а повелів сховати їх… І мовив один : «Спитай його ще один раз. Пошли ще йому оружжя. І принесли йому меч, і він, узявши, став любуватися ним, і хвалити, і дякувати цесареві». І прийшли посланці до цесар, і повідали все, що було. І сказали: «лютим буде сей муж, бо майном нехтує, а оружжя бере. Згоджуйся на данину»…

Літописець так оповідав про Святослава: «Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, як пардус, багато воєн він чинив. Возів же зо собою він не возив, ні казана не брав, ні м'яса не варив, але, потонку нарізав конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І послав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».

 

 

Зовнішність (І група) князя Святослава

Цікаві свідчення про Святослава бережуть і чужоземні джерела. Приміром, візантійський історик Лев Диякон, який бачив руського князя, залишив його словесний портрет: «Імператор згодився на переговори в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Дунаю в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив річку в човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці. На вигляд він був такий: середній на зріст, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густими вусами. Голова у нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висіло пасмо волосся, що означало знатність роду; шия кремезна, міцна, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з рубіном, посеред них установленим. Одяг на ньому білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».

 

 

ПРО ЯКІ ПОДІЇ ЙДЕТЬСЯ В УРИВКАХ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА?

1. «“Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти.

Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут,

бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми,— то сором

нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо

моя голова ляже,— тоді [самі] подумайте про себе”. І сказали

вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”».

 

 

2. «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи:

“Хочу йти на вас”… І пішов до Царгорода, розоряючи міста.

І дали йому данину… І повернувся він у Переяславець…»

 

 

3. «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого… який, порушивши

клятвений договір, приплив до столиці нашої з величез

ним військом на 10 тисячах кораблів, а до Кімерійського Боспору

повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником

своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю…».

 

 

4. «Рушив… [він] на Дунай на болгар, і в битві переміг… [він] болгар.

І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці,

беручи данину з греків… Дружина господаря Русі, який

колись приводив флот проти ромеїв… по смерті свого чоловіка прибула

в Константинополь. Хрестилася… вона була гідно вшанована».

 

 

5. «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царгород,

вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю

Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали,

і майна чимало взяли…».

 

 

6. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися

війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він

хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів

він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».

 

 

7. «Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть

і обложать нас у місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами

воюють, і хто нам тоді допоможе? Укладемо ж мир, адже вони

вже взяли на себе зобов’язання платити нам данину — цього з нас

і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову,

зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород».

 

 

8. «…Імператор [візантійський] згодився на переговори і в позолоченій

зброї, на коні приїхав до берега Істру в супроводі великого загону

вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через

ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці…».