П р а к т и ч н а р о б о т а № 1 1
Тема: Під’єднання та обмін даними в Інтернеті
Мета: формування вмінь і навиків підключення до Інтернету та використання прикладного програмного забезпечення для завантаження файлів з Інтернету за протоколом FTP.
Обладнання: комп’ютер, доступ до глобальної мережі Інтернет, інструкційна карта.
Інтернет є глобальною мережею, що забезпечує зв'язок між мільйонами комп'ютерів та іншими пристроями по всьому світу. Для підключення до Інтернету використовуються різні технології, включаючи:
• Широкосмуговий доступ (Broadband) – включає підключення через ADSL, оптоволоконні лінії, кабельні модеми.
• Мобільний інтернет – доступ через мережі 3G, 4G або 5G, використовуючи мобільні модеми чи смартфони.
• Wi-Fi – бездротове підключення через точки доступу Wi-Fi, яке є дуже зручним для домашніх та офісних мереж.
Для успішного підключення до Інтернету важливо налаштувати мережеві інтерфейси, що включає конфігурацію IP-адрес, налаштування маршрутизації та авторизацію через провайдера. І саме IP-адреса є ключовим елементом, що дозволяє пристроям в мережі знаходити один одного для передачі даних.
Існують два основних типи IP-адрес:
• Постійні IP-адреси – це адреси, які не змінюються протягом тривалого часу, що робить їх ідеальними для серверів та важливих служб, які повинні бути доступні в будь-який момент.
• Тимчасові IP-адреси – надаються на обмежений період, наприклад, при підключенні через мобільного оператора або за допомогою протоколу DHCP. Ці адреси змінюються з кожним новим підключенням.
Налаштування параметрів підключення залежить від типу доступу до Інтернету, який ви використовуєте, зокрема:
• для Wi-Fi потрібно підключитися до відповідної точки доступу, ввівши пароль (якщо це необхідно); мобільний Інтернет налаштовується через мобільний модем або в налаштуваннях смартфона;
• для широкосмугового доступу налаштовується модем чи роутер, де вводяться параметри, надані провайдером.
Щоб перевірити статус підключення до Інтернету на вашому пристрої, можна скористатися стандартними мережевими утилітами в операційній системі. Наприклад, в Windows можна використовувати команду ipconfig в командному рядку, щоб переглянути налаштування мережевих інтерфейсів та перевірити, чи є активне з'єднання з мережею.
Крім того, важливим аспектом роботи в Інтернеті є розуміння структури адрес, які використовуються для доступу до різних ресурсів. Однією з основних складових таких адрес є URL (Uniform Resource Locator), який визначає єдиний шлях до ресурсу в Інтернеті.
URL-адреси складаються з кількох частин, включаючи протокол (наприклад, http:// або https://), доменне ім’я сервера, а також шлях до файлу чи каталогу, що знаходиться на сервері. Завдяки цій структурі, можна легко орієнтуватися в Інтернеті та знаходити необхідні ресурси.
Розпізнавання домену в URL дозволяє визначити доменне ім’я сервера, на якому розміщуються файли або інші ресурси, наприклад, фотографії чи музика. Це допомагає зрозуміти, на якому сервері знаходиться потрібний ресурс і чи є він доступним для користувача.
Для передачі файлів через Інтернет використовується протокол FTP, який дозволяє завантажувати та вивантажувати файли між локальним комп’ютером та віддаленим FTP-сервером. Протокол FTP працює в двох режимах: активному та пасивному, залежно від того, яка сторона відкриває з’єднання для передачі даних.
Для роботи з FTP-серверами використовуються спеціальні програми — FTP-клієнти. Вони надають інтерфейс для зручної роботи з файлами на віддаленому сервері. Ось кілька популярних FTP-клієнтів:
• FileZilla – популярний, зручний і безкоштовний FTP-клієнт, що підтримує FTP, FTPS і SFTP.
• WinSCP – FTP-клієнт, який також підтримує SFTP та SCP.
• Core FTP – ще один FTP-клієнт для Windows, що підтримує різні протоколи передачі даних.
Завантаження файлів з FTP-сервера зазвичай включає такі кроки:
1. Встановлення з'єднання з FTP-сервером через FTP-клієнт.
2. Авторизація (якщо потрібно) на сервері за допомогою логіна та пароля.
3. Перегляд доступних файлів та каталогів на сервері.
4. Вибір файлів для завантаження.
5. Завантаження файлів на локальний комп'ютер.
FTP-клієнти дозволяють не лише завантажувати файли, але й змінювати їхні властивості, відправляти файли на сервер, видаляти та змінювати імена файлів на віддаленому сервері. Переваги та обмеження протоколу FTP:
• Переваги:
– Швидкість передачі даних: FTP підтримує високу швидкість завантаження та вивантаження файлів, що робить його ефективним для обміну великими об'ємами інформації.
– Підтримка великих файлів та цілих каталогів: Протокол FTP дозволяє зручно працювати з великими файлами та цілими каталогами.
– Простота використання: FTP-клієнти з графічним інтерфейсом роблять процес обміну файлами простим і доступним навіть для користувачів без технічного досвіду.
• Обмеження:
– Відсутність шифрування: FTP передає дані в незашифрованому вигляді, що створює серйозні ризики для безпеки, оскільки інформація може бути перехоплена третіми особами. Це робить FTP ненадійним для передачі чутливих або конфіденційних даних.
– Проблеми з доступом через брандмауери: Підключення через FTP може бути заблоковано брандмауерами або NAT (мережевими адресними трансляціями), що ускладнює використання протоколу в певних мережах.
Ураховуючи обмеження стандартного FTP, особливо в частині безпеки, для забезпечення конфіденційності та цілісності переданих даних рекомендується використовувати більш захищені протоколи:
• SFTP (SSH File Transfer Protocol) працює поверх протоколу SSH (Secure Shell), що забезпечує повне шифрування не лише даних, але й команд. Це робить його набагато безпечнішим вибором для передачі файлів через Інтернет, особливо у випадках, коли потрібно захистити чутливу інформацію.
• FTPS (FTP Secure) є розширенням FTP, яке додає підтримку шифрування через протоколи
TLS або SSL. Це дозволяє забезпечити захищене з'єднання для передачі файлів, зберігаючи при цьому сумісність з існуючими FTP-серверами.
1. Ознайомитися з теоретичними відомостями про основні способи підключення до Інтернету, параметри мережі, які визначають якість підключення, а також про протокол FTP.
2. Увімкнути комп’ютер і дочекатися завантаження ОС Windows.
3. Підключити комп’ютер до глобальної мережі Інтернет, обравши один із доступних способів: WiFi, мобільний Інтернет або широкосмугове підключення.
4. Перевірити статус підключення до Інтернету та його працездатність.
Для цього відкрийте командний рядок Windows і введіть команду ipconfig. У відповіді ви побачите інформацію про мережеві інтерфейси вашого пристрою, зокрема IP-адресу, шлюз та інші налаштування. Якщо ваша IP-адреса коректно відображається і ви маєте доступ до шлюзу, з'єднання з мережею активне.
5. Визначити тип під’єднання вашої локальної мережі до Інтернету за допомогою сайту (наприклад, www.speedtest.net або 2ip.ua). З’ясувати назву провайдера, визначити ІР-адресу, швидкість приймання та передавання даних в Інтернеті вашим комп’ютером.
6. Визначити тип наданої провайдером ІР-адреси (постійна або тимчасова).
Для визначення типу IP-адреси скористайтеся спеціалізованими сайтами, такими як 2ip.ua або speedtest.net. Якщо ваша IP-адреса постійно залишається незмінною, ймовірно, вона є статичною. Якщо ж адреса змінюється після перезавантаження маршрутизатора або через деякий час, то це динамічна IP-адреса. Також можна звернутися до вашого провайдера для уточнення, чи є у вас статична IP-адреса.
7. Вивчити структуру URL-адреси та визначити доменне ім’я сервера.
Для цього знайдіть в Інтернеті фотографію видатного українця або українки. Скопіюйте цю фотографію в звіт і підпишіть її. Скопіюйте URL-адресу цієї фотографії та вставте її в документ. Виділіть червоним кольором доменне ім’я сервера, на якому зберігається зображення (це частина адреси між http:// або https:// і першим слешем, наприклад, www.example.com).
8. Завантажити та налаштувати FTP-клієнт (наприклад, FileZilla або будь-який інший FTP-клієнт на ваш вибір).
Щоб скористатися послугами FTP-клієнта FileZilla, перейдіть на його офіційний сайт за адресою: https://filezilla-project.org/. Виберіть версію програми, яка підходить для вашої операційної системи (Windows, macOS, Linux). Завантажте інсталятор і запустіть його для встановлення програми. Пройдіть стандартний процес установки, погоджуючись з умовами ліцензії та вибираючи необхідні параметри.
Після установки відкрийте програму. У вікні клієнта введіть необхідні дані для підключення до FTP-сервера:
• IP-адреса або доменне ім’я сервера (наприклад, ftp.example.com або 192.168.1.1).
• Логін і пароль для доступу.
• Порт — зазвичай це порт 21 для FTP, але може бути інший, якщо сервер налаштований для підвищеної безпеки.
Якщо у вас ще немає цих даних:
• Зверніться до адміністратора сервера або організації, яка надає доступ до FTP-сервера. Пошукайте публічні FTP-сервери для завантаження файлів (наприклад, для музики або медіа).
• Можна також налаштувати власний сервер, використовуючи FileZilla Server або інші інструменти для створення FTP-сервера.
9. Завантажити пісню або архів з FTP-сервера.
Після підключення до FTP-сервера, перегляньте доступні файли та папки на сервері в основному вікні вашого FTP-клієнта. Знайдіть папку, яка містить пісні або архіви музичних файлів вашого улюбленого виконавця. Виберіть один з архівів у форматах ZIP або RAR та натисніть правою кнопкою миші, обравши опцію "Завантажити" (Download). Під час завантаження зафіксуйте час, витрачений на завантаження файлу (можна використовувати вбудований таймер або просто звернути увагу на час, який показує FTP-клієнт). Збережіть скріншоти процесу завантаження: результат пошуку файлу та вікно з прогресом завантаження.
10. Переконатися, що процес завантаження проходить успішно і без перерв.
Для цього після завершення завантаження перевірте файл (або файли), що були завантажені, на вашому локальному комп'ютері. Переконайтесь, що вони коректно відкриваються та використовуються.
11. Спробувати виконати обернену операцію: для завантаження файлів на FTP-сервер виберіть файли на вашому комп'ютері та перетягніть їх у відповідну папку на сервері в FTP-клієнті або використайте контекстне меню для вибору опції "Завантажити на сервер".
12. Перевірити, чи файли успішно вивантажено на сервер, переглянувши вміст відповідної директорії на сервері через FTP-клієнт.
13. Завершити сеанс роботи з FTP, закривши FTP-клієнт після того, як всі необхідні операції з файлами завершено.
14. Продемонструвати результат роботи викладачеві.
15. Оформити звіт по роботі, в якому зазначити номер практичної роботи, її найменування та мету виконання, опис ходу роботи та виконані кроки, відповіді на контрольні запитання та висновок.
16. Здати та захистити практичну роботу.
ЗМІСТ ЗВІТУ
1. Аркуш зі штампом, який містить повну назву практичної роботи, її мету, перелік необхідного обладнання, прізвище здобувача освіти та назву групи, в якій він навчається.
2. Постановка завдання та опис ходу виконання роботи.
3. Скріншоти виконаних завдань (підключення до FTP, результати команд, завантаження файлів).
4. Відповіді на контрольні питання.
5. Висновки по практичній роботі.
Контрольні питання
1. Які основні способи підключення до Інтернету існують? Назвіть і коротко опишіть кожен.
2. Що таке IP-адреса та як вона допомагає пристроям знаходити один одного в мережі?
3. Які два типи IP-адрес існують і в чому їх різниця?
4. Як за допомогою командного рядка перевірити підключення до Інтернету в Windows?
5. Як за допомогою сайту можна визначити швидкість підключення до Інтернету та тип IP-адреси?
6. Що таке протокол FTP і як він працює для обміну файлами в Інтернеті?
7. Як визначити доменне ім’я сервера в URL-адресі?
8. Які основні переваги та обмеження використання протоколу FTP для передачі файлів?
9. Чим відрізняється FTP, SFTP та FTPS за рівнем безпеки?
10. Які основні кроки необхідно виконати для підключення до FTP-сервера за допомогою клієнта
FileZilla?
Після виконання практичної роботи здобувач освіти повинен:
ü знати: основи підключення до Інтернету та налаштування мережевих параметрів; принципи роботи протоколу FTP; методи визначення типу IP-адреси та доменного імені сервера;
ü вміти: налаштовувати підключення до Інтернету різними способами (Wi-Fi, мобільний інтернет, широкосмуговий доступ); перевіряти параметри мережі за допомогою команди ipconfig; працювати з FTP-клієнтом для завантаження та передачі файлів через протокол FTP; визначати доменне ім’я сервера в URL-адресі.