Практична робота з української літератури

Назва поезії

Вид лірики

Тема

Ідея

Художні  засоби

Римування, віршовий  розмір

Автобіографічні мотиви

Враження  від  поезії

Назва поезії

«Все, все покинуть,до тебе полинуть…»                                                                                                                                                                                                                                  

Історія написання

Поза збірками;написана 16 листопада 1900р.,уперше опублікована у виданні «Л.Українка. Неопубліковані твори».

Тема

Хвилювання за долю коханого,прагнення допомогти подолати хворобу.

Ідея

Возвеличення жертовного почуття кохання,прагнення розрадити,допомогти,викликати на двобій «злую мару,що тебе забирає» чи навіть померти з коханим.

Жанр

Інтимна лірика

Сюжет

Лірична героїня прагне покинути усе та бути поруч із коханим,що захворів,разом побороти його хворобу-мару.

Композиція

Восьмивірш,що складається з двох катренів.

Форма

Монолог-звертання ліричної героїні до хворого коханого.

Система персонажей, образів,символів

Лірична героїня – сильна духом особистість,що прагне стати опорою для близької людини,милосердна та ніжна.

Образи-символи – «Зламаний квіте» - коханий ліричної героїні,її «згублений світе»; «мара» - хвороба.

Враження від  поезії

Назва поезії

«Уста говорять: «Він навіки згинув…»                                                                                                                                                                                                                                  

Історія написання

Поза збірками;написана через місяць після смерті С.Мержинського 07 червня 1901 р. у Кімполунзі.

Тема

Щирість почуттів та глибина туги через утрату коханого.

Ідея

Невмирущість справжнього почуття кохання;пам’ять про близьких,навіть якщо їх уже немає поруч.

Основна думка

Людина живе доти,доки живе пам’ять про неї.

Жанр

Інтимна лірика

Художній метод

Неоромантизм

Сюжет

Лірична героїня серцем вірить у те,що коханий,хоч і загинув фізично,та не покинувши її,його образ,його душа супроводжують її всюди: в піснях,якими вона намагається зарадити горю,і в дружній розмові,і в мріях і навіть уві сні.

Композиція

 Складається з 5 секстин,чотири з яких завершуються епіфорою: «Я тут,я завжди тут,я все з тобою»,що наче цементують переконаність ліричної героїні у справжності власних почуттів,вірності пам’яті померлому коханому.

Форма

Внутрішній монолог

Система персонажей, образів,символів

Лірична героїня – сильна,вольва особистість,що страждає через утрату коханого,сумує,що почуттям так і не судилося стати взаємними,бо її почуття- «квіти» він так і не зміг за життя зірвати.

Образи-символи

Зорові – уста,сльоза,рука,привиддя.

Слухові – серце(душа),струна=голос,пісня.

Дотикові – поцілунок.

Квіти – почуття.

Враження від  поезії

Назва поезії

«Стояла я і слухала весну»                                                                                                                                                                                                                                  

Історія написання

Збірка «Думи і мрії»,цикл «Мелодії»

Тема

Зображення весняного відродження природи,сподівання ліричної героїні на щастя і сум через його недосяжність,через утому від життєвих змагань.

Ідея

Замилування весняним буянням;

возвеличення почуття кохання,що дає людині радість,мрію,надію;уміння ліричної героїні жити в гармонії зі світом природи .

Жанр

Пейзажна лірика

Художній метод

Неоромантизм

Сюжет

Показано гармонію природного оновлення з душевним станом ліричного героя.

Композиція

Восьмивірш,що складається з двох катренів.

Форма

Монолог-спостереження ліричної героїні.

Система персонажей, образів,символів

Лірична героїня – радісна,мрійлива,сильна й романтична особистість.

Весна – символ молодості,нового життя.

Образ-символ

Зоровий –пробудження природи.

Слуховий – весна співала,шепотіла,говорила.

Враження від  поезії

Назва поезії

«Хвиля»                                                                                                                                                                                                                                  

Історія написання

Написано 8 грудня 1908 року в Євпаторії.

Тема

Зображення мінливості морської хвилі;хвиля як алегорична картина людського життя.

Ідея

Життєствердження за будь-яких обставин – не втрачаючи оптимізму,уміти бачити в звичайному прекрасне, «розчинятися» в природі.

Жанр

Пейзажна лірика (+ філософська лірика)

Художній метод

Неоромантизм

Сюжет Композиція

I частина – «малюнок» переможного наступу хвилі на прибережне «сухеє баговиння,на розсипане каміння», її удару в берег,утрату сили та зникнення у морі.

II частина – розгорнуте риторичне запитання –міркування ліричної героїні над тим,що чекає на хвилю на дні морському.

Система персонажей, образів,символів

Лірична героїня – романтична і водночас замислена над долею хвилі (життєвою долею людини,яка завжди має право на вибір – скоритися чи «вступити в бій»).

Образи-символи

Море – символ свободи.

Хвиля – можливість вибору,заклик до руху.

Враження від  поезії