Практичне заняття "Історичний портрет Володимира Мономаха"

План-конспект уроку з історії України у 7 класі

Тема.  Практичне заняття. Історичний портрет Володимира Мономаха.

Мета. Визначити (за «Повчанням дітям» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників. Розвивати вміння висловлювати та обґрунтовувати власну думку про діяльність  князя В. Мономаха. Виховувати гордість за видатних українців.

Начально-методичне забезпечення: атласи, навчальна презентація, тексти з історичними документами, набір ілюстрацій до теми.

Тип уроку: комбінований урок у формі практичного заняття.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності та оголошення теми і мети уроку:

Вчитель: На даному уроці ми повинні виконати практичну роботу: разом попрацюємо з документами, щоб більш тісно познайомитися з історичною особою, котру вивчали на попередньому уроці, та скласти її історичний портрет.

 Для визначення імя цієї особи, а значить і теми уроку, я пропоную заслухати цей уривок.

 «Його син заснував село Москва. Його ім`ям половці лякали своїх дітей. Він поєднав у собі дві благородні династії Європи. Він був кусаний ведмедем, піднятий на роги туром, його бедро розпоров дикий вепр. Він законодавець. Його адміністративні вміння викликали повагу. Він написав чудовий художній твір. У Московії придумали та присвоїли собі «шапку», яку він ніколи не носив… Усе це одна людина. Це…»

  Відповідь учнів: «Володимир Всеволодович Мономах»

 Вчитель: Що такого цікавого, інтригуючого ви помітили в подальшому вище уривку?

 Відповідь учнів:  - шапка яку не носив, - син заснував село Москва.

 Вчитель: на всі ці запитання ми надамо відповідь  впродовж нашого уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 Вчитель: один з найвизначніших політичних діячів свого часу, Володимир Мономах був водночас і визначним державним діячем, і талановитим полководцем, і визначним письменником. А ще сьогодні ми спробуємо довести, що він був одним із основоположників вітчизняної педагогічної науки про навчання і виховання дітей.

• Щоб довести це моє твердження, наведіть конкретні приклади його діяльності як князя київського.

(ВІДПОВІДІ УЧНІВ)

IV. Виконання практичної частини заняття.

1. Вступне слово вчителя:

 Вчитель: Пропоную Вам ознайомитися з словами ще одного видатного українця І. Франка, якими він характеризував В. Мономаха: «Образ князя – хазяїна, що в своїй … державі держить лад і порядок, як у своїй хаті, дорожить кожною дрібницею і кожною людиною».

• Яким ви уявляєте князя Мономаха за описом Франка?

Ми  також спробуємо довести в ході уроку, чи дійсною є характеристика князя, дана І. Франком.

2. Робота з документом №1

• Перейдемо до роботи з документами. Та спочатку скажіть, а якими на Вашу думку рисами характеру повинен бути наділений князь , що керує державою , є політиком, полководцем?

(ВІДПОВІДІ УЧНІВ)

ДОКУМЕНТ №1:

• Перший документ, який ми прочитаємо, це характеристика зовнішнього вигляду князя за Літописом Руським: «Він (Володимир Мономах) був гарний обличчям, очі в нього були великі, волосся рудувате й кучеряве, лоб високий, борода широка. На зріст він був не дуже високий, але міцний тілом і дуже сильний» .
• Які риси характеру, можна визначити за зовнішністю князя, описану в цьому уривку,  характерні князю-правителю?

(ВІДПОВІДІ УЧНІВ)

3. Розвінчання міфу «шапка Мономаха».

Вчитель: Ви вже знаєте, що навіть прізвище своє він взяв грізне , Мономах, щоб підкреслити значущість свого князівського титулу. Бо «Мономах» в перекладі з грецьк. «єдиноборець», тобто звитяжний, відважний воїн.

• Нагадайте, чому його іменували «Мономах»?
• Розглянемо родовідне дерево князя Володимира Всеволодовича , де дійсно підтверджується його походження від великих дідів Ярослава Мудрого і Костянтина ІХ Мономаха. Зверніть увагу на кількість синів у Мономаха. Один з них, Юрій-Георгій є засновником міста Москва у 1147 році. Тож коли наш Київ процвітав, на місці Москви ще квакали жаби, бо заснована вона була на березі однойменної річки Москва, яка розливаючись навесні, не висихала до середини літа, утворюючи болотисту місцевість. «Смердюче багно» - таке балтійське походження слова Москва згідно заключень самих російських вчених. В цій місцевості князь Юрій прозваний Долгоруким наказав збудувати деревяну фортецю і дати їй назву Москва.
• Існує легенда про так звану «шапку Мономаха». Попередньо я дала завдання учневі дослідити вірогідність цієї легенди.

Учень:  Шапка Мономаха, так називали царський вінець, який разом з іншими регаліями царської влади (хрест із животворящого дерева, золоті барми  Египетських царів, священний ланцюг аравійського золота)  нібито подарував Володимиру Мономаху його дід, візантійський імператор Костянтин Мономах. Цією шапкою вінчалися на престол усі наступні князі, а потім і царі московської держави, аж до Петра І.

Але  походження цієї шапки широким науковим загалом визначається сумнівним. Костянтин Мономах помер у 1055 році. Володимиру тоді було всього два роки. Його батько  був на той час третім за народженням сином Ярослава Мудрого,  переяславським князем, тому можливість Володимира отримати київський престол по заповіту діда Ярослава була занадто мізерною на той час.

Більш науково підтверджено, що цю шапку, тоді ще тюбетейку, було зроблено для татарського хана Узбека, і саме він подарував її московському князю Юрію Даниловичу, коли той одружився на доньці хана. Наприкінці ХІV століття її перейменували, перехрестили, бо з’явився зверху хрест, додали хутро й виписали новий паспорт – підтасовану легенду, яка пов’язувала її з візантійським імператором.

На думку правителів Московії, ця шапка наближувала  їх до імператорів – правителів Візантії, і давала  право на титул «цар». Нею вінчали на правління всіх московських государів з Івана Грозного до Петра І. Коли Петро І підвищив статус російських володарів – ця традиція відпала. Московські князі, претендуючи на роль наступників земель «всієї Русі», через цю шапку доводили, теорію своєї спорідненості через київських князів з імператорами Візантії  та Стародавнього Риму. Але виходить, що це міф. Таким чином  виникла ще й теорія «Москва-третій Рим».

Вчитель: Отже, ти – руйнівник міфів на нашому уроці. Та  міф про «шапку Мономаха» розвінчував ще наприкінці ХІХ століття у своїй праці «Історія України-Руси» М. Грушевський. Але й сьогоднішня ситуація з  протистоянням  Росії до нашої  держави , підіймає з глибин історії цей міф, щоб довести претензії Росії щодо впливу на українські землі.

• Ми зазначили, що вірогідність правління всією Руссю з київського престолу у Володимира Всеволодовича, була надзвичайно невеликою. А як же потрапив він таки на київський стіл?

4. Робота з документом №2 - Із «Літопису Руського» про прихід Володимира Мономаха до влади.

Вчитель: Наступне історичне джерело дає нам виклад тих подій. Давайте прочитаємо: «А переставився благовірний князь Михайло, званий Святополком… а на завтра в 17-й день кияни вчинили раду… послали до Володимира, говорячи: «піди, княже, на стіл отчий і дідній». Це почувши, Володимир вельми тужив, але не пішов, горюючи за братом. Кияни тим часом розграбували дім Путяти, тисяцького, і пішли на жидів, і розграбували їх.

 І послали знову кияни до Володимира, говорячи: «піди, княже до Києва. Бо якщо ти не підеш, то знай, що багато зла підніметься… і будеш ти одвід мати , княже, якщо ото монастирі розграбують.

 Отож, це почувши, Володимир пішов у Києв».

Учні знайомляться з уривком із літопису, після чого дають відповідь на запитання до нього.

•  Які події розгортаються в Києві в 1113 році?
• Чому Кияни вирішили звернутися про допомогу до Володимира Мономаха?
• Чи зразу погодився Мономах зайняти київський стіл? Про що цей вчинок може говорити?
• Як цей документ загалом характеризує В. Мономаха як особистість і державного діяча?

5. Робота з картою (ст. 7 атласу).

Вчитель: Надії киян справдилися: Володимир князював розумно, розважливо, справедливо. Він знову зосередив у своїх руках усі українські землі, крім Галичини, оскільки там уже самостійно князювали галицькі князі. Він завдав остаточної поразки половцям, тому кочовики більше не турбували Русь.

Давайте попрацюємо з картою, щоб окреслити кордони володінь князя Мономаха і визначити деякі риси його зовнішньої політики:

1. Володіння В. Мономаха напередодні вокняжіння в Києві в 1113 році;
2. Землі, які він приєднав в часи княжіння у Києві;
3. Уділ сина Мстислава;
4. Землі, відвойовані у половців. Місця найбільших битв.

• А що можете сказати коротко про його талант полководця? Половці лякали ним своїх дітей.
• Проаналізувавши карту володінь, зробіть відповідний висновок.

Вчитель: Тож 2/3 земель Русі, що вже розпадалась на окремі князівства, він знову зміг об’єднати. І можна було зосередитись на державних справах. Крім того Мономах дбав про піднесення міжнародного авторитету Русі. З  цією метою, як і дід Ярослав Мудрий, укладав династичні шлюби (робота с картою атласу ст.. 7).

• Розгляньте ще одну карту і дайте характеристику зовнішнім відносинам Русі за умовними позначками на ній.

6. Робота над повторенням вивченого про «Устав» В. Мономаха.

Вчитель: Він знову відродив славу великого князя Київського, відновив порядок. Його суд завжди приймав справедливі рішення. Він вніс зміни до існуючих законів – так з’явився «Устав» В. Мономаха.

• Як ви можете охарактеризувати цей документ?

ФІЗХВИЛИНКА «КОМАРІ НАД МОСКВОЮ».

Вчитель: Наприкінці князювання В. Мономах, бажаючи передати власний життєвий досвід нащадкам, спробував описати свою політичну діяльність й дати настанови на майбутнє як своїм синам, так і загалом молоді. Він складає «Повчання дітям», де доводить, що жити слід у злагоді зі своєю совістю, творячи добро й благочестя. Цей твір став фактично його заповітом.

7. Робота з документом №3.  Із «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям».

Вчитель: з історії написання «Повчання» отримали додаткове завдання учні. Прошу їх  повідомити здобуту  інформацію.

Розповідь учнів.  Повчання — давній вид письменства, що зародився у староєврейській культурі на Сході. З прийняттям християнства зразки таких повчань потрапляли на Русь у притчах Соломона, Завітах дванадцяти патріархів.

«Повчання» складається з трьох частин: власне «Повчання», «Літопису», або «Автобіографії» самого князя, та листа політичному опонентові Володимира Мономаха — Олегові Чернігівському. Текст «Повчання» зберігся в Лаврентіївському списку (XIV ст.). Щодо часу написання твору думки дослідників розходяться: називають 1099, 1106, або пізніші роки.

«Повчання» звернуто не просто до дітей, а до юних спадкоємців державної влади. В цьому відношенні воно є близьким до повчання візантійського імператора Василя, «Наставляння» французького короля Людовіка Святого синові Філіппу, англійського «Батьківського повчання» ХІІІ ст., яке зберігалося в бібліотеці тестя Володимира Мономаха — короля Гарольда.

А) Робота над абзацом №1:

Вчитель: тож прочитайте перший уривок «Повчання»:

«…помислив я в душі своїй і похвалив бога, що допровадив він мене грішного до цих днів. Хай діти мої чи інший хтось, слухаючи цю грамоти цю, не посміхаються, але, кому з дітей моїх любо, хай прийме її в серце своє і стане не лінуватися, а трудитися…». 

Запитання:

• Якою була мета написання твору князем?
• Кому адресує князь свої повчання?

- До чого закликає князь?

Б)  Робота над абзацом №2:

«… старих шануй, як батька, а молодих, як братів. У домі своєму не лінуйтеся, але за всім доглядайте: не покладайтеся на тивуна, на отрока, щоб не насміхалися ті, що приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого… Більше ж за все —гордощів не майте і в серці, і в умі… Хай не застане вас сонце постелі …». 

Запитання:

• Як князь навчав синів вести господарство?
• Яку рису характеру вважав найнегативнішою?

-  Як розумієте останнє речення цього уривку?

В) Робота над абзацом №3:

«А лінощі — мати всьому дурному: що людина вміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчиться; поступаючи добре, не смійте лінуватися ні на що добре. А якщо вмієте щось, то не забувайте того доброго, а чого не вмієте, то того навчайтеся: отак от як батько мій, сидячи дома, навчився 5-ти мов, бо за це є шана від інших земель». 
Запитання:

• Яку людську рису засуджує в цьому уривку?
• До чого закликає автор дітей?

- Кого ставить за приклад своїм дітям?

Г) Робота над абзацом №4:

Учитель: Мономах вперше у вітчизняній літературі обґрунтував необхідність зв’язку освіти з потребами життя особистості та її діяльністю. При цьому звернув особливу увагу на необхідність розвитку в дітей ініціативи і працелюбності. Працю він вважав основою успіхів, честі людини. Щоб викликати в дітей інтерес до постійного «ділання», Мономах свої настанови ілюстрував власними прикладами про ризиковані лови на диких звірів, ратні походи, господарські турботи. Він обґрунтував думку про те, що праця є основним засобом запобігання лінощам у дітей:

«… розповім вам, діти мої … як я трудився в 13 років… Що треба було робити моєму отрокові, ті діла виконував я сам, на війні… вдень і вночі, у спеку і на холоді, не даючи собі спокою, не покладаючись на посадників… Також ні бідного смерда, ні вбогої вдовиці не дав я сильним образити… А смерті, діти, не бійтеся, ні на війні, ні від звірів, але мужську справу робіть…».

Запитання:

• Який висновок про князя можна зробити з цього уривку?

- Ще які риси характеру вважає він достойними справжньої людини?

Д) Робота над абзацом №5:

Вчитель: Ідею добрих справ Володимир Мономах сформулював у наступному уривку:

«Майте страх перед Богом у серці своєму і милостиню творіть неосудну, бо це є початок всякого добра… Більше ж за все убогих не забувайте, але скільки зможете … годуйте їх, подавайте милостиню сироті, і вдовицю виправдовуйте самі, і не дозволяйте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його, якщо навіть він буде достойний смерті, і ніякої душі християнської не погубляйте. Куди не підете, де не спинитесь, напоїте, нагодуйте хоч одного кого-небудь…». 
Запитання:

• Яка головна ідея цього уривку?

Вчитель: Морально-виховні істини Володимира Мономаха не відразу сприймаються і стають нормою життя. Відтак князь радить:

«Якщо будете забувати все, що я написав тут, то частіше перечитуйте; й мені не соромно буде за вас, і вам буде добре».

 Тож підведемо підсумок:

• Охарактеризуйте головну ідею та мету твору «Повчання дітям». Зробіть висновки.
• Чи актуальна тема «Повчання» у сьогоднішні дні? Що саме?

Вчитель: У своєму «Повчанні» В. Мономах вперше серед мислителів Європи обґрунтував необхідність переходу від релігійно-аскетичного виховання до практичних завдань, пов’язаних з повсякденним життям. Твір відкриває шлях до формування гармонійної особливості, тому ідеї Мономаха актуальні і сьогодні:

 «завжди залишатися людиною й допомагати іншим»

V. Рефлексія

1) Чи підтвердили ми під час своєї роботи слова І. Франка?

2) Складання ментальної карти до образу Володимира Мономаха (робота в парах).

Вчитель: Щоб підвести підсумок уроку пропоную Вам попрацювати творчо. У Вас на партах є файл «Творча робота». З матеріалів у цьому файлі прошу скласти інтелект-карту, яку мала б назву «Володимир Мономах – визначний державний діяч, талановитий полководець, письменник і педагог».

2) Виставка робіт учнів і їх коментування.

3) Декламування вірша: Ю. Шкрумеляка «Володимир Мономах» ученицею (випереджувальне завдання).

 Вчитель: Помер В. Мономах у 1125 році на 72-му році життя у зеніті своєї могутності й слави. Похований був у церкві Святої Софії у Києві. Але останки його не збереглись.

VI. Домашнє завдання: вивчити параграф 14, скласти письмово історичний портрет В. Мономаха.

VII. Оцінювання учнів.