Мета: проаналізувати правління князя Ярослава Мудрого, визначити його внесок
у зміцнення Київської держави, на матеріалі різних історичних та правових
джерел розвивати вміння користуватися ними, аналізувати й робити вис –
новки, розвивати вміння працювати з історичною та контурною картою,
визначити, які зміни відбулися в Києві за правління Ярослава Мудрого.
Очікувані результати: учні показують територію Київської держави за правління
Ярослава Мудрого,описують Київ часів Ярослава Мудрого, використовуючи писемні та візуальні джерела; працюють з контурною картою; висловлюють ставлення до діяльності Ярослава.
Тип уроку: практичне заняття.
Обладнання: підручник «Історія України», О.В.Гісем, О.О.Мартинюк
атлас, карта «Київська держава за князювання Володимира Великого
та Ярослава Мудрого», контурні карти, історичні джерела в підруч-
нику( «Повість минулих літ», стор.54), матеріали, підготовлені
вчителем та учнями до практичного заняття.
Персоналії: Ярослав Мудрий, митрополит Іларіон, дочки Ярослава- Єлизавета,
Анна, Анастасія.
Дати: 1019-1054 рр.- правління Ярослава Мудрого, 1019р.- перемога Ярослава в
битві на річці Альті, 1036р.- розгром печенігів, 1037р.- спорудження
Софії Київської, 1051р.- заснування Києво-Печерської лаври,
обрання митрополитом русича Іларіона.
Хід уроку
1.Організація навчальної діяльності.
Повідомлення теми, мети, запланованих форм роботи.
2.Актуалізація опорних знань.
Бесіда за запитаннями
1. Коли було засновано Київ? Які ви знаєте основні частини Києва?
2.Охарактеризуйте розвиток архітектури та образотворчого мистецтва на Русі.
3. Які будівлі були головними окрасами Києва?
4. Яка культура мала найбільший вплив на розвиток культури Русі?
3. Проведення практичного заняття.
1. Утвердження на київському престолі Ярослава Мудрого.
Коло ідей
Літопис повідомляє нам, що у Володимира було 12 синів. Спрогнозуйте розвиток подій у Київській державі після смерті князя Володимира Великого.
Розповідь вчителя.
Після смерті Володимира між його синами розпочалася жорстка боротьба за владу. Старший син Володимира Святополк убив своїх братів Бориса, Гліба і Святослава, за що отримав прізвисько «Окаянний». Вирішальна битва відбулася навесні 1019р. на річці Альта та завершилася перемогою Ярослава.
Синтез думок
Історик М.Грушевський писав «Святополк …був тепер оголошений окаянним братовбивцею ( якби залишився переможцем, то з часом,певно, забули б усі злодіяння його, як забули криваві справи перших років його батька)».
1) Чому літопис оголошує саме Святополка винним у міжусобицях у країні?
2) Як ви розумієте визначення «окаянний»?
3) Висловіть власну думку щодо морального боку братовбивці
Завдання
Заповніть пропуски в тексті
Першими руськими християнськими святими стали…(Борис і Гліб). Вони були вбиті за наказом свого брата …(Святополка), який прагнув … (затвердитися одноосібно в Києві). Згодом така сама доля спіткала і …(Святослава), який не встиг утекти до Угорщини. Месником за своїх братів виступив новгородський князь…(Ярослав), який і посів київський престол.
Синтез думок
Поміркуйте,чому саме Ярославу вдалося вийти переможцем у боротьбі за владу після смерті Володимира. Які чинники цьому сприяли?
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із джерела і дайте відповідь на запитання.
ІЗ «ПОВІСТІ МИНУЛИХ ЛІТ»
Ярослав зібрав воїв многих, і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом коло Городця (Пісочного). І роздіцлили вони по Дніпру Руську землю: Ярослав узяв сю сторону, а Мстислав – ту. І стали вони оба жити мирно і в братолюбстві, і перестали усобиця й заколот, і була тиша велика в землі Руській.
1) Про яку подію йдеться в літописі? З`ясуйте, коли вона відбулася.
2) Яким чином Ярослав урегулював питання правління зі своїм братом Мстиславом? ( Із братом Мстиславом, який князював у Тмутаракані, питання про поділ сфер впливу Ярослав розв`язав мирним шляхом, запропонувавши йому землі дніпровського лівобережжя з Черніговом).
3) Співпрацю Ярослава і Мстислава називають дуумвіратом. Дайте визначення цього поняття.
4) З`ясуйте, коли та за яких обставин Ярослав став одноосібним правителем Русі. (Після смерті Мстислава в 1036р).
Мій конспект
Історичний портрет князя
Ярослав Володимирович – ростовський князь (987-1010 рр.), новгородський князь (1010-1034рр.), великий князь київський (1016-1018, 1019-1054рр.), святий. Був другим сином князя Володимира Великого з династії Рюриковичів від полоцької княжни Рогнеди. У 1019р. Ярослав Мудрий став київським великим князем. У 1038-1042рр. Ярослав вів успішні походи проти литовських племен, проти прибалтійсько-фінських племен. Щоб охороняти свою державу від нападів кочівників, Ярослав зміцнював південний кордон, будуючи міста над річками Россю та Трубежем: Корсунь, Канів, Переяслав, а також другу фортифікаційну лінію над Сулою. Під час його правління Русь претворилася на могутню європейську державу. Було завершено розпочате Володимиром розширення меж столиці- Києва, збудовано Золоті ворота, Лядську браму, Жидівські ворота, Георгіївський та Ірининський собори, Софіївський собор, створено бібліотеку Софіївського собору. За часів правління князя було засновано міста Корсунь, розбудовано Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Турів, установлено династичні зв`язки з королівськими дворами Швеції, Норвегії, Франції.
Робота з ілюстраціями
Запитання:
1. Назвіть ці пам`ятки архітектури.
2. Чи можна їх вважати символом Русі?
Робота з історичним джерелом.
ІЗ РОМАНУ Р.ІВАНЧЕНКО «ЯРОСЛАВНИ»
Човни наближалися до берега…Інгварові ж не терпілось. Він пильно вдивлявся в той бік,де на крутому березі Дніпра-Славути купчились густо-зелені шапки незайманих лісів…Інгвар озирається: навколо буяє земний рай… Його край немає таких просторів. Кам`янисті береги, холодні тяжкі хвилі розбиваються об валуни й скелі на бризки…А тут багатий і безконечно великий край…Недаремно його володар, відважний вікінг королевич Гаральд посилає сюди своїх гінців із такою делікатною справою…Горда князівна Єлизавета припала Гаральду до серця, ще коли він служив у дружині Ярослава…Влітку 1045р. Єлизавета виїхала до Норвегії…Далекий шлях не лякав її: князівна знала, що чекає на неї теплий прийом людей, палка любов Гаральда і корона королеви…У мелодійних сагах норвезької землі збереглася пам`ять про горду русокосу дівчину в золотій гривні, яка зробила норвезького короля Гаральда Сміливого поетом, а на сувору землю північної країни принесла спокій, добро і мудрість книжну…Доля судила їй через двадцять років овдовіти – Гаральд загинув і війні з Англією…Єлизавета Ярославна стала дружиною короля Данії Свена Естрідсена…
Князівна Анна покидала отчий дім і виїздила до нареченого…4 серпня 1049р. вона вінчалася з французьким королем Генріхом 1 у Ромейському храмі…Ні, Анна не мала сили вернутися на рідну землю. Але мала Анна-Агнія владу- вона могла сюди, на гальську землю, перенести кусочок тієї краси…І королева будує кілька церков, подібних до київських. Фрески і мозаїка нагадували київські…Через одинадцять років Анна овдовіла, придворна знать оголосила її регентшею малолітнього спадкоємця трону Філіпа 1. Анна-Агнія стала фактично правителькою держави…
У літописах угорських розповідається про ще одну доньку князя Ярослава – про Анастасію-Асмунду. Вона принесла з собою на береги нек лише любов до чоловіка- короля Андрія, але й любов до науки і знань…
1) Що ви дізналися про доньок Ярослава Мудрого? Завдяки яким якостям Ярославнам удалося завоювати любов і повагу своїх чоловіків?
2) Що таке «шлюбна дипломатія»? У чому полягає її суть? Поясніть, чому сучасники називали Ярослава «тестем Європи».
Творче завдання.
(Увазі учнів пропонується ілюстративний ряд (ілюстрації в підручнику,стор.55,56,); ілюстрації, підібрані вчителем) та уривок із «Літопису Руського»)
Використовуючи ілюстративний матеріал та текст джерела, підготуйте усну розповідь за темою «Мандруючи Києвом доби Ярослава».
ІЗ «ПОВІСТІ МИНУЛИХ ЛІТ»
Заложив Ярослав город - великий Київ, а в города сього ворота Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах,кам`яну, Благовіщення святої богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив (церкву) Благовіщення на воротах, (щоб) завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього (він звів) монастир святого Георгія (Побідоносця) і (монастир) святої Ірини.
Робота з підручником. (стор.55-57). Опрацюйте відповідний матеріал підручника та складіть конспект «Культурно-освітня діяльність Ярослава Мудрого».
4.Закріплення вивченого матеріалу.
Дидактична гра «Так чи ні»
Визначте, чи правильні твердження.
1.Головний пардний в`їзд до Києва називався «Золоті ворота», як у Константинополі. (Так)
2.Ярослав Мудрий у 1036р. розгромив хозар. (Ні)
3.Головний храм Русі - Софіївський собор – був побудований на честь перемоги над печенігами. (Так)
4.Храм Святої Софії було названо на честь дочки Ярослава . (Ні)
5.За правління Ярослава була побудована Десятинна церква. (Ні)
6. У період князювання Ярослава Київ збільшився в кілька разів. (Так)
Аналіз інформації
Сучасний історик О.Бойко стверджує, що «роки князювання Ярослава – це час найвищого розвитку і найбільшого піднесення Київської Русі». Аргументовано доведіть або спростуйте наведене твердження.
5.Домашнє завдання.
1. Підручник стор.51-58, 68.
2. Порівняйте політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.