Практичне заняття з елементами тренінгу

ЗАНЯТТЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ТРЕНІНГУ

Створення  безпечних умов під час освітнього процесу, попередження негативної поведінки

Мета: ознайомити педагогів з поняттям, формами та структурою булінгу; виробити алгоритм  дій педагога при виявленні негативних проявів поведінки,  з метою створення безпечного освітнього середовища,  вільного від насильства. 

1.      Привітання учасників. 

Мета: повідомлення теми заняття, установка на роботу.

Ведучий. Доброго дня, шановні педагоги. Сьогодні ми з вами зібралися, щоб обговорити важливу тему – це створення безпечного освітнього середовища,  вільного від насильства; яке  може виникнути під час освітнього процесу. 

Сподіваюся, вам буде цікаво та пізнавально і ви з користю проведете час.

 

2.      Вправа «Міняються місцями».

Мета:активізувати учасників групи, створити неформальну, невимушену атмосферу, підвести до  теми заходу.

Учасники сидять у колі. Ведуча називає певне твердження, учасники міняються місцями, якщо воно їх стосується. Наприклад, міняються місцями ті:

ü  у  кого сьогодні хороший настрій; 

ü  хто сьогодні у  джинсах; 

ü  хто народився взимку; 

ü  хто любить, коли йде сніг; 

ü  хто любить розважитись; 

ü  хто любить перебувати в  центрі уваги; 

ü  той, у  кого є  справжні друзі; 

ü  хто буває незадоволений собою;  ü кого часто/інколи ображають. Педагоги сідають на свої місця. 

 

3.  Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"

Мета:ознайомити учасників з поняттям булінгу, соціальними ролями у булінгу та стилями їх поведінки.

Перегляд соціального ролика Стопбулінг.

            Ведучий. Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг. Булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.     4 головні компоненти булінгу:

-  агресивна і негативна поведінка;

-  здійснюється регулярно;

-  відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу; - така поведінка є навмисною.

            Форми шкільного булінгу:

•  фізичний (умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін.);

•  психологічний (насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість) 

•  економічний (крадіжки, пошкодження, вимагання грошей, знищення одягу та особистих речей жертви тощо)

•  кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв);

•  сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти).  Завдання для педагогів: за картинками визначити форми булінгу.

 

Соціальна структура булінгу:

•  переслідувач (кривдник, агресор); • постраждала дитина (жертва);

•  спостерігач. 

 

4. Правила роботи  під час практичного заняття.  Мета: організація педагогів та створення можливості ефективної роботи.

 

- Для того, щоб наша робота була ефективною пропоную прийняти наступні правила, яких ми будемо дотримуватися впродовж нашого заняття. 

Всі правила  відображені в малюнках. Я буду їх показувати,  а Ви назвіть, що ці малюнки означають, які ми потім будемо використовувати в подальшій нашій роботі. 

 

ПРАВИЛА РОБОТИ:

1.  Говорити від свого імені

2.  Бути доброзичливими і активними.

3.  "Піднята рука"

4.  Один говорить - усі слухають.

5.  Кожна думка має право на існування.

7.  "Вільна нога"

8.  Бути толерантним.

            Запитання до групи:

1. Чи згодні ви з правилами?  2. Чи маєте ще якісь пропозиції?

 

5. Вправа «Чому так відбувається і що буде».

Мета: з’ясувати причини і наслідки поведінки учасників булінгу. Робота в групах.

-          Ви всі бачите у мене різних кольорів та розмірів картки. Зараз кожен з вас вибере картку. З іншої сторони там є зображення, але ви не можете дивитися самі, що там і показувати комусь з учасників. Картки відкриваєте за моєю командою. Прошу об’єднатися у групи за малюнками, які є на картках. Дякую. 

-          А тепер, як ви думаєте, що означає "стріла?" (агресор), "око" (спостерігач), "мішень" (жертва). 

-          Ви, мимоволі отримали ролі. А зараз кожна група буде мати своє завдання. - Група "агресорів" спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так поводити і наслідки булінгу (цькування) для кривдника(ниці).

-          Група "жертв" спробує написати причини, чому діти стають легкими мішенями для кривдників і наслідки для жертви.

-          Група "спостерігачів" пише причини, чому спостерігачі часто не втручаються у процес булінгу і які наслідки булінгу для спостерігачів.

(Для груп пропонуються  допоміжні матеріали, з яких вони повинні вибрати причини і наслідки поведінки  для булера, жертви і спостерігача).)

 Час роботи в групах ( 10 хв.)

 Презентація роботи в групах

Причини, які спонукають кривдника себе так поводити: 

-          неврівноваженість, самозакоханість (авторитет піднімається не за рахунок особистих досягнень, а шляхом приниження інших);  -          надмірна злість, ворожість, бажання «почесати кулаки; -   підвищений статусу суспільстві. 

Наслідки булінгу (цькування) для кривдника(ниці):

− проблеми у стосунках з однолітками та дорослими;

− надмірна агресія;

− прояви асоціальної поведінки;

− неблагополучне майбутнє; − недостатня соціалізація;

− асоціальні риси особистості.

 

Причини, чому діти стають легкими мішенями для кривдників: 

-          чимось відрізняються від своїх ровесників: фізичними даними, успіхами в навчанні, матеріальними можливостями, навіть просто характером;

-          вдома поводяться з ними теж як з жертвою;  

-          занижена самооцінка; 

-          схильні до депресії;

-          часто не мають жодного близького друга;  -            мають особливості зовнішності. Наслідки булінгу для потерпілого (жертви) можуть бути:

− зниження якості навчання;

− підвищення агресії та перенесення її на інших;

− відсутність друзів, відсутність комунікативних навичок, усамітнення;

− схильність до нервово-психічних розладів та депресії;

− фізичне нездужання психосоматичного походження;  − занижена самооцінка; − прояви девіантної поведінки.

 

Причини, чому спостерігачі часто не втручаються у процес булінгу: 

-          не відчувають задоволення від булінгу, але змушені або включатися, або мовчати від страху, що самі опиняться в ролі жертви.  Більш сміливі з них встають на захист жертви.  Наслідки булінгу (цькування) для спостерігачів (свідків):

− досвід безсилля перед владою натовпу чи сильнішого, сорому за свою легкодухість;

− відчуття безпорадності;

− депресивний стан чи перезбудження;

− небажання відвідувати заклад освіти.

Рефлексія.

-          Що відчувають здобувачі освіти, якщо в класі наявний булінг?

-          Отже, учні почуваються незахищеними в закладі освіти, у них формується середовище страху та неповаги. Їм важко навчатися, вони не люблять відвідувати заклад освіти.

 

6. Слухання притчі.

- Щоб налаштуватися на наступне завдання, прошу послухати притчу.

ДВА ЯБЛУКА

Одна вчителька вирішила поділитися своїм досвідом донесення до учнів, чому цькування – це погано.

“Одного разу перед початком занять я зайшла в магазин і купила 2 яблука. Вони були практично однакові: той же колір, приблизно рівний розмір … На самому початку класної години я запитала у дітей: « Чим відрізняються ці яблука? ». Вони промовчали, тому що дійсно особливої різниці між плодами не було.

Тоді я взяла одне з яблук і, звертаючись до нього, сказала: «Ти мені не подобаєшся! Ти погане яблуко!». Після цього я кинула фрукт об землю. Учні дивилися на мене, як на божевільну.

Потім я простягнула яблуко одному з них і сказала: «Знайди в ньому щось, що тобі не подобається і теж кинь на землю». Учень слухняно виконав прохання. Після цього я попросила передати яблуко далі.

Треба сказати, що діти легко знаходили в яблуці якісь недоліки: «Мені не подобається твій хвостик! У тебе не гарна шкірка! Так, в тебе одні черви!» – Говорили вони і кожен раз кидали яблуко на землю.

Коли фрукт повернувся до мене, я ще раз запитала про те, чи бачать діти якусь різницю між цим яблуком і іншим, яке весь цей час лежало у мене на столі. Діти знову були в замішанні, адже, незважаючи на те, що ми регулярно кидали яблуко на підлогу, якихось серйозних зовнішніх пошкоджень воно не отримало і виглядало практично так само, як і інше.

Тоді я розрізала обидва яблука. Те, яке лежало на столі, було білосніжним всередині, воно всім дуже сподобалося. Діти погодилися, що з задоволенням з’їли б його. А ось друге виявилося всередині коричневим, покритим «синцями», які ми йому і поставили. Його ніхто не захотів їсти.

Я сказала: «Діти, але це ж ми його зробили таким! Це наша вина!». У класі настала мертва тиша. Через хвилину я продовжила: «Точно так само відбувається і з людьми, коли ми їх ображаємо або насміхаємось. Зовні на них це практично не позначається, але ми наносимо їм величезну кількість внутрішніх ран! »

До моїх дітей ще ніколи нічого не доходило так швидко. Всі почали ділитися своїм життєвим досвідом, наскільки їм неприємно, коли їх ображають. Всі ми по черзі поплакали, а потім разом розсміялися. Коли урок закінчився, діти почали обнімати мене і один одного. Як же добре, що мої зусилля не були витрачені даремно!

 

- Що робити дорослій людині при виявленні негативних проявів  поведінки?

 

7. Вправа на створення алгоритму дій, щоб не допустити булінг.

Мета:  розробити алгоритм або покрокову інструкцію при виявлені негативних проявів  поведінки.

Для створення алгоритму пропонуються малюнки, які потрібно озвучити.

1.      Пояснити дітям прояви негативної поведінки. 

Чітко говорити:  «Коли дитину навмисно доводять до сліз, дражнять, коли відбирають, ховають, псують її речі, коли її штовхають, щипають, б'ють, обзивають, підкреслено ігнорують - це прояви негативної поведінки. 

2.      Дати однозначну оцінку.

Систематичні прояви негативної поведінки –  є булінг. Воно є  - неприпустимим, за що треба нести відповідальність.

Дітям необхідно пояснити, що люди можуть бути дуже різними, вони можуть подобатися один одному більше або менше, але це не привід для насильства. Люди  здатні навчитися бути разом і працювати разом,  навіть якщо вони дуже різняться між собою.

Тобто, формувати толерантне ставлення один до одного.

3.      Булінг - проблема групи чи класу.

Потрібно позначити цькування - як хворобу КЛАСУ.

Так і сказати: «Є хвороби, які вражають не людей, а групи, класи, компанії.  Якщо клас чи група  не стежить за чистотою відносин, він  може захворіти – насильством, яке негативно впливатиме на кожного в класі чи групі. Тому необхідно запропонувати терміново  лікуватися, щоб клас був здоровим, дружнім».

4.      Активізувати моральну відповідальність учнів.

Запропонувати дітям оцінити, яким є їхній внесок у хворобу класу під назвою «насильство».

5.      Скласти позитивні правила життя в групі.

Наприклад:

-  У нас ніхто не з'ясовує стосунки кулаками.

-  У нас не ображають один одного.

-  У нас не дивляться спокійно, якщо двоє б'ються - їх розбороняють.

Правила повинні бути доступними, зрозумілими для всіх, виписуються на великому аркуші і за них всі голосують. 

6.      Моніторинг і підтримка позитивних змін.

Класний керівник повинен регулярно питати, як справи, чим допомогти. 

7.      Я – особистість і хороша людина.

Кожен у класі чи групі мав визнання в чомусь своєму, міг пред'явити себе групі, бути корисним і цінним у ній. Один краще всіх малює, інший забиває голи, третій придумує ігри. Чим більше різноманітної і осмисленої діяльності, тим здоровіша група чи клас.

        

Узагальнення.  Виправлення негативної поведінки  - це важка, кропітка праця, яка повинна проводитися послідовно та в основі якої закріплення поведінки через заохочення дорослого.

         Рух дитини до змін може бути дуже повільним, але обов’язково необхідно відмічати та схвалювати кожен її крок на цьому шляху. Необхідно пам’ятати - якщо не спрацює один підхід, спрацює інший. - Прошу послухати ще одну притчу.

 

8.      Притча про двох вовків.

         Колись давно старий індіанець відкрив своєму онукові одну життєву істину.

У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло - заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню ... Інший вовк представляє добро - мир, любов, надію, істину, доброту, вірність ...

         Маленький індіанець, зворушений до глибини душі словами діда, на кілька миттєвостей задумався, а потім запитав:

-  А який вовк в кінці перемагає?

         Старий індіанець ледь помітно посміхнувся і відповів: (запитайте слухачів про їх припущення)

-  Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

 

9. Вихідна рефлексія. 

-  Що корисного ви взяли для себе з практичного заняття?

-  Чи задовольнив Вас  алгоритм дій класного керівника при виявлені негативної поведінки?

-  Дякую за співпрацю!