«Практичні способи налагодження взаємодії вихователя з батьками»

«Практичні способи налагодження взаємодії вихователя з батьками»

«Батьки – перші вихователі та вчителі

дитини,

тому їх роль у формуванні його особистості

величезна».            

Мета: підвищення рівня професійної майстерності педагогів ЗДО у питаннях взаємодії з родинами вихованців.

Завдання:

• Уточнити і систематизувати знання педагогів з проблеми взаємодії з батьками. Провести міні – моніторинг знань педагогів в цій області.
• Активізувати педагогічне мислення вихователів як основу використання нетрадиційних форм роботи з батьками в ЗДО, стимулювати розвиток у них творчості та професійної активності.
• Підтримати інтерес педагогів до подальшого вивчення даної теми.

  Нині ефективність дошкільної освіти пов’язана з організацією освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства. Це спонукає оновити зміст і форми співпраці педагогів та батьками вихованців. Робота з батьками завжди була традиційною складовою дошкільної освіти, адже ЗДО є першим соціальним середовищем, до якого дитина потрапляє із сім´ї.

  Дорослі учасники освітнього  процесу  мають усвідомити значущість партнерської взаємодії між закладом освіти і родиною, оскільки така співпраця покликана створити сприятливі умови для виховання здорової, соціально адаптованої, всебічно розвиненої дитини. Пошук шляхів, спрямованих на формування взаєморозуміння та довіри, побудови партнерської взаємодії між закладом і родиною, має ініціювати педагогічний колектив.

Принципи налагодження взаємодії вихователя з батьками.

Робота з батьками результативна, якщо будується поетапно, виходячи з таких принципів, як:

Довіра відносин -  цей принцип передбачає забезпечення віри батьків в професійну компетентність, тактовність і доброзичливість педагогів, їх вміння зрозуміти і допомогти вирішити проблеми сімейного виховання.

Особистісна зацікавленість батьків – визначаючи цей принцип, ми виходимо з постулату педагогічної діяльності, згідно з яким «нікого нічому не можна примусити,  людина повинна сама захотіти навчатися, саме цьому і саме в мене», тобто у своїй педагогічній освіті батьки повинні побачити особистісний смисл, який допоможе їм правильно будувати діяльність з дитиною, зробити педагогічну позицію адекватною, гнучкою, рухливою і прогностичною.

Підхід до батьків не як до об’єктів виховання, а як до активного суб’єкту процесу взаємодії:  по – перше, визначаючи зміст, форми роботи з батьками, необхідно виходити з того факту, що саме батьки для нас є соціальними замовниками: по – друге, вони для нас не учні, а партнери, і ми їм допомагаємо, а не вчимо виховувати власних дітей і те, що ми їм пропонуємо повинно бути цікавим і корисним.

Затвердження їх самоцінності – тільки батьки, що себе поважають, можуть виховати здорову і вільну особистість. Цей принцип: по – перше, передбачає прояв граничної поваги до кожного з батьків, визнання їх індивідуальності й неповторності, права на помилки; по – друге, відмови від суддівської позиції по відношенню до них, надання їм підтримки; по – третє, створення умов, при яких батьки зможуть найбільш максимально і плідно виявити свої позитивні якості та здібності.

Основою педагогічної  взаємодії з батьками є спілкування, адже саме спілкування є і найважливішою  умовою, і засобом розвитку особистості.  Одним із видів педагогічної взаємодії є спілкування педагога з батьками вихованців, головна якого – побудувати партнерські стосунки та забезпечити психолого – педагогічний супровід сімейного виховання. Щоб досягти цієї мети, потрібно майстерно володіти ефективними технологіями спілкування.

Технології педагогічного спілкування з батьками.   

Нині більшість педагогічних колективів чітко усвідомлюють пріоритетність сімейного виховання та важливість психолого – педагогічної допомоги батькам. Але, як свідчать наукові та емпіричні дані, цей напрям діяльності залишається для сучасного вихователя найскладнішим.

На організацію ефективної взаємодії із сім’ями негативно впливають такі чинники:

• Надмірна вимогливість батьків;
• Навіювання батькам негативного образу дитини;
• Невпевненість вихователя у своїй правоті;
• Невміння вихователя поглянути на ситуацію з позиції батьків.

Крім того, критична налаштованість вихователя стосовно батьків, небажання шукати індивідуальний підхід до сім´ї загалом і до кожного її члена зокрема спричиняють виникнення складних ситуацій під час спілкування з батьками.

Розв’язання таких складних ситуацій не можна відкладати на якийсь час, оскільки від характеру стосунків вихователя із сім’єю залежить ефективність освітньої роботи з дитиною.  Непорозуміння, різне ставлення  до деяких питань виховання і розвитку дошкільників – усе це  призводить до сумних наслідків, коли батьки не довіряють вихователю і навпаки. Це розлагоджує їхні дії, ставить під сумнів можливість партнерства, про необхідність якого ми  говоримо.

Види спілкування вихователя з батьками.

Вихователі визнають, що у повсякденному спілкуванні з батьками інколи трапляються ситуації, які неможливо розв’язати, не уникнувши конфлікту. Наприклад, зчаста батьки ображаються на вихователів, якщо їхня дитина не бере активної участі у ранках, навіть вірша не читає, тоді як інші діти задіяні у двох, а то й більше номерах чи сценках. Зазвичай аргументи вихователів щодо не достатньої готовності дитини до публічних виступів не допомагають. На думку фахівців , педагогам у таких ситуаціях потрібно  обов’язково спочатку похвалити дитину з участь у святі і наголосити на тому, що у неї найкраще вийшло, наприклад, вона була спритною у грі або гарно співає. Лише після цього слід пояснити , що прочитати вірш вона поки, що соромиться , їй страшно одній стояти перед повним залом, але якщо підтримати дитину, все обов’язково вийде. Потім варто запропонувати мамі чи тату підібрати для наступного свята нескладний вірш, який вони могли б розповісти разом з дитиною. Слід пояснити батькам, що так вони допоможуть дитині подолати тимчасові труднощі, створивши для неї ситуацію успіху. За потреби педагог має допомогти батькам підібрати відповідний вірш, обіграти спільний виступ батьків і дитини під час свята. Тож, щоб запобігти виникненню складних ситуацій, вихователі повинні володіти прийомами ефективного спілкування з батьками. З  огляду на те, що спілкування педагога з батьками вихованців зазвичай спрямоване на розв’язання пізнавальних і особистісно – розвивальних завдань, його правильніше буде назвати педагогічним спілкуванням.

 Можна виокремити два види педагогічного спілкування педагога з батьками:

•              Групове (фронтальне) спілкування – передбачає спеціально організовані заходи, спрямовані на розв’язання низки інформаційних, пізнавальних та комунікативних завдань, (завдання групового педагогічного спілкування вихователь розв’язує найчастіше успішно, провести традиційні:батьківські збори, прочитати лекцію або організувати групову тематичну консультацію);
•         Диференційоване спілкування передбачає як спеціально організоване, так і спонтанне спілкування педагога з мамою чи татом певного вихованця або з групою батьків. Таке спілкування спрямоване на розв’язання завдань індивідуальної роботи з батьками, зокрема індивідуального консультування , або диференційованої роботи з окремими групами батьків, сформованими за певними ознаками: неповної сім´ї, сім´ї з двома і більше дітьми, сім´ї майбутніх першокласників. (диференційоване педагогічне спілкування здебільшого викликає у вихователя великі складнощі, оскільки передбачає безпосередній індивідуальний підхід).

Дослідження українських психологів доводять: сім´я та заклад освіти – два виховні феномени, кожен із яких формує в дитини певний соціальний досвід. Тут немає найголовнішого, оскільки внесок кожної сторони – і батьків, і педагогів – у розвиток та соціалізацію дитини є унікальним. Проте часто педагоги ніяк не можуть знайти спільну мову з батьками – заважають взаємні звинувачення, невиправдані очікування те небажання приймати одне одного такими як є. А страждають при цьому діти! Як же бути? Що робити педагогам?

Насамперед педагогам слід:

• Показати батькам їхню першість у вихованні дітей;
• Розкрити роль закладу дошкільної освіти;
• Допомогти усвідомити важливість дошкільного дитинства та особливості цього періоду життя;
• Ознайомити батьків зі специфікою розвитку, виховання й навчання дітей дошкільного віку;
• Залучити батьків до створення умов різних видів діяльності.

На що треба орієнтуватися!

Аби ефективно налагодити взаємодію, педагоги повинні вивчити сім´ю кожного вихованця, зокрема:

• Ознайомитися з матеріальними умовами життя дитини;
• Вивчити психологічний клімат у сім´ї;
• Дізнатися про особливості поведінки дитини вдома;
• Визначити рівень педагогічної культури батьків;
• З’ясувати складнощі у вихованні дитини.

Це все можливо дізнатися за допомогою даної анкети.

На основі детального аналізу отриманих даних про кожну сім´ю, обирати шляхи педагогічного впливу на батьків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анкета.

Шановні батьки!

Відповіді на запитання дадуть змогу запропонувати Вам індивідуальні консультації та рекомендації щодо виховання дітей в дитячому садку та в сім´ї. Сподіваємося на Вашу відвертість та бажаємо сімейного щастя!

1. Позначте, які питання виховання Вас турбують найбільше?

 взаємини між дітьми;

 взаємини між батьками і дітьми;

 організація здорового способу життя дитини;

 формування в дітей уявлень про моральні цінності;

 інше___________________________________________________________

2. Як часто Ви читаєте про проблеми виховання дітей дошкільного віку?

 читаю регулярно;

 читаю іноді;

 не читаю, бо знаю достатньо;

 інше___________________________________________________________

3. Що на Вашу думку, заважає повноцінно виховувати дітей?

 матеріальні труднощі;

 брак часу;

 проблеми в родинних взаєминах;

 необізнаність у питаннях виховання;

 інше____________________________________________________________

4. Позначте, як Ви хотіли б отримувати інформацію про виховання, розвиток і навчання дітей дошкільного віку?

 на батьківських зборах;

 під час індивідуальних бесід, консультацій із фахівцями закладу освіти;

 під час Дня відкритих дверей;

 на сайті закладу освіти;

 завдяки спілкуванню в закритій батьківській групі Viber, Fecebook;

 інше_________________________________________________________________

5. Який гурток або майстер – клас Ви могли б вести у групі, яку відвідує ваша дитина?

 ниткографія;

 ліплення із солоного тіста;

 ори гамі;

 юний технік;

 інше__________________________________________________________________

6. Яку допомогу дитячому садку Ви можете запропонувати?

 працювати в батьківському комітеті;

 надати спонсорську допомогу;

 брати участь у благоустрої території закладу дошкільної освіти;

 брати участь у заходах, які не передбачають витрат часу;

 інше___________________________________________________________________

7. Ваші пропозиції щодо організації роботи групи, закладу дошкільної освіти:

_________________________________________________________________________

Дякуємо за співпрацю!

 На основі особливостей взаємодії людей, які спілкуються з іншими людьми та колективами (групами людей) склалися такі стилі спілкування:

Авторитарний стиль - ґрунтується на безпосередньому підкоренні окремої людини або колективу владній особистості. Педагог – вихователь, що стоїть на позиціях авторитаризму, одноосібно визначає напрями діяльності вихованців, регламентує кожен крок їх, пригнічує будь – яку ініціативу. Домінантні засоби впливу: розпорядження, вказівки, накази, інструктажі, жорсткий контроль, гальмування творчих намагань.

Якщо в суспільстві, в колективі незмінно «працює» авторитарний стиль міжособистісних стосунків, це призводить до застою, своєрідного ступору в розвитку суспільства, окремих груп і членів такого суспільства.

Демократичний стиль - ґрунтується на врахуванні думки колективу в організації життєдіяльності вихованців.  Педагог спільно з членами колективу визначає завдання, організовує діяльність вихованців на виконання усвідомлених ними завдань, заохочує ініціативу всіх членів колективу, радиться з ними щодо пошуків шляхів і засобів розв’язання завдань, розвиває самоуправління, залучає активність до виконання керівних функцій. На засадах демократичного стилю розвивається педагогіка партнерства. Демократичний стиль сприяє створенню  оптимальних умов для всебічного розвитку особистості, утвердження її в колективі.  І головне – сприяє соціальному і психічному розкріпаченню людини, використанню духовних сил членів колективу, суспільства загалом для суспільного блага.

Ліберальний стиль – ґрунтується на безпринципному, байдужому ставленні педагога як до позитивних, так і до негативних дій вихованців, характеризується потуранням будь – яким їхнім діям. Вихователь схильний не втручатися в життєдіяльність  колективу, не виявляє активності й ініціативи в керівництві колективом, пасивно спостерігає за подіями, самоусувається від відповідальності за стан справ. Прихильники такого стилю виправдовують свої дії тим, що нібито обстоюють ідею свободи особистості. Насправді ж такий стиль залишає особу наодинці з собою, віддає її на волю обставин, які можуть бути сприятливими, а можуть бути і шкідливими для неї.

Психотехнічна вправа «Тиск» (5хв)

Мета: усвідомлення різних моделей в спілкуванні і взаємодії з партнером, установка на рівноправне спілкування.

Інструкція: Знайдіть пару собі, встаньте один проти одного, підніміть руки на рівні грудей і злегка доторкніться один до одного долонями. Домовтеся, хто буде ведучим. Завдання ведучого  - злегка надавити на долоні свого партнера. Потім, помінятися ролями і повторіть рух тиску на долоні партнера по грі.

Оцініть свої враження. В якій ситуації Вам було емоційно комфортніше: «Коли Ви тиснули або коли Ваш партнер тиснув на Ваші долоні? Можливо Ви не зазнали приємних хвилин ні в першому, ні в другому випадку ( Вам неприємно тиснути на партнера, і дуже неприємно, коли тиснули на Вас).

Тоді, спробуйте не тиснути один на одного, виконуйте спільні рухи зверненими один до одного долонями рук так, щоб між нами виникло взаємне відчуття тепла (психоенергетичний контакт).

Чи відчули Ви, на скільки приємніше взаємодіяти на рівних, а не домагатися переваги?

 

 

 

 

 

 

Діагностика (оцінка рівня комунікабельності педагога з батьками на основі методики оцінки рівня товариськості педагога, по В.Ф.Ряховському).

Інструкція:«Вашій увазі пропонується декілька простих запитань. Відповідати треба швидко та однозначно на три варіанта відповідей: «ТАК», «НІ», «ІНКОЛИ».

1. Вам очікує ординарна або ділова зустріч. Вибиває Вас із колії її очікування?
2. Не відкладаєте Ви візит до лікаря до останнього моменту?
3.  Чи викликає у Вас сум’яття та невдоволення доручення виступати з доповіддю, повідомленням, інформацією на якійсь пед.раді, зборах і т.д.
4. Вам пропонують поїхати в відправлення у місто , де ви ніколи не були. Прикладете  Ви максимум зусиль, щоб уникнути цього відрядження?
5. Полюбляєте Ви ділитися своїми переживаннями з будь ким?
6. Чи дратує Вас, якщо не знайома вам людина на вулиці звернеться до вас з проханням (показати йому шлях, підказати котра година, чи відповісти на будь – яке інше його питання?
7. Чи вірите Ви, що існує проблема «батьків  і дітей» і що людям різних поколінь тяжко розуміти один одного?
8. Посоромитесь Ви нагадати знайомому, що він забув Вам повернути 10 грн., які ви зайняли йому декілька місяців назад.
9. В ресторані чи в їдальні Вам подали явно недоброякісну їжу. Чи промовчите Ви, а лиш розгнівана відставите тарілку?
10. Опинившись один на один з незнайомою людиною, Ви не вступите з ним в діалог  і будете перейматися, якщо першим заговорить він. Так чи це?
11. Вас приводить в страх будь яка довга черга, де б вона не була (в магазині, бібліотеці, в касі кінотеатру). Чи віддасте Ви  перевагу відмовитися від свого наміру?
12. Чи боїтеся Ви брати участь в будь якій комісії по розгляду конфліктних ситуацій?
13. Чи є у Вас особисті суто індивідуальні критерії оцінювання на витвори літератури, мистецтва , культури і ніяких чужих думок на цей рахунок Вам не прийнятно . Так це?
14. Почувши де не будь в кулуарах вислови очевидно помилкової точки зору по добре знайомому вам питанню , віддасте Ви перевагу промовчати  і не вступати в спір?
15. Чи визиває у Вас прикрість будь чиє прохання допомогти розібратися в тому чи іншому службовому питанню чи учбовій темі?
16. Чи охоче Ви викладаєте свою точку зору (оцінку, думку) в письмовій формі, а ніж в усній?

Обробка та інтерпретація результатів.

Варіанти відповідей:

«ТАК»  - 2 б.

«ІНКОЛИ» - 1 б.

«НІ» - 0 б.

Всі варіанти відповідей підраховуються.

Класифікатор тесту:

30 - 32 балиВи очевидно некомунікабельні, і це ваша біда, так як страждаєте від цього більше всього самі. Але й близьким вам людям також не легко. На Вас тяжко покластися в ділі, яке потребує групових зусиль. Старайтеся  стати товариським, контролюйте себе.

25 – 29 балів Ви замкнуті, нерозговіркі, відаєте перевагу самотності, із цього  у Вас мабуть

мало друзів. Нова робота і необхідність нових контактів якщо і не увергає вас в паніку, що надовго виводить з рівноваги. Ви знаєте цю особливість свого характеру і буваєте не задоволенні собою. Але не обмежуєтеся  тільки невдоволенням  - у вашій владі переломить ці особливості характеру. Хіба не буває, що при будь якому  сильному захопленні Ви знаходите раптом повну комунікабельність? Варто тільки поворушитися.

19 - 24 бали Ви у відомій ступені спілкування і у незнайомій обстановці почуваєте себе цілком впевнено. Нові проблеми Вас не лякають. І в се ж таки з новими людьми приходитеся не озираючись, ви  не охоче берете участь в спорах та дискусіях. У ваших висловах часом занадто багато сарказму без всякого на то основи. Ці недоліки можна виправити.

14 – 18 балів У Вас хороша комунікабельність. Ви допитливі, охоче слухаєте цікавого співрозмовника, достатньо терпеливі в спілкуванні з іншими, відстоюєте свою точку зору без запалу. Без неприємних переживань йдете на зустріч з новими людьми. В той же час не полюбляєте галасливих компаній, екстравагантні витівки і багатослів’я викликає у вас роздратування.

9 – 13 балів Ви вельми товариський ( часом можливо навіть занадто) допитливі, роз говіркі, полюбляєте висловлюватися по різним питанням, що, бува викликає роздратування оточуючих. Охоче знайомитеся з новими людьми. Полюбляєте бувати в центрі уваги,  нікому не відмовляєте в проханнях , хоч не завжди можете їх виконати. Буває, розлютитеся, але швидко відійдете. Чого Вам бракує, так це посидючості, терпінні і відваги при зіткненні з серйозними проблемами. При бажанні, однак Ви можете себе заставити відступати.

4 – 8 балів Ви, повинно бути, «сорочка – хлопець». Товариськість б’є з вас ключем. Ви завжди в курсі всіх справ. Ви полюбляєте приймати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми  можуть у Вас викликати головний біль і навіть хандру. Охоче берете слово по будь якому питанню, навіть якщо маєте про нього поверхневе уявлення. Всюди почуваєте себе в своїй тарілці. Беретесь за будь яке діло, хоча не можете успішно довести його до кінця. По цій причині керівник та колеги відносяться до вас з де якою опаскою та сумнівами. Замисліться над цими фактами.

3 бали і меншеВаша комунікабельність несе хворобливий характер. Ви говіркі, багатослівні, вмішуєтеся в справи, які не мають  до Вас ніякого відношення. Беретеся судить проблеми, в яких цілковито не компетентні. Вільно чи не вільно Ви часто буваєте причиною різного роду конфліктів у вашому оточенні. Запальний, образливі, не рідко буваєте не об’єктивні. Серйозна справа не для Вас. Людям - і на роботі, і вдома і взагалі по всюду – тяжко з вами. Так, вам потрібно попрацювати над собою і своїм характером! Перш за все, виховайте в собі терпеливість і стриманість, поважно ставтеся до людей, на кінець подумайте про своє здоров’я – такий стиль життя не проходе безслідно.