Правила роботи з контурною картою

Про матеріал

Правильне написання на контурних картах допомагає краще запам'ятовувати географічну інформацію, розвиває увагу та логіку. Воно має вирішальне значення для точного та акуратного оформлення, що вимагає дотримання певних правил, таких як використання друкованих літер та відповідних позначень для різних об'єктів.

Перегляд файлу

Правила роботи з контурною картою

1. Усі написи назв географічних об’єктів виконувати друкованими, по
можливості дрібними, але виразними літерами чорною ручкою;
2. Робити написи назви об’єкта тільки мовою оригінала (карта, з якою
працює учень), тобто не треба перекладати назви географічного
об’єкта з карти, а записувати його тільки мовою, якою він подається в
атласі.
3. Географічні назви не скорочувати, не переносити;

4. Назви форм рельєфу (гірських систем) та річок підписувати уздовж їх розташування, але не «догори ногами»; більшість же інших об’єктів ( міста, країни, миси, тощо) підписувати паралельно паралелям;

5. Коли назву об’єкта не можна розмістити на карті, то слід зробити
зноску або примітки. Тоді на карті замість назв лише цифри, а в
умовних позначеннях цілий перелік географічних назв.
Звичайно, це певне послаблення до вимог роботи з контурною картою і
негативно впливає на рівень засвоєння географічної номенклатури.
Надписування назви тільки на карті веде до запам’ятовування об’єкта
і виховує точність і естетичний смак.
6. Окремі умовні позначення є традиційними (наприклад, корисні
копалини), їх не можна змінювати і треба зображати точно;
7. Якщо на карту наноситься якийсь об’єкт, то загальне пояснення

символу або кольору цього об’єкта обов’язково виноситься в умовні позначення;

8. Зображення символів, їх розмір і колір мають бути однакові і на

карті, і в умовних позначеннях;
9. Коли учні підписують на карті, наприклад річки, треба наводити
синім олівцем саму річку ( а не всю річкову систему). Таким чином учні
встановлюють, де річка починається, куди впадає, відокремлюють
головну річку від її притоків.