Правила роботи з контурною картою
|
1. Усі написи назв географічних об’єктів виконувати друкованими, по |
|
||||
|
можливості дрібними, але виразними літерами чорною ручкою; |
|
|
|||
|
2. Робити написи назви об’єкта тільки мовою оригінала (карта, з якою |
|||||
|
працює учень), тобто не треба перекладати назви географічного |
|
||||
|
об’єкта з карти, а записувати його тільки мовою, якою він подається в |
|||||
|
атласі. |
|
|
|||
|
3. Географічні назви не скорочувати, не переносити; |
|
||||
4. Назви форм рельєфу (гірських систем) та річок підписувати уздовж їх розташування, але не «догори ногами»; більшість же інших об’єктів ( міста, країни, миси, тощо) підписувати паралельно паралелям;
|
5. Коли назву об’єкта не можна розмістити на карті, то слід зробити |
|
||||||
|
зноску або примітки. Тоді на карті замість назв лише цифри, а в |
|
|
|||||
|
умовних позначеннях цілий перелік географічних назв. |
|
|
|||||
|
Звичайно, це певне послаблення до вимог роботи з контурною картою і |
|||||||
|
негативно впливає на рівень засвоєння географічної номенклатури. |
|
||||||
|
Надписування назви тільки на карті веде до запам’ятовування об’єкта |
|||||||
|
і виховує точність і естетичний смак. |
|
||||||
|
6. Окремі умовні позначення є традиційними (наприклад, корисні |
|
||||||
|
копалини), їх не можна змінювати і треба зображати точно; |
|
|
|||||
|
7. Якщо на карту наноситься якийсь об’єкт, то загальне пояснення |
|
||||||
символу або кольору цього об’єкта обов’язково виноситься в умовні позначення;
8. Зображення символів, їх розмір і колір мають бути однакові і на
|
карті, і в умовних позначеннях; |
|
|
||
|
9. Коли учні підписують на карті, наприклад річки, треба наводити |
|
|||
|
синім олівцем саму річку ( а не всю річкову систему). Таким чином учні |
||||
|
встановлюють, де річка починається, куди впадає, відокремлюють |
|
|||
|
головну річку від її притоків. |
|
|||
Пам'ятайте: працювати в контурних картах фломастерами і маркерами заборонено
