Правління Володимира Мономаха

Тема уроку: "Володимир Мономах та  історична доля    Київської      Русі"

Мета: ознайомити з подіями, що відбувалися в Київській Русі за часів правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава, з’ясувати значення їх діяльності для розвитку  давньоруської держави та головні причини її роздробленості. Вчити учнів самостійно здобувати знання, розвивати вміння працювати з документами та іншими джерелами інформації, аналізувати їх, робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати вміння учнів давати характеристику історичному діячу, визначати його роль в історичному процесі; працювати з картою.  Виховувати почуття патріотизму, людяності, доброти, повагу до минулого України.                                                                                                                              Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.                                         

  Обладнання: карта “Київська Русь ІХ – ХІ ст.”,  атлас " Історія України "  стор. 11, 14, портрет Володимира Мономаха,  Мстислава Володимировича, малюнок  “шапки Мономаха”, презентація

        Очікувані результати.  Після цього уроку учні :

1. Набудуть навичок самостійної роботи з  історичними джерелами, історичними картами.
2. Вдосконалять вміння аналізувати події,  давати характеристику історичному діячу,  висловлювати власну думку.
3. Зможуть застосовувати та пояснювати нові поняття і терміни.
4. Набудуть навичок  роботи в  групах.

Основні поняття і терміни: статут,  "шапка Мономаха", феодальна роздробленість, федеративна монархія.

Основні дати: 1113р. – повстання в Києві,  1113-1125 рр. – князювання в Києві Володимира Мономаха; 

1125-1132рр. - князювання в Києві Мстислава Володимировича,

1169р. – руйнування Києва Андрієм Боголюбським;

 друга третина ХІІ-середина ХІІІст. – доба феодальної роздробленості Київської Русі.

                                Структура уроку                                                                                                                                                    

І. Організаційний момент                                                                                                                         ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.                                                                                 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності                                                                                                                                   ІV. Вивчення нового матеріалу.

                                               План.

1. Володимир Мономах – людина і політик.
2. Правління  Мстислава  Володимировича.
3. Роздробленість Русі.

V. Закріплення нових знань учнів.                                                                                                   VІ. Підсумки уроку.                                                                                                                         VІІ. Домашнє завдання.

                                          ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель

Київська держава (Русь-Україна) – одна з наймогутніших держав  Середньовіччя. Наші предки - слов’яни доклали чимало зусиль, щоб зміцнити її та вберегти від ворогів.

Робота з картою.

Карта історичного атласу «Київська  держава в останній чверті Х- першій половині ХІІ ст.»

1. У якій частині Європи була розташована Київська Русь?(Східній).

2. Які моря омивали її береги?(Чорне (Руське), Балтійське (Варязьке).

3. Назвіть столицю цієї держави?(Київ).

1.  Історична вікторина " Як ти знаєш історію Русі?"

- У якому столітті виникла Київська Русь?                                                                               

-Назвіть перших київських князів.                                                                                                         

 - Найвищої могутності досягла Київська Русь за правління ...(продовжіть речення)

 –Тріумвірат – це політичний союз... 

- Які князі утворили дуумвірат?

- Коли і де було ухвалено «Правду Ярославичів»?

 - Коли відбувся Любецький з’їзд?    Яка  була його мета? (припинення міжусобиць)

 - Що таке "міжусобиці"?                                                                                                              - Хто був ініціатором скликання Любецького з’їзду? (Святополк і В.Мономах )                                                                                                

ІV. Оголошення теми і мети уроку

 Отож сьогодні, ми з вами говоритимемо про історичну особу, яка виступила організатором і активним учасником боротьби з половцями.  Продовжимо вивчати історію Київської Русі.

Запишіть у зошитах число, тему уроку. "Володимир Мономах та історична доля    Київської   Русі"

           Мета нашого уроку:

ознайомитися з подіями, що відбувалися в Київській Русі за часів правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава, з’ясувати значення їх діяльності для розвитку  давньоруської держави та головні причини її роздробленості. Вчити учнів самостійно здобувати знання, розвивати вміння працювати з документами та іншими джерелами інформації, аналізувати їх, робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати вміння учнів давати характеристику історичному діячу, визначати його роль в історичному процесі; працювати з картою.  Виховувати почуття патріотизму, людяності, доброти, повагу до минулого України.                                                                                                                             

ІV. Вивчення нового матеріалу. (слайд 5)

1. Київське повстання

Учитель. Помираючи,  Я. Мудрий заповідав своїм синам жити в злагоді і мирі. Та недовго пам’ятали діти мудрий заповіт. Між братами, як ви знаєте, почалися уособиці, які несли горе і руйнування. Вони послаблювали країну в той час , коли їй загрожували сусідні племена і держави. І ось за такої обстановки між князями несподівано запанував мир. Русь знову набула єдності і сили для відсічі зовнішнім ворогам. Що ж сталося?

       Коли навесні 1113 року помер великий князь Святополк Ізяславич, його побожна жінка за давньою традицією влаштувала роздачу добра князя. Роздачі з княжої скарбниці виявилися досить щедрими: вдова намагалася якось залагодити неприємну історію із сіллю, якою князь спекулював у змові з лихварями. Проте такі дії мали протилежний результат. Кияни розцінили це як слабкість влади і, зібравшись на віче, вирішили запросити на князівський престол Володимира Мономаха. Однак той відмовився, пославшись на рішення Любецького з’їзду. Тим часом озброєні кияни погромили двір тисяцького Путяти, а слідом почали нищити квартали іноземців, особливо єврейських купців і лихварів.

         Налякані подіями бояри і купці вдруге звернулися до Володимира Мономаха із проханням посісти престол у Києві:

Робота з історичним джерелом

 «Іди, князю, у Київ, а як не підеш, то знай, що багато лиха вчиниться, це не тільки двір чи соцьких… пограбують, а ще й нападуть… і на бояр, і на монастирі, і будеш ти відповідати, князю, коли пограбують і монастирі. Почув це Володимир і пішов до Києва. Сів на  столі отця свого і дідів своїх, і смута вляглася».

• То що говорили кияни? Як зверталися до Володимира Мономаха?
• Чи погодився Володимир Мономах?

Учитель. А коли все це відбулося? Давайте розв’яжемо хронологічну задачу. Володимир народився за рік до смерті свого діда Я. Мудрого. У 60-річному віці він сів на престол. У якому році став Мономах великим київським князем?

(1054-1=1053р., 1053 + 60 = 1113р.). 

Як свідчить літопис, Мономах спершу відмовлявся від Києва, проте, коли повстанці почали погрожувати масштабним свавіллям, мудрий князь погодився.і недопустив кровопролиття.   Київ зустрів Володимира Мономаха як свого князя 20 квітня 1113 р. «з честю великою».

 Роки правління князя – 1113-1125 (запис у зошитах)

2. Володимир Мономах (1113-1125 рр.)

Учитель. Кінець квітня 1113р. Мономах ось-ось має прибути до Києва. Уявімо себе киянами, що з нетерпінням очікують на його приїзд. І ось він нарешті з’явився.

Зовнішній вигляд князя В. Мономаха  описав російській історик Татищев: «Він був гарний   обличчям, очі в нього були великі, волосся рудувате й кучеряве. Лоб високий, борода широка. На зріст він був не дуже високий, але міцний тілом і дуже сильний».

- Які риси характеру, на вашу думку, були необхідні князеві, як державникові, полководцеві? (Витримка, стриманість, патріотизм, сміливість , хоробрість).

3. Дитячі роки Володимира Мономаха

- Що ми вже знаємо про Володимира Мономаха?

Володимир був сином князя Всеволода, найулюбленішого Ярославового нащадка. Мати його Анна – грекиня, донька Візантійского імператора Констянтина ІХ Мономаха. Він мав три імені: княже - Володимир, хресне  - Василь, дідівське по матері – Мономах.

Княжич народився в Києві. Але вже через рік сім’я переїхала до Переяслава. У цьому невеличкому місті пройшли його дитячі роки.

Навчання Володимира ратної служби почалося у день , коли йому виповнилося три роки. Маленького княжича , за стародавнім звичаєм , посадили  вперше на коня. А коли Володимирові виповнилося 7 років, його, як і всіх князівських і боярських дітей , віддали до навчання. Відтоді Володимир з дня у день багато годин проводив за  читанням і письмом. Вивчав слов’янську і грецьку мови.

Своє князювання на Русі Володимир Мономах почав з 13 років. У 1066р. він самостійно почав князювати у Ростовсько-Суздальській землі, з  1070 –у Смоленську. З 1072 -1078 р. у Володимирі - Волинському, з 1076 -1094 рр. – у Чернігові.

Ще  змалку звик виконувати складні, недитячі доручення. Володимир став фактично мечем у руках свого батька. Оскільки Всеволод не любив воювати, а надавав перевагу читанню книжок й «сидячи  вдома знав 5 іноземних мов». Уже в 13 років Володимир прилучився до занять, які за тодішніми уявленнями личили княжому званню – військової справи і полюванню.

4. Зовнішня політика

Кияни не пошкодували, що покликали Мономаха. Від кінця 11 до початку 12 ст. Володимир Мономах став, так би мовити, душею всієї Руської землі, однією з найбільш шанованих постатей. Він безперервно спрямовував свою діяльність на оборону Русі від половців. Талант полководця поєднувався у Володимира з неабиякою особистою відвагою. Він завжди прагнув боротися проти ворогів, об’єднати князів, домогтися миру і злагоди між ними, а значить, припинити міжусобні  війни.

        Володимир Мономах був єдиним серед давньоруських князів кінця ХІ – початку ХІІ століття, який не зазнав від половців жодної поразки. Половці настільки боялися Мономаха що, за свідченнями давнього літопису, «лякали ним дітей   в  колисці».

       Особливо вдалими були походи  1103, 1107, 1111 років. Внаслідок його перемог половці змушені були відійти аж до Грузії. Мономах перемагав половців, хоч ті завжди переважали чисельно, завдяки таланту полководця. Він чи не перший на Русі збагнув вигоди блискавичного удару, несподіваності обхідного маневру, спирався у походах на виплекану князем бойову дружину. Усього Мономах здійснив 83 великих походи, узявши в полон 300 половецьких ханів.  Один з великих походів відбувся в 1103 року на р. Сутінь, де загинули 20 половецьких ханів, а переможцям дісталася велика здобич. Ще успішнішим був похід 1111 року, коли руські війська, підійшовши аж до Сіверського Дінця, захопили багато половецьких міст. Володимир Мономах відіграв неабияку роль і в укріпленні кордонів Київської Русі та спорудженні оборонних укріплень на півдні. Таким чином, Володимир Мономах був не тільки організатором, а й активним учасником боротьби з половцями, чим здобув неабияку славу.

        Кочівники більше не турбували Русь, і можна було зосередитись на внутрішніх державних справах. Він прагнув зосередити   у своїх руках більшість руських  земель, і це  йому вдалося: він контролював ¾ земель Русі, що забезпечувало необхідні кошти для утримання сильного війська.

• 5 переможних походів на половців;
• династичні шлюби з іноземними правителями.

Династичні шлюби

• Володимир одружений з англійською принцесою Гітою;
• Син Мстислав – зі шведською принцесою Христиною;
• Дочка  - дружина угорського короля Коломана;
• Син Юрій – з дочкою половецького хана.

5. Внутрішня політика

Слово вчителя

        Правління Мономаха стало часом розквіту держави. Він знову відродив владу князя київського, всі князі  корилися йому. У своїх стосунках з підвладними князями Володимир Мономах дотримувався не принципу от чинності, а принципу сюзеренітету – васалітету, тому переміщував їх з одного столу на інший, а інколи відбирав їхні отчини. Силою свого авторитету він зміг завоювати підтримку бояр та багатих купців. Також не забував про бідних, дослуховувався до їхніх скарг, закріпив у своєму кодексі їхні права – (дозволив  закупам подавати скарги на своїх панів) і цим ще більше заслужив поваги серед простих людей.  Він любив правду і судив сам у своєму дворі. Його суд завжди приймав справедливі рішення.

-  У жорстокій боротьбі об’єднав у своїх руках три чверті Київської держави.

- В. Мономах опікувався розбудовою Києва. Доба Володимира Мономаха була часом розквіту культури в Русі. У Києві та в інших містах один за одним виростали кам’яні храми. Зокрема, в той час було збудовано і прикрашено Михайлівський Золотоверхий і Видубицький монастирі у Києві, а також чудову церкву на річці Альті, на місці загибелі князя Бориса.

    - Припинилася міжусобна боротьба між князями, розвивалося сільське господарство, ремесла, пожвавилася торгівля., що сприяло розбудові міст.

   - Побудував міст через Дніпро, нові храми.

     У 1113 році він видав «Устав» - збірник правових норм, який увійшов до «Руської правди». В «Уставі» було здійснено спробу вирішити найболючіші проблеми суспільного розвитку – обмеження лихварства, скасування перетворення вільних людей на холопів за борги тощо. Уперше було визначено права та обов’язки селян, які потрапляли в кабалу через невідпрацьований борг (закупи).

Після того, як Мономах став князем, представники вищої феодальної знаті у с. Берестові під Києвом прийняли Статут– закони київського великого князя Володимира Мономаха, вміщені в розширеній редакції “Руської Правди”.. Складається з 69 статей, що регулюють правові відносини .Статут, що з’явився після Київського повстання 1113 р., робив деякі поступки міським низам.                                                                                                                             Робота з термінами    СТАТУТ – збірник законів, що врегулював правове становище населення (селян, купців, лихварів, бояр), доповнення до "Руської правди" та "Правди Ярославичів".   

- Бояри, що давали кому-небудь в борг, не мали права перетворити неспроможного боржника у раба.

- Лихварі не мали права отримувати великі відсотки (рези) за борги;

- Податки громадян зменшувались.

Нові закони сприяли економічному розвиткові держави.

                                                                   Робота з  історичними джерелами                                                                           З  "Статуту"  Володимира Мономаха 1113р.,  постанови, що обмежила свавілля лихварів в здобутті боргових відсотків                                                             

  "Бояри, що дали кому-небудь в борг, не мають права перетворювати боржника, щ

о не сплатив борг, у раба…                                                                                                                Лихварі не мають права брати великі рзи (відсотки) за борги.                                                                            Податі (податки) городян зменшуються…”

Спробуйте закінчити речення:  "Нові закони сприяли ......                                                ( економічному розвитку Руської держави ) 

5. Повчання дітям

Слово вчителя  Відомо,що Володимир Мономах сприяв розвиткові літописання. Він автор "Повчання  дітям", яке написане 1117 р. Потрапило до нас випадково, в єдиному примірнику: виявилось вписаним до Лаврентіївського списку "Повісті минулих літ", що датується 1377 р.                                                                                                                          "Повчання дітям " виконане у формі літопису-автобіографії. За змістом поділяється на дві частини: власне повчання і книгу шляхів Мономаха —короткий, літопис його князівських переміщень і перемог.

Зараз перегляньте відеоролик і зверніть увагу на те до чого саме  закликає своїх нащадків князь? Проти чого застерігає?

Орієнтовна відповідь  "Повчання" містить сформовані на основі християнської моралі та кодексів честі життєві правила та закони співжиття тогочасного суспільства, закликає князів утриматися від усобиць і чвар заради спокою і миру.     

Шапка Мономаха

Цікаво знати.З ім’ям князя пов’язують “шапку Мономаха”, отриману ним від візантійського імператора, якою коронували всіх московських князів. Шапка Мономаха є експонатом Оружейної палати Московського Кремля. Півкулястий золотий верх її оздоблений тонким золотим мереживом, перлами, великими дорогоцінними каменями. Опушка виготовлена з хутра рідкісного сибірського чорного соболя. Це державна корона, якою з кінця XV ст. вінчали на царство спочатку великих князів московських, а потім і всіх російських аж до Миколи II

     Помер у 1125 році на 73-му році життя. Похований в Києві у соборі Святої Софії                                                                    

“ Історичне значення правління Володимира Мономаха”.                 

    Це був період розквіту Київської Русі після тривалих міжусобиць       

1. Правління Мстислава Володимировича.   

    Учитель. Двадцятилітнім юнаком батько направив свого сина Мстислава управляти Новгородом. Наслідування Мстиславом київського столу не викликало ніяких заперечень з боку дворянства, бо він вже був однією з найважливіших постатей у житті Київської держави                                Мстислав Володимирович - Великий Київський князь 1125 — 1132рр. (нар.1 червня 1076). Мініатюра із Царського Титулярника.1672р.                                                                                                        

На київському столі Мстислав продовжував політику батька:                                       - зміцнював свою владу, приборкував непокірних князів;                                                                   - багато будував: Андріївська церква Янчинного монастиря – 1131р., Успенська церква;                                                                                                                                                                                         - розширив міжнародні зв’язки (зятями Мстислава були: імператор візантійський, принц норвезький, принц датський та королевич угорський; сам князь був одружений зі шведською королівною Христиною, потім брав шлюб з дочкою половецького хана Тугоркана).

Підсумок учнів  . Обидва припинили усобиці, встановили одноосібну владу. В обох були сильні династичні зв’язки з правителями європейських держав. Час правління обох – час миру, внутрішніх гараздів і розквіту

3. Роздробленість Русі.

 Учитель. Усвідомлюючи себе громадянами держави, нам не байдужа доля Київської Русі. Що ж відбулось після правління Мстислава?  Смерть Мстислава 15 квітня 1132 року поклала край могутності династії Мономаховичів.  У середині ХІІ ст. за київський стіл розпочали боротись їх спадкоємці.  ,  мелодія з кінофільму "Високий перевал"   У 1169 р. володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський вчинив страшний розгром Києва та його розорення, спаливши місто та знищивши велику кількість населення. З цього моменту Київ втратив своє значення як центр руських земель. З 2-ої половини ХІІ ст. розпочинається новий період в історії Руської землі – існування удільних самостійних князівств. На зміну централізованій приходить федеративна монархія.                                                                                       Робота з термінами Федеративна монархія - сукупність самостійних чи напівсамостійних князівств, земель, що проводять самостійну політику. Запитання.  Як ви думаєте,  чому така велика держава, як  Київська Русь розпалась на окремі князівства?                                                                                   Робота в парах. Прочитати у підручнику причини феодальної роздробленості  Київської Русі (с. 114). Вибрати, на ваш погляд, дві найважливіші причини (Питання виноситься для обговорення всім класом. Це є своєрідний підсумок уроку).Учні мають визначити такі причини:                                                                                 

  - Перетворення земельного володіння у спадкове ( Любецький з’їзд 1097р.)  Економічне та військово-політичне зміцнення удільних князівств.                                               Поява нових економічних та політичних центрів, ріст суперництва між  ними та Києвом      - Багатоетнічний склад населення ( процес розвитку народностей:  української,  російської,  білоруської)                                                 Слайд №12   Робота з картою (атлас с. 14)  Д/з На контурній карті відмітити  кордони й столиці самостійних князівств та земель.

     V. Закріплення нових знань учнів.       Слайд №13  

Учитель. Усвідомлюючи себе громадянами держави, нам не байдужа доля Київської Русі. Адже пройшла вона складний шлях від племінного союзу до могутньої східноєвропейської держави   Поміркуйте, чи переживали процес роздробленості інші держави чи тільки К.Русь? (Так. Франкська імперія 800-843 за Верденською угодою –поділ імперії)

Історична гра "Міцний ланцюжок": учитель говорить по-черзі учням дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо ученьне знаходить що сказати – встає, тобто перериває ланцюжок.                                                                                 Князь Володимир:                                                                                                            Припинив ...  ............................................       (міжусобиці)                                       Переміг......... .....  ..........................                 (половців)                                                                                                 Об’єднав  .........    ................  .............            (3/4 території руських земель)    Упорядкував...........................................        (державні закони)                              Зміцнив  ...................................................       (централізовану владу)                           Побудував .....................................................  (Михайлівський собор)                          Доповнив  ..............................................("Руську Правду" і "Правду Ярославичів")  Написав  ...........................................................("Повчання дітям")

                                                                                                                                                                                                                                                                      VІ. Підсумки уроку. Оцінювання діяльності учнів.

 Слайд №14    Рефлексія                                                                                                                                                           Ти зрозумів нову тему?                                                                                                                             Що найкраще запам’яталось?                                                                                                                             Твій настрій...     Посміхнись                                                                                                         VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал параграфа 11,  виконати завдання в контурній карті на ст.10;  (завдання № 6, ст.115,  усно)