Прес-конференція "Безпека щоденного життя"
Комунальний заклад «Куп’янський навчально-виховний комплекс»
Харківської обласної ради
Прес-конференція
«Безпека щоденного життя»
Вихователь:
Мартиненко Л.О.
м.Куп’янськ
Форма проведення: прес-конференція
Мета:
Навчальна:
– надати знання про соновні принципи безпечного щодення під час користування електроприладами, газовими приладами, засобами побутової хімії.
Виховна:
– вчити надавати першу допомогу при ураженні електричним струмом, у разі отруєння природним і чадним газом, хімічними речовинами, під час пожежі.
Корекційна:
– формувати вміння правильно діяти в небезпечних ситуаціях.
Обладнання: мультімедійна дошка,таблиці
Хід заходу:
Вихователь:
– Людина постійно перебуває у приховано небезпечному середовищі. Як зробити своє життя безпечним? Невже потрібно відмовитись від занять спортом, розваг, ніколи не користуватися електричними чи газовими приладами, препаратами побутової хімії. Авжеж, ні! Невід’ємною частиною нашого життя має стати дотримання правил безпеки. Це допоможе захистити ваше здоров’я і життя, здоров’я і життя інших людей, зробить безпечним помешкання, робоче місце, довкілля.
Для того, щоб виникла небезпечна ситуація, необхідна певна причина або умова, за якої можлива загроза стає справжньою. Дуже часто причиною виникнення небезпечної ситуації стають нерозумні дії самої людини. Якщо не вжити негайних заходів, то можна завдати шкоду здоров’ю. Необхідно знати, чим загрожує ця ситуація та як поводитися під час неї. Часто саме перша допомога може врятувати життя. Тож кожна людина має володіти найпростішими навичками надання першої невідкладної допомоги. Отже, запрошуємо вас взяти участь у нашій прес-конференції, тема якої є “Безпека щоденного життя”
Сьогодні ви дізнаєтеся про основні принципи безпечного щодення під час користування електроприладами, газовими приладами, засобами побутової хімії.
Кореспондент журналу “Однокласник”:
– В мене питання до служби електробезпеки. Поясніть, будь ласка, чим небезпечний електричний струм?
Учень :
– Важко уявити життя без електроприладів, адже вони – помічники людини. Але в разі порушення правил безпеки помічники можуть стати ворогами: джерелом пожежі та травмування. Небезпечним є дотик до оголених проводів, електричний струм при цьому вражає не тільки ділянку дотику, а й весь організм. М’язи скорочуються, тому потерпілий не може відсмикнути руку від джерела струму, покликати на допомогу через спазм голосових зв’язок. Порушується дихання та робота серця, людина стає непритомною. На жаль, електричний струм людина відчуває лише тоді, коли потрапляє під його дію. Тому дуже важливо заздалегідь передбачити цю небезпеку.
Кореспондент журналу “Однокласник”:
– Скажіть, будь ласка, яких правил електробезпеки треба дотримуватись, щоб зробити своє щодення безпечним?
Вихователь:
– Перед тим як вмикати електроприлад, переконатися, що він не пошкоджений;
– Виходячи з дому, вимкнути з розетки всі електроприлади;
– Вимикаючи електроприлад не смикати його з а шнур;
– Не доторкайся до оголених проводів;
– Не вмикати чи вимикати електроприлад вологими руками, бо вода добре проводить електричний струм;
– Не допускати перегрівання електроприладів;
– Не вмикати одразу багато електроприладів у одну розетку;
– Не залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні електроприлади
Кореспондент журналу «Малятко»:
– В мене питання до газової служби. Ми все частіше чуємо про нещасні випадки від вибухів побутового газу. Прокоментуйте цю ситуацію.
Учень:
– Побутовий газ – це вибухова речовина. Близько третини пожеж у житлових будинках в Україні відбувається через несправні газові плити або неправильне користування ними. Якщо велика кількість газу поширилась у повітрі, то при запалюванні сірника чи вмиканні світла може статися вибух. За невмілого користування і недотримання правил безпечного поводження газ може спричинити отруєння, задуху, пожежу, вибухи.
Кореспондент журналу «Малятко»:
– Роз’ясніть, будь ласка, як запобігти цим нещасним випадкам при користуванні побутовим газом?
Вихователь:
– У помешканні можуть бути такі газові прилади: плита з духовкою, колонка для нагрівання води, котел для обігріву будинку. Кожне приміщення, де є газовий прилад, має бути обладнане справною вентиляцією. Слід пам’ятати про правила безпеки:
– Крани плити відкривати тільки після піднесення сірника чи спеціальної запальнички.
– Не залишати без нагляду ввімкнену газову плиту, бо конфорку може загасити протягом.
– Не залишати на ввімкненій плиті чайник, сковорідку тощо, бо це може призвести до пожежі.
– Не можна сушити над газовою плитою будь-які речі.
– У разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104.
У разі небезпеки отруєння шкідливими газами необхідно виконувати такі дії:
- Перекрити газ.
- Відкрити вікна та двері, влаштувати протяг.
- Швидко вивести (винести, витягти) потерпілого на свіже повітря.
- Розстебнути йому комір, ремінь, підняти підборіддя для полегшення дихання.
- Якщо людина непритомна, поплескати його по щоках, побризкати на нього водою, піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом.
- Викликати швидку допомогу. Перебувати поруч із потерпілим до прибуття рятувальної служби.
Кореспондент журналу “Пізнайко”:
– Моє питання до служби медиків. Зараз хімічна промисловість випускає велику кількість засобів побутової хімії. Прокоментуйте, будь ласка, яку небезпеку можуть становити ці засоби для здоров’я людини?
Учень :
– Існує поняття “побутова хімія”. Так називають хімічні речовини, які людина використовує в побуті. Деякі з них входять до косметичних засобів. Але є й небезпечні хімічні речовини. Вони є обов’язковою складовою деяких миючих або дезинфікуючих засобів, фарби, клеїв, отрути проти комах-шкідників, засобів для чищення каналізаційних труб та інших. Потрапивши всередину організму, небезпечні хімічні речовини вражають органи дихання, травлення та нервові клітини головного мозку. Тому сильні отруєння лікують тільки в лікарні. У разі потрапляння на шкіру чи в очі хімічні отрути спричиняють небезпечні опіки.
Учень:
– Усі препарати будуть безпечними, якщо їх застосовувати за прямими призначеннями та згідно з інструкціями й рекомендаціями щодо їхнього використання.
– Усі засоби побутової хімії слід переносити та зберігати окремо від продуктів харчування, медикаментів, у недоступних для маленьких дітей місцях.
– Мити посуд і прати варто в гумових рукавичках, бо засоби для миття посуду та пральні порошки пошкоджують шкіру рук.
Кореспондент журналу «Пізнайко»:
– Яку слід надати першу допомогу при отруєнні хімічними речовинами?
Вихователь:
– Засоби для миття можуть містити пекучі кислоти та луги.
– Потрапивши до організму, вони спричиняють сильний біль у роті, горлі, дихальних шляхах, рясне виділення слини, блювоту. Треба потерпілому дати випити 3 – 4 склянки звичайної води та викликати лікаря.
– Потрапивши на шкіру чи в очі, ці речовини спричиняють опіки. Людина відчуває пекучий біль, шкіра червоніє та вкривається кіркою. У цьому разі треба промити вражену ділянку шкіри чи очі великою кількістю води протягом 10 – 15 хв., поки не зникне специфічний запах . Для промивання ока струмінь води спрямовують на зовнішній куток, напір води має бути слабким. Якщо ви точно знаєте, що опік спричинила кислота, то після промивання можна обмити мильною водою чи слабким розчином соди: щіпку соди на склянку води. Якщо опік спричинили луги, можна обмити шкіру слабким розчином борної кислоти.
– Якщо хімічна речовина суха – не треба дмухати на неї, терти ганчіркою. Треба просто струсити її та промити місце холодною водою. Є речовини, які не можна змивати водою. Коли ви не знаєте, яка речовина потрапила на шкіру, струсіть її, накрийте цю ділянку чистою сухою серветкою та негайно звертайтеся до медичного закладу.
– При отруєнні лакофарбовими матеріалами та отрутами необхідно терміново людину винести на свіже повітря, покласти її на бік, оскільки може розпочатися блювота, і викликати лікаря.
Всі знають, що в термометрі міститься небезпечна речовина – ртуть. Як діяти, коли термометр розбився?
Учень:
– Насамперед необхідно надіти марлеву пав’язку, бо парами ртуті можна отруїтися. Збирати крапельки ртуті треба за допомогою гумової груші та банки з водою. Після цієї процедури провітрити приміщення.
– Не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся.
– Не можна розбирати, розрізати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній.
– Не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, газ, спирт, лаки, фарби, – це може призвести до спалаху чи вибуху.
– Не можна вдихати пари всіх цих речовин – від цього можна отруїтися та отримати опіки шкіри чи очей.
– Не можна гасити пожежу водою у разі її виникнення через необережне поводження з легкозаймистими речовинами, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню.
Вихователь:
– До виникнення пожежі можуть призвести несправні газові та електричні прилади, необережне поводження із горючими хімічними речовинами, порушення вимог протипожежних норм під час проектування та будівництва будинків, катастрофи природного походження та людська недбалість. У будь-якій ситуації передусім необхідно зателефонувати за номером 101 та викликати пожежну службу.
Учень:
– А правила поведінки під час пожежі такі:
– Якщо можна вийти з квартири через двері, треба рятуватися самому й допомогти іншим; перед виходом накритися мокрою ковдрою, закриваючи ніс і рот.
– Відкрити вікно та покликати на допомогу.
– Якщо пожежа в сусідній квартирі, треба подзвонити в квартиру. Якщо не відчиняють, слід покликати на допомогу сусідів, вийти з будинку, зателефонувати 101.
– Невеликий вогонь можна загасити самостійно – залити водою, засипати піском, затоптати.
Кореспондент журналу «Пізнайко»:
– А як треба діяти, коли тебе застала пожежа в лісі?
Учень:
– Якщо в лісі загорілася трава, невеликі кущики важливо не розгубитися і спробувати загасити полум’я. Можна засипати його землею, піском або залити водою. Треба переходити зону вогню проти вітру, закривши голову та обличчя одягом, краще вологою тканиною. Не треба розпалювати багаття при сильному вітрі.
Кореспондент журналу “Пізнайко”:
– Якщо, на жаль, виникла пожежа, яку першу допомогу потерпілому треба надати?
Вихователь:
– Потерпілого слід негайно винести на свіже повітря, накрити опіки чистою тканиною, викликати “швидку допомогу”.
– Якщо на людині горить одяг і вона біжить, треба зупинити її, повалити на землю, облити водою. Якщо під руками немає води, накинути на потерпілого щільну тканину.
– Якщо опіки охоплюють невелику ділянку, то її треба негайно промити під струменем холодної води, накласти на місце опіку пов’язку, яку необхідно міняти.
– Не можна обробляти опіки вершковим маслом, олією, лосьйонами чи кремами.
– Не можна проколювати пухирів, щоб в рану не потрапила інфекція.
– Зупинити невелику кровотечу можна за допомогою тугої пов’язки, при артеріальній кровотечі варто накласти джгут.
Вихователь:
– Отже, з нашої конференції ви побачили, що часто причиною небезпеки стає сама людина, коли порушує правила безпечної поведінки. Внаслідок цього виникає ситуація, небезпечна для життя і здоров’я людини . Та якщо ви вже потрапили у таку ситуацію, то треба діяти спокійно, не піддаватися паніці, намагатися якнайшвидше зменшити вплив небезпечних факторів, вибрати найбільш безпечний шлях виходу з ситуації та якомога швидше повідомити про те, що трапилося, рятувальні служби.
Але ми сподіваємося, що ви добре засвоїли правила безпечної поведінки і «Пам’ятка», яку зараз отримаєте, допоможе вам захистити своє здоров’я та життя, зробить ваше щодення безпечним.
Ми дякуємо всім за тісну співпрацю.
|
«Безпека щоденного життя»
Правила електробезпеки:
Правила безпеки під час користування газонебезпечними приладами:
11. Не залишати на ввімкненій плиті без нагляду чайник, сковорідку тощо. 12. Не можна сушити над газовою плитою будь-які речі. 13. У разі появи запаху газу негайно закрити всі крани плити, відчинити вікна, повідомити батьків та сусідів, телефонувати до аварійної служби газу 104. Правила безпеки при користуванні засобами побутової хімії:
16. Ніколи не змішувати хімічні речовини. Правила безпеки при користуванні побутовими вибухонебезпечними предметами: 17. Не розпилювати над вогнем дезодорант чи лак для волосся. 18. Не можна розбирати, нагрівати, пошкоджувати балончик, навіть порожній. 19.Не запалювати сірник у місцях, де знаходиться бензин, гас, спирт, лаки, фарби. 20.Не можна вдихати пари всіх цих речовин, бо можна отруїтися і отримати опіки. 21.Не можна гасити водою пожежу легкозаймистих речовин, бо це може призвести до їх розбризкування та поширення вогню. Правила безпеки під час пожежі: 22.Якщо можна вийти з квартири через двері, треба рятуватися самому й допомогти іншим; перед виходом накритися мокрою ковдрою, закриваючи ніс і рот. 23.Якщо вихід перекрито вогнем, а квартира розташована не вище другого поверху, слід вибиратися з квартири через вікно чи балкон. 24.Якщо неможливо вибратися з квартири, слід зачинитися в кімнаті з виходом на балкон або вікном. 25.Щоб вогонь не поширювався, слід налити води біля дверей або заткнути щілини під дверима вологими ганчірками. 26.Відкрити вікно та покликати на допомогу. 27.Якщо пожежа в сусідній квартирі, треба подзвонити в квартиру. Якщо не відчиняють, слід покликати на допомогу сусідів, зателефонувати 101. 28.Невеликий вогонь можна загасити самостійно – залити водою, засипати піском, затоптати.
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку