Балюк С.В.
класний керівник 5-Б класу
КЗ «Золочівський ліцей №3»
ПРЕВЕНТИВНЕ ВИХОВАННЯ
ЯК СКЛАДОВА УСПІШНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ
Соціалізація – процес і результати засвоєння людиною історично створених соціальних норм та культурних цінностей, що необхідні для повноцінного життя у суспільстві і передбачають включення особистості у систему суспільних відносин та самостійне відтворення цих відносин.
Освіта – це спеціально спрямована та керована частина соціалізації індивіда; цілеспрямований процес і результат виховання та навчання в інтересах особистості, створення умов для її максимально повної самореалізації.
Виховання – це спеціально організований, цілеспрямований процес формування морально-духовної, життєво-компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал.
Навчання – це планомірна, організована, спільна і двостороння діяльність учителів і учнів, спрямована на свідоме, міцне і глибоке опанування останніми системи знань, навичок і вмінь. Отже, спрощуючи та узагальнюючі сутність розглянутих вище феноменів, можна зробити висновок, що поняття соціалізація є складовою частиною таких понять, як розвиток та формування, і у свою чергу поєднує у собі такі дефініції як освіта, виховання та навчання. Аналізуючи діалектичну взаємозалежність наведених вище понять необхідно відзначити, що соціалізація може бути регульованою і спонтанною. Вона здійснюється як у навчальних закладах, так і поза ними. При цьому, наприклад, у школі засвоюються не лише ті знання, які є метою уроку, не тільки правила і норми поведінки, які спеціально формуються в процесі навчання і виховання. Учень збагачує свій соціальний досвід і за рахунок того, що з точки зору педагога може здаватися "випадковим". Наприклад, стиль взаємин учителя й учнів, який може збігатися із завданнями виховання.
Найбільш інтенсивно процес соціалізації відбувається в дитинстві та юності, але розвиток особистості триває і в середньому, і в похилому віці.
Соціалізація не є одностороннім процесом. Ми вчимося у своїх батьків, одноліток. Під впливом цих людей у нас формуються інтелектуальні, соціальні та фізичні навички, які необхідні для виконання наших соціальних ролей.
Превентивне виховання – це успішна система підготовчих, попереджувальних та профілактичних дій педагога з метою запобігання формуванню негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки підлітків та організація належного догляду за їх діяльністю.
До завдань, які ставить перед собою превентивне виховання, передусім належить формування високоморальної свідомості учнів, яка є головним чинником,що впливає на вибір способів на основі морально – правових знань, уявлень, поглядів, переконань, почуттів, які склалась у нашому суспільстві і становлять суспільну свідомість, що має вирішальний вплив на формування індивідуальної свідомості.
На мою думку, одним із завдань превентивного виховання є формування в учнів моральних почуттів, які б регулювали їхню поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, відповідальності тощо.
Другим завданням превентивного виховання учнів є вироблення у них навичок і звичок високоморальної поведінки. Оскільки у кінцевому підсумку вся виховна робота спрямовується на формування соціально активної особистості.
Третім завданням превентивного виховання є формування в учнів активної позиції у соціальній сфері, тобто негативного і терпимого ставлення до проявів девіантної поведінки іншими та аморальних вчинків, прагнення взяти участь у боротьбі з цими негативними явищами, які, на жаль, ще мають місце у нашому житті, вироблення вміння протистояти негативним впливам.
Четвертим завданням превентивного виховання, яке пронизує всю виховну роботу, є подолання у свідомості окремих учнів помилкових навичок і звичок поведінки, які сформувалися внаслідок помилок і недоліків формування.
Соціалізація підростаючого покоління відбувається під стихійним або цілеспрямованим впливом величезної кількості відповідних суспільних структур та інститутів, виховна роль яких по-різному виявляється на вікових стадіях цього процесу. Важливим виховним фактором є найближче соціальне оточення, в якому проходить життя і діяльність учня, тобто середовище у вузькому розумінні цього слова – сім’я, дитячий колектив, товариші, дорослі люди, з якими безпосередньо спілкуються школярі.
Запобігання правопорушень неповнолітніх має бути справою не тільки дорослих, а й самих учнів. Вони повинні в міру своїх можливостей залучатися до цього. Мається на увазі - дитяче самоврядування.
Профілактика вимагає своєрідного підходу і до вибору методів і форм виховної роботи. Вважаю, що на практиці мають застосовуватися такі методи, які сприяли б формуванню в учнів навичок правомірної поведінки. Досвід переконує, що нерідко учні у певних ситуаціях діють неправомірно, бо не мають досвіду, а теоретичні знання не спрацьовують. Тому, їх частіше треба ставити в ситуації вибору того чи іншого типу поведінки, організовуючи ділові та рольові ігри, привчати до додержання правил людського співжиття.
Суспільно важливе завдання для вчителя - забезпечити розбудову такого освітнього простору, у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвіду взаємодії з соціумом.
Характерними рисами інноваційних освітніх технологій ХХІ століття є формування в учнів здатності до розуміння нових, незвичайних ситуацій, прогнозування майбутніх подій, оцінки наслідків прийнятих рішень і, більше того, навіть до створення можливого і бажаного майбутнього.
Свою роботу я починаю зі складання соціального паспорта класу, далі визначаю чи є учні з девіантною поведінкою. У 5 класі цього року таких дітей не виявлено. Потім із соціальним педагогом, Ткач Л.М., та заступником директора в виховної роботи, Виноградовою Т.А., виявляємо та ставимо на профілактичний облік неблагополучні сім’ї з метою недопущення порушення прав дітей. Проводжу обстеження умов проживання дітей в даних сім’ях (на початку 2020-2021 навчального року був учень Босенко Олег, який згодом вибув до іншого закладу).
Також переконана, що критерієм впливу на соціальну поведінку учнів є свідоме виконання учнями основних нормативних документів ліцею: Статуту, правил внутрішнього розпорядку, в яких визначені основні права та обов’язки учнів. На основі цих документів розроблені «Правила для учнів», з якими ознайомила дітей.
Більшу частину свого вільного часу учні проводять поза межами ліцею, вдома. Тому значна увага приділяється роботі з сім'ями, батьками дітей. Адже саме вони найбільше зацікавлені бачити своїх дітей соціально захищеними і завдання класного керівника - тісний контакт із сім'ями, бо вважаю, що тільки так можна досягти позитивних результатів у виховній роботі з неповнолітніми.
Проводжу індивідуальні бесіди з батьками та дітьми стосовно поведінки, навчання тощо. Особливо з батьками, що мають один із соціальних статусів. Організовую бесіди «Моє місце серед однолітків», «Дотримання правил розпорядку, правил для учнів», «Попередження правопорушень»,виховні години «Бродяжництво – шлях до скоєння злочинів», «Мої права», «Протидії булінгу», «Спорт та здоровий спосіб життя – запорука здоров’я» тощо з метою попередження правопорушень та корекції їх поведінки, спрямовані на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру.