Презентація - "Членистоногі". Біологія 7

Членистоногі — безхребетні тварини із зовнішнім скелетом. Біологія 7

План урока: Членистоногі — безхребетні тварини із зовнішнім скелетом;Ракоподібні членистоногі тварини;Павукоподібні членистоногі тварини;Комахи;

Загальна характеристика членистоногих тварин. Членистоногі — найбільша група тварин, що населяють нашу планету (понад 1 млн видів). Вони зустрічаються скрізь (у наземно-повітряному середовищі, морях і океанах, прісних водоймах, тощо). Членистоногі — двобічно-симетричні тварини. Вони мають сегментоване тіло і членисті кінцівки (з чим і пов'язана назва «членистоногі»). Зовнішній покрив членистоногих — особлива органічна речовина — хітин. Він захищає тіло і виконує функцію зовнішнього скелета (панцира): зсередини до нього прикріплюються м'язи. Хітиновий покрив погано розтягується і заважає росту тварини. Тому членистоногі періодично линяють (ростуть ступінчасто).

У тілі більшості членистоногих можна розрізнити три відділи:голова, на якій містяться основні органи чуття (які необхідні для орієнтування у просторі (очі, вусики), та ротові органи);груди, на яких розташовані ноги або крила (які виконують функцію пересування);третій (задній) відділ тіла — черевце (містить значну частину внутрішніх органів, які мають функції травлення і розмноження). У павукоподібних і ракоподібних голова і груди зрослися і утворили головогруди. У кліщів між відділами тіла також немає розділення.

До типу Членистоногі належать клас Ракоподібніклас Павукоподібніклас Комахи

Внутрішня будова тварин типу ЧленистоногіУ членистоногих наявні травна, кровоносна, дихальна, видільна, нервова і статева системи органів.

Травна система у членистоногих складається з переднього відділу (рот, глотка, стравохід, шлунок), середнього і заднього відділів кишечника, який закінчується анальним отвором. У середній відділ кишечника у павукоподібних і комах впадають протоки печінки, або особливих трубчастих придатків — мальпігієвих судин.

Органи видільної системи членистоногих є різними:у ракоподібних тварин — це зелені залози, протоки яких відкриваються біля основи вусиків;у павукоподібних тварин і комах — мальпігієві судини. Дихальна система членистоногих залежить від їх середовища існування:у водних членистоногих (ракоподібних) органами дихання є зябра;у павукоподібних — легеневі мішки і трахеї, які сполучаються із зовнішнім середовищем через дихальні отвори;у комах — органами дихання є дуже тоненькі дихальні трубочки — трахеї.

Кровоносна система є незамкненою і складається з серця (міститься у спинній частині тіла) і кровоносних судин, що відходять від нього. Серце є трубчастим, складається з декількох камер. Нервова система членистоногих є подібною до нервової системи представників кільчастих червів — вузлового типу (навкологлоткове нервове кільце і ​​черевний нервовий ланцюжок).

Ракоподібні членистоногі тварини. Ракоподібні — в основному морські тварини, представники ряду видів мешкають у прісних водах і на суші. Серед ракоподібних є сидячі, прикріплені види, є паразити, але більшість — вільноживучі тварини. Зовнішня будова, відділи тіла. Число відділів тіла ракоподібних є різним, проте майже в усіх можна виділити голову, груди і черевце. Часто відділи тіла зростаються, утворюючи головогруди (наприклад, у річкового рака).

Добре розвинені органи чуття: дотику, нюху, рівноваги, слуху, зору. Очі складні, фасеточні, розташовані на стеблинках. У рака дві пари вусиків. Довгі вусики — є органами дотику, а короткі — органами нюху і дотику. Нижче вусиків містяться ротові органи — видозмінені кінцівки. Перша пара видозмінених кінцівок утворює верхні щелепи, а друга і третя пари — нижні щелепи. За допомогою ще трьох пар видозмінених кінцівок — ногощелеп — рак спрямовує здобич до рота.

Тіло рака вкрите міцним твердим хітиновим панциром, який виконує функцію зовнішнього скелета. До травної системи належать ротовий отвір (до якого щелепи спрямовують подрібнену їжу), стравохід (по якому їжа потрапляє у шлунок), шлунок (де відбувається подальше подрібнення їжі), кишечник (відбувається перетравлення їжі завдяки ферментам печінки), анальний отвір.

Дихають ракоподібні за допомогою зябер, які містяться під захистом панцира головогрудей. Кровоносна система є незамкнутою. Мішкоподібне серце і судини, що відходять від нього, містяться у грудному відділі на спинній стороні тіла. Видільні органи — зелені залози, які містяться у головогрудях і відкриваються назовні біля основи довгих вусиків. Нервова система раків, як і в інших членистоногих — навкологлоткове нервове кільце і черевний нервовий ланцюжок, від яких відходять окремі нерви. Розмноження відбувається тільки статевим шляхом.

Різноманітність ракоподібних. Дафнія. Річковий рак. Камчатський краб. Креветка. Омар

Павукоподібні членистоногі тварини. До класу Павукоподібних належать, в основному, наземні тварини (понад 70000 видів). До них належать скорпіони, кліщі, павуки та інші представники класу. Зовнішня будова. Тіло павукоподібних має зовнішній водонепроникний хітиновий скелет, поділене на два відділи — головогруди і черевце. Вусиків немає. На головогрудях містяться чотири пари ходильних ніг і дві пари видозмінених кінцівок (ротові органи — хеліцери і ногощупальці (педипальпи)), які служать для захоплення і подрібнення їжі.

Гачкоподібними хеліцерами павук хапає свою жертву. У середині хеліцер є канал, по якому з отруйних залоз, які розташовані біля основи хеліцер, у тіло жертви надходить травний сік. Поруч з хеліцерами містяться короткі, покриті чутливими волосками органи дотику, нюху та смаку — ногощупальці. На нижньому кінці черевця є три пари павутинних бородавок (видозмінені черевні кінцівки), які виробляють павутину. Рідина, яка виділяється з павутинних бородавок миттєво твердне на повітрі і перетворюється на міцну павутину нитку. Різні частини павутинних бородавок виділяють павутину різних типів. Павутинні нитки розрізняються за товщиною, міцністю і клейкістю. Різні типи павутини павук використовує для будівництва ловчої сітки: в її основі міцніші і не липкі нитки, а концентричні нитки — тонші і липкі. Павуки використовують павутину для зміцнення стінок своїх сховищ і для виготовлення коконів для яєць.

Молоді павуки використовують довгі павутинні нитки для переміщення у просторі, що сприяє їх розселенню. За допомогою ниток павутини павуки можуть спускатися з гілок дерев та інших опор на землю та підніматися. Очі у павукоподібних прості. Порівняно слабкий розвиток органів зору компенсується добре розвиненими органами дотику, які мають провідну роль в орієнтації павукоподібних у навколишньому середовищі. Є у них і органи, що реагують на хімічні подразники, а також органи нюху і смаку.

Внутрішня будова павукоподібних. Органи дихання павуків — легені (легеневі мішки) і трахеї. У скорпіонів — лише легені. У кліщів газообмін здійснюється через шкіру, або трахеї. Кровоносна система є незамкнутою. Серце розміщене у спинній частині черевця. Кров — безбарвна. Вона змішується з порожнинною рідиною, утворюючи гемолімфу.

Травна система павука містить: ротовий отвір, глотку, стравохід, шлунок, кишечник та анальний отвір. Павукоподібні — хижаки. Для нападу на інших тварин у них є різні пристосування: від отруйних залоз до павутинних бородавок для виготовлення ловчих сіток. Павуки впорскують у тіло жертви травний сік, який розчиняє її тканини. Таким чином відбувається позакишечне травлення. Потім павук всмоктує розріджену їжу. Органи виділення — мальпігієві судини. Залишки неперетравленої їжі виводяться назовні через анальний отвір. Небезпечний павук-оса

Нервова система — вузлова ланцюжкова, складається з добре розвиненого головогрудного вузла і черевного ланцюжка. У павукоподібних розвинена складна інстинктивна поведінка. Павукоподібні — роздільностатеві тварини. Запліднення у представників одних видів зовнішнє, у інших — внутрішнє. Зустрічається у них і партеногенез — розмноження без запліднення, коли самка відкладає незапліднені яйця, з яких розвиваються виключно самки. Зазвичай павукоподібні відкладають яйця, але є і живородні види. Розвиток — без перетворення (з яєць вилупляються маленькі особини, подібні на дорослих). У багатьох видів спостерігається турбота про потомство: самки охороняють кокон з яйцями.

Різноманітність павукоподібних. Скорпіони Кліщі Сольпуги Косарики

Комахи. Комахи — найчисленніша і найрізноманітніша група тварин, яка налічує понад 1 млн видів. Це найбільш високоорганізовані членистоногі; у них найдосконаліша нервова система та органи чуття. Вони освоїли усі середовища існування і зустрічаються практично скрізь (за винятком морів і океанів). Покриви тіла комах — хітинова кутикула. В усіх наземних тварин вона вкрита тоненьким шаром воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води. На поверхні кутикули є вирости — волоски, щетинки, лусочки. Чисельні волоски виконують функцію органів дотику або слуху. Тіло комах складається з трьох відділів — голови, грудей і черевця:

На голові містяться одна пара складних очей, одна пара вусиків і ротові органи (які є видозміненими кінцівками). Очі у комах складні фасеточні, проте у деяких також є і прості очі. Вусики комах (антени) виконують функцію органів нюху та дотику. Вони можуть мати різноманітні форми.

Ротові органи комах змінюються в залежності від їжі, яку вона споживає:у тарганів і жуків ротові органи гризучого типу;бджоли мають ротові органи гризучо-лижучого (гризучо-сисного) типу;у комара і клопа — колючо-сисного типу;у метелика — сисного типу;у мухи — лижучого (фільтруючого) типу. Схема еволюції ротових апаратів комах від вихідного — гризучого (А). Від нього виникли гризучолижучий (В), сисний (С) і колючосисний (D) апарати. Кольором позначено головні структури: верхня губа (червоним), верхні щелепи (зеленим), нижні щелепи (жовтим) і нижня губа (блакитним). У нижній частині показано апарати А і В у «розібраному» стані. Крім того, а — вусики (антени), о — очі

Внутрішня будова комах. Травна система комах складається з ротової порожнини (сюди впадають протоки слинних залоз), глотки, стравоходу, шлунку, середньої кишки (тут відбувається перетравлювання і всмоктування їжі), задньої кишки і анального отвору. Між шлунком і середньою кишкою містяться особливі сліпі вирости, в яких відбувається всмоктування їжі.

Дихальна система більшості комах представлена безліччю сильно розгалужених трахей, що пронизують усе тіло і відкриваються назовні за допомогою дихальців, розташованих з боків черевця. Дихальця регулюють надходження повітря до внутрішніх органів. Трахеями назовні видаляється вуглекислий газ. Кровоносна система комах є незамкнутою. На спинний стороні розташовано серце, яке виглядає як довга мускулиста трубка з отворами з боків. Гемолімфа («кров») потрапляє у серце через ці отвори і тече по ньому від заднього до переднього кінця. З серця гемолімфа надходить у порожнину тіла. Гемолімфа тече не лише по судинах, а і у порожнинах тіла, омиваючи різні органи і передаючи їм поживні речовини, насичуючись при цьому продуктами життєдіяльності. Гемолімфа не бере участі у газообміні — перенесенні кисню і вуглекислого газу, оскільки цю функцію виконують трахеї.

Видільна система представлена мальпігієвими судинами — пучками сліпо замкнутих з боку порожнини тіла трубочок, які відкриваються у кишечник. Продукти обміну фільтруються стінками мальпігієвих судин з порожнини тіла. Нервова система представлена великим надглотковим нервовим вузлом (його часто називають головним мозком), підглотковим вузлом і черевним нервовим ланцюжком. Від головного вузла відходять нерви до очей та інших органів чуттів.

Розвиток комах з повним і неповним перетворенням. Ряди комах з неповним перетворенням. Комаха з неповним перетворенням (з прямим розвитком) проходить у своєму розвитку три стадії: яйце — личинка — доросла комаха (імаго). Ряди комах з неповним перетворенням: прямокрилі, рівнокрилі, клопи, бабки, таргани, богомоли, веснянки, вуховертки, воші, тощо. Личинки дуже схожі на батьків і відрізняються від дорослих комах тільки меншими розмірами, відсутністю крил і нерозвиненістю статевої системи. Личинки кілька разів линяють, ростуть з кожним линянням і усе більше і більше стають схожими на дорослих комах. Згодом у них повністю формуються крила, і вони стають статевозрілими.

Ряди комах з неповним перетворенням. Ряд Бабки. Ряд ПрямокриліРяд Рівнокрилих. Ряд Клопи

Ряди комах з повним перетворенням. Комаха з повним перетворенням (з метаморфозом) проходить у своєму розвитку чотири стадії: яйце — личинка — лялечка — доросла комаха (імаго). Ряди комах з повним перетворенням: метелики (лускокрилі), жуки (жорсткокрилі), двокрилі, перетинчастокрилі, блохи.

Ряд Метелики (Лускокрилі). Метелики відрізняються від інших комах, в основному, двома ознаками: їх тіло покрито лусками, та сисним ротовим апаратом, який є згорнутим спіраллю. Метеликів називають лускокрилими, оскільки на крилах у них знаходяться дрібні хитинові лусочки. Вони заломлюють падаюче світло, створюючи химерну гру відтінків. Забарвлення крил метеликів допомагає їм упізнавати один одного, маскує у траві і на корі дерев або попереджає ворогів, що метелик є неїстівним.

Ротовий апарат у метеликів сисний — це згорнутий у спіраль хоботок. Харчуються метелики нектаром квітів. У личинок метеликів (гусениці) — гризучий ротовий апарат, вони (найчастіше) харчуються тканинами рослин. Коли гусінь перетворюється на лялечку, деякі види можуть виділяти шовкові нитки. Шовкова нитка виділяється особливою залозою, яка розташована на нижній губі гусениці. Тутового шовкопряда люди розводять для отримання шовкових тканин (це єдина комаха, яка не зустрічається у природі у дикому стані). Кокони шовкопряда. Дорослий тутовий шовкопряд

Ряд Жуки (Твердокрилі). У представників цієї групи — дві пари крил. Перша пара — перетворена на тверді надкрила, прикриває другу пару перетинчастих крил, за допомогою яких тварини літають. Ротовий апарат — гризучий. Серед жуків є багато рослиноїдних, проте є і хижаки, і падальники. Жуки живуть у наземно-повітряному середовищі (на рослинах, поверхні землі, у ґрунті) та у воді. Личинки жуків бувають і дуже рухливими хижаками, що живуть відкрито, і малорухомими, схожими на черв'яків, що живуть в укриттях і харчуються рослинами, грибами, іноді залишками організмів, що розкладаються. Періоди розвитку хруща

Ряд Двокрилі. Ці комахи мають тільки одну пару перетинчастих крил. Друга пара (дзижчальця) сильно редукована, перетворена на органи рівноваги і служить для стабілізації польоту. До цієї групи належать комарі і мухи. Вони мають колючо-сисний або лижучий ротовий апарат. Деякі двокрилі харчуються пилком і нектаром квітів, зустрічаються серед них хижаки і кровосисні форми. Личинки можуть жити у різноманітних місцях — у воді, ґрунті, організмах тварин і рослин.

Ряд Перетинчастокрилі. Група включає таких добре відомих комах, як джмелі, оси, бджоли, мурахи, наїзники. У них є по дві пари перетинчастих крил (у деяких крила відсутні). Ротовий апарат — гризучий або гризучо-лижучий. Багато представників цього ряду є суспільними комахами. Періоди розвитку мурах. Ряд Блохи включає паразитичних комах, які смокчуть кров у гризунів, інших ссавців та людини. У них колючо-сисний ротовий апарат, відсутні крила. Задні ноги у бліх — стрибальні. Блохи надзвичайно небезпечні тим, що можуть бути переносниками збудників різних захворювань. Періоди розвитку блохи

Дякую за увагу !!!