презентація - проект "Традиції святкування Великодня в Україні"

Проект: “Традиції святкування Великодня в Україні” Підготував учитель початкових класів Голубівської ЗОШ І-ІІ ступенів Кондратенко Світлана Павлівна

Загальна інформація Ініціативна група Голубівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Прилуцької районної ради Чернігівської області Повна юридична назва організації, що подає заявку с. Голубівка, вул. Златоустівська, 37 Адреса офісу організації, яка подає заявку   Проект “Традиції святкування Великодня в Україні” Назва проекту Кондратенко Світлана Павлівна, вчитель початкових класів Голубівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Керівник проекту (Прізвище, ім’я та по батькові, посада в організації )  

Учасники проекту: 1.Вчитель початкових класів. 2. Здобувачі освітніх послуг 2,4 класів.   Термін реалізації проекту – один місяць.   Етапи реалізації проекту: 1. Діагностично-прогностичний: - розробити план та програму вивчення теми; - визначити типи та види робіт; - розробити вимоги до знань та вмінь учнів із кожного виду роботи. 2.Підготовчий: - збирання необхідної інформації та матеріалів; - матеріально-технічне забезпечення. 3.Організаційно-виконавчий: - залучення дітей до пошуку й висвітлення інформації про свято Великодня - обмін інформацією між школярами. 4. Корекційно - оціночний: - презентація творчого проекту ініціативною групою перед здобувачами закладу 5. Узагальнюючо-підсумковий: - обробка, аналіз та узагальнення результатів; - самоаналіз.

Мета : ознайомити з історичними відомостями про культурний символ України – писанку, символікою орнаментів, кольору; розвивати інтерес до пізнання народного мініатюрного живопису України; виховувати повагу до культурної спадщини народу, традиції, любов до прекрасного.

« Якби наш народ не створив нічого іншого, окрім писанок, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце у пантеоні цивілізованих націй. » В. Скуратівський

Коротки історичні відомості про культурний символ України – писанку Техніки писанкарства (крашанка, крапанка, писанка з малюнками-символами) Орнаменти писанкарства. Символи в писанкарстві

Походження свята У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння. Зокрема в Україні у давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.

Чому Великдень? Великдень вважається найбільшим днем у році, бо тоді, за віруваннями слов’ян, воскресає бог життя — Сонце, а весь світ возносить хвалу воскресінню, народженню любові, доброти, надії та радості життя. Наші предки вважали, що у цей день Господь відчиняє небо і через небесні ворота приносить у людські душі очисний вогонь.

Дата святкування Її врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї 325 року, який постановив, що не дозволено християнам святкувати Великдень, коли євреї святкують Пасху. Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Наприкінці IV століття почали складати Пасхалії.

Не я б’ю, верба б’є… Вхід Господній у Єрусалим — велике християнське свято у неділю Вербного тижня, перед Великоднем. Народні назви - Вербна неділя (Квітна, Шуткова, Пальмова). Відноситься до числа дванадесятих. Його виникненню послужили біблійні оповіді: Ісус в'їжджав до Єрусалима на ослі, люди встеляли йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя.

Чому говоримо: Паска? Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, що святкували юдеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Відзначається 15 нісана. Це свято спочатку мало сільськогосподарське походження. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим.

Паски У Чистий четвер, коли закінчували писати писанки, розпочинали пекти баби – так здавна називали паски. Баба мала також назви коровай і калач (кулич). Зазвичай випікали паски трьох видів: жовта паска – сонцю, саме її святили у церкві та споживали у Неділю; біла паска – душам померлих родичів, з нею ходили на кладовище на Проводи; чорна паска – господарям та родині, власне чорна паска це і є той самий житній хліб, який українці їли щодня.

Що кладуть у великодній кошик? Пасхальний кошик – це відображення язичницьких вірувань із задобрюванням божеств задля вражаю, достатку. Обрядові страви набули християнської символіки і вже у 15-16 столітті наїдки в українських церквах освячували. Це паска, яйця, сіль, м’ясні та молочні продукти, хрін, вічнозелена рослина, вино.

Вели́кдень – це Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті, причому день смерті вважається першим днем. Є найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Сина Божого над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування. Христос воскрес!

Писанка Пи́санка — яйце, декороване з традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників. З писанками і фарбованими яйцями (крашанками) пов'язано безліч легенд, повір'їв, переказів, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще у дохристиянську добу, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості. В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. У стародавніх персів, індіанців, візантійців, а також у древніх греків та римлян вважалося, що всесвіт виник з яйця. Давніми художниками використовувалися саморобні фарби, які виготовлялися з кори та плодів дерев, трав і квітів.

Види писанок Існує чотири види розписаних яєць — крапанка, дряпанка, крашанка та писанка. Кожен із цих видів має свою систему розпису.

Крашанки або галунки - це пофарбовані в однин колір яйця, круто зварені в лушпинні цибулі , які після цього набувають жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до них прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки.

Драпанки або скробанки Яйця з видряпаними візерунками. Подібна техніка популярна в країнах Центральної і Східної Європи, зокрема у Польщі, Угорщині, Україні, Чехії.

Витравлені яйця Візерунки на яйцях зроблені за допомогою техніки травлення.

Cламенки Великодні яйця, візерунки яких роблять із соломи. Цю традицію започатковано в Чехії та Словаччині, останнім часом опановують в Україні та інших країнах Східної Європи.

Бісерні яйця Яйця, оздоблені бісером, який клеїться до шкаралупи воском чи клеєм або закріплюється методом сплетіння.

Скляні яйця Виготовлені зі скла великодні яйця. Поширені у США, Західній Європі. У Венеції виготовляються з муранського скла.

Яйця, обплетені дротом Яйця, вкриті сіточкою-візерунком, сплетеним з дроту. Техніка поширена в Чехії, Словаччині та Угорщині, які зараз змагаються за звання батьківщини цього методу.

Яйця, розмальовані кольоровим воском З'явились у деяких європейських країнах на початку ХХ ст. Вона близька до традиційної, але віск залишається на шкаралупі. Малюнок виходить рельєфний й різнокольоровий. Румуни вважають цей стиль власним винаходом. Техніка розпису кольоровим воском вже почала застосовуватися й в Україні.

Яйця з малюнками Великодні яйця з нанесеними на шкаралупу малюнками. Відомі в Німеччині, США, Угорщині, Хорватії та ін. країнах. Останнім часом для швидкого приготування великодніх яєць широко використовуються наліпки з різноманітними візерунками і малюнками.

Яйця-вишивки Вишиті хрестиком великодні яйця. Техніка з'явилась у Німеччині. Спочатку майстри вишивали на канві, у яку замотували яйце, згодом наклеювали вишиті орнаменти на шкаралупу і, нарешті, скориставшись іншим винаходом німецьких майстрів — висвердлювати яйця бормашиною, почали вишивати на шкаралупі за допомогою тонкого дроту з ниткою. На рубежі ХХ-ХХІ ст. її засвоїли писанкарі з України, зокрема Інна Форостюк. Українські майстри, вишиваючи візерунки на яйці, на відміну від, наприклад, американських, не розрізають шкаралупу.

Перфоровані яйця Візерунки висвердлені за допомогою бормашини. Техніка з'явилась у Німеччині. Поширена в Чехії, а останнім часом також в Україні. Серед майстрів, які працюють у цій техніці, найвідомішими є Франц Ґром зі Словенії і Горст Опіола з Німеччини.

Ювелірні яйця Яйця, виготовлені з золота, срібла, коштовного каміння. До їх числа відносяться ювелірні яйця Карла Фаберже.

Великоднє яйце в техніці квілінг Прикрашені скрученими смужечками різнокольорового паперу яйця нікого не залишають байдужими

Символіка кольору Червоний колір означає радість життя, любов. Жовтий - небесне світло, урожай. Зелений - життя, воскресіння природи. Блакитний - чистоту, здоров`я. Чорний з білим - пошану до померлих.

Як малюють писанки Спочатку малюють лінії, які розподіляють яйце на площини. Їх наносять простим олівцем. Яйце підтримується трьома пальцями лівої руки, а три пальці правої руки тримають писачок. Писачком набирають гарячого воску, притулюють його отвором до яйця і пишуть по лініях, позначених олівцем. Візерунок кожна господиня підбирає сама. Після цього яйце занурюють у фарбу, кладуть у духовку і витирають віск.

Символіка орнаменту Сонце - джерело світла й тепла, символ Христа. Хрест - символ всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чотирьох пір року; святий знак відкуплення. Дерево життя - символ світобудови. Спіраль - знак зародження нового життя, родючості. Триріг - знак святого вогню і Святої Трійці. Зоря - знак неба, Богині-Матері; символ Діви Марії. Церква - знак стремлінь до вічності, єднання з небом. Грабельки - символ дощу, що єднає землю з небом. Гілка - символ родючості, весняного відродження. Дубовий листок - символізує чоловічу силу. Пташка - символ єднання земного й небесного, душі. Півень - провісник дня, сторож добра проти зла; є символом світла, яке побороло темряву. Риба - є символом життя і здоров‘я. Виноград - символ роду; лоза - символ Христа. Безкінечник - символ природи, вічного життя. Сорок клинців - символізує чесноти людини і добробут. Квіти - символізують радість, красу, дітей.

Вишиті писанки з Луганщини Найдавніші символи

Музеї писанок У канадському місті Веґревілі, провінції Альберта, за проектом художника Павла Цимбалюка в 1974 році створено з алюмінію дванадцятиметровий пам'ятник українській писанці. Щороку в липні тут відбувається Український фестиваль писанки. Єдиний у світі музей писанки збудовано в місті Коломия. Частиною музею є пам'ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів. Також в Україні знаходиться пам'ятний знак українській писанці в с. Доброгостів Львівської області. У містечку Вижниця Чернівецької області встановили пам’ятник у вигляді  Великодньої писанки.

Писанки регіонів України

Майстер-клас “Декупаж яєць”