Презентація 10 клас Ольга Кобилянська

О. Кобилянська побачила світ у далекому карпатському закутку Південної Буковини, серед розкішної природи, яка наповнила її душу вічно живою красою. Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині. У 1877 році закінчила чотирикласну німецьку школу в Кімполунзі, далі продовжувати навчання не судилося (в батька не вистачило грошей для оплати подальшого навчання доньки) . Проте вона навчалася самостійно: багато читала, брала приватні уроки з української мови.

Батько, дрібний урядовець Юліан Кобилянський, народився в Галичині. Належав до шляхетського роду, який мав свій герб і походив з Наддніпрянщини. Проте папери про шляхетство з легковажної руки Якова Кобилянського (батька Юліана і діда Ольги Кобилянської) не були нотаріально підтверджені, бо той вважав, що синові буде достатньо для заробітку його розумної голови. Це мало згодом великий вплив на долю письменниці. Мати, Марія Вернер, походила зі спольщеної німецької родини. Її родичем був відомий німецький поет-романтик Захарій Вернер. З любові до свого чоловіка Марія Вернер вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру та виховувала всіх дітей у пошані та любові до українства.

Ольга була четвертою дитиною в сім'ї, після неї народилися ще два брати й сестра . Брат Ольги Степан був живописцем (серед його робіт  - портрети сестри). Ще один брат  - Юліан  - прославився як філолог, автор кількох підручників з латинської мови.

1881р. – Кобилянська зустрілася з Софією Окуневською, однією з найосвіченіших жінок Галичини. Перед Ольгою Кобилянською постає питання: якою мовою писати, хто буде її читачем. Тоді Софія Окуневська переконливо радить писати українською мовою. Згодом Окуневська познайомила молоду авторку з українською письменницею Наталею Кобринською, яка пропагувала жіночий рух у Галичині. Ставши в 1894 році однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині», Кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого руху». Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за її право на гідне життя.

повість (1886) повість (1895) повість (1901) повість (1908)

«У св. Івана »(1890) — оповідання «Він і вона »(1895) — оповідання «У св. Івана » (1895) — оповідання «Рожі »(1896) — мініатюра «Некультурна » (1897) — новела «Поети »(1897) — мініатюра «Вовчиха »(1923) — оповідання

,,Пишучи що-будь, довше чи коротше, я лише одно мала на душі – Україну, ту велику, пишну, пригноблену, сковану, її одну й нічого інше ”. О.Кобилянська

«Ольга Кобилянська була великою письменницею, бо час нічого не  заподіяв її творам, а тільки утвердив  їх у нашому народі...»  (Василь Земляк)   «Пишна троянда в саду української літератури.» (М. Старицький)