Презентація "90 років масового розкуркулення"

90 років початку масового розкуркулення: як Компартія знищила селянина-власника

Розкуркулення селянина Ємця в одному з сіл Донецької області, 1930 рік. Автор зйомки: Железняк. 4-017901 ЦДКФФА України імені Гордія Пшеничного

30 січня 1930 року вийшла постанова Політбюро ЦК ВКП(б) СРСР «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств…». Цей документ запустив на повну процес репресій проти селян, який більшовики назвали «розкуркуленням». Плакат: так розправлялися з ворогами радянської влади

Плани Леніна та Сталіна про знищення приватної власності і переведення усіх ресурсів, засобів виробництва та матеріальних цінностей під прямий контроль керованої Компартією державної машини наштовхнулися на спротив українського селянства. Селяни не могли зрозуміти, про яку «свободу» говорять комуністи, якщо їх фактично примушують віддати землю, худобу, реманент у так звану «колективну власність», а також і вирощене ними зерно. Комуністичні пропагандисти і агітатори виявилися безсилими в тому, щоб зламати раціоналізм хліборобів і «заманити» їх до колгоспів.

Уповноважений розповідає селянам із села Удачне про новий податок. Донеччина, 22 травня 1930 року

Розкуркулення

Операція «ліквідація»Відповідно до цієї постанови Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу, місцевим партійним органам влади наказали поділити усіх, хто підлягав розкуркуленню на три категорії:на тих, кого треба ізолювати у концтаборах або розстріляти;на тих, кого треба вислати у «віддалені місцевості» СРСР;на тих, кого треба переселити на землі за межами колгоспів.

Постанова Політбюро ВКП(б) наказувала:безоплатно забрати землю і майно у селян, які не захотіли вступити у колгоспи;60 тисяч куркулів заслати до концтаборів;150 (без членів родин) тисяч осіб депортувати;в табори з України відправити 15 тисяч «єдиноличников»;депортувати з України до 35-ти тисяч куркулів;майно репресованих підлягало конфіскації;виселятися із домівок мали і усі члени родин репресованих.

Виселення родини розкуркуленого селянина. Донеччина, 1930 рік

За три тижні у березні 1930 року більшовики провели операцію із «ліквідації контрреволюційного та антирадянського елементу та куркульства» у прикордонних округах. А у квітні вже куркулів «зачищали» у Глухівській, Ніжинській, Сталінській, Артемівській та Мелітопольській окрузі. Розкуркулення проходило у декілька етапів і як спосіб розправи із непокірними селянами використовувався довгий час. Всього за час розкуркулення (1928-1931 роки) сталінський режим в Україні:знищив понад 352 тисячі селянських господарствпограбував 1,5 мільйона людейпонад половину розкуркулених депортували на північ Росії і до Сибіру.

«Виконали і перевиконали»На кінець 1930 року в УСРР, як зазначає професор Кульчицький, опираючись на розсекречені архіви СБУ «було розкуркулено 70 407 селянських господарств. За межі республіки виселили 31 593 сім'ї (146 229 осіб). У північні райони СРСР з УСРР виселили 19 658 сімей (93 461 особу), а до Сибіру – 11 935 сімей (52 425 осіб)».2 березня 1930 року виходить стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів», в якій «вождь усіх трудящих» каже про «викривлення лінії партії і перегини на місцях». Тут Сталін застосував свою технологію перекладення відповідальності на інших за дії, які не можуть не викликати страх та неприйняття.10 березня 1930 року з’являється постанова ЦК ВКП(б) «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії в колгоспному русі». Партійні лідери розповідають, що розглянули скарги виселених і депортованих селян і спеціальна комісія встановила, що 9% від загальної кількості тих, хто скаржився, розкуркулили безпідставно. Цим селянам дозволили повернутися і пообіцяли повернути майно.

Колгоспники отримують просо за трудодні. Донеччина, 1930 рік

Перша районна конференція селянок з питання колективізації. Харківщина. 1930 р.

Радянські категорії селян: «бідняки», або бідні селяни; «середняки», або селяни з середнім доходом; і куркулі (рос кулаки), селяни що мали великі господарства.

Наслідки колективізації:встановлення повного контролю комуністичного режиму над сільським господарством;державне закріпачення селян;підпорядкування сільського господарства командно адміністративній системі управління;Голодомор 1932-1933 рр.;порушений баланс у розвитку промисловості й сільського господарства;постійне відставання сільськогосподарського виробництва;фізичне знищення найбільш кваліфікованих і працьовитих селян-господарів;дезорганізація та деградація аграрного сектору: за період 1929-1932 рр. в Україні поголівя великої рогатої худоби скоротилося на 41,8 %, коней – на 33,3%, свиней – на 62,3%, овець – на 74%.