ЗареєструватисьВже зареєстровані?
Увійти

Руденко Анна Сергіївна

Полтавська область, Миргородський район, с.Білики
вчитель фізики та математики
Лиш тільки погляну в допитливі очі… Аж струм моє серце ураз обдає. Скажу я «спасибі» долі охоче За те, що вона така в мене є… В народі кажуть, що доля людини накреслюється на небесах і засвічується зорею в момент її народження. Із кожним роком я переконуюся в цьому все більше і більше. Адже, нічого в житті не буває випадковим. Я не вірю в випадковості, я вірю в долю. І саме вона, доля, підготувала мені мій нинішній шлях; шлях, котрий не завжди є рівним, передбачуваним та спокійним, шлях, котрий проходить вчительським полем. А це не просто шлях – це невід’ємна частина життя, а може, і просто життя – життя Вчителя. Я – та, хто належить до педагогічної родини, навіть більше – династії , а саме становлю п’яте покоління тих, хто обрав таку складку і водночас найгуманнішу професію. Ще будучи маленькою дівчинкою спостерігала, за щоденною працею бабусі та мами. Мене ніхто не змушував і не схиляв вступити до пелагічного університету, задля продовження вчительського роду. Ось це, мабуть, і було покликання, чи скажу навіть більше – доля. Вчителювання захопило і закрутило мене у своєму вирі, ще з перших практичних занять. Я отримаю величезне задоволення від того, що я роблю, а якщо висловлюватися точніше я люблю те, що роблю…Так, я люблю свою роботу… Саме ту роботу, котра кожен день сповнена несподіванками, дитячими запитаннями, маленькими успіхами і, звісно ж, першими розчарування та поразками. Кожен клас, кожен урок, кожен урок, кожна дитина – це цілий світ. Це той світ, який відкривати, вдосконалювати і наповнювати знаннями та простою вчительською любов’ю випало саме мені. Кожен учень – індивідуальність. Через це до кожного слід віднайти окремий «ключик», той який відкриє двері його довіри, поваги до педагога. Я – класний керівник. І можу без вагань сказати, що пишаюся своїми дітьми. Їхні перемоги – це мої перемоги, їхні невдачі – мої невдачі, котрі спонукають мене ще більше працювати над собою. Адже дитині треба передати не просто знання, треба вкласти часточку своєї душі, свого тепла і любові, тільки тоді можемо розраховувати на те, що з неї виросте справжня Людина. Я – вчитель! І я цим пишаюся. І коли світяться очі моїх учнів, коли їм цікаво на моїх уроках, у мене світиться душа. І в такі моменти я впевнена на всі сто відсотків, що це і є моя доля, і не я її обрала, а вона обрала мене… Доля зорі на небо сипала, Розкладала великі й малі. Я щаслива, що доля вчителя Випала саме мені…

Розробки користувача
Знайдено 43 матеріала
docx
24 грудня 2017 117 0
До підручника Алгебра 7 клас (Істер О.С.)