Презентація " Африки Первинний сектор економіки"

10 кл Африки Первинний сектор економіки 5 05 2023* Африка є→ найбільш відсталим материком планети, * Виробнича структура господарювання африканських країн * структура ВВП: → частка сільського господарства 22 %, → промисловості - 25 %, → сфери послуг - 53 % (2016 р.). 1. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ КРАЇН АФРИКИ. ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ЕКОНОМІКУ РЕГІОНУ.

* Частка промислового виробництва в країнах Африки за останні роки зросла завдяки → посиленню первинної обробки мінеральної сировини у самих африканських країнах,

→розвитку перенесених сюди з розвинених країн «брудних виробництв» (металургійної, хімічної, зокрема й нафтохімічної промисловості)

До найважливіших сучасних особливостей їхнього економічного розвитку належать: → багатоукладність, → технологічна відсталість господарства,

* різке розмежування напрямків → високотоварного сільського господарства, що виробляють експортну продукцію, → і натурального й напівнатурального, що обслуговують місцевий попит,

→переважання у промисловому виробництві гірничодобувної сфери та повний експорт її продукції, →домінування у вивозі натуральної та аграрної сировини,

→ переважання у зовнішній торгівлі більшості країн одного або кількох продуктів, залежність господарства від зовнішнього ринку

Для Африки характерні всі риси слабкої розвиненості, пов’язані, перш за все, з дуже тривалим періодом колоніальної залежності країн материка.

*Африка посідає перше місце у світі за рівнем неписьменності→ найвища дитяча смертність, що у 10-14 разів перевершує показники розвинутих країн, →найнижча у світі тривалість життя, → близько 80 % населення континенту не має можливості отримувати медичну допомогу

* Понад 70 % мешканців проживають за межею бідності. * За даними ООН, є→майже 60 % населення Тропічної Африки систематично недоїдають, серед них 40 % дітей у віці до 5-ти років. * Особливо скрутне становище в Ефіопії, Анголі, Чаді, Мозамбіку, Сьєрра-Леоне, Сомалі.

*Арена гострих економічних та суспільно-політичних конфліктів. → низький освітній рівень більшості населення, → відсутність політичної волі до змін не сприяють розвитку господарства, що особливо яскраво відображає первинний сектор економіки.

* Африка є → основним споживачем продовольства від ФАО (Продовольча й сільськогосподарська організація ООН).

Основними причинами голоду в Африці є → посухи, → війни → неконтрольоване зростання кількості населення, → низькі темпи проведення «зеленої» і «біотехнологічної» революцій, які ще наприкінці XX ст. дали змогу нагодувати населення Індії, Китаю та інших густозаселених країн.

Країни — світові лідери за видобутком алмазів.

* Глобалізація сприяла поширенню впливу іноземних корпорацій на економіку Африки загалом. * Проте потужні ТНК світу переважно експлуатують багаті природні ресурси материка й діють не завжди чесно та прозоро.

* Крім природних ресурсів, корпорації приваблюють → дешева робоча сила, → відсутність жорсткого екологічного законодавства та → економічних законів.

 * Африканські країни перебувають →на різних стадіях соціально-економічного розвитку і →на різних етапах формування їхніх етнічних спільнот.

* В Африці чітко виділяють дві полюсних групи країн,→ з одного боку - група найменш розвинених, найбідніших держав (Ліберія, Сьєрра-Леоне, Чад, Конго, Сомалі)

* інший полюс утворюють ПАР (індустріально-аграрний гігант Африки), Єгипет, Марокко, Нігерія, Алжир, Кенія, Туніс та ін., → які мають більш-менш розвинутий промисловий сектор, що базується на гірничодобувній промисловості та переробці сільськогосподарської сировини, і виробляють 60 % сукупного африканського ВВП.

 В) ПЕРВИННИЙ СЕКТОР. Первинний сектор економіки Африки базується на традиційних галузях – →гірничодобувній, →сільському →лісовому господарствах.

* Головні галузі видобувної промисловості розвинуті в місцях залягання мінеральної сировини, видобувають→ вугілля (ПАР), → нафту і природний газ (Алжир, Лівія, Нігерія, Ангола), → золото (ПАР, ДРК, Зімбабве), → алмази (ДРК, ПАР, Ботсвана) → марганцеві і хромові руди (ПАР), → залізні руди (Ангола, Мавританія), → мідь (ДРК, Замбія і ПАР), → фосфорити (Марокко), → боксити (Гвінея, Гана, Камерун), → уран (Нігер) .

Золото→ Гана, ПАР, Малі, Буркіна-Фасо, Гвінея. Гана,ПАРМаліБуркіна-Фасо. Гвінея.

Алмази→ Ботсвана (ІІ місце після Росії), ДР Конго, Ангола, ПАР, Зімбабве, Намібія, Сьєрра-Леоне. Гана.

* Більшість урядів країн Африки →не контролює видобуток корисних копалин→вони переважно належать іноземним компаніям і корпораціям (передусім австралійським, канадським та китайським), які навіть не завжди сплачують податки до бюджету країн у повному обсязі→ відсутнє чітке законодавство у сфері розвідки та експлуатації корисних копалин іноземними інвесторами.

2) С/г – Сільське господарство Африки переважно монокультурне. Основу економіки більшості країн материка становить якась одна культура, спрямована на експорт→ лише Нігерія входить до десятки світових лідерів за обсягами сільськогосподарського виробництва, Єгипет — до двадцятки.

* В окремих країнах у сільському господарстві зайнято → до 2/3 ЕАН, яке виробляє значну частку ВВП (Єгипет — 12% ВВП, 28% зайнятих; Ефіопія — 37% ВВП, 70% зайнятих; Танзанія — 34% ВВП, 66% зайнятих).

* Кількість працездатного населення, залученого до сільськогосподарського виробництва кожної окремої африканської країни, важко визначити через експлуатацію дитячої праці. * Наприклад, у Кот-д’Івуарі плоди дерева какао збирають навіть восьмирічні діти, робочий день яких може тривати до 12 годин.

* Сільське господарство Африки характеризується → низьким забезпеченням ріллі, →переважанням рослинництва над тваринництвом, →низьким рівнем механізації та хімізації.

а) рослинництво* Рослинництво багатьох країн набуло рис монокультурностіБич африканського землеробства - стихійні лиха (посухи, повені), хвороби рослин, шкідники

* Африка є світовим постачальником багатьох видів продуктів тропічного сільського господарства: → какао-бобів (близько 2/3 світового обсягу), → сизалю і ядер кокосових горіхів (1/2 світового експорту), → кави й пальмової олії (1/3 світового експорту), → чаю (1/10 світового експорту), → значної кількості арахісу та арахісової олії.

* У багатьох країнах вирощують одну культуру, яку місцеве населення не може масово споживати: → Малі — бавовник;→ Ефіопія, Ангола та ДРК — каву; → Гана та Нігерія, Кот-д’Івуарі, Гвінеї - какао-боби,

* Маврикій - цукрова тростина

* Для власних потреб вирощують коренеплоди батат та маніок (замінники картоплі) або просо й сорго.

* Зі споживчих культур в африканських країнах найбільші врожаї→ пшениці отримують у Єгипті, Алжирі, Марокко, ПАР, Тунісі, → кукурудзи — у ПАР, Єгипті, Нігерії та Ефіопії, → ячменю — у Марокко, Ефіопії та Алжирі.

рис (Єгипет, Мадагаскар).

* З олійних культур у Західній Африці вирощують→ арахіс й олійну пальму (Нігерія й Сенегал — майже половина світового обсягу);

* у Середземномор’ї вирощують → маслинове дерево (Туніс — другий після Іспанії експортер олії).

* Для субтропічних країн Північної Африки та ПАР важливими є → виноградарство та вирощування цитрусових.

половина світового виробництва фініків (Єгипет, Чад, Малі, Судан)

* Багато квітів, що експортуються до Європи, → вирощують у Кенії.

б) тваринництво* Тваринництво загалом екстенсивне, пасовищне, напівкочове або відгінне й відрізняється дуже низькою продуктивністю

* Тваринництво в Африці →дуже малопродуктивне й екстенсивне. * В одних районах воно →відгінне (пастухи переганяють череду з одного пасовища на інше), → напівкочове (череда пересувається у пошуках води і нових пасовищ).

* Екваторіальні ліси → жаркий і вологий клімат та шкідливі комахи не сприятливі для тваринництва → тільки птиця.

* Негативним наслідком скотарства в зоні Сахеля стало спустелення значних територій.

* У деяких країнах → (Єгипет, Марокко, Судан) переважає вівчарство, →у пустельних районах розводять верблюдів, вівчарство,

 * У багатьох країнах через релігійні міркування худобу не забивають. В окремих племенах мати худобу престижно (чим більше голів худоби, тим більшою повагою користується власник). * Багато народів Північної Африки вживають у їжу лише молоко й кров живих корів. * У мусульманських країнах Північної Африки практично відсутнє свинарство.

* Лісове господарство - традиційна сфера екваторіальних країн Африки. Ліси вкривають майже 650 млн га території (17 % світових лісів). 3)Лiсiвництво →

* Найбільшого розвитку лісове господарство набуло в країнах Екваторіальної Африки, де → понад 40 видів дерев мають цінну деревину: ебенове, сандалове, червоне дерева, лофіра та хлорофора висока, гварея пахуча тощо. Ебенове дерево. Сандалове дерево

Червоне дерево13 000 грн

Африка → лідер за темпами вирубування лісів (особливо Бурунді, Руанда та Нігер). В Анголі, Камеруні, Конго, Габоні, Гані, Кот-д’Івуарі, Ліберії, Нігерії→ цінна кольорова деревина йде на експорт. Найбільші площі вирубаних лісів у Судані, Замбії, ДРК, Нігерії та Зімбабве. Лісове господарство→ паливо + дикоросла кава та дикий мед + гевеєя→ каучук.

* Субтропічні ліси Пн Африки→ кора коркового дуба.

* Лісозаготівля в багатьох країнах здійснюється →для задоволення місцевих потреб у паливі та традиційній обробці деревини.

4) Рибальство → Морське рибальство → риболовний флот та рибоконсервні заводи→ Єгипет, Марокко, Нігерія, ПАР, Намібія→ на експорт.

ВИСНОВКИ• Африка — найбільш відсталий материк планети. Через низький рівень розвитку власного сільського господарства регіон є основним споживачем продовольства від ФАО. У первинному секторі господарства країн Африки широко використовують дитячу працю.• Африка має значні запаси мінеральної сировини і в МПП посідає провідні позиції за їх поставками на світовий ринок. Більшість урядів країн Африки не контролюють її видобуток із власних надр і тому втрачають можливість розвитку економіки та покращення життя населення.• Рослинництво як основа економіки більшості країн материка — монокультурне, спрямоване на експорт. Тваринництво загалом екстенсивне, пасовищне, напівкочове або відгінне й характеризується дуже низькою продуктивністю.