Презентація "Червонокнижні види в урочищі Соломіївські скелі"

Червонокнижні види в урочищі Соломіївські скелі2023 рік. Вчитель КурносІ. Т.

На правому березі річки Південний Буг, у здовж гранітних крутосхилів довжиною 3 км простягнулося урочище Соломіївські скелі. Це місце має давню історію. На березі річки було поселення від якого сьогодні залишилися тільки кам’яні межі, садочок і млин. На скеля багато рослин що потребують захисту. Це смілка гранітна і гвоздика бузька. Це гусяча цибулька і шафран сітчастий або крокус та інші.

Гвоздика бузька Dianthus hypanicus Andrz. Покритонасінні Magnoliophyta. (Angiospermae) Дводольні. Magnoliopsida Гвоздикові. Caryophyllaceae Природоохоронний статус виду: вразливий Наукове значення: вузьколокальний південно-бузький ендемічний вид. Умови місцезростання:тріщини гранітних скель, кам'янисто-щебенисті ґрунти, осипища. Ареал виду та його поширення у районі: даний вид розріджений по всій території гранітних схилів у районі села Соломія.

Смілка бузька. Смілка бузька Silene hypanica Klokov. Одно-, дво-, малорічний моно-карпік. Квітконосні (1-4) пагони 20-100 см заввишки, напіврозеткові. Нижні листки довгасті (2,5-10 см завдовжки, 0,5-4,3 см завширшки), в середній та верхній частині яйцеподібно-ланцетні, голі, сизуваті. Суцвіття щиткоподібно-головчасте. Віночок яскраво-рожевий. Плід циліндрична, тригнізда, багатонасінна коробочка. Насінини дрібні, округло-ниркоподібні. Цвіте у червні-серпні. Плодоносить у липні-вересні. Розмножується насінням. Ареал виду та його поширення у районі: поодинокі рослини трапляються на гранітних схилах біля села Соломія.

Шафран сітчастий. Брандушка весняна. Трав'яниста рослина заввишки 5-30 см. Весняний ефемероїд, геофіт. Бульбоцибулина завширшки до 1,5 см, з коричневими грубосітчасто-волокнистими, нерідко розірваними оболонками; щороку змінюється. Стебло відсутнє. Листків 3-4 штуки, вони вузькі, шилоподібні (завширшки лише 0,5-1 мм), зелені з білою смужкою, з'являються одночасно з квітками і після цвітіння сильно видовжуються. Зростають поодиноко на відкритих ділянках гранітних схилів.

Зірочки жовті. Гусяча цибулька. Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-30 см. Із невеликої, вкритої сіро-бурими лусками цибулини розвивається плаский, широко-ланцетний прикореневий листок завширшки 13 мм, який довший за суцвіття. Суцвіття складається з 3-10 квіток на квітконіжках різної довжини, під ним розташовані 2 нерівні листочки. Квітка має 6 пелюсток, листочки оцвітини завдовжки 13-18 мм, вони ланцетні, тупі, зовні зеленуваті. Тичинки вдвічі коротші за листочки оцвітини, пильовики яйцеподібні; зав'язь зворотно-яйцеподібна. Після цвітіння утворюється плід — куляста коробочка. Цвіте навесні, у квітні.

Ковила волосиста. Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae). Трав'яниста рослина 30-100 см заввишки, утворює щільні дернини. Стебла численні, тонкі, міцні, голі. Листки вузьколінійні, обгортають стебла, всередині запушені, зовні голі. Суцвіття — багатоколоскова, стиснута, вузька волоть 10-25 см завдовжки. Колоскові луски майже однакові, довгасто-загострені, з трьома жилками, нижня квіткова луска із запушеною мозолистою основою. Остюк слабо- або гостро-шорсткий, злегка звивистий, двічі колінчасто-зігнутий, 13-23 см завдовжки. Єдина в Україні ковила, остюк у якої не пірчастий, а волосоподібний.

Горицвіт весняний. Родина Жовтецеві — Ranunculaceae. Одно- і дворічні трав'янисті рослини 10–40 см завдовжки. Квітне в квітні-травні. Надає перевагу чорноземам і темно-сірим лісовим ґрунтам. Любить світло. В Україні відомо 5 видів, із них найважливішим є горицвіт весняний (Adonis vernalis) — лікарська рослина. Листки тричіперисторозсічені. Квітки поодинокі. Плід — збірна сім'янка. Розмножують насінням і кореневищами. Зростають у підніжжі крутосхилів. На даній території рідкісний вид.

Сон великий (сон-трава) Родина Жовтецеві — Ranunculaceae. Сон широколистий цвіте до розпускання листків. Як тільки розтане сніг, з товстого чорного кореневища починають відростати невисокі квітконосні стебла з поодинокими квітками на верхівці. Квітки надійно вкриті від весняних заморозків пухнастими листочками. Цвіте ця багаторічна світлолюбна рослина у квітні — травні, запилюється комахами. Після запилення квітки перетворюються у своєрідні пухнасті кульки, що складаються з багатьох сім'янок, які мають довгі пірчасті стовпчики. Листки з'являються після відцвітання рослини. Вони довгочерешкові, пальчасторозсічені, зібрані біля стебла у прикореневу розетку. Зустрічається рідко на даній території.

Ящірка зелена. Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Ящірки (Sauria), родина — Справжні ящірки (Lacertidae). Загальна довжина досягає до 30 см, з яких 2/3 складає хвіст. Колір молодих зелених ящірок сірувато-бурий або коричневий із 2 світлими смугами з боків хребта. Дорослі мають яскраво-зелений колір шкіри з численними чорними та жовтими цяточками. Горло і шия блакитного або яскраво-синього забарвлення. Черево у цих ящірок яскраво-жовтого кольору. Самиці відрізняються наявністю на верхній стороні 2 світлих поздовжніх смуг, білим черевом та горлом.

Мідянка звичайна. Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Вужеві (Colubridae). Загальна довжина зазвичай не перевищує 600-700 мм, хоча іноді може бути і більше. Хвіст у 4,0-6,5 разів коротший за тулуб. Лусочки на спині гладенькі. Характерна особливість мідянки, яка дозволяє відрізнити її від інших змій європейської фауни – темна смуга, що проходить від ніздрі через око до кута рота або навіть на боки шиї. Забарвлення спинної сторони дуже мінливе (сіре, сіро-буре, коричнево-сіре, червоно-буре, мідно-червоне – звідси українська назва "мідянка")

Поліксена. Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Косатцеві (Papilionidae). Розмах крил — 45-55 мм. Візерунок крил самця та самки ідентичний. Досить яскравий метелик із строкатим забарвленням. Фон забарвлення жовтий із сітчасто-смугастим чорним малюнком. Добре помітні темні крайові зубчасті перев'язки із світлою серединою. На задніх крилах є також червоні та місяцеподібні сині плями з чорною облямівкою. Черевце з чорними та червоними цятками. В Україні зустрічається майже повсюдно. На даній території рідкісний вид.

Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна Xylocopa. Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Довжина тіла 20–30 мм. Тіло чорне, але груди і особливо голова часто із синім металевим блиском, крила темні з фіолетовим відливом. Самиця: 2 членик джгутика вусика такий, як два наступні разом узяті; задня гомілка зовні із площадкою, повністю вкритою маленькими зубцями. Самець: вусики повністю чорні; останній членик джгутика вусика прямий; спинка вкрита чорними волосками.