Стаття "Сучасні форми та методи екологічного виховання в Новій українській школі

Осіпенко Т. П.

Вчитель біології та екології

Полянецька гімназія

Уманської міської ради

Черкаської області

Сучасні форми та методи  екологічного виховання в новій українській  школі

Сьогодні як ніколи перед людством стоїть питання про необхідність зміни свого відношення до природи й забезпечення відповідного виховання та освіти нового покоління. Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що в сучасному, багатогранному, динамічному, повному протиріч світі проблеми навколишнього середовища  (екологічні проблеми) набули глобального масштабу. Основою розвитку людства повинна стати  співдружність людини і природи. Кожен повинен зрозуміти, що тільки  в гармонійному співіснуванні з природою можливий подальший розвиток  нашого суспільства.

Екологічна освіта та виховання в сучасній школі повинне охоплювати  всі вікові категорії учнів, вона повинна стати однією з пріоритетних галузей освітнього процесу. Нова українська школа ставить за мету формування екологічної грамотності  і здорового життя як однієї з ключових компетентностей  майбутнього випускника, а наскрізна змістовна лінія  «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування в учнів  соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості , готовності брати участь  у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку майбутніх поколінь [3, с. 35].

Слід зазначити,що завдання нової сучасної школи  полягає не тільки в тому, щоб сформувати певний об’єм  знань з екології, а й навчити  дитину використовувати власні ресурси  у своїй практичній, навчальній, громадсько-політичній діяльності, побуті тощо так, щоб відповідало ціннісним орієнтаціям суспільства. Відповідно, освітній процес потрібно будувати  на технологіях, що органічно поєднують у собі методи формування суспільної свідомості  (інформування, пояснення, коментування, переконання, узагальнення) і методи залучення до соціально-культурної діяльності, шляхом якої знання перетворюються в переконання, норми та принципи поведінки

Виділяємо низку ефективних інтерактивних методів  екологічного виховання в сучасному освітньому процесі. Загалом, інтерактивні методи – це спеціальна форма  пізнавальної діяльності, де освітній процес організовано так, що практично всі слухачі  заохочені до процесу пізнання, вони мають  можливості розуміти і рефлектувати з приводу того що вони знають і думають [4, с. 5]. На занятті організовується індивідуальна, парна, групова робота, застосовуються дослідницькі процеси, ділові ігри, робота з документами, різними джерелами інформації, використовуються творчі завдання. До методів екологічного виховання відносимо: «ток-шоу», екологічні вистави, екологічні ігри, проектна діяльність, екологічна стежка. Розглянемо їх детальніше.

«Ток-шоу»  несуть основну екологічну інформацію, а «вистави» їх доповнюють. В «ток-шоу» учасники розділяються  на дві групи : експертів і «зал». Експерти – це як правило, старшокласники  (10-11клас), які мають інтерес до екології, які під керівництвом учителя  заздалегідь  готуються до гри  і досліджують літературу  по тому чи іншому питанню,яке висвітлюється. Кожен експерт повинен бути впевнений у правильності  теми чи думки, яку відстоює. Успіх «ток-шоу» визначається участю досвідченого ведучого (еколога), який допомагає  правильно адресувати питання, задає додаткові  запитання «експертам» та «залу», що допомагає  активізувати  всіх учасників гри, коментує  деякі відповіді, а в кінці узагальнює результати. На кінцевий результат  ток-шоу буде впливати  ерудиція ведучого і буде головним фактором успіху організованого  заходу. У цій ролі може виступати  учитель, чи добре організований старшокласник.

Екологічна вистава за формою більш вільна. Вчителю та учням  надається  більше можливостей проявити творчість, креативність  при виконанні якої-небудь ролі. В цьому випадку успіх вистави передбачається придуманими костюмами  і навіть вибором виконанням тієї чи іншої ролі. Якщо «ток-шоу»  за змістом носить серозний характер, то в екологічних виставах  є  дуже багато гумору. При хорошій постановці вистави та виконанні ролей  зал повинен періодично сміятися. Дітям подобається змагатися і тому будь-який  екологічний захід  доцільно закінчувати  експрес-вікториною. Форми  визначення переможця можуть бути різноманітними.

Основним завданням  екологічних ігор є формування вже з шкільного віку стійкого екологічного мислення людини [2, с. 6]. Екологічна проблематика  повинна знайти  відображення  фактично у кожній темі, що вивчається, формуючи у школярів уяву про природу як колиску суспільства, яке несе відповідальність за її охорону та раціональне використання невідновних  природних ресурсів. Введення елементів  екологічної підготовки  не тільки підвищує значущість технологічної освіти, але й вирішить питання матеріального забезпечення уроків трудових технологій підручними матеріалами, так як будуть використовуватись побутові відходи та відходи виробництва.

Проектна діяльність – одна із найефективніших форм роботи  із вивчення екології, екологічного виховання дітей. Виконання різноманітних дослідницьких проектів у природному середовищі  дозволяє дітям активно  приєднуватись до вивчення навколишнього середовища, екологічних систем свого міста, села,брати участь  в науково-практичних конференціях , обмінюватись  результатами досліджень з учнями інших шкіл,які працюють  з цими самими проблемами [3, с. 36]. Екологічні проблеми багатоаспектні, тому для свого вирішення  вони вимагають комплексного підходу і, як правило,знань різних навчальних предметів. Таким чином, в процесі роботи над проектом в учня формується комплекс специфічних навичок ,які підкріплені відповідною теоретичною базою.

Екологічна стежка – це  форма екологічного виховання. Багато спеціалістів визнають  важливою педагогічною умовою виховання та навчання наряду  з теоретичним  навчанням на уроках  організацію різних видів діяльності  учнів серед природи [5, с. 22]. Такою формою організації екологічного виховання  та навчання може виступати навчальна екологічна  стежка, де створюються умови для виконання системи завдань, які організовують та направляють  діяльність учнів в природному оточенні. Завдання виконуються під час екологічних екскурсій та польового практикуму. В процесі польових  занять на навчальній екологічній стежці створюються умови не тільки для поглиблення, але й для конкретизації, а й  використання на практиці отриманих на уроках предметних знань  та умінь школярів.

Отже, організація занять, особистість учителя, методи, які він застосовує, знання  індивідуальних і вікових особливостей учнів та уміння їх враховувати в освітньому процесі  є основними умовами, які визначають успішність проведення роботи з екологічного виховання учнів на уроках. Необхідно зазначити, що існує необхідність в подальшій розробці проблеми екологічного виховання школярів у новій українській школі.

Список використаної літератури

1. Буринська Н. Досвід формування екологічної свідомості в учнів / Н. Буринська / Біологія і хімія в шк. – К., 2008. – С. 43-45.
2. Василенко В. Екологічна освіта та вихо­вання / В. Василенко. – К., Початк. шк., 2007. – № 6. – С. 6-8.
3. Вербицький В. Проектна форма навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах та позашкільних закладах освіти еколого-натуралістичного напряму : пробле­ми та шляхи їх вирішення / В. Вербицький. – Вип. № 3. – К.: Рідна шк.. – С. 35-47.
4. Даценко Г. Екологічна освіта як аспект гуманізації шкільного навчання та виховання / Г. Даценко // Біологія. – 2007. – Вип. № 10. – С. 5-6.
5. Лях В. Прикладна творчість у туристсько-екологічній діяльності школярів (З досвіду роботи екоцентру «Мурашка») : навч.-метод. посіб. Ч. 1. / В. Лях.  – Суми : СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 200. – 60 с.