Легенда. В одній із країн у минулому був звичай: коли людина старіла, її скидали у прірву, щоб не їла задарма харчів. Та один син надто любив батька, щоб це вчинити. Отож він поселив свого батька на горищі, куди завжди приносив їжу. Та настав у цій країні неврожай. Голод панував серед людей. Бачить батько, що син чимось заклопотаний, чимось зажурений. От він і питає сина: "Що ж ти, любий сину, такий засмучений? Що трапилося в тебе? Ти увесь аж почорнів, напевно, від горя якогось?" Розповів тоді син про своє нещастя та про те, що нічим засіяти поля. А батько порадив: "Зніми снопи з хати, якими вона накрита, та й обмолоти ще раз. Зібраним зерном засій землю." Послухався син і зробив саме так, як велів батько. І вродило збіжжя у них так, як у нікого. Дійшли слухи і до царя про добрий урожай на полі того сина. Покликав він його до себе та питає: "Хто навчив тебе такої мудрості?" Нікуди було діватись тому чоловікові. Розповів цареві всю правду. З того часу старі батьки доживали зі своїми дітьми до старості у шані та повазі."
ДЛЯ ЧОГО ГОВОРЯТЬ «СПАСИБІ»Лісовою стежкою йшли двоє — дідусь і Хлопчик. Було жарко, захотілося їм пити. Подорожні підійшли до струмка. Тихо дзюрчала прохолодна вода. Вони нахилилися, напилися. Спасибі, тобі, струмок, — сказав дідусь. Хлопчик засміявся. Ви навіщо сказали струмку «спасибі»? — запитав він дідуся. — Адже струмок не живий, не почує ваших слів, не зрозуміє вашої вдячності. Це так. Якби напився вовк, він би «спасибі» не сказав. А ми не вовки, ми — люди. Чи знаєш ти, для чого людина говорить «спасибі»? Подумай, кому потрібне це слово?Хлопчик замислився. Часу в нього було багато. Шлях був довгий... Уявіть, що разом із дідусем — героєм казки — ви гуляєте лісом. Поміркуйте і розкажіть, чого вас може навчити мудрий дідусь. Як ви гадаєте, яке життя прожив дідусь з казки? Ким він працював?Як ваші бабусі і дідусі учать вас бути вдячними? (Діти розповідають про своє спілкування з бабусями і дідусями).
Напередодні 21 січня «Деснянка» запитувала у бабусь, дідусів і онуків, як найчастіше вони проводять час разом. Вітя, с. Семенівка Менського району:- У мене є бабуся Надя, бабуся Оля і дідусь Володя. На вихідних та на канікулах приходжу до них у гості, а, буває, що й вони до мене. Допомагаю їм виконувати деяку домашню роботу, наприклад, якось разом вибирали картоплю. Я дуже люблю своїх бабусь і дідуся!
Ірина, Чернігів:- Маю бабусю Аріну та Марію, дідуся Івана. їжджудо них у гості не так часто, як того б хотілося, але коли є можливість, завжди провідую їх, допомагаю. Інколи й вони до нас приїздять. Мій дідусь живе в Седневі. Коли я була маленькою, він часто водив мене на прогулянки, щоб я милувалася пейзажами, також розповідав про історичну цінність того місця, куди ходили. А бабуся, незважаючи на свій поганий зір, дуже гарно вишиває. У мене є чимало її вишитих подушок, рушничків. Мої бабусі й дідусь багато чому мене навчили.
Ірина, Чернігів:- На жаль, нині в мене вже немає ні бабусі, ні дідуся. Мамин тато, дідусь Яків Андрійович, воював, бабуся Катерина потрапила в полон до німців під час Великої Вітчизняної. Я її навіть не знала. Інша бабуся - Галина Мойсеївна до мене ставилася дуже добре. В дитинстві я сідала на маленький стільчик, а вона розповідала казки. Особливо мені подобалася «Про Котика і Півника».
Віталій Олексійович,Чернігів:- У мене є онуки Валерій та Сергій. Вони вже виросли, а коли були маленькі, то ми з ними проводили час по-різному. Було, що й на роботу мені доводилося їх із собою брати і казочки їм читав, і на футбол разом ходили. Також часто прогулювалися по площі, водив їх у Міський парк культури та відпочинку.
"Хвилинка для роздумів”. Чи знаєте ви день народження своїх дідуся і бабусі?Чи вітаєте своїх дідусів і бабусь із днем народження?Чи соромитеся ви вдома, у гостях, у театрі подавати бабусі пальто, дати руку, коли виходите з транспорту?Батьки пригощають тебе тістечком, шоколадкою. Чи завжди ти ділишся з своїми дідусем і бабусею?Чи допомагаєш своїм дідусеві та бабусі у господарській роботі?Чи хоч раз допомагав стареньким перейти дорогу, донести кошик чи підняти якусь річ?
Побажання до Дня літньої людини Кольорові айстр, чорнобривців спеку. У вінок переплітає осінь. Тепло сердець, романсів красу. Ми Вам сьогодні підносимо. Нехай Ваші дні палають, як захід сонця,Нехай підморгне Вам небо синім оком,І нехай сяє молодістю погляд,А осінь життя буде солов'їну!Адже за спиною безліч вершин,Що сріблом виблискують крізь роки. Ми вам бажаємо мудрості глибин,Здоров'я, радості і щастя назавжди!