Презентація "ЦИФРОВІ ПРАВА та цифрова грамотність"

ЦИФРОВІ ПРАВАта цифрова грамотність

Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію, згідно з якою всі права людини з режиму офлайн однаковою мірою повинні застосовуватись і онлайн. Однак, коли у 1948 році було схвалено Загальну декларацію прав людини — перший глобальний документ, що визначив перелік фундаментальних прав і свобод людини, про такий розвиток цифрового світу не писали навіть у науково-фантастичних романах.

Цифрові права – це система норм і правил поведінки, яка закріплює права і свободи людини щодо належного доступу і використання електронних пристроїв, можливості створення, використання і публікацію цифрових творів, а також комунікаційних мереж, зокрема, мережі Інтернет.

Рада ООН з прав людини в своїй Резолюції 2016 року публічно засудила країни, які навмисно обмежують доступ до інтернет мережі для своїх громадян. Резолюція відображає також чітку позицію організації — «люди повинні бути однаково захищені в офлайні та онлайні», включно з тими рішеннями, де особливий акцент зроблено на свободу слова.

У сучасному світі інформаційні технології розвиваються стрімко. У кожного є комп’ютер, планшет чи мобільний телефон, тому уявити своє життя без ґаджетів просто неможливо. Завдяки ним можна навчатися, спілкуватися, робити покупки, грати в ігри, читати книги, слухати музику, дивитися відео, обробляти фото тощо.

Але, на жаль, не кожен може ефективно та безпечно використовувати сучасні цифрові технології в роботі, навчанні, професійному чи особистісному розвитку. Вміння шукати, аналізувати та споживати інформацію безпечно для свого здоров’я, опановувати ризики цифрового середовища та досягати успіху в ньому у наш час – це необхідність.

Цифровізація країни несе позитивні зміни в усіх сферах життя — від освіти та медицини до науки та бізнесу. При цьому є одна фундаментальна річ, без якої успішно цифровізувати країну неможливо. Це цифрова грамотність населення.

Просто користуватися смартфоном чи ноутбуком і мати доступ до інтернету — ще не означає володіти цифровою грамотністю. Здатність ефективно та безпечно використовувати сучасні цифрові технології в роботі та навчанні, в професійному та особистісному розвитку — ось що таке цифрова грамотність.

Види порушення цифрових прав: Одним із способів обмеження цифрових прав людини є нав’язування їй непотрібних цифрових послуг, наприклад спаму.

Види порушення цифрових прав: Заблокування веб-сайтів, до яких немає доступу у користувачів Інтернету або обмеження доступу до інтернету.

Види порушення цифрових прав: Поширення користувачами соціальних мереж світлин бюлетеня із результатами голосування.

Види порушення цифрових прав: Збір та поширення конфіденційної інформації про абонентів оператором мобільного зв’язку, зокрема, про регулярність його візитів до лікаря, його спосіб життя, звички, рівень доходів тощо.

Види порушення цифрових прав: Надання надмірного і непропорційного доступу до інформації про споживача послуг з доступу до Інтернету на підставі рішення суду.

Важко уявити сучасну епоху без інтернет-технологій, які відіграють величезну роль у повсякденному житті. Виокремлення категорії цифрових прав допомагає краще систематизувати та вивчати потреби захисту прав людини в онлайн-середовищі, правові гарантії яких сьогодні “розкидані” в резолюціях та інших нормативно-правових актах міжнародних органів.

На 38-ій сесії Ради ООН з прав людини було прийнято Резолюцію “Заохочення, захист і здійснення прав людини в Інтернеті”, в якій, посилаючись на всі відповідні резолюції Комісії з прав людини і Ради з прав людини про право на свободу думок і їх вільне вираження (зокрема на резолюції Ради 20/8 від 5 липня 2012 року, 26/13 від 26 червня 2014 року і 32/13 від 1 липня 2016 року про заохочення, захисту і здійснення прав людини в Інтернеті, а також на резолюції Ради 12/16 від 2 жовтня 2009 року щодо свободи думок і їх вільному вираженні, 28/16 від 26 березня 2015 року та 34/7 від 23 березня 2017 року про право на недоторканність приватного життя в цифровому столітті).

Дякую за увагу. Світлана ІЛЬЧЕНКО